Усний журнал « Моя земля – земля моїх батьків»

Про матеріал
Мета: формувати відчуття гордості за свою малу батьківщину та всю Україну; виховувати культуру мови, інтерес до вивчення рідної мови, прищеплювати любов до рідного слова;розширювати і зміцнювати знання, здобуті на уроках, збагачуватити і урізноманітнювати мову дітей.
Перегляд файлу

Стахорщинська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області

 

 

 

Усний журнал

« Моя земля – земля моїх батьків»

Для учнів 1-9 класів

 

 

Сценарій підготувала учитель

початкових класів

Карбовська О. М.

 

 

2018

Виховний захід для учнів 1-9 класів

Мета: формувати відчуття гордості за свою малу батьківщину та всю Україну; виховувати культуру мови, інтерес до вивчення рідної мови, прищеплювати любов до рідного слова;розширювати і зміцнювати знання, здобуті на уроках, збагачуватити і урізноманітнювати мову дітей. Обладнання:

Наочне оформлення:макет журналу «Моя земля – земля моїх батьків», букети квітів, вишиті рушники, виставка робіт учнів «Моя Україна …», на дошці викладені слова «Мово моя українська, батьківська, материнська, ілюстрації про роль і значення мови; вислів Т.Г.Шевченка:«Ну що б,здавалося слова,Слова та голос. Більш нічого. А серце б’ється, ожива, Як їх почує!..»

Технічне оформлення. Відео-презентація «День рідної мови», аудіозапис пісні І. Зінковської «Українці»; відеозапис «Історія укр. Мови-діалекти і просторіччя»)

Обладнання: проектор, екран переносний, акустична система, мікрофони

Хід заходу

Вступне слово вчителя

Читай журнали та газети!

І подолай усі тенета.

Дізнаєшся про Всесвіт гарний,

Труди твої не будуть марні!

Вправа «Мікрофон»

- Що таке журнал?

- Які українські журнали ви знаєте?

Сьогодні, діти, ми будемо створювати мовний журнал. Але це не буде звичайний глянцевий, який ви звикли тримати в руках. Цей журнал буде усний, створений нашими знаннями та вміннями. Ось його титульна сторінка

А ми візьмемося до створення першої сторінки

 

Сторінка 1 «Традиційна»         Ведучий  «Тільки порожні люди не відчувають прекрасного і піднесеного почуття Батьківщини», - вважав І. Павлов.                                                                                    Що таке Батьківщина? Запрошую всіх до діалогу!

Учитель. Звідки ти і хто такий?

 Учні. Україна – то мій дім.

Учитель. А яку ти знаєш мову?

 Учні. Українську, чорноброву!

Учитель. Де живеш, дитино мила?

 Учні. В тополиній Україні!

Учитель. Назву маємо яку ми,

Всі разом і поодинці?

Учні. Українці!

 

(проводиться вправа « Діалог», у ході якої учні вступають з ведучим у діалог,

Пісня «Українці»

 З чого починається Батьківщина для нас? Що означає? З чим асоціюється? Напевне, з місцевістю, де народилися і росли, де минули найкращі, найщасливіші моменти життя, куди линемо у своїх думках у хвилини скрути.                                                                                                                                                          Наша маленька батьківщина завжди з нами, у найпотаємніших куточках нашої душі, вона зігріває й підтримує нас. Тут живуть мама, тато, бабуся, дідусь, сестри і брати. Якщо скласти маленькі батьківщини кожного із нас – вийде наша велика держава Україна.                                                                                                  Ми поведемо сьогодні розповідь на тему «Моя земля – земля моїх батьків» про один із чудових куточків України, про  територію однієї із сільських рад Новгород-Сіверщини, про рідну землю, на якій ви народилися, живете і виростаєте.

 - Підніміться, будь ласка, ті, хто народився в селі Ларинівка.

 - Хто родом із села Фаївка?

 - Хто народився у селі Стахорщина?

 - Серед присутніх вчителів назвіть корінних жителів вашого села?

 Всі села знаходяться на території Троїцької сільської ради. Тому ми називаємо свій рідний край Троїцькою землею. І кожному з нас дорога та земля, на якій народилися, де наше дитинство і юність.

 Скільки ніжних поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою палку любов до краю, де народилися і живуть, до рідного краю.

Криниця при дорозі край села,

 Верба похилена над нею.

Куди б мене дорога не вела,

Думки мої із рідною землею.

Мій рідний край! Тут люди працьовиті.

Смачний тут хліб, веселії пісні,

Багатий він минулим і майбутнім.

І я щаслива, що живу на цій землі!

Та земля, що ми топчем ногами,

Малотечка, сосна край села.

Всі ми тут народилися з вами,

Наша тут Батьківщина мала.

Село моє, колисочка дитинства,

До тебе я звертаюсь знов і знов.

Село моє, кринице материнства,

В тобі снагу черпаю і любов.

Садок вишневий і верба крислата,

Ставок і луг, і батьківський поріг.     

Пишаюсь вами, бережу вас свято,

І низько вам вклоняюся до ніг.

