Урок: Живу тобою, Україно!

 

 

 

Перший урок у 2-му класі

 

ЖИВУ ТОБОЮ, УКРАЇНО!

 

 

 

 

 

 

                                                          Підготувала:

                                                                                учитель початкових класів

                                                     Бірківської філії

КЗ «Олександрівське НВО № 2»

                                                          Науменко Г. С.

 

 

2020

 

 

 

Мета: розширити та поглибити знання дітей про Україну, викликати інтерес                               до глибшого пізнання своєї Батьківшини;

         розвивати комунікативну компетентність, мислення, повагу до державної симіолки;

         виховувати почуття патріотизму, національної гідності, любов до Батьківщини.

Обладнання: прапор та карта України; ілюстрації із зображенням державної символіки, Конституція України, пазли, стікери, торбинка із сюрпризом, портфелик-посвідчення другокласника.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Ранок розпочавсь цікаво,

Світить сонечко ласкаво,

В календарик заглядає

І від посмішки аж сяє.

Знає сонце гомінливе –

День сьогодні особливий!

- Діти, чим він особливий?

ІІ. Актуалізація знань.

- Давайте пригадаємо один одного. Хто я? Як мене звати? А тепер  пригадаймо як звати кожного з вас. Коли я скажу: "Три-чотири"! - кожен по команді вигукне своє ім'я. Ну-мо, спробуємо!

- Ой-ой-ой!. Начебто голосно кричали, а я жодного імені не розчула! А ви всі імена розчули?

- Давайте спробуємо по-іншому. Подивіться на дошку. Бачите корабель, який пливе до країни знань. На ньому пливуть учні, але як їх звати? Зробимо  так: я зачитую загадку про кожного. Розгадавши її,ви вийдете сюди і знайдете себе на кораблі.Тому, хто вийшов і знайшов себе ми проголошуємо «Вітаємо у 2-му класі».

Він розумник, веселун,

Також іноді пустун.

Допоможе завжди вам,

Наш улюблений …

 

Активна на уроці й всюди,

«Ох, і артистка»,  - кажуть люди.

Авторитет напрацьовує є пошану,

То це звичайно, ж про …

 

Спокійна і кмітлива,

До того ще й вродлива,

Артистка вона наша,

А ім’я їй …

 

Розсудлива і чемна,

Вивчає все і недаремно,

Білявка наша некваплива,

І звуть цю дівчинку…

 

Ох, і розумниця вона,

А до чого ж чарівна,

Все у неї чисто рівно,

Цю ученицю звати …

 

Він найвищий у нас на зріст,

До науки має хист,

Ми в ногу з часом з ним «ідьом»,

Хто це діти? Це…

 

Живчик хлопчик цей завжди,

Слідкуй лиш, щоб не сталося біди,

Знаннями сяє, як копійка нова,

Здогадались хто він? Ну, звичайно, ж …

 

Веселішого веселуна

У світі білому нема.

Щось як скаже

 

Спокійнішої дитини

Не знайдеш і за години,

Її зошит, це кожного мрія,

Це наша чарівна…

 

Привітна, любить допомагати,

А також прагне у всьому зростати,

Гарна, ну прям «клубніка»,

Цю ученицю звати ….

 

Любить побути на самоті,

Та як треба допоможе і тобі, і мені,

Справедливість живе в серці тім,

А ім’я хлопчику …

 

Він – класу душа,

Разом все: інтелект і краса,

Цього хлопчика в клас сам Бог послав,

Це він, наш неповторний ….

 

Енергійна й говірлива,

І розумна, і красива,

Це не дівчинка, а позитиву стихія,

І звати її просто …

 

- А зараз перевіримо, чи пам’ятаєте  ви правила поведінки, яких треба дотримуватись у школі. Гра ″Так чи ні″.

- Якщо так, то плескаємо у долоні, якщо ні- тупотіть.

1.Треба гарно вам читати?

2.Треба менших ображати?

3.Усі парти пописати?

4.Друга треба виручати?

5.Треба слухати матусю?

6.Чи дратуєте бабусю?

7.В школі вибити  шибки?

8.Вчитись треба залюбки?

9.Брудне взуття несіть до школи?

10.Книги кидайте додолу?

11.Завжди старших поважайте

12.І малюків не ображайте!

-Молодці! Всі правила для учнів ви знаєте.

- Гра « Я чи не я».

Усі  за  літо  відпочили?

А набралися  ви сили?

У школу всі  із вас хотіли?

А на сонці засмагали?

Хто улітку грався?

Ну, а хто  купався?

У  таборі хто із вас був?

А хто  букви  всі забув?

Хто з вас їздив до бабусі?

Хто допомагав матусі?

Хто книжку нову прочитав?

