КЗ «ДОЦСР «ПЕРЛИНА ПРИДНІПРОВ’Я»ДОР»

Година спілкування

«УРОКИ ВИЖИВАННЯ,

АБО  ЯК ЗАЛИШИТИСЬ ЛЮДИНОЮ»

Вихователь:                         Лимарь Олена Іванівна

2020

Тренінг  «Урок виживання чи Як залишитись людиною»

Мета: навчити приймати правильні рішення;  навчити бути відповідальними за свої слова, вчинки, вибір; навчити виправляти помилки; вирізняти головне; працювати злагоджено; раціонально використовувати власні ресурси; бути цілеспрямованими; отримати нові знання, емоції, враження.

План

1. Вітання з учасниками
2. Введення в ситуацію
3. Моделювання ситуації № 1
4. Час для обговорення, прийняття рішення, підбиття підсумків
5. Моделювання ситуації № 2
6. Час для обговорення, прийняття рішення, підбиття підсумків
7. Релакс. Завершення тренінгу.

Хід

1. Початок. Міф «Правильний вибір»

Померла людина.

- Здравствуй, Господи!

- Здравствуй. Скажи, чи задоволений ти прожитим життям?

- Навіть не знаю, що й сказати. Поки я жив, мені було добре. Я грабував людей, крав. Грошей завжди вистачало. Й жив я весело й безтурботно, поки люди не зловили мене й не повісили. Проте зараз я ось міркую: мабуть, я жив якось неправильно… Я міг би, напевно, виправитись. Ти лише на карай мене, Господи! Я ж ні в чому не повинен, якщо розібратися! Адже це ти дав меня таке життя…

— А я й не покараю тебе. Скажи, ким би ти схотів бути у наступному житті?

— Зроби мене простою людиною. Щоб я чесною працею заробляв собі й своїй родині на хліб.

—  Як тобі буде завгодно…

Пройшов час. Вони знову зустрілись.

- Здравствуй, Господи.

- Здравствуй. Скажи, чи задоволений ти прожитим життям?

- Ні, Господи. Мені жилось дуже важко. Все життя  я  працював з раннього світанку й до пізньої ночі. Проте жив у страшних злиднях. Я сам, моя дружина і діти голодували. За все своє життя я не знав ніччого окрім голоду, холоду й принижень.

— Скажи, ким би ти схотів бути у наступному житті?

- Я хочу бути заможною людиною. Щоб у мене був величезний маєток, багато грошей, щоб їжі було досхочу, щоб я й мої діти мали все, чого лише забажають!

- Як скажешь, так і буде.

І знову вони зустрілись…

- Здравствуй, Господи.

- Здравствуй. Скажи, чи задоволений ти прожитим життям?

— Дякую тобі, Боже! Більшу частину свого життя я був абсолютно щасливою людиною. Мені було настільки добре, що я навіть і не згадував про тих людей, які розраховувались своє бідністю за моє багатство. Але потім вони прийшли до мене в маєток й вбили мене, мою дружини, дітей, забрали все моє майно.  Та я розумію їх. Адже коли я був бідним, то мріяв зробити теж саме. Та не карай їх, будь ласка.

— Не покараю. Скажи, ким би ти схотів бути у наступному житті?

- Я тепер зрозумів, це погано, коли одні живуть за рахунок інших. Проте попрошу тебе зроби мене знову багатою людтною, але цього разу все буде по-іншому.

- Нехай буде по-твоєму.

Проходить час і знову вони зустрілись

- Здравствуй, Господи.

- Здравствуй. Скажи, чи задоволений ти прожитим життям?

— Дякую тобі! Ти зробив все, як я просив. Але не роби більше мене багатієм. У мене було багато грошей, я збудував завод,с творив робочі місця, підвищував заробітню платню, сплачував за навчання. Але чим більше я робив для людей, тим більше для них я був в чомусь винен. Вони вимагали все більше й більше. А самі працювали з кожним роком все гірше. Врешті мій завод збанкрутував. Мене посадили у в’язницю через борги. А мої співпрацівники прокляли мене через те, що я залишив їх роботи й засобів до існування. Хоча я віддав їм усі свої гроші!

— Ким же ти хочеш бути у наступному житті?

-  Зроби мене кимось видатним, знаменитим! Я хочу, щоб люди любили мене й захоплювались мною!

- Я зроблю так, як ти схочеш.

Пройшов ще час. І знов вони зустрілись.

- Здравствуй, Господи.

- Здравствуй. Скажи, чи задоволений ти прожитим життям?

— Дякую. Ти знову зробив так, як я просив. Натовп обожнював мене. Щоб я не робив вони захоплювались мною! Але білье я цього не хочу! Адже це швидко  мені  набридло й почало дратувати. Найближчі люди потайки мені заздрили й бажали зла. Мої діти ненавиділи, тому що я був занадто зайнятий собою й своєю роботою. А коли я помирав, ніхто не сумував за мною, окрім юрби.

- Ким же ти хочеш бути цього разу?

- Зроби так, щоб я прожив тихе й спокійне життя десь подалі від людей.

— Як забажаєш.

- Здравствуй, Господи.

- Здравствуй. Чи задоволений ти прожитим життям?

