Усний журнал "В гостях у писанки"

Усний журнал «В гостях у писанки»

Слайд 1

УченЬ:  „Село на нашій Україні - неначе писанка..." Звичайно, кожному відомі ці Шевченкові рядки.
Учениця: І ні в кого не викликає сумніву правомірність, природність такого образного порівняння, хоча, на жаль, не так багато сіл зберігають нині оту свою писанковість.

Слайд 2

Учень: Та в нас на Україні ще живе прадавнє мистецтво творення цих своєрідних художніх мініатюр, які разом із Великоднем і весною приходять у наші домівки, провіщаючи свято, вселяючи надію у незнищенність життя й краси.
   Гіперсилка                                                                                     
ПІСНЯ «ГАРНА ПИСАНКА У МЕНЕ» (відео кліп)

Ведучий 1. Сьогодні важко знайти людину, яка б не знала або не чула про українську писанку. Українська нація увійшла в світову скарбницю дивовижним мистецьким твором – писанкою. Це давнє і вічно молоде мистецтво увібрало в себе художню довершеність, багатство сюжетних композицій, неповторність кольорових гам. Писанка – це своєрідний шедевр мініатюрного мистецтва, відомого із сивої давнини. Це витвір різновиду українського народного мистецтва, що має назву писанкарство.
Ведучий 2.  Українська писанка має багатовікову історію. Припускають, що київські майстри-гончарі почали виготовляти писанку близько 1000 року ще за часів князювання Володимира Великого (979 – 1015 рр.) Наші прадіди-язичники з-поміж усіх сил природи найбільше звеличували Сонце, яке, за їхніми віруваннями, було джерелом життя. Тому яйце вважали атрибутом найбільшого та найласкавішого божества – Сонця.

Ведучий 1. Спочатку розмальовували гусячі, курячі, журавлині яйця, а пізніше – лише курячі. Писанка – частинка нашої душі, кращих традицій багатства, любові, краси і здоров’я, що  заповідали нам батьки, діди і прадіди. Їх рисунки, теплі кольори нагадують наші весільні рушники, вставки сорочок в переплетенні жовтих, зелених, червоних відтінків – це все грає, сміється, звучить.
Ведучий 2. Ось що сказав про українську писанку Михайло Стельмах: «Народ живе красою, вміє не лише створювати, а й обезсмертити себе у прекрасному. Скільки стрілось в писанці! Казка, пісня, бувальщина, материнська колискова дужість повноліття, мудрість старості і присмак  вічності у присмерку вечірнього неба. З радістю - смуток,  з усмішкою – надія. Добирайте, осмислюйте, повертайте скарби народу, котрий примножить їх знову і знову».

Українська писанка – як дитяча пісенька,
Як бабусина казка, як матусина ласка.
Сяду собі скраєчку і розмалюю яєчко:
Хрестик, зоря, віконце – і стане воно мов сонце.

Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Віск черпає писачком із блюдця,
Очі мами лагідно сміються.

Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій – півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
А на третій писанці – зірниці,
Ще й під ними золоті жар-птиці,
На четвертій – олені та сарни,
А на п’ятій рушничок прегарний.

Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Дивиться і тішиться матуся –
Я у неї малювати вчуся.

Ведучий 1. З давніх-давен предки вірили, що писанка має магічну силу. Старі люди і нині вважають писанку особливою святинею, оберегом, що приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого,  оскільки яйце вважається джерелом життя, символом сонця, початком світобудови.

Слайди 3-6

Ведучий 2. Мудрі люди кажуть: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки». І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії та уяви. Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо з зорями, і води з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і триверхі церкви – усе це вимальоване в певному порядку для того, щоб підтримувати лад та рівновагу і в нашому великому світі. Кожен орнаментальний мотив і колір – це ніби окрема літера абетки. З них на писанці складається наша мальована молитва про злагоду і мир поміж людьми.
Ведучий 1. Писанка - розписане мініатюрним орнаментом куряче яйце - з'явилося у час язичництва, як атрибут весняних культових народних обрядів, пов'язаних з пробудженням землі весною, початком сільськогосподарських робіт, появою перших дарів природи.
Ведучий 2. Ранні християнські общини, перейнявши з іудаїзму звичай святкування Пасхи, пов'язали його з стражданням, мученицькою смертю і воскресінням Христа, оскільки за Євангелієм ці події сталися у період Пасхи, як правило наприкінці квітня.

Вчитель. Існує дуже багато легенд про походження писанок. Ось одна із них.