А хто лише в м’яча  ганяв?…

- «Спогади про літо». Влітку ви побували в різних куточках. Літо було спекотним і, мабуть, багато з вас носили сонцезахисні окуляри. В них відображалося все, що ви бачили навколо. Тому найбільш вражаючі спогади ви можете відтворити саме на окулярах за допомогою олівців, фломастерів, фарб. По закінченні прикріпіть до нашої галереї.

ІІІ. Оголошення теми уроку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IV. Основна частина.

Кожна людина найбільше любить край, де народилася і живе. Кожен пишається своєю рідною землею, хоче розповісти про неї тільки найкраще. Де б ми не були, ми завжди будемо згадувати і рідну домівку, де ми народилися, і мамині очі, і вірних друзів. Сьогодні на уроці ми ще раз переконаємося, яка чудова та багата наша Батьківщина.

Легенда про Україну

Дуже-дуже давно, роздавав Господь землі державам. І кожна сподівалася отримати свою, найкращу часточку на планеті. Але до загальної черги не встигла держава Україна. Важко працювала, втомилася і, втомлена, ледве прийшла до Бога. Стала осторонь і не сміє очей підняти. Господь побачив заквітчану красуню, покликав до Себе і запитав:

– Ти спізнилася, Україно, поглянь – усі розійшлися зі своїми наділами. Де ти була?

– Працювала, - опустила очі, з яких рясно посипалися сльози-перли, – прости мені, Господи, піду я…

Поглянув Господь на дівчину-Україну, на її спрацьовані руки, на її втомлене, але таке гарне обличчя і відповів:

– Знаю тебе, Україно, знаю. Знаю серце твоє вразливе та ніжне, знаю душу твою співучу і просту. Знаю, як ти спиш і прокидаєшся, як плачеш і радієш. Як працюєш важко. Як співаєш щиро. Знаю, як любиш простір і небо, волю і життя. Знаю, бо Сам сотворив тебе такою. Не йди, зачекай…

А Україна йому відповідає:

 – Якщо немає в Тебе, Господи, землі для мене, піду я. Не забирай ні в кого, щоб мені дати. Мені чужого не потрібно…

Господь погладив схилену голову заплаканої дівчини-України і відповів:

 – Не журися, Україно. Посміхнися і радій. І співай пісню гарну! Тому що вподобав я тебе і не дам тобі сумувати! Є у Мене земля! Це земля, де перегукуються степи з небом, а зоряний простір вкриває собою тишу дерев, де гори шепочуться з ріками, а у небі співає жайвір, де поля квітнуть маками, а пшениця колоситься як ніде інше. І сонце там особливе, і люди надзвичайні дягнені у особливий одяг, який вишитий маками та волошками. Твої люди, Україно! Живи і радій! А Я з цього часу буду з тобою назавжди. Бо ти та земля, той край, що в Моєму серці…

 

- Сподіваюся, любі мої, що сподобалася вам легенда про нашу державу. Про які природні символи ви почули?

- А які державні символи має наша батьківщина?

- Отже, можна сказати:«Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина. Мільйони різних «я», а разом – Україна.

- Вікторина «Моя Україна».

• Назва нашої держави? (Україна)

 • Столиця України? (Київ)

 • Основні кольори нашого прапору? (Синій і жовтий)

• Назвіть державні символи України. (Герб, Гімн, Прапор України)

• Назвати рослини – символи України. (Верба і калина)

• Назвати обереги українського народу. (Віночок, рушник, вишиванка)

• Яка велика річка протікає на Україні? (Дніпро)

 – Давайте разом скажемо: «Я пишаюся тим, що я українець/українка».

- «Вітальна торбинка»: А зараз – невеличкий та приємний сюрприз: знайдіть під партою маленьку торбинку з різними цікавинками.  Давайте спробуємо роздивитися, що там всередині.

➢ гумка , що означає, що будь-яку помилку можна виправити; 

➢ невеликий пластиковий «дорогоцінний камінь», який означає, що кожен з нас цінний; 

➢ паперову зірку, тому що кожен обов’язково буде сяяти по-особливому.

➢ і серце, щоб показати, що ваш клас – це безпечне місце, де люблять та цінують кожного, ставляться уважно.

– Діти, якщо вам стане сумно, одиноко, візьміть будь-який предмет з цієї вашої торбинки і пригадайте, що він означає.  А ще – пригадайте, що кожен з вас означає для нашого класу.

Практичне завдання.

- А зараз я пропоную вам попрацювати.(Складання пазлу «Україна» ).

V. Підсумок уроку.

- Про що ми говорили на уроці?

- Що найбільше запам’яталось?

Нехай щастить вам, малюки!

 Ростіть розумні та сміливі.

 Життя шкільного сторінки!

 Хай будуть сонячні й щасливі!