Утворення Кримського ханства

Тема –  Утворення  Кримського   ханства

Мета уроку:

• Навчальна: ознайомити учнів із процесом утворення Кримського ханства, його територією, політичним устроєм та роллю в історії України.
• Розвивальна: розвивати вміння працювати з історичною картою, аналізувати події та робити висновки.
• Виховна: формувати інтерес до історії України, повагу до культурної спадщини кримськотатарського народу.

Тип  уроку : комбінований

 

Хід   уроку

1.Організаційний етап

Привітання, перевірка відсутніх.

2.Актуалізація опорних  знань

Слово вчителя:

Діти, перед тим як перейти до нової теми, давайте пригадаємо те, що ми вже вивчали раніше.
На попередніх уроках ми говорили про Золоту Орду — велику державу, яка існувала на території степів Східної Європи та значною мірою впливала на українські землі.

Запитання 1:
Коли виникла Золота Орда?
Очікувана відповідь учнів:
У XIII столітті (після монгольських завоювань, приблизно 1240-ві роки).

Запитання 2:
Хто заснував Золоту Орду?
Очікувана відповідь:
Нащадки Чингісхан, зокрема хан Батий.

Запитання 3:
Які території входили до складу Золотої Орди?
Очікувана відповідь:
Степи Східної Європи, Північне Причорномор’я, частина сучасної України.

Запитання 4:
Чому Золота Орда занепала?
Очікувана відповідь:
Через міжусобні війни, боротьбу за владу, ослаблення центральної влади.

Запитання 5 (проблемне):
Що зазвичай відбувається після розпаду великих держав?
Очікувана відповідь:
На їхніх територіях утворюються нові держави.

Підсумок вчителя:

Отже, розпад Золота Орда призвів до появи нових держав. Сьогодні ми дізнаємося про одну з них — Кримське ханство.

Також зверніть увагу: коли великі держави розпадаються, на їхніх територіях часто виникають нові утворення. Як ви думаєте, чи могло щось подібне відбутися і після розпаду Золотої Орди?

Сьогодні ми дізнаємося, яка саме держава виникла в Криму та яку роль вона відігравала в історії України.

1.Які товари вивозили з українських земель?
Відповідь:
Зерно, хутро, віск, мед, худобу.

2. Запитання:
Які товари привозили в Україну?
Відповідь:
Тканини, сіль, зброю, прикраси, вино.

3. Запитання:З якими країнами торгували українські землі?
Відповідь:
З Польща, Литва, Угорщина, Османська імперія.

4. Запитання:
Що таке ярмарок?
Відповідь:
Це великий періодичний торг, куди з’їжджалися купці з різних місць.

5. Запитання (логічне):
Чому торгівля сприяла розвитку міст?
Відповідь:
Бо приносила прибуток, сприяла розвитку ремесел і збільшенню населення.

6. Запитання:
Хто такі купці?
Відповідь:
Це люди, які займалися торгівлею та продавали товари.

7. Запитання:
Які шляхи використовували для торгівлі?
Відповідь:
Сухопутні (дороги) та водні (річки, зокрема Дніпро).

8. Запитання (на встановлення відповідності):
З’єднай товар і його походження:

• Сіль
• Вино
• Хутро

Відповідь:

• Сіль — з соляних родовищ
• Вино — привозили з інших країн
• Хутро — місцеве виробництво (з лісових районів)

9. Запитання (причина-наслідок):
Чому міста ставали центрами торгівлі?
Відповідь:
Бо вони були зручними для обміну товарів, мали ринки, ремісників і вигідне розташування на торгових шляхах.

Отже, торгівля відігравала важливу роль у розвитку українських земель, сприяла економічному зростанню та встановленню зв’язків з іншими державами.

3. Мотивація  навчальної   діяльності

Слово вчителя:

Діти, уявіть собі життя людей на українських землях у XV столітті. Міста розвиваються, активно ведеться торгівля, але водночас з’являється нова сила, яка починає впливати на життя цілих регіонів.

Після розпаду Золота Орда на її території виникають нові держави. Одні з них стають союзниками, інші — серйозними суперниками.

