Станіславська гімназія – філія Нестоїтського ОЗО
Подільський район Куяльницька ОТГ
Усний журнал
«31 жовтня - Міжнародний день Чорного моря»
підготувала
вчитель географії, біології
Басиста Лариса Григорівна
Мета:
- розширити і поглибити знання учнів про Чорне море;
- дати історичні та біологічні знання про Чорне море;
- виховувати любов до батьківщини, прагнення охороняти природу;
- познайомити з екологічними проблемами акваторії Чорного моря;
- знайомство з творчістю поетів і художників, присвячених Чорному морю.
Обладнання: фото, картини, малюнки, комп’ютер.
Хід уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Вступне слово вчителя.
Доброго дня! Сьогодні, 31 жовтня, Міжнародний день Чорного моря.
Міжнародний день Чорного моря відзначається в пам'ять про день 1996 року, коли шість причорноморських країн - Болгарія, Румунія, Туреччина, Грузія, Росія і Україна - підписали Стратегічний план дій з реабілітації і захисту Чорного моря. Цей План був розроблений після проведення всебічних досліджень морського середовища, які показали, що його життєздатність істотно погіршилася порівняно з попередніми трьома десятиліттями. З 1992 року створена Чорноморська комісія, головною метою якої є захист Чорного моря від забруднення.
Перша сторінка. Геологічна історія Чорного моря
Протягом своєї геологічної історії Чорне море було то озером, то морем.
Близько 50 млн. років тому ,Чорне море було затокою величезного солоного океану Тетіс, який покривав своїми водами південь Європи і північ Африки. Названий він був на честь дочки царя морів Тетіди (або Фетіда). Коли під впливом потужних геологічних сил над поверхнею океану піднялися гірські ланцюги (Балкани, Карпати, Кримські і Кавказькі гори, Памір), океан роздрібнився на ряд окремих морів: Середземне, Чорне, Мармурове, Азовське, Каспійське, Аральське. Періодично ці моря з'єднувалися і відокремлювалися, утворювалися нові моря.
Останнє приєднання Чорного і Середземного моря відбулося приблизно 7500 тисяч років тому і носило катастрофічний характер. Найсильніший землетрус розколов сушу. Виник сучасний проток Босфор. Величезні маси солоною середземноморської води потекли в улоговину Чорного моря, яке в той час являло собою найглибше на Землі прісноводне озеро, викликаючи загибель величезної кількості прісноводних мешканців. Їх загинуло так багато, що розкладання залишків їх організмів в глибині моря, позбавленої кисню, створило той первісний запас сірководню, який продовжує існувати досі. Чорне море стало «Морем мертвих глибин».
Історики вважають, що весь цей катаклізм відбувався на очах, які мешкали тут, людей. Чи не ці події є всесвітнім потопом? Адже як відомо, Ной причалив свій ковчег до Кавказької гори Арарат, яка тоді цілком могла виглядати як острів в бурхливому потоці злиття двох морів.
Друга сторінка. Історія походження назви Чорне море
Чорне море - чемпіон серед всіх морів світу за кількістю назв. З часу перших згадок про Чорне море, що зустрічаються в документах V століття до нашої ери, відомо понад двадцять назв. Давньогрецька назва моря - Понт Аксинський, тобто "Негостинне море". Пізніше більш успішні грецькі колоністи дали морю назву Понт Євксинський, або "Гостинне море". На Русі в X-XVI століттях називали - "Російське море" або "Скіфське".Сучасна назва "Чорне море", вперше згадується в літописах в 13 столітті. Існує безліч гіпотез, чому море називається Чорним. Згідно з однією з них турки і татари, які задумали підкорити місцеве населення, зустріли шалений опір диких племен, і назвали це море Караденгіз, тобто негостинне - Чорне. А пізніше ця назва перекочувала і в інші мови. Існує гіпотеза, згідно з якою Чорне море назвали так через те, що під час шторму морська вода темніє так сильно, що стає абсолютно чорною.