 Учень 1. Коли Ісуса розіп'яли на хресті з його ран точилася кров. З кожної краплини виникала червона крашанка. А сльози Матері Божої, яка стояла під хрестом, молилась і гірко плакала, капали на ті червоні крашанки. І кожна крашанка перетворювалася на писанку. Зібравши всі писанки і крашанки в хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу, щоб поховати сина дорогого. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала жити в злагоді і мирі. Прийшовши до Пілата, Мати Божа зомліла, а писанки з хустини розкотились по всьому світі. З того часу люди розписують до Великодня писанки.

Учень 2. Існує ще одна цікава легенда про походження писанок. Коли Ісус Христос ходив зі святим Петром по землі і проповідував, якось зупинилися вони в селі де жили іудеї. Побачивши Христа, вони почали кидати в нього каміння, грудки землі. І коли торкався камінь Ісусового одягу, то робилася з нього писанка, а як торкалася грудка землі, то перетворювалася на крашанку. Святий Петро позбирав все те до кишені, а пізніше роздав людям. З того часу виник звичай готувати писанки та крашанки до Великодня.
Учень 3. А на Західній Україні існує така легенда , Щороку змій Ірод, прикутий залізними ланцюгами у пеклі, посилає на світ Божий своїх гінців, а коли ті повертаються, запитує, чи ще творять люди писанки. Якщо гінці цього не заперечують, Ірод заходиться від плачу, бо немає ще в нього сили і влади на землі. Тож поки малюють писанки, доти й буде світ.

Виводить мама дивним писачком
По білому яйці воскові узори.
Мандрує писанка по мисочках
Із цибулиння золотим узваром,
З настоями на травах і корі,
На весняному та осіннім зіллі –
І писанка оранжево горить
У філіграннім рисочок сплетінні.
То вже вона як дивовижний світ,
То вже дзвенить, як згусток сонця,
Буяють буйно квіти у росі,
Олені бродять в березневім сонці.
І стилізовані сплітаються сади
У маєві густих-густих обрамлень,
Мереживом найтоншім мерехтить
Геометричний космацький орнамент.
І я поплив у світ дитячих мрій
На білі колискові оболоні…
Котились писанки з гори,
Ясніше сонця в маминій долоні.
Учень 4. Кожне село в минулому мало свої писанки. Малювали їх дівчата  та жінки. Старі писанкарки намагалися брати від трьох до дев'яти яєць від курки-первістки,  їх розбивали об сире дерево і на жовтках замішували фарбу. 
Писанки, мальовані тими фарбами, виглядали особливо світлими.

Слайди з 7-21

Вчитель.  Кожна писанка - як пісня, двох однакових не буває.

Презентація 3

Слайд 1

ПІСНЯ "ПИСАНКИ" (гіперсилка)

Вчитель. Традиції писанкарства поступово збереглися  і до нашого часу. 

Слайд 2

Вчитель. Головна умова при написанні писанок - гарний настрій. І як тут обійтися без пісні?
ПІСНЯ " ПИСАНКА"      ( у виконанні учнів)  

Слайд  3   Коли малюють писанки, то обов’язково витримують символіку кольорів, а саме:

Які ж  бувають види писанок?  Слайд 4                                        

Слайди 5,6,7,8 ( прокоментувати по слайдам)

Сценка: Учень і Писанка

Учень.               Як нарешті панна-писанка написалася,
То при всіх своєю вродою запишалася:
І віком весняним, і личком рум’яним,
І косою вітистою, і сорочкою барвистою,
І спідничкою «міні», і «перчиком» на коліні…

Писанка.           Ось була я білою, як стіна,
А зробилася розцвілою, як весна!

Учень.                Почекай-но, панно-писанко, зупинися,
Перед люстерком у тарільчику не крутися,
Бо ж такою ти зробилася не одразу –
Хтось чогось тобі виділив на окрасу?

Писанка.           Всі всього по трошку:
Бджілка – дрібку воску,
Голка – кінчик вушка,
Щоб чим тонша смужка,
Свічечка – пломінчик,
Сонечко – промінчик,
Цибулина – гарну
Золотисту барву.
Небо – барву льону,
А трава – зелену…
Всю ж мене списали
Пальчики Олени…
Потім освятило
Просяне кропило…
Потім… всім я щиро    Дякую за це!
 