Сьогодні ми познайомимося з державою, яка відігравала важливу роль в історії України протягом кількох століть — Кримським ханством.

Проблемне запитання:

Як утворення Кримського ханства вплинуло на життя населення українських земель?

Очікувана відповідь учнів:

• З’явилася нова держава-сусід
• Почастішали набіги на українські землі
• Змінилися торговельні та політичні відносини
• Посилився вплив Османська імперія

Завдання з відповідями

1. Запитання:
Коли утворилося Кримське ханство?
Відповідь:
У 1441 році.

2. Запитання:
Хто був першим ханом Кримського ханства?
Відповідь:
Хаджі I Гірей.

3. Запитання:
Унаслідок розпаду якої держави виникло Кримське ханство?
Відповідь:
Золота Орда.

4. Запитання:
Яке місто стало столицею Кримського ханства?
Відповідь:
Бахчисарай.

5. Запитання:
З якою державою Кримське ханство стало васалом у 1478 році?
Відповідь:
Османська імперія.

6. Завдання (встанови послідовність):

Розташуйте події в правильному порядку:

• Утворення Кримського ханства
• Залежність від Османської імперії
• Розпад Золотої Орди

Відповідь:

1. Розпад Золотої Орди
2. Утворення Кримського ханства
3. Залежність від Османської імперії

 

7. Завдання (так/ні):

Кримське ханство одразу було незалежним від Османської імперії.
Відповідь: Так (спочатку незалежне, пізніше стало залежним).

8. Запитання (на розуміння):

Чому Кримське ханство здійснювало походи на українські землі?

Відповідь: Для здобуття здобичі, полонених і збагачення.

 

9. Встав пропущене слово:

Кримське ханство утворилося в ______ році.
Відповідь:
1441

10. Встав пропущене:
Першим ханом був ____________________.
Відповідь:
Хаджі I Гірей

11. Обери правильну відповідь:

Кримське ханство виникло після розпаду:
а) Київської Русі
б) Золота Орда
в) Османської імперії
Відповідь:
б) Золотої Орди

12. Встанови відповідність:

1 — Хан
2 — Столиця
3 — Союзник

А — Бахчисарай
Б — Османська імперія
В — правитель держави

 

Відповідь:
1 — В
2 — А
3 — Б

13. Вправа « Так чи ні»

Кримське ханство було частиною Османської імперії з моменту утворення.

Відповідь:  Ні

 

14. Закінчи речення:

Кримське ханство здійснювало походи на українські землі, щоб ____________________.
Відповідь:   захоплювати здобич і полонених

 

 

 

15. Запитання:

Яке значення мало утворення Кримського ханства для України?
Відповідь:  Посилилася військова небезпека, відбувалися набіги, але також розвивалися контакти й торгівля.

 

§ 26   стр.  177

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ   стр. 177

Пригадайте, які держави й народи впливали на розвиток Криму в середньовіччі? Чому правителі сусідніх держав прагнули встановити контроль над територією півострова?

 

Відповідь -  Крим у середньовіччі був унікальним перехрестям цивілізацій, де стикалися інтереси кочового степу, осілого гірського населення та потужних морських держав.

 

Держави та народи, що впливали на Крим (V–XV ст.)

 

1. Візантійська імперія: Довгий час контролювала південне узбережжя (Херсонес/Корсунь), впливала на поширення православ’я.
2. Хозари (Хозарський каганат): Контролювали Крим у VII–X ст., сприяв розвитку торгівлі.
3. Київська Русь: Здійснювала вплив через військові походи (похід князя Володимира на Корсунь) та контроль над торговими шляхами.
4. Половці (кипчаки): Кочовий народ, що заселив степовий Крим, вплинувши на етнічний склад.
5. Золота Орда: У XIII ст. підкорила півострів, включивши його до складу великої імперії, що призвело до ісламізації степу.
6. Генуезька республіка (Генуя): У XIII–XV ст. контролювала торгові порти (Кафа/Феодосія), перетворивши Крим на центр чорноморської торгівлі.
7. Князівство Феодоро: Православна держава в гірському Криму (Мангуп), що протистояла впливу генуезців.
8. Османська імперія: У 1475 році завоювала генуезькі колонії та Феодоро, зробивши Кримське ханство своїм васалом.

