Усний журнал «Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею!»

Комунальний заклад

«Березнянський навчально-реабілітаційний центр»

Чернігівської обласної ради

«Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!»

Усний журнал

Підготувала

та провела:

вихователь

Пінчук Н.Ф.

2017 – 2018 н.р.

Мета: продовжувати поглиблювати знання вихованців про нашу державу Україну, про її історію, обряди, традиції, мистецтво, про її незалежність і волю; узагальнювати та систематизувати знання дітей про офіційні символи нашої Вітчизни: герб, гімн, прапор; сприяти розширенню їх світогляду; коригувати національну свідомість вихованців, їх пізнавальні інтереси, дрібну моторику, вміння аналізувати, брати посильну участь в розбудові держави та збереженні миру, наполегливо вчитися та продовжувати примножувати морально-духовні цінності свого народу; виховувати в дітей глибокі почуття любові до своєї Батьківщини, відданості своєму народу, гордості за нього, прагнення захистити його надбання, почуття турботи за людей, котрі захищають нашу країну.

Обладнання: мапа України, малюнки дітей з краєвидами рідних місць, світлини визначних місць міста Києва, презентація «Державні символи України», театральні костюми до інсценізованої постанови, аудіо записи з піснями про Україну, солодкі подарунки для солдат АТО.

Хід заняття

1. Організаційний момент.

(Діти організовано заходять до зали промовляючи слова вірша)

Ми крокуєм, ми крокуєм,                        Шлях долати нам неважко.

Україною мандруєм.                               Підрівняйтесь, усміхніться,

Ось побачили Карпати:                         Батьківщині поклоніться

Як вершини нам дістати?                    За щасливі дні в любові,

Заглядаємо в озерця –                            За пісні за колискові.

Не торкнутися нам денця!                   Кругом себе обкрутіться,

Далі ми йдемо поважно,                       Раз присядьте, два присядьте.

2. Вступна частина.

Вихователь:

На землі великій є країна єдина,

Гарна, неповторна, красна, як калина.

І живуть там люди – добрі, працьовиті.

І скажу, до речі, ще й талановиті.

Землі засівають, на бандурі грають

І вірші складають про ліси, про гори

І про синє море, про людей і квіти.

Що це за країна? (Україна)

3. Основна частина.

1. Вправа «Мікрофон» з елементами розповіді.

• Діти, в якій країні ви народилися?
• Де народилися ваші батьки?
• Чи хотіли б ви жити в іншому місці:  Америці, чи Африці?
• Що означає слово «Батьківщина»?

Слово «Батьківщина» - святе. Це як мати батько, як хліб на столі, як вода і повітря, без яких людина просто не може жити. Батьківщиною ми називаємо місце, де ми народились, народилися наші батьки. Батьківщиною ми називаємо країну, в якій живемо.

На світі є багато держав, багато країн. Ми живемо в Україні. Це наша чарівна, велична держава. Квітучий край, солов’їні гаї, безмежні степи – це наша Батьківщина. Ще ми її називаємо Вітчизною. Це земля – де ми народились, уперше побачили і пізнали цей дивовижний світ, почули мамину колискову, рідну мову.

• Як ви вважаєте, чому найкраща, наймиліша для кожного із нас країна це – Батьківщина?
• Чому люди, від’їжджаючи надовго із України беруть із собою в хустинку жменьку рідної землі.
• Про що нагадує їм ця жменька землі?

Дійсно, недарма в народі кажуть: «Рідна земля у жмені мила». У себе вдома людина впевнена в собі, почувається вільною, сміливою і сильною. Навколо рідні люди, родичі, друзі, просто земляки. Рідна земля, як мати, готова захистити кожного з нас. Тому розлучаючись зі своєю Батьківщиною, людина відчуває тугу за рідним краєм. Без рідних їй людей, без наймилішої Батьківщини не зможе  бути щасливою. Недаремно, кажуть, що в рідній хаті і стіни допомагають, і це правда.

2. Хвилина поезії.

1-ий вихованець:

• Батьківський поріг, розквітла калина під вікном рідної хати, рідна мова, околиця села із задавнілою пам’яткою, протоптана стежина до сусіда, лелечине гніздо на клуні, усміхнене віконце теплої домівки, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці, терпкий запах картопляного диму…

2-ий вихованець:

• А живу я в Україні,

В рідній, милій стороні.

Ніжне сонце в небі синім

Усміхається мені.

Ніжне сонце, вільний вітер,

Далини ясна блакить –

Все для того, щоб радіти,

І хотілось в світі жить.

3-ій вихованець:

• Хоч малий я,

Невеликий,

Зате добре знаю,

Що край рідний –

Україна,

Я її кохаю.