Розцвітай же моя Батьківщина,

Хай збуваються мрії твої!

Тут початок бере Україна,

Тут, на рідній для мене землі!

Ведучий Наш рідний край –часточка України. З любові до рідного краю починається людина. Але не можна любити те, чого не знаєш. Тому наступна наша сторінка – інформаційна.

Сторінка 2 «Інформаційна»

 Ведучий Кожне періодичне видання інформує читачів про різні факти, події. Сьогодні на інформаційній сторінці нашого усного журналу ви дізнаєтеся про Міжнародний день рідної мови, який відзначається 21 лютого.

Всіх нас єднає рідна мова,

 Всіх, хто живе у цім краю.

 Вона прекрасна, світанкова,

Я в ній свою наснагу п'ю.

Розповідь учнів (супроводжується відеороликом)

Учень 1  Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб - МОВА. Недарма говориться, що без усякої іншої науки ще можна обійтися, а без знання рідної мови обійтися не можна.                                                                                                                              Учень 2 Наша рідна мова - українська. Це мова, якою ми розмовляємо й думаємо, без якої не мислимо свого існування. Наша мова належить до високорозвинених мов світу. Вона багата, красива , мелодійна.                                          Учень 1 Найбільше й найдорожче добро в кожного народу – 
це його мова. Народ говорить, що слово до слова зложиться мова, а Т.Г.Шевченко про мову ось як каже:

«Ну що б, здавалося, слова?

Слова та голос. Більш нічого.

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує!..»

Учень 2 У світі нараховується близько 6 тисяч мов.  На Генеральній конференції ЮНЕСКО, що проходила в жовтні-листопаді 1999 року в Парижі було оголошено про встановлення Міжнародного дня рідної мови, який відзначатиметься щороку 21 лютого. Саме в цей день у 1952 році у Республіці Бангладеш  влада придушила демонстрацію проти заборони в країні бенгальської мови. Тоді загинулопятеро студентів.  21 лютого став днем полеглих за мову в цій країні, а згодом – Міжнародним днем рідної мови.                           

Учень 1 Кожен народ прагне зберегти свою мову.                                                                         Українська мова  одна з найдавніших мов світу. Вона є державною мовою України. Поза межами держави українську мову можна почути у близько 40 країн світу. Українською мовою серед 6 тисяч мов займає 26 місце за поширеністю.                                                                                                                                           Учень2 Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора – Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського , особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше Нечуєм- Левицьким, Панасом Мирним, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою та багатьма видатними українцями.               

Від Котляревського до Лесі,

Від давнини й до наших днів

Дзвенить ця мова  в піднебессі –

Землі моєї плач і спів!

Учень 1 А початок наша мова бере із сивої глибини віків. Шлях її розвитку – це тернистий шлях боротьби. Дуже багато жорстоких літ пережила наша рідна мова мужньо витерпівши знущання, заборони.

1 учень 1720 р. – указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою.

  2 учень 1775р.- указ Катерини ІІ про заборону викладання укр. мовою.

1 учень 1884р.закрито всі українські театри

2 учень 1895 р.заборона укр.. дитячої книги

1учень 1938р – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення української мови, чим підтинає коріння нашої рідної мови.

І в 1991 році прийнята державна програма реалізації української мови та мов національних меншин до 2000 року.

1учень Українська мова одна з найрозвиненіших і найбагатших мов світу. Про її красу і неповторність оспівана багатьма поетами й письменниками …

2 учень Аби зберегти рідну мову, вивчаймо її, бережімо. Майбутне її  – у наших руках.


Сторінка 3 «Пізнавальна»

Ведучий  Вишукана у розмові інтелектуалів, строга і регламентована у діловодстві, легка і гнучка у бесіді друзів, образно багата, лексично наповнена в літературних творах…  Такою постає українська мова перед нами сьогодні.                                                                                                                                                          Та чи помічали ви колись, що українська мова на різних територіяхУкраїни якась різна? Слід зазначити, літературною (правильною) мовою нашого народу говорить далеко не все населення України. Навіть мову Західної України не можна вважати літературною.Більш за те, для декого вона може здаватися іноземною.

(Демонструється відео «Закарпатський діалект»)

Протягом історії українська мова формувалася і змінювалася.. Це є однією з причин виникнення діалектів. Діалект – це різновид мови, яку люди використовують для спілкування на певній території.Діалектичну мову Закарпаття ви почули. А зараз ми здійснимо уявну подорож  Україною. Ми побуваємо в різних куточках нашої країни і спробуємо розкодувати колоритні слова, які є  у кожній області й називаються діалектизмами. Центральна Україна (Вінницька, Кропивницька, Житомирська, Черкаська, Полтавська обл.): морелі (абрикоси),грабарка (лопата), пательня (сковорідка).

Схід(Харківська, Луганська, Донецька, Запорізька, Дніпропетровська обл..) : сапетка – плетений кошик; кобучка (глечик, кобила, котушка); бурхало (вітер, шторм, базікало).