 

Чому правителі прагнули контролювати Крим?

 

Контроль над Кримом давав величезні переваги:

• Стратегічне розташування: Крим був «містком» між Європою, Азією та Руссю. Хто володів Кримом, контролював Чорне море.
• Торгівля (Шовковий шлях): Через кримські порти (Кафа, Солдайя) проходили маршрути караванної торгівлі з Китаю та Індії. Торгові мита приносили колосальні прибутки.
• Джерело рабів та товарів: Крим був центром работоргівлі, а також експортував зерно, рибу та сіль.
• Військовий плацдарм: Півострів дозволяв контролювати степові народи та погрожувати як північним (Русь), так і південним (Мала Азія) сусідам.

ДОСЛІДІТЬ   стр. 177

Які держави існували на території Криму в середині XV ст.? Коли і як з’явилась у Криму кожна з них? Як, на вашу думку, складались відносини між ними в той час? Чому ви так думаєте?

Відповідь -  У середині XV століття (зокрема, у 1440–1450-х роках) на території Криму склалася складна геополітична ситуація, де співіснували три основні політичні сили: Кримське ханство, князівство Феодоро та Генуезькі колонії.

1. Держави у Криму (середина XV ст.)

1. Кримське ханство (улус Хаджі Гірея):
   • Коли: Формально утворилося у 1441 році (за іншими даними — 1449 р.), коли Хаджі Гірей оголосив про незалежність від Золотої Орди.
   • Як: У результаті розпаду Золотої Орди та підтримки кримськотатарською знаттю Хаджі Гірея (за підтримки Великого князівства Литовського) як законного правителя. Займало степову та передгірну частину півострова.
2. Князівство Феодоро (Готія):
   • Коли: Існувало з XIII-XIV ст., але саме в XV ст. переживало піднесення.
   • Як: Утворилося на залишках візантійського впливу в Криму (готи, греки). Столиця — Мангуп. Займало південно-західну гірську частину.
3. Генуезькі колонії (Капітанство Готія):
   • Коли: Існували з XIII ст., але в XV ст. набули максимального розвитку.
   • Як: Генуезці викупили/захопили південне узбережжя (Кафа — сучасна Феодосія, Чембало — Балаклава, Солдайя — Судак) у Візантії та Золотої Орди.

 

• 2. Відносини між ними

На мою думку, відносини в цей період були вкрай напруженими, конкурентними, але водночас взаємозалежними.

• Кримське ханство vs Генуя: Це було протистояння за контроль над економічними ресурсами. Ханство контролювало степ, а генуезці — порти, через які йшла торгівля. Ханство вимагало данину та мито.
• Кримське ханство vs Феодоро: Конфлікт за передгірні землі та джерела води. Хани намагалися підкорити православних князів, а Феодоро оборонялося, спираючись на фортеці.
• Феодоро vs Генуя: Суперечки за прибережні території та контроль над торговими шляхами з гір до портів.

3. Чому я так думаю (обґрунтування)

1. Економічна залежність: Генуезці не могли існувати без продовольства з півострова, яке постачали татари, а татари потребували генуезьких портів для торгівлі рабами, зерном та шкірами. Це змушувало їх домовлятися, але й постійно конфліктувати за розподіл прибутків.
2. Релігійний та культурний чинник: Феодоро було православним (близьким до Візантії), Генуя — католицькою, а Кримське ханство — мусульманським.
3. Військові дії: Документи свідчать про часті сутички за Чембало (Балаклаву) між генуезцями та князем Феодоро, а також постійні набіги татар на генуезькі землі.

 

Підсумок: Середина XV ст. у Криму — це час хиткої рівноваги, яка тривала до початку османського завоювання у 1475 році, що знищило і Геную, і Феодоро, зробивши ханство васалом Османської імперії.

4. Вивчення  нового матеріалу

1. Що відомо про князівство Феодоро   стр. 177

ПОМІРКУЙТЕ   стр. 177

Визначте найважливіші риси розвитку князівства Феодоро та причини його зникнення.

Відповідь – Князівство Феодоро (або Дорі-Феодоро) — це унікальне православне князівство, що існувало в південно-західному Криму (приблизно XIII–XV ст.) і було останнім осколком Візантійського світу в регіоні. Воно відігравало значну роль у середньовічній історії України та Криму.

Найважливіші риси розвитку князівства Феодоро

1. Геополітичне становище та державність:
   • Князівство займало гірську частину Криму, а столицею було місто-фортеця Мангуп.
   • Воно виникло на межі XIII–XIV ст. після занепаду Візантії, а до XV ст. остаточно оформилося як незалежна православна держава.
   • Правителі Феодоро (династія Гаврасів) вважали себе спадкоємцями Візантії та поріднилися з впливовими правлячими домами Трапезунда.
2. Багатонаціональний та культурний характер:
   • Населення було змішаним: нащадки готів, аланів, греків, візантійських колоністів, половців, що сповідували православ'я.
   • Офіційною та культурною мовою була грецька, але широкого вжитку набула і готська.
3. Економічний розквіт (XV ст.):
   • Економіка базувалася на землеробстві, виноградарстві, скотарстві та розвинених ремеслах (ковальство, зброярство, гончарство).
   • Князівство контролювало важливі торгові шляхи, що з'єднували Крим з Константинополем, Генуезькою Кафою та Молдавією.
4. Військова сила та фортифікація:
   • Феодоро будувало потужні фортеці (Мангуп, Каламіта, Фуна).
   • Князівство вело тривалу боротьбу з генуезькими колоністами за вихід до Чорного моря та економічний вплив.

Причини зникнення князівства Феодоро (1475 р.)

Зникнення князівства пов'язане з активною експансією Османської імперії у Чорноморському регіоні.

• Османське завоювання (1475): У червні 1475 року турецький флот під командуванням Гедик Ахмед-паші висадився в Криму.
• Падіння Мангупа: Після шестимісячної героїчної оборони та тривалої облоги османи, використовуючи важку артилерію (бомбарди), у грудні 1475 року захопили столицю — Мангуп.
• Загибель династії: Останній князь Олександр був полонений і страчений у Стамбулі в 1476 році.
• Геополітичні зміни: Після завоювання територія Феодоро перетворилася на провінцію Османської імперії (Кафинський санджак), а населення було частково знищене або виселене.

 

Підсумок: Князівство Феодоро було форпостом християнської цивілізації в Криму, що досягло високого рівня економічного та культурного розвитку, але не встояло перед військовою потужністю Османської імперії у 1475 році.

Розповідь  вчителя стр. 177-178

Середня частина Кримських гір має пологі й круті схили. Ці географічні умови сприяли виникненню тут поселень і фортець ще в IV-VI ст. Так, на горі Мангуп (Бахчисарайський район) зведено фортецю, що була прикордонним пунктом Візантійської імперії й захищала від степових кочовиків. Турецький мандрівник Евлія Челебі писав про Мангуп так: «Розкинулася ця скеля, як плоска рівнина, а навколо неї зяють прірви в тисячу аршин — справжні безодні пекла! Аллах створив цю скелю для того, щоб вона стала фортецею...». Кілька століть поспіль у Мангупі панували хозари.

Найяскравіші сторінки історії Мангупа сягають XIV-XV ст. Тоді на плато було розбудовано столицю держави Феодоро. Достеменно невідоме походження правлячої династії. Одні дослідники припускають, що це представники візантійської вельможної родини Гаврас. Інші стверджують, що це могли бути нащадки готської династії. Достовірно відомо лише про трьох князів — Олексія, Іоана та Ісаака. Такий брак фактів пояснюється подальшим впливом татар та османів, що згодом прагнули знищити будь-які залишки православ’я у своїх володіннях. На початку XIII ст. один із представників цієї родини відновив фортецю на горі Мангуп, яка була названа на честь покровителя династії — святого Феодора. В історичних джерелах це місто відоме і як Мангуп, і як Феодоро.

Держава Феодоро займала велику територію в південно-західній гірській і передгірній частині півострова Крим (на сучасній карті — приблизно від Балаклави до Алушти).