- Так, Господи, красно дякую. Я добре відпочив. Проте більше не роби мене лісничим. Мені було нудно й самотньо.

- Тоді ким ти хочеш бути зараз?

-  В мене було вдосталь часу. Я багато читав книжок, розмірковув про життя й людей. Мне здається, що я зрозумів, як можна зробити людей щасливими. Зроби так, щоб я став по життєвим диктатором, і я зроблю світ кращим!

— Як забажаєш!

- Здравствуй, Господи.

- Здравствуй. Чи задоволений ти прожитим життям?

— Мені вдалося зробити все, чого я прагнув. Я приніс людям порядок й справедливість. Світ став кращим. Та задля цього довелось знищити усіх, хто чинив мені перешкоди. Мої руки по лікоть втопають у крові. Покарай мене, Господи!

- Я нікого ніколи не караю. Ти сам у наступному житті себе покараєш.  Якщо схочеш. Скажи-но, ким хочеш стати цього разу?

— Зроби ким завгодно, проте не роби мене більше… людиною!

Господь подивився на нього ледь ховаючи посмішку…

 Введення в ситуацію

Життя чи смерть? Друг чи ворог? Чесність, відданість чи зрада і ницість?

Як дійсно не помилитись у житті при виборі друзів та супутників життя?

Чи можемо ми  бути застраховані від таких помилок? Як зробити правильний вибір?

Як ми себе проявимо у незвичайній для нас ситуації? Чи зможемо вберегти та з гідністю сказати, що ти—Людина?

Сьогодні ми трохи пофантазуємо, поексперементуємо й пофілософствуємо.

2. Моделювання ситуації № 1

Бесіда. Обговорення. Дискусія

Що ви чули про техногенні катастрофи та їх наслідки? Чим ці катастрофи небезпечні?

Чи є ці катастрофи невідворотним явищем?

Чи винні в цьому люди? Як саме?

 Давайте спробуємо змоделювати наступну ситуацію:

Уявіть собі, що незабаром стане техногенна катастрофа, яка забере життя всього живого, що є на нашій планеті. Перед вами постане непроста задача: обрати  кого залишити в живих. Для цього скористаємось незвичайною скринею. В цій скрині лежать конверти. Кожен з вас візьме собі по конверту. Розкрийте. Подивіться, яка професія вам попалась.

А тепер поміркуйте: чи ваша професія і, відповідно, ви,  найціннішого що є в людини, — життя? Поміркуйте, як ви будете відстоювати своє право на життя у новому світі. Адже врятуватись зможе лише 8 осіб, яким пощастить зайняти свої місця у бункері «життя». Там вони проведуть довгі 5 років. А потім саме їм необхідно відродити нову цивілізацію, нове життя, відродити популяцію людей, розвинути культуру, відбудувати міста й села, створити сади й парки, в решті-решт  створите нову цивілізацію, в якій ви  будете жити за себе й тих, дякуючи кому, у вас був шанс отримати місце в цьому бункері! Будьте відповідальними й вдячними!

А зараз до скрині!

(Учасники беруть конверти, займають свої місця і протягом 5 хвилин обмірковують: чому вони повинні зайняти місце в бункері (продумують свій виступ таким чином, щоб можна було переконати більшість, адже більшістю голосів буде обиратись те чи інше життя)

Підказка учасникам: пам’ятайте про ваші позитивні людські якості!

3.                    Час для обговорення, прийняття рішення, підбиття підсумків

Обговорення. Вибір кандидатів у бункер.

Підсумки:

•                                      Чи вдалося вам відстояти себе, переконати інших дати вам місце у бункері, а відповідно життя?
•                                      Чим мотивовані ваше рішенні? Кого ви можете виділити як лідера?хто був головним у прийнятті рішень?
•                                      Чи всі були згодні з остаточним вибором? (Думку обґрунтувати)
•                                      Чи легко давались рішення? Чи враховували ви людські якості кожного учасника?

4. Моделювання ситуації № 2

А тепер ще ускладнимо й так непросту ситуацію. До ваших професій додаються ще декілька.

Чи зміниться тепер ваш вибір? Поміркуйте

5. Час для обговорення, прийняття рішення, підбиття підсумків

• Чи змінився ваш вибір? Чим ви керувались в цій ситуації? Чи брали ви до уваги людські якості? Чи впевнені ви у своєму виборі?
• Чи не втратили ви головного роблячи вибір: людяність, керуючись лише розумом?
• Які висновки ви можете зробити для себе?
• Для чого вам потрібен був цей тренінг? Чому він вас навчив?

6. Релакс. Завершення тренінгу.

Зумів наш Бог надати

паперу лист життя

щоб кожная людина

чекала майбуття.

Чекала й дарувала

лиш добрі почуття

навколишнім та рідним

кохання i добра.

Не всi ми люди добрі,

не всі ми як один.

В  житті є перешкоди

і згодом ми грiшим.

Грiшим та совість наша

говорить не про те,

що лист наш зіпсувався,

зiм’яте та пусте…

Хоча Господь давно простив

і лист зiм’ятий відновив,

залишив тільки слiд на серцi

від наших болісних гріхів…