4-ий вихованець:

• Україно, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна!

Ти, як мати, найрідніша –

Наша отча сторона!

5-ий вихованець: В. Сосюра «Любіть Україну…»

3. Легенди розповідають.

• Україна, Батьківщина, Вітчизна, рідний край… Ці слова дорогі кожній людині нашої країни.

Як же нашим пращурам дісталася така чудова, багата, щедра, мила земля.

6-ий вихованець:

«Колись давно Бог створив народи й кожному наділив землю. Наші предки звернулися пізніше, але землі їм уже не дісталося.

І звернулися до Бога вдруге. І запропонував Він їм чорну землю. «Ні, - відповіли наші предки, - там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці». «Тоді я дам вам землю ту, що залишив для раю, там усе є: річки, озера, ліси, степи. Але пам’ятайте: якщо будете її берегти, вона буде ваша, а ні – дістанеться ворогові».

Пішли наші предки на ту землю, оселилися й живуть до сьогоднішнього дня. А країну назвали Україною.»

• Діти, ви всі знаєте столицю нашої країни місто Київ.

Всі міста схожі на людей. У кожного є свій день народження, своя доля, своя історія.

«Було це за давніх-давніх часів. Не було тоді ні міст, ні сіл, а наші пращури жили племенами. Широкою рікою у човні пливли три брати та їхня сестра. То були Кий, Щек, Хорив і Либідь. Вони шукали місце для поселення.»

7-ий вихованець:

• Де стоїть тепер наш Київ,

Там була сама гора,

Жив там першим Кий з Хоривом,

Щек і Либідь – їх сестра.

Над самим Дніпром на горах,

Огорожений з боків

Ровом, мурами, валами,

Київ виріс і розцвів,

На сторожі коло його,

Наче батько, став Дніпро,

Наче батько сину, ніс він

З півдня й півночі добро.

/Олександр Олесь/

4. Музична інсценізована постанова «Казка про Україну»

•    Все, що колись відбувалося на нашій землі, всі радощі і горе, битви і перемоги – це також наша Вітчизна.

«У одному царстві жила дівчинка. Очі у неї були немов блакить неба, волосся наче колосся пшениці. У косу вона вплітала жовту або блакитну стрічку, на голові носила віночок з духмяного чебрецю, запашної рути-м’яти і кетягів калини, а вмивалася росою любистку. Дівчина любила слухати спів соловейка й залюбки йому підспівувала. Звали красуню Україна.

Все було добре, поки не з’явився злий і страшний змій. Він ненавидів добрих співучих людей і хотів, щоб йому всі підкорялися. А наша дівчина дуже любила волю, їй подобалося бігати полем і радіти сонцю. Щоб вона не будила лютого змія своїми піснями, він підстеріг красуню, схопив її кинув до темниці.

Це побачив соловейко. Птах полетів і у піснях розповів про лихо. Люди співчували дівчинці, але не знали, як їй допомогти. Та знайшовся хлопець на ім’я Сміливець. Він вирішив врятувати Україну. Юнак вирушив до змія. Билися вони не один день і не одну ніч - були рівними. Раптом почулася чудова мелодія, що лунала з темниці. Ніжний, мов шовк, спів додав парубкові сили. А змій, навпаки, не зміг витримати такої гарної пісні – сили його покинули, і він упав переможений на землю.

Сміливець і Україна покохали одне одного й одружилися. Жили вони довго й щасливо і нажили дітей – добрих, щасливих, вродливих та співучих.»

5. Мультимедійна презентація державних символів України.

• Ми маємо свою державу  - Україну, а кожна держава має свої символи, які люди шанують і бережуть. Символи – це особливі відзнаки, які вирізняють один народ від іншого.

Діти, уявіть, що ви поїхали разом з батьками відпочивати до Туреччини. Там відпочивають діти з усіх країн світу. І от одного дня ваші нові знайомі, друзі попросили вас розповісти про офіційні символи України.

• Щоб ви їм розказали про український прапор?
  1. Слайд «Державний Прапор України».

1-ий вихованець:

• Сучасний прапор являє собою синьо-жовте прямокутне полотнище. Складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору.

Державний прапор України є символом миру і достатку.

2-ий вихованець:

• Прапор нашої Вкраїни

Має колір жовто-синій.

І повинен кожен знати,

Як два кольори єднати:

Синє небо – верхня смуга,

Жовте поле – нижня смуга.

Я підношу із любов’ю

Прапор ніжно кольоровий.

/Ганна Чубач/

Вихователь:

• Коли і де піднімають прапор України?

Синьо-жовтий Державний прапор України піднімається під час офіційних церемоній, при врученні нашим українським спортсменам міжнародних спортивних нагород, під час прийняття нашими солдатами присяги. Національний прапор України – це символ міцності і незалежності держави.

2.        Слайд «Державний Герб України».

• Золотий тризуб на блакитному тлі - це символ влади – дуже давній знак. Герб України символізує триєдність життя: це Батько, Мати, Дитя – Сила, Мудрість та Любов.

3-ій вихованець:

• Наш герб – тризуб,

Це зброя, слава й сила,

Наш герб – тризуб,

Недоля нас косила.

Та ми зросли, ми є

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Несемо ми людям.

Вихователь:

• Державний Герб України – це офіційна емблема нашої держави, зображувана на прапорах, грошових знаках, печатках, офіційних документах.
  3.   Слайд «Державний Гімн України».
• Діти, назвіть третій офіційний символ України.

Гімн – найголовніша пісня України. Цією піснею починається ранок і закінчується день.

• Хто написав слова Державного гімну України?

Слова гімну написав відомий український поет Павло Чубинський.

• Хто автор музики?

Музику написав видатний західноукраїнський композитор і диригент Михайло Вербицький.

• Коли звучить гімн України?

Державний гімн України звучить на всіх державних святах, демонстраціях, парадах. Гімн звучить, коли до України приїздять високі поважні гості з інших країн. Урочиста пісня звучить, коли вшановують українських спортсменів.

6. Пізнавальна інформація «Як розказати дітям про війну?»

Українська земля! Де є краще? Де миліше, як не в Україні? Вічний символ український – золотий колос пшениці, що тягнеться до чистого неба, сьогодні має бути символом миру, злагоди, доброти, милосердя, людяності.
Сьогодні українські діти знають, що означає страшне слово «війна». Хтось про неї чув від батька, а хтось – від друзів чи знайомих. Дехто бачив її по телевізору, а інший навіть пережив воєнне лихоліття…

Часом ми задумуємося з вами, що відбувається на Сході України? Коли знову буде мир? Чому гинуть мирні люди? Чому вони залишають свої домівки?
Мир! Яке коротке, але змістовне слово! Воно вміщує в собі яскраве сонце і блакитне небо, радісну працю і теплий хліб, дзвінкий сміх дітей і усміхнене обличчя дорослих.

4-ий вихованець:

• Слухайте, чесні люди Землі,

Дуже ми просимо вас:

Боріться, боріться,

Бо ми ще малі.

Мир захищайте для нас!

5-ий вихованець:

• Нехай на світі спокій буде,

Сьогодні! Завтра! Назавжди!

Вічна пам'ять тим, хто загинув!

Вічна слава тим, хто живий!

Вихователь:

• На підтримку солдат в зоні АТО, наші діти виготовили цукеркове солодке намисто, щоб дні які залишилися солдатам служити здавалися трішечки солодшими, та горішки в фользі, щоб на передовій військовим були такими ж міцними горішками.
• Давайте хвилиною мовчання вшануємо пам'ять тих людей, які воювали за мир, хто віддав своє життя в ім’я світлого майбутнього.(Хвилина мовчання)

Пісня про мир

За мир у всьому світі –

Це значить за життя,

За колоски налиті,

За матір і дитя.

Хай живуть спокійно люди,

Сонце лагідно сія.

Хай лунає всюди-всюди

Пісня радісна моя.

4. Підсумок заняття.

• Україна… Скільки ніжних, ласкавих слів сказали люди, щоб висловити свою палку любов до краю, де народились вони і їхні батьки, де їхнє коріння.

Дидактична гра «Опиши Україну»

Діти, пропоную вам сказати: яка ж наша рідна Україна. Прислухайтесь до своїх сердець і скажіть заповітні та щирі слова про Україну (Діти добирають слова-ознаки до слова «Україна»)

Україна (яка?) – квітуча, велика, заможна, урожайна, гостинна, багата, безкрая, співуча, горда, прекрасна, люба, чарівна, дружня, щедра, рідна, вільна, мила, дорога, процвітаюча, сильна, незалежна, волелюбна, мирна, славна, чудова, медова, калинова, могутня, зоряна, пісенна, барвінкова, барвиста…

• Діти, коли ви виростите і мандруватимете по всьому світу, то зрозумієте, як кожний народ любить свою Батьківщину, пишається нею, дбає про її добробут. Ви на власному досвіді переконаєтесь, що немає нічого милішого за рідну землю. Зрозумієте, що де б ви не були, рідна земля, ніби рідна ненька завжди кликатиме вас додому. І куди б не закинула вас доля, завжди зберігайте у серцях всі ті духовні скарби, які дісталися нам у спадок від попередніх поколінь.

Пісня «Моя Україна» (сл. і муз. Н.Май)