Ведучий 2. У деяких країнах Європи існує великодня традиція прикрашати на Великдень гілки дерев. Великоднє Дерево – це символ Дерева Життя в Раю. Ось звідси і виникла  великодня традиція і великодній атрибут.  Це можуть бути звичайні дерева, а так само композиції, що імітують дерево. Для виготовлення таких композицій використовують гілки, частіше з молодими листочками або квітами на них, особливо підходить для цієї мети гілка верби. Прикрашають великодні дерева крашанками, стрічками, фігурками зайців, ягнят, різних птахів, а також метеликами.
  
Ведучий 1. До речі, до XVII ст. в Росії існувала схожа традиція. Під час ходу російського патріарха на санях везли пасхальне дерево, прикрашене штучними квітами і плодами.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ( ПАСХАЛЬНЕ  ДИВО) (слайд 0)
Ведучий 2. Одним з численних прикладів можна назвати найбільшу в Україні мозаїку з великодніх яєць. У минулому році в Софіївському соборі з’явилося унікальне панно – Пресвята Богородиця, складена з 15 тисяч розфарбованих вручну писанок.
Художниця Оксана Мась працювала над цією дивовижною мозаїкою майже рік. Писанки для роботи розмальовували по всій Україні – і професійні художники, і друзі, і діти, і черниці.  (слайд 1)

Вчитель. Символ пасхального свята, висотою в два з половиною метри та вагою майже пів тони встановили на території Києво-Печерської Лаври. (слайд 2)

Майстрині, які прикрашають заквітчане яйце зізнаються - для його декорування знадобилося понад сім з половиною тисяч червоних та жовтих троянд, а ще – зелені гілочки туї.
Кольори квітів обрані не випадково. Так, червоний - символізує страждання через розп’яття Христа, а жовтий і зелений – радість та життя.

  А чи знаєте ви, що українську писанку шанують у всьому світі?

Слайд 3

12-й учень.   В Канадському місті Вергевіл, провінції Альберта, де мешкає 75% українців, за проектом художника Павла Цимбалюка створено 12- метровий пам'яток українській писанці. Його складено з сорока частин різних геометричних фігур. Гігантська писанка розмальована яскравими фарбами, неповторний орнамент надає пам'ятникові урочистості, неповторність

Слайд 4

 
13-й учень. У невеликому прикарпатському місті Коломия розташований унікальний, єдиний в світі музей "Писанка", в якому зібрано більше 10 тисяч писанок з різних країн світу - Словенії, Чехії, Польщі, Франції, Індії, Китаю... Музей - унікальна споруда у вигляді яйця 13 метрів заввишки із цегли та бетону, яку збудували всього за 90 днів до X Міжнародного фестивалю гуцулів.

ПОКАЗ РЕШТИ СЛАЙДІВ + КОМЕНТАР

Яєчко - розмальоване, барвисте,                                                                       Ним тішиться і старець, і дитя.                                                                             Творіння людських рук святе і чисте,                                                                  Маленький символ нашого життя.                                                                     Вкраїнська писанка проміниться життям,                                                         Великдень славить перед цілим світом.                                                            Співзвучно до весни серцебиття,                                                              

  В ній оживають трави, птахи, квіти.

Ведучий 1. Можна спробувати відтворити в своїй родині ще одну гарну традицію. А саме – викладання крашанок на маленькому горбочку із зеленою травицею, який ставлять на святковому великодньому столі. Він символізує воскресіння, проростання нового життя через смерть старого. Адже для того, щоб виросла нова стебелина, повинне загинути зерно. Це і є символом воскреслого Спасителя. Також горбочок означає пам’ять про родичів, котрі відійшли в інший світ.

Ведучий 2. Для того, щоб мати такий «зелений горбочок», слід за два тижні до Великодня насипати землі у миску гіркою і посіяти на ній овес. Поставити в теплому і світлому місці й поливати. До свята овес якраз підросте. А потім довкола горбочка викласти крашанки – стільки, скільки близьких членів родини відійшло в інший світ.

Ведучий 1. Люди і нині вважають писанку особливою святинею, вірять у те, що вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Вони кажуть, що «писанку треба вміти написати, треба дати належні фарби, треба писати тоді, коли належить, треба вміти її замолити і подарувати, кому належить».

Ведучий 2. Якщо ви ніколи не дарували батькам і друзям власноруч розписану писанку – цієї весни обов’язково подаруйте. Це їх дуже втішить. Адже власноруч розписані писанки – то найліпше Великоднє вітання.
Весна в Україні. Воскресає природа, воскресає життя.

Ведучий 3.           Щоб з Великоднем прийшло
Щастя в вашу хату,
Щоб у вас завжди було
У родині свято!
Нехай вам писанки несуть,
Сонечка краєчок,
Нехай всміхаються боки
Золотих яєчок.