Південь (Одеська, Миколаївська, Херсонська обл.., Крим: баш (баштан, камінь, голова), жалива (жалість, кропива, жалоба), коцнути (бацнути, заснути, розбити)

Але поговоримо сьогодні про мову нашого регіону. Як добре ви знаєте слівця мови притаманній нашій місцевості? Чи знаєте, які слівця додають мові північних територій України своєрідного колориту.                                                                      Північ (Волинська, Рівненьська, Чернігівська, Київська, Сумська обл..): веселики (світлячки, сережки, журавлі); баюра (калюжа), кавальчик (шматочок).

(Перегляд відео «Історія укр. Мови-діалекти і просторіччя» (уривок))

Вправа «Наше слово»

Вутка -   качка

Галиші   -  рибки-піскарі

Шанька -   торба з полотна

Кузик -   ґудзик

Соновка -   соняшник

Кухвайка -   фуфайка

Каклета -   котлета

Дак шо – То й що

Гурок -   огірок

Клямка –

Каливо – кущ картоплі

Брикус -    розсольник

Груд -   весняно-зимова дорога

Балабки -  

 

Зик -   ґедзь

Засланка -   пічна заслінка

Юшка -   заслінка у димоході

Чуні -   галоші

Губи -   гриби

Манисто -   намисто

Квартук – фартух

Хресний -   хрещений

Еге -   так

Декілька цікавих діалектів, що вживаються жителями Троїцької сільської ради: Сягодні, гаманєть…                                                                                                                Мих –слоб.: пуня, катілка (соняшник), цурка – скалка …

 

 

 

 

 

Ведучий Отже, ви знаємо, що українська мова –наша державна мова. Існує літературна мова і поруч знею – діалекти. Як же говорити правильно? Це залежить від певних обставин. Але прислухайтеся до поради ваших учителів!

Порада від ваших учителів

Говоріть, як колись вас навчала матуся,

Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,

Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,

Не тримайте слова, віддавайте комусь.

Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,

  Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,

 Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –

  Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

 

Сторінка 4 «Розважальна»

Учитель Так, українською мовою можна передати будь - які події, слів вистачить, щоб описати сміх і смуток, найтонші і найскладніші почуття та думки, найвищу

   красу. 
Гра «Відгадай, що це…»

Вітер –

  • на нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують;
  • його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник;
  • він є в голові легковажної, несерйозної людини .

Вуха –

  • вони не квіти, а червоніють і в’януть;
  • їх розвішують, як білизну, особливо довірливі;
  • в одне може залетіти,  а в друге вилетіти. 

Ніс –

  • ним можна клювати, як дзьобом, коли спати хочеться;
  • його задирають, коли зазнаються;
  • його можна всунути, особливо куди не слід.

Вовк –

  • скільки його не годуй, а він все одно в ліс дивиться;
  • інколи він буває  в овечій шкурі;
  •  як його боятися, то в ліс не ходити.

 

 

Мапа діалектів української мови

Бондаренко Валентина «УКРАЇНСЬКОЮ ГОВОРИ»

Чи живеш біля моря синього,

Чи в степу, чи обіч гори,

Ти не будь малоросом, сину мій, 

Українською говори. 

Чи ідеш ти міською дорогою,

А чи стежкою на селі,

Говори українською мовою,

Бо живеш на своїй землі

 І не слухай ворожих натяків, 

Мов "забули за сотні літ",

Це ж бо так, як забути матінку,

Що пустила тебе у світ.

 Чуєш, як розмовляють соняхи,

Як шумлять густі явори,

Як від рідної мови сонячно?

Українською говори!

 

 

А тепер послухайте, як про мову говорить поет.

                 Ніжна, мила, світанкова,

                 Ясна, чиста, колискова,

                 Мелодійна, дзвінкотюча,

                 Дивна, радісна, співуча,

                 Лагідна, жива, казкова,

                 Красна, чарівна, шовкова.

              Найдорожча, добра, власна,

              Мудра, сонячна, прекрасна,

              Соловїна, барвінкова

                 Українська мова!

Ми всі разом не змогли знайти і половини слів, які використав поет. А це значить, що ми ще не досить володіємо рідною мовою. Нам з вами ще треба докласти зусиль, щоб мова наша звучала, як пісня, красиво і лагідно.

 

  •   Синичка

Січень січе срібним снігом. Сніг сиплеться…  Сніжинка скликає своїх сестер. Сніжинки стрімко сіються, скачуть, сміються.

Стогнуть столітні сосни, стомлені старенькі стовбури скриплять, сором’язливо світять сивиною.

Синичка сховалася, сполохавшись. Сніжинка, схилившись, стиха співала синичці: «Спи,синичко, спи. Сни солодкі сняться. Спи, синичко, спи…» синичка спить, стиха скрекоче сорока. Синичка стрімко схоплюється,скаче, смакує салом. Співає своє співанку. Срібним смичком скрипки співає соло.

Стиха-стиха стелиться сніг, сріблиться, сяє, світиться. Сонечко солодко сміється срібним сяйвом.

Сторінка 5 «Мої враження»

docx
Додано
28 травня
Переглядів
105
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку