Урок "Землі ПІвнічно-Східної Русі в ХІ - ХV cт."

УРОК № 29

Тема: Землі Північно-Східної Русі в ХІ-ХV ст.

Мета: сформувати уявлення учнів про виникнення і розвиток Московської держави; створити умови для розуміння причин об’єднання руських земель навколо Москви; розглянути перебіг подій боротьби за повалення монголо-татарського ярма; охарактеризувати діяльність московських царів Дмитрія Донського та Івана ІІІ; сприяти формуванню власного ставлення учнів до монгольських завоювань і взаємовпливу куль­тур; висловлювати думку щодо особливостей культури держав Північно-Східної Русі.

Тип уроку: комбінований.  

Обладнання: підручник, атлас, карти світу, дидактичний та ілюстраційний матеріали.

Основні поняття та терміни: віче, ярлик, баскак, боярська дума, Судебник, «ходіння», зодчі.

Основні дати та події: 1240 р. –Невська битва; 1223 р. – битва на р. Калка; 1359-1389 рр. – роки правління Дмитра Донського; 1380 р. — Куликовська битва; 1480 р. — «стояння» на річці Угрі, повалення ярма; 1462-1505 рр. – правління Івана ІІІ; 1497 р. — видання Судебника.

Історичні постаті: Дмитро Донський; Іван ІІІ.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: називати хронологічні межі існування Новгородської боярської республіки, правління Дмитра Донського та Івана ІІІ, дату Куликовської битви;   показувати на карті території Новгородської боярської республіки та Московської держави у різні часи Середньовіччя, напрямки походів монголів та місця головних битв; застосовувати та пояснювати на прикладах нові терміни та поняття; описувати пам’ятки культури Московської держави; оцінювати внесок культури країн Північно-Східної Русі у світову культуру.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент. Взаємне привітання. Перевірка готовності учнів до уроку. Організація уваги учнів: побажання  гарного  настрою,  цікавої  роботи, нових  знань  та  відкриттів.

II. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

Бесіда за запитаннями:

1. Яку роль в історії польської держави відіграв король Казимир III Великий?
2. Що підштовхнуло Польщу й Литву до союзу?
3. Чи означала унія об’єднання двох країн?
4. Яке значення мала Грюнвальдська битва?
5. Чому поразку в битві з імператором Оттоном І не можна вважати негативним фактом угорської історії?
6. Охарактеризуйте склад учасників гуситського руху.
7. Які зміни принесли гуситські війни Чехії?

Вправа «Конкурс знавців». Співставте історичні особистості з державами, пов’язаними з ними.

1. Іштван І, 2) Казимир ІІІ, 3) Ян Жижка; 4) Ягайло; 5) Болеслав ІІІ; 6) Ян Гус; 7) Маріаш Корвін.

Установіть хронологічну послідовність подій, і ви прочитаєте назву міста, з яким ми сьогодні познайомимся.

В — прийняття «Золотої булли», що надавала привілеї та пільги феодалам.

О — проголошення Чехії королівством.

О — повстання в Празі, початок гуситських війн.

О — Грюнвальдська битва.

Д — поразка таборитів у битві під Ліпанами, завершення гуситських війн.

Н — угорський князь Іштван об’єднав племена та став королем.

Г — укладення Кревської унії.

Р — страта Яна Гуса.

Відповідь: Новгород.

ІІІ. Оголошення теми, мети, визначення очікуваних результатів уроку; мотивація пізнавальної діяльності учнів.

Питання уроку:

Чому Новгород називали боярською республікою?

Які з досягнень культури Північно-Східної Русі найбільше вражають?

ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу.

1. Великий Новгород

Робота з картою підручника на ст. 126. Як географічне положення міста впливало на його розвиток? (Піднесенню Новгорода сприяло його винятково вигідне розташування на початку важливих торговельних шляхів, які з’єднували Балтику із Чорним і Каспійським морями. Тому не випадково в господарському житті Новгорода важливе значення мала посередницька торгівля).

Багаті новгородські купці вивозили й успішно торгували на просторі від Середземного моря до Північного полярного кола. Особливо активною була торгівля із Західною Європою, насамперед з німецькою Ганзою.

Самостійна робота з таблицею

Робота над репродукцією картини Аполінарія Васнєцова «Новгородський торг» на ст. 184.

Бояри – панівна верства населення Новгорода («золоті пояси»)

Новгород – це республіка, бо вища влада належала загальноміському віче - це збори всього вільного чоловічого населення. Віче мало право оголошувати війну й укладати мир, затверджувати закони, запрошувати та усувати князів. На ньому обирали посадника - голову новгородського уряду, тисяцького - командира міського ополчення та єпископа (пізніше - архієпископа).

Новгородці самі запрошували князя, однак чітко обмежували його повноваження. Князь не мав права володіти в Новгородській державі землею і розпоряджатися міською скарбницею. Практично він не правив Новгородом, а служив йому: був найманим воєначальником і вирішував деякі судові справи. Якщо ж князь не виконував установлених правил чи невдало командував військом, новгородці, не вагаючись, виганяли його з міста.