ДОСЛІДІТЬ   стр. 178

Якими були особливості побудови фортець? Які висновки щодо способу життя й розвитку держави Феодоро можна зробити на основі цієї інформації?

Відповідь -  Особливості побудови фортець держави Феодоро (Мангупського князівства) у Криму (XIV—XV ст.) визначалися потребою захисту від зовнішніх ворогів (Золотої Орди, генуезців, пізніше — османів) у гірській місцевості.

Особливості побудови фортець Феодоро

1. Використання природного рельєфу: Фортеці (Мангуп, Каламіта, Фуна) будувалися на високих, важкодоступних скелястих плато ("печерні міста"), оточених урвищами. Це робило їх майже неприступними для штурму.
2. Поєднання скель і мурів: Стіни будували лише на вразливих ділянках, де не було природних урвищ. Вони були товстими та високими, складеними з каменю на міцному розчині.
3. Ешелонована оборона: Фортеці мали кілька ліній оборони: оборонні мури, вежі, а також природні скельні бар'єри.
4. Використання печер: Частина приміщень (церкви, склади, житла) висікалася безпосередньо у скелях, що захищало від артилерійського вогню.
5. Наявність цитаделі: У центрі фортеці (наприклад, на Мангупі) будували цитадель — внутрішню, найукріпленішу частину, де переховувався князь та військо.
6. Наявність водосховищ: На території плато облаштовували таємні ходи до джерел або вирубували цистерни для збору дощової води, щоб витримувати тривалі облоги.
7. Поява артилерійських веж: У XV ст. фортеці (Фуна, Каламіта) перебудовували для використання гармат, додаючи круглі вежі та адаптуючи мури.

Висновки щодо способу життя та розвитку держави Феодоро

На основі аналізу фортець можна зробити такі висновки:

• Постійна військова загроза: Держава існувала в умовах безперервної боротьби за виживання, що зумовило будівництво потужних укріплень.
• Високий рівень інженерної думки: Будівельники вміло поєднували середньовічні європейські традиції фортифікації з місцевими особливостями печерних міст.
• Православна віра та візантійська культура: У фортецях, окрім військових споруд, активно будувалися християнські храми, що свідчить про роль релігії як основи культури.
• Самостійна політика та розвинена держава: Наявність князівства, власної столиці (Мангуп), регулярного війська та здатність вести тривалі війни (з генуезцями) свідчать про те, що Феодоро було самостійною державою, а не лише васалом.
• Торговельний характер (частково): Наявність портової фортеці Каламіта свідчить про спроби князівства контролювати торгівлю, хоча конкуренція з генуезцями була жорсткою.
• Вплив генуезців і турків: Фортеці доводять, що Феодоро перебувало у постійному культурному та військовому конфлікті/взаємодії з генуезькими колоніями (Чембало, Солдайя), а згодом стало однією з останніх цілей османського завоювання у Криму.

 

Загальний висновок: Феодоро було самобутньою, християнською, військово-оборонною державою, яка розвивалася в складних умовах гірського Криму, поєднуючи візантійські традиції з місцевою оборонною архітектурою.

 

 

Розповідь вчителя   стр. 179

На території Феодоро проживали нащадки готів, скіфів, а також алани, гуни, хозари, половці, греки, татари, караїми. Офіційною та найбільш вживаною мовою була грецька. Державу очолювали князі, які сповідували християнство візантійського обряду. В урвищах Мангупського плато були висічені православні церкви й келії кількох монастирів.

Правителі Феодоро підтримували дружні відносини з Візантією та Кримським улусом Золотої Орди, а згодом — із Кримським ханством, Молдавським князівством. А ось відносини з Кафою та іншими генуезькими колоніями були напруженими через суперництво за першість у чорноморській торгівлі.

За правління Олексія І в середині XV ст. на місці поселення Каламіта (сучасне м. Інкерман поблизу м. Севастополь) було збудовано торговельний порт і фортецю для його захисту. Згодом держава охопила майже весь Південний Крим. У столиці князь Олексій І спорудив потужні укріплення, оновив і розширив печерні монастирі та церкви.