За другою версією стародавні індійські племена, що населяли східні і північні берега Азовського моря, помітили різницю кольорів двох сусідніх морів, і дали останнім назву Темарун, що в перекладі означає "чорне море". Ті, що прийшли за ними скіфи дали морю таку ж назву, тільки вже на своїй мові - Ахшаена.
Третя сторінка. Легенда виникнення Чорного моря
Давно це було. Жив на світі казковий богатир, сили нечуваної, сміливості небаченої. Мав він зброю дивовижну — чарівну золоту стрілу. Та не тим стріла славилась, що була з чистого золота викута, коштовними каменями прикрашена, а тим, що мала чудесну властивість. Варто було богатиреві взяти свій лук, натягти тугу тятиву - і летіла стріла на край світу з такою швидкістю, що людське око не помічало польоту її. І там, де вона пролітала, спалахувало повітря, закипала вода, плавилася земля, гинуло все живе. Страшна це була зброя. На щастя, була вона в надійних руках. Богатир був людиною чесною, справедливою і вогненну стрілу без потреби до рук не брав. На інші країни він не зазіхав, а на його вітчизну вороги не нападали - боялись. Та ось настав час розставатися йому з життям. Задумався богатир: кому передати стрілу? Чи є в світі людина, якій можна було б довірити стрілу, не побоюючись, що вона використає її на шкоду людству? Не можна залишити на землі вогненну стрілу, бо злі люди, заволодівши такою страшною зброєю, можуть підпалити весь світ і зруйнувати його. І вирішив богатир сховати чарівну стрілу, та так, щоб її ніхто не зміг знайти протягом тисячоліть! І лише тоді, коли люди навчаться цінувати й берегти мир,- тоді вони знайдуть стрілу, щоб використати її чудодійну силу в мирній праці.
Покликав богатир синів своїх і говорить їм:
— Діти мої, я старий і тяжкохворий. Недовго лишилося жити мені на світі.
Відімкніть підземелля ось цими ключами, візьміть золоту стрілу і киньте її посередині Чорного моря.
Виконуючи волю вмираючого батька, сини тієї ж ночі вирушили в дорогу.
Зійшли брати на сині гори, піднялися до блакитного неба, і перед їхніми очима далеко внизу розкинулося величезне, безкрає море. У його тихих водах відбивалося велике червоне сонце, що саме сходило. Це було Чорне море. І раптом брати відчули, що шкода їм розлучатися з дорогоцінною стрілою. І вирішили вони не викидати таке багатство в море. А коли б вони мали вогненну стрілу, то завоювали й підкорили б усі країни, які вони знають, збудували б на вершині гори великий замок, взяли б собі за жінок найкращих у світі красунь...І домовилися брати, що сховають стрілу в горах, а батькові скажуть, що виконали його волю. Так і зробили.
Проте батько якимось чином розкрив їхній намір і з обуренням накинувся на своїх синів. Тоді сини, переконавшись, що неможливо залишити за собою чудодійну зброю, знову вирушили до берегів далекого моря і з жалем виконали наказ батька. Вогненна стріла впала в морську безодню. Потемніло від гніву море, закипіли, захвилювалися його тихі води. І відтоді не може заспокоїтися Чорне море. Трапляється, завирує воно, заклекоче, здійме величезні хвилі, марно намагаючись викинути з глибин своїх смертоносну зброю.
А чи знаєте ви чому в морі вода солона? Існує така легенда.
Багато років тому назад жили два брати. Молодший — бідний, а старший — багатий. Померли їхні батько й мати. Тоді менший брат став жити іще гірше. Старший брат забрав собі всю батьківську спадщину. Меншому братові не лишилось нічого. Жив він з дружиною у великих злиднях. Якось у молодшого брата не стало чого їсти, і вирішив він піти до старшого, щоб той допоміг йому. Старший брат відмовився допомогти. Тоді менший брат пішов ловити рибу, щоб зварити юшку. Того дня риба не ловилась. Йде він додому з порожніми руками, похнюпивши голову. І раптом бачить — на дорозі лежать жорна. Підняв він ці жорна і поніс додому. А вдома жінка питає:
— Чи добрий був улов? Чи багато риби приніс?
— Ні, жінко, нема риби. От приніс тобі жорна.
Поклав він жорна долі та з досади і штовхнув їх ногою. А жорна раптом закрутилися і почали молоти. Дивляться, а з-під жорен сіль сиплеться. Мололи вони все швидше і швидше, солі ставало більше і більше. Зраділи чоловік із жінкою. Потім менший брат став думати, куди подіти сіль і як йому зупинити жорна. Нарешті додумався: перевернув жорна, і лише тоді вони зупинилися. Після цього жили вони добре. Мололи сіль і продавали, що давало їм змогу жити в достатку.
Старший брат дізнався про це, прийшов до меншого та й каже:
— Дай, брате, мені в позику жорна.
Дуже не хотілося молодшому братові давати жорна старшому братові, але віддав. Старший брат приніс додому жорна і штовхнув їх ногою. Жорна почали молоти. Менший брат не встиг розповісти старшому, як вони зупиняються. Жорна мололи-мололи сіль і намололи таку купу, яка дійшла до стелі. Стіни затріщали. Злякався старший брат, що розвалиться хата, взяв він жорна і виштовхнув з хати. Вони покотилися з гори прямо в море та й потонули. От і до цього часу на дні моря крутяться жорна та все мелють і мелють сіль.
Четверта сторінка. Органічний світ Чорного моря
Рослинний світ моря включає в себе 300 видів багатоклітинних зелених, бурих, краснихдонних водоростей (ентероморфа, ульва, кладофора, цистозіра і ін.).
У складі фітопланктону Чорного моря - не менше 700 видів. Серед них жгутіконосци, в тому числі дінофлагелляти або перідинієві водорості, різні діатомові водорості, кокколітофоріди і ін.
Фауна Чорного моря помітно бідніше, ніж Середземного через низьку солоності води і наявності сірководню на глибині 200 метрів. У Середземному морі - 9 тисяч.
У Чорному морі мешкає:
- ссавців - 3 види, риб - 180 видів, ракоподібних - 500 видів, молюсків 200 видів, інші одноклітинні і безхребетні.
Серед нешкідливих тварин зустрічаються і небезпечні для людини види: медузи Корнерот і Аурелія, Скорпена, Морський дракончик і Скат - хвостокол.
П’ята сторінка. Екологічні проблеми Чорного моря. Шляхи вирішення.
1) Сильне забруднення. В море впадають річки, особливо стоки з полів, які містять отруйні хімікати, мінеральні добрива, особливо нітрати і фосфати. Це тягне за собою евтрофікацію вод моря.
2) Забруднення вод нафтою і нафтопродуктами (самими забрудненими районами є західна частина моря, на яку припадає найбільший обсяг танкерних перевезень, а також акваторії портів). Як наслідок, це призводить до загибелі морських тварин, які потрапили в нафтові плями, а також забруднення атмосфери за рахунок випаровування нафти і нафтопродуктів з поверхні води.
3) Масовий вилов риби за останні 50 років привів до радикальної перебудови екосистеми моря двічі. У 1970-ті роки скоротилася популяція великих хижаків: дельфінів, скумбрії і тунця. Як наслідок, розмножилися дрібні риби на зразок кільки і анчоусів. Рибалки переорієнтувалися на дрібну рибу, і до початку 1990-х не залишилося і її. В результаті медузи заповнили звільнилася екологічну нішу, складаючи, згідно з даними Європейського агентства з навколишнього середовища, до 90% маси всіх живих організмів в Чорному морі.
4) Забруднення вод моря відходами людської життєдіяльності. Так, 20 країн Європи здійснюють скид неочищених або недостатньо очищених стічних вод у Чорне море, в тому числі через Дунай, Прут і Дніпро, причому основне навантаження лягає на північно-західну, найбільш мілководну його частина, де зароджується 65% всіх живих організмів і розташовані основні нерестовища.
5) Зміна складу флори і фауни водного світу з - за занесених в море чужорідних видів тварин. В результаті масового скидання припливають в Чорне море судами так званих баластних вод, у воду потрапляють морські організми, які в природних умовах не повинні в ній перебувати. Саме таким способом, в Чорне море потрапили такі види, як молюск рапана і гребневик Mnemiopsis leidyi, що завдали значної шкоди місцевій екосистемі.
Україна восени 2021 року затвердила морську природоохоронну стратегію, яка відповідає європейській директиві з морської стратегії. На 2022 рік були виділені певні кошти на проведення морського екологічного моніторингу.
Чорне море і до війни було у скрутному становищі. Були проблеми пов’язані із забрудненням токсичними та біогенними речовинами, а також із біорізноманіттям, але був певний план дій, який би дозволив досягти доброго екологічного стану Чорного моря. На жаль, війна внесла свої корективи. Всі кошти, які були виділені на рік, щоб ми могли подолати кризу і наблизитися до доброго екологічного стану, були перераховані на ЗСУ.
Щодо впливу воєнних дій на морське середовище зрозуміло, що негативно впливають. Тут потрібно поділити на дві складові. Перша складова пов’язана із впливом на саме море це маневрування суден, це запуски з підводних човнів ракет, відпрацьоване ракетне паливо вони викидають в море, потоплені кораблі, ракети, які були збиті. Все це безпосередньо впливає на морське середовище. Це і хімічне забруднення токсичними речовинами. Одним з таких чинників є вплив радіочастот специфічних на дельфінів.
Дійсно, цього року як ніколи багато дельфінів були викинутими не тільки на узбережжя України, а й на узбережжя Болгарії, Румунії, Туреччини. Зараз це питання вивчається, розглядаються три ймовірні причини виникнення цього явища. Перше – інфекція, друге – інтоксикація, третє – вплив радіочастот. Ми не можемо сказати, що саме спричинило це масове явище.
Негативно. Ще з огляду того, що це досить старі судна і в момент побудови тоді не замислювалися про екологічні аспекти, особливо з точки зору воєнних технологій. Тому, негативно, але підтвердити це нам ще потрібно буде, після закінчення війни плануються експедиції з дослідження всієї екосистеми Чорного та Азовського морів, щоб певно сказати як саме і на що вплинули ці бойові дії. Зараз ми не маємо можливості підійти до берега, щоб з берега щось взяти. Надали це питання до військових, для того, щоб мати таку можливість, але, на жаль, з огляду безпеки, нам поки що не дали дозволу на це.
Перш за все, це нафтопродукти. Є складові реактивного палива для ракет, ті ж підводні човни, які випускають ракети, це радіоактивне паливо, що скидають в море і воно чинить негативний вплив. Які саме речовини – це ще нам дослідити потрібно. Це, скажімо, воєнні технології, які засекречені і їх потрібно ще дослідити, саме цей вплив.
Шляхи вирішення екологічних проблем Чорного моря
Шоста сторінка. У світі прекрасного
Обрамлене білосніжним мереживом прибою, воно, спокійне або бурхливий, заворожує, змушує дивитися на себе невтомно, і дивуватися, і захоплюватися, і заспокоюватися.
З давніх часів воно відоме людству, оспіване багатьма поетами. Його чудові пейзажі, м'який клімат залишаються в пам'яті у кожного, хто хоч раз побував на чорноморських берегах.
Поети про Чорне море. Полежаєв А.І., М.Ю. Лермонтов «До моря», Булат Окуджава «Море Чорне», Сергій Баруздін «Чорне море» .
Художники про Чорне море. Чорне море стало джерелом натхнення для прославленого художника-мариніста Івана Айвазовського. Шторми і тиха гладь, пляжі, скелі, затишні бухти на берегах Чорного моря стали натурою для тисяч робіт живописця і все це можна побачити в картинній галереї І.К.Айвазовського.
Найвідоміше творіння майстра - «Дев'ятий вал». Велетенська хвиля бурхливого моря готова обрушитися на уламки корабля з жменькою людей. Це видовище страшне і одночасно прекрасне: грізна стихія води з дивовижним мистецтвом передана найтоншими відтінками кольору.
«Чорне море» - картина Івана Айвазовського, написана в 1881 році. Інша назва картини - «На Чорному морі починає розігруватися буря». На цій картині написано штормове Чорне море-це образ морської стихії. Далекий і спокійний горизонт, але в міру наближення на морській гладі проглядаються невеликі хвилі. І ось уже вони стали величезними грядами хвиль. Вдалині ледве проглядається корабель. Картині притаманні тільки темні фарби.
Критик Крамськой писав про цю картину: «На ній немає нічого, крім неба і води, але це океан безмежний, нескінченний, а небо, якщо це можливо, ще нескінченне». Серед його робіт є й інші, наприклад: «Бриг« Меркурій », атакований двома турецькими кораблями», «Буря на морі вночі», «Морський бій при Ревелі», «Буря над Євпаторією», «Огляд Чорноморського флоту в 1849 році», «Захід на морі», «Корабель« Марія »під час шторму» та інші.
Іншим мариністом є Рилова А.А. Його найзнаменитіша картина «У блакитному просторі» написана в 1919 році. «Це - море! Яке воно велике! А над ним таке ж велике небо.Біжать по морю сині хвилі. Вітер квапить їх, наповнюючи білі вітрила корабля. Білий сніг лежить на бурих скелях. У просторому блакитному небі пливуть білі хмари. А між морем і небом, широко розкинувши сильні крила, летять великі сині птиці. Художник подарував нам не тільки море, небо, але і бадьорість, і силу».
Серед тисяч фільмів, в яких використовувалася натура Чорного моря, такі кінохіти як «Червоні вітрила», «Діамантова рука», «Іван Васильович змінює професію», «Людина-амфібія», «Асса» і багато інших.
Сьома сторінка. «Перлинка» Чорного моря
Однією з головних визначних пам'яток Одеси є культурно-оздоровчий комплекс «Немо», який складається з готелю, ресторанів, пляжного комплексу, океанаріуму, центру дельфінотерапії і, звичайно ж, дельфінарію.
Немо» був створений 2004 року і входить в міжнародне співтовариство дельфінаріїв України, Росії, Білорусії, Молдови, Казахстану і Таїланду.
Дельфінарій запроектований і побудований за міжнародними стандартами, а зміст морських ссавців відповідає всім затвердженим конвенцій і требованіям.
«Немо» дивує сучасною архітектурою, чудовою набережній з площею фонтанів, а також кращої в Європі шоу-програмою за участю дельфінів сімейства Афалін, південноамериканських морських котиків і левів.
На території дельфінарію працює океанаріум, в якому можна познайомитися з яскравими океанічними, морськими і прісноводними мешканцями і екзотичними тваринами з усього світу.
У «Немо» можна не тільки відвідати шоу з дельфінами, але і поплавати разом з ними, зануритися на дно басейну з досвідченим інструктором з дайвінгу, зробити фото і навіть пройти курс дельфінотерапії. Сеанси дельфінотерапії сприяють релаксації і оздоровлення людей, схильних до хронічних стресів, а також реабілітації дітей з психофізіологічними порушеннями в розвитку.
Існує повір'я, що дотик до дельфіна дарує людині щастя! Відвідавши Одеський дельфінарій «Немо», Ви гарантовано отримаєте море незабутніх вражень та позитивних емоцій.