У 1240 р. у битві біля річки Нева новгородський князь Олександр Ярославович переміг шведів, що намагались заволодіти землями Новогорода.

У 1242 р. у битві на Чудському озері  війська Олександра Невського перемогли німецьких рицарів-хрестоносців.

Завдання: Порівняйте управління Новгородом з міським управлінням у країнах Західної Європи, зокрема Італії. Де, на вашу думку, представництво народу було більш вагомим?

2. Монгольська навала на Русь

Гра «Tabula rasa». Опрацювавши текст підручника (С.185-186), виконайте завдання.

1. Хто і коли об’єднав монголів в єдиний народ? (Чингісхан на початку ХІІІ ст.)
2. Назвіть території, завойовані монголами (Північний Китай, Південний Сибір, Середня Азія)
3. Коли і де вперше зійшлись русичі з монголами? (1223 р. на р. Калка)
4. У чому полягали переваги монгольського війська порівняно з військом русичів?
5. Хто очолив похід монголів на Русь? (Хан Батий, онук Чингісхана)
6. Як називалась столиця Золотої Орди? (Сарай)
7. Охарактеризуйте систему панування монголів на завойованих територіях (ярлики – данина – баскаки)
8. Чому у ХІV ст. центр економічного і політичного життя перемістився до Москви? (Вигідне географічне положення: перетин торгівельних шляхів і менші набіги монголів)

3. Зміцнення Москви за Дмитрія Донського

Розповідь. На середину XIV ст. московські князі мали достатньо сил і авторитету, щоб очолити загальноруський виступ проти Орди. Це вдалося зробити великому князю Дмитрію Івановичу (1359-1389).

Саме в цей час унаслідок міжусобиць Орда почала розпадатися. Владу захопив темник (вищий воєначальник) Мамай, який правив від імені слабких і безвольних ханів. Скориставшись моментом, Дмитрій вирішив перейти до відкритої боротьби з Ордою.

У ніч проти 8 вересня 1380 р. московське військо переправилося через Дон, спалило за собою мости і розмістилося на Куликовому полі.

На світанку відбувся поєдинок між монахом Пересвєтом і ординцем Челубеєм. За легендою, богатирі з усього шалу вдарили один одного списами й обидва мертвими впали на землю. Це стало сигналом до загальної битви.

Першим рушили війська Мамая. Ординський правитель розташувався на пагорбі й звідти спостерігав за ходом битви. Князь Дмитрій в обладунку звичайного ратника бився в самій гущі свого війська. Долю битви вирішив засадний полк. Перемога московитів була повною, але коштувала неймовірних утрат обом сторонам. За заслуги талановитого полководця і просто відважного воїна Дмитрій отримав прізьвисько Донськой.

Робота з документом та ілюстрацією на ст. 187 підручника. «Сказання про Мамаєве побоїще».

4. Піднесення Москви за Івана ІІІ.

Робота в групах. Опрацювавши текст підручника, групи мають підготувати повідомлення.

• 1 група. Зовнішня політика Івана ІІІ
• 2 група. Внутрішня політика Івана ІІІ.

За результатами виступу груп учні складають таблицю «Діяльність князя Івана ІІІ»

Орієнтовна таблиця:

5. Культура держав Північно-Східної Русі в ХІ-ХV ст.

Робота з підручником на ст. 188-189.

Завдання: скласти логічний ланцюжок слів і словосполучень, що стосуються рис культури Північно-Східної Русі в ХІ-ХV ст.

Орієнтовна відповідь учнів: Новгородські школи – берестяні грамоти – «абетки» на дощечках – літописи – мініатюри – «ходіння» (Афанасій Нікітін) – кам’яне будівництво (зодчество) – іконописання (Феофан Грек та Андрій Рубльов) – ікона «Трійця» А. Рубльова.

V. Систематизація, узагальнення вивче­ного на уроці.

Бесіда за запитаннями:

1. Чому місто називали «Пан Великий Новгород»? Про що свідчить існування тут особливої форми правління?
2. Які наслідки мала для Північно-Західної Русі роздробленість? Чим можна пояснити успіхи монгольського завоювання?
3. Чому князь Дмитрій наважився відкрито виступити проти Орди?
4. Яке значення мала перемога на Куликовому полі?
5. Яким чином сприяв Іван III об’єднанню країни?
6. Що означає політика «збирання руських земель»?

Робота з контурною картою. На контурній карті розмалюйте різними фарбами територію Московського князівства в різні періоди утворення Московської держави. Позначте шлях Мамая та місце Куликовської битви.

VІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання.

Метод «Мікрофон». «Сьогодні на уроці я навчився / лася...».

VІI. Домашнє завдання. Опрацювати параграф 26 підручника і виконати завдання в кінці параграфа. Закінчити виконання завдань на контурній карті. Підготувати повідомлення на тему «Кирило та Мефодій», «Кирилиця і глаголиця».