Основними заняттями населення держави Феодоро були землеробство, виноградарство і скотарство. У містах розвивалися ремесла — гончарство, обробка металів, шкір та ін. Держава підтримувала політичні, економічні й культурні зв’язки з Константинополем, Херсонесом, Трапезундом (Туреччина), Судаком, містами Молдавії.

ДОСЛІДІТЬ   стр. 179

На основі тексту та зображень розкажіть про господарський і політичний розвиток князівства Феодоро в XIV-XV ст.

1 — портал князівського палацу Феодоро;

2 — Мангуп-кале;

3 — рештки печерної церкви на Мангупі;

4 — герби князів Феодоро;

5 — руїни фортеці Мангуп

 

Відповідь -  Князівство Феодоро (Теодоро), або Готія, у XIV–XV ст. було останньою православною державою в південно-західному Криму, що слугувало культурним та політичним спадкоємцем Візантії. На основі наданих зображень та історичних даних можна виділити наступні етапи його розвитку:

1. Політичний розвиток: від васалітету до розквіту

• Становлення та незалежність: Спочатку князівство перебувало під впливом Золотої Орди. Проте у другій половині XIV ст. (після 1362 р.) Феодоро відновило незалежність, ставши самостійною державою.
• Столиця — Мангуп (Мангуп-Кале): Місто на плато Мангуп [ізобр. 2, 5] було центром держави, оточеним потужними фортифікаціями.
• Династія Гаврасів: Правляча династія, ймовірно, пов'язана з візантійським родом Гаврасів, активно будувала палаци та храми.
• Генуезько-феодоритські війни: У XV ст. Феодоро вело активну боротьбу з Генуезькою республікою за контроль над узбережжям (порт Чембало/Балаклава, форт Фуна).
• Османське завоювання (1475 р.): Після падіння Константинополя османи захопили генуезькі колонії, а згодом, після піврічної облоги, взяли Мангуп. Князівство перетворилося на провінцію Османської імперії.

 

2. Господарський розвиток: основа економіки

• Стратегічне розташування: Князівство контролювало важливі торгові шляхи, що сполучали Крим зі степовими народами та іншими державами Східної Європи.
• Сільське господарство: Основу економіки складали землеробство, виноградарство та скотарство.
• Ремесла та торгівля: У містах розвивалися гончарство, обробка металів та шкір. Феодоро мало власні торгові порти, зокрема Каламіту (Інкерман).
• Будівельний бум (XV ст.): За часів князя Олексія I (1420-1430-ті) відбувалося активне будівництво: фортеця Фуна, оновлення палаців на Мангупі, що свідчить про високий рівень економічних ресурсів.

 

3. Культура та віра

• Православ'я: Населення сповідувало православ'я. Мангуп був центром православної митрополії, яка підпорядковувалася Константинопольському патріархові.
• Печерні храми: Розвиток церковної архітектури, зокрема печерних монастирів (Шулдан, Челтер), як показано на зображенні [ізобр. 3].
• Етнічна строкатість: Населення складалося з нащадків готів, аланів, греків, візантійських колоністів.

 

Аналіз за зображеннями:

1. Портал князівського палацу: Свідчить про високий рівень архітектури, вплив візантійських традицій та багатство князівської влади [ізобр. 1].
2. Мангуп-Кале (загальний вигляд): Потужне місто-фортеця на важкодоступному плато, що забезпечувало оборону [ізобр. 2].
3. Печерна церква: Вказує на роль християнства у житті феодоритів та використання скельного рельєфу для культових споруд [ізобр. 3].
4. Герби князів Феодоро: Символіка, що об'єднувала візантійські (двоголовий орел) та місцеві традиції [ізобр. 4].
5. Руїни фортеці: Залишки оборонних мурів, які витримали піврічну облогу османів у 1475 році [ізобр. 5].

Розповідь вчителя  стр. 180

У другій половині XV ст. на територію Криму вторглося військо Османської імперії й захопило всі генуезькі колонії-фортеці на узбережжі. Потім турки вирушили до столиці феодоритів і незабаром взяли її в облогу, яка тривала впродовж півроку й завершилася захопленням міста. Розлючені опором захисників, османські воїни майже поголовно знищили мешканців Мангупа, а князя та більшість його родини стратили. Місто перестало існувати наприкінці XVIII століття.

