Усний журнал " Весняні обряди та звичаї"
Усний журнал для ознайомлення дітей з циклом весняних свят- Вербною неділею та Великоднем, звичаями і обрядами їх проведення.
Весняні обряди та звичаї
Усний журнал
Мета: ознайомити дітей з циклом весняних свят, пов’язаних з Вербною неділею та Великоднем, з обрядами, звичаями; розвивати творчі здібності, інтерес до історії, звичаїв, обрядів українського народу; виховувати любов до людей, природи, своєї родини та Батьківщини.
І.Організаційний момент.
ІІ. Оголошення теми та мети уроку.
Перша сторінка.
Вербна неділя: українські народні звичаї, традиції, прикмети.
Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народніх весняних свят, пов’язаних з стародавніми міфами та віруванням, супроводжених піснями, іграми та хороводами. Промайнула остання неділя перед Великоднем – Вербна неділя. Але її відгомін ще живе серед нас, живе в наших душах.
Вербова гілка розцвіла
У мене на столі.
Як символ сонця і тепла,
Що сховані в імлі.
Як знак зеленої весни…
Знак сонця і тепла.
За тиждень до Великодня відзначаємо Вербну неділю. У цей день нарізаємо вербних гілочок і несемо їх до церкви святити. Коли освячені гілочки приносимо з церкви, то легенько шмагаємо ними усіх членів родини і худобу, щоб здоровими були, примовляючи:
Не я б'ю — верба б'є,
За тиждень Великдень.
Освячені гілки зберігали за образами до наступної Вербної неділі, а подекуди — і по декілька років. Їх ніколи не викидали, а спалювали в печі, коли пекли великодні паски. Ними виганяли вперше на пасовисько худобу, вживали як лікувальний засіб чи для відвернення грози.
Народні прикмети на Вербну неділю:
- Якщо у цей день нема заморозків — чекайте щедрий врожай фруктів.
- Сонце і відсутність вітру у Вербну неділю віщують тепле літо.
- Якщо у цей день сильний вітер, то весь літній сезон погода буде змінною.
- З’їсти шматочок освяченої верби — отримати успіх у своїх справах.
- Якщо на Вербну неділю йде дощ, то весь врожай буде хорошим.
- Посадиш кімнатну рослину в будинку у цей день — принесеш достаток у дім.
- Мороз на Вербну неділю — до гарного врожаю ярових хлібів.
Друга сторінка.
Великдень. Святкування та народні звичаї.
Великдень — одне з найсвітліших та найбільших християнських свят, яке з нетерпінням чекають люди по всьому світові... Останній тиждень, яким закінчувався Великий піст, називали в народі чистим, білим, страсним або живним.
Різними дійствами супроводжували у ці дні приготування великодніх страв, в тому числі випікання пасок, виготовлення писанок і крашанок — неодмінних атрибутів Великодня. Яйце було основним ритуальним продуктом. Ним розговлялися на Великдень, у Провідну неділю чи до Вознесіння. Писанками і крашанками обмінювалися при зустрічі. Вони ж були основним об'єктом великодніх ігор та розваг.
На Великдень раненько, з укладеними ще в суботу до кошиків припасами, поспішали до церкви. Після «благовісту» відбувалося урочисте посвячення пасок. Потім ішли додому, пригощали один одного свяченостями, співали пісні.
Христос воскрес!
Радість з неба ся являє,
Пасха красна днесь витає,
Радуйтеся щиро нині,
Бог дав щастя всій родині,
Бог дав радість нам з небес:
Христос воскрес! ( 2)
Народні Великодні прикмети, прислів’я, приказки:
Де той Великдень, а він уже з крашанками.
Дороге яйце — к Великому дню.
На Великдень перший раз зозуля кує.
Не кожен день Великдень, а хліб не паска.
Як на Великдень удень спить господар, то виляже пшениця, а як спить господиня, то виляже льон.
На Великдень сорочка хоч лихацька, аби біленька, а на Різдво хоча й сирова, аби нова.
Де вовк на Великдень зачує дзвони, то буде цілий рік крутиться.
Серед великодневих свят чи не найцікавіше відзначали другий день. У різних регіонах він мав свої іменні назви: Волочильний, Обливальний, Поливальний, Водяний понеділок. На Слобожанщині це був день Богородиці. Понеділкові обряди розподіляються на два окремих дійства: так звані христосувальні обходи («нести калача»), що й дало назву Волочильного понеділка, та обливання водою — Поливальний понеділок. Якщо перший обряд якоюсь мірою позначений церковним впливом, то другий — лише дохристиянськими віруваннями.
ІІІ. Підсумок уроку.
Ось і переглянули ми останню сторінку нашого журналу.
- Що вам найбільше запам’яталося?
- Що було цікавим?
- Про що ви б хотіли ще дізнатися на сторінках журналу?
. Головним святом весняного циклу є Великдень (Воскресіння Господнє) — найбільше християнське свято, яке органічно поєднує язичницькі ритуали та церковні обряди, а завершується весняний обрядовий цикл Вознесінням Господнім на сороковий день після Великодня, щорічно у четвер.
Серед великодневих свят чи не найцікавіше відзначали другий день. У різних регіонах він мав свої іменні назви: Волочильний, Обливальний, Поливальний, Водяний понеділок. На Слобожанщині це був день Богородиці. Понеділкові обряди розподіляються на два окремих дійства: так звані христосувальні обходи («нести калача»), що й дало назву Волочильного понеділка, та обливання водою — Поливальний понеділок. Якщо перший обряд якоюсь мірою позначений церковним впливом, то другий — лише дохристиянськими віруваннями. (Василь Скуратівський)
Великдень. Святкування та народні звичаї
Останній тиждень, яким закінчувався Великий піст, називали в народі чистим, білим, страсним або живним.
Різними дійствами супроводжували у ці дні приготування великодніх страв, в тому числі випікання пасок, виготовлення писанок і крашанок — неодмінних атрибутів Великодня. Яйце було основним ритуальним продуктом. Ним розговлялися на Великдень, у Провідну неділю чи до Вознесіння. Писанками і крашанками обмінювалися при зустрічі. Вони ж були основним об'єктом великодніх ігор та розваг.
На Великдень раненько, з укладеними ще в суботу до кошиків припасами, поспішали до церкви. Після «благовісту» відбувалося урочисте посвячення пасок. Потім ішли додому, пригощали один одного свяченостями, співали пісні.
Останній тиждень перед Великоднем називається білим або чистим. На цьому тижні віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і на першому тижні Великого посту. Найважливішим днем цього тижня є четвер, який називається чистим, світлим, великим, страсним або живним. У Страсну п'ятницю віруючі люди нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви; а це звичайно бувало коло другої години по полудні. У Великодню суботу роблять крашанки або, як кажуть на Київщині, «галунять яйця», а в Карпатах — «сливчать сливки». Про походження звичаю готувати на Великдень писанки та крашанки існує багато легенд. Наведемо деякі з них...
Вербна неділя: українські народні звичаї, традиції, прикмети
про публікацію авторської розробки
Додати розробку