 

2. Як утворилося Кримське ханство  стр. 180

ПОМІРКУЙТЕ   стр. 180

На якій території та за яких обставин було утворене Кримське ханство? Якою була роль ханів династії Гіреїв у розбудові цієї держави?

Відповідь –  Кримське ханство було утворене в середині XV століття (приблизно 1441–1449 роки) на території Кримського півострова та прилеглих степів Північного Причорномор'я, унаслідок розпаду Золотої Орди.

1. Обставини утворення Кримського ханства Розпад Золотої Орди: Внутрішні феодальні міжусобиці та послаблення центральної влади в Орді призвели до відокремлення Кримського улусу.

Роль Хаджі I Гірея: Засновник держави, Хаджі I Гірей, спираючись на підтримку частини кримської знаті та Великого князівства Литовського, проголосив незалежність від Орди.Територія: Спочатку охоплювала Кримський півострів та степи між Дніпром і Доном.

Столиця: Резиденція перенесена до Бахчисарая (район Салачика).

2. Роль ханів династії Гіреїв у розбудові держави Династія Гіреїв (Ґераїв), заснована Хаджі I, правила ханством протягом усього часу його існування (1441—1783). Їхня роль була визначальною:Хаджі I Гірей (1441—1466): Заклав основи незалежності, стабілізував внутрішню ситуацію та здобув визнання від сусідів.

Менглі I Гірей (1467—1515): Встановив міцні відносини з Османською імперією (з 1475-1478 рр. — васальна залежність), що забезпечило захист від Москви та Великої Орди, а також сприяло економічному розвитку (торгівля ясиром, ремесла).

Державне будівництво: Гіреї перетворили ханство на централізовану державу, створили адміністративну систему, карбували власну монету, розбудовували міста (Бахчисарай) та сприяли розвитку ісламської культури.

Військова організація: Хани створили боєздатну армію, яка відігравала важливу роль у регіоні, часто здійснюючи походи на українські землі у складі Османських походів або самостійно.

Важливо: Незважаючи на васальну залежність від Османської імперії, хани з роду Гіреїв зберігали автономію у внутрішніх справах та право на зовнішню політику.      

Розповідь вчителя  стр. 180

Після монгольського завоювання причорноморських земель межиріччя Дніпра та Дону хан Золотої Орди виокремив улус, що отримав назву «Кримський край» (походить від назви ставки намісника — м. Кирим, нині — м. Старий Крим).

На початку XIV ст. важливими джерелом прибутків Кримського улусу була міжнародна торгівля Золотої Орди невільниками — ясиром, хутром, тканинами та предметами розкоші.

Робота з термінами

Невільник — людина, яку взяли в полон або поневолили.

Ясир (з турецької «бранець, поневолений, раб») — бранці, яких захоплювали турки під час нападів на чужі землі.

Занепад Золотої Орди пришвидшив економічний розвиток кримських портів, які переорієнтувалися на торгівлю місцевими товарами: зерном, рибою, ясиром, сіллю, шкірами. Влада правителів Кримського улусу, яким відходила частина податків від торгівлі, посилювалася.

Хаджі-Гірей

Економічне піднесення спричинило переселення в Крим знатних золотоординських сімей. Місцева знать побоювалася зростання впливу прибульців, оскільки вони могли протидіяти їхнім планам — відділити Крим від ослабленої Золотої Орди в окрему державу. Згодом правителем Криму став Хаджі-Гірей (1449—1466 рр.), сім’ю якого в попередні часи переслідували ординці. Тому він народився у вигнанні у Великому князівстві Литовському. Хаджі-Гірей отримав традиційну для мусульман домашню освіту, оволодів військовою справою та мав гарні відносини з литовською знаттю, якій буловигідне ослаблення небезпечного сусіда — Золотої Орди.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 181

За яких обставин Хаджі-Гірей став правителем Криму? Яку роль у цих подіях відігравала Литва?

Із хроніки Мацея Стрийковського

...татари перекопські, баринські і ширінські надіслали до Казимира, великого князя литовського прохання дати їм на царство Хаджі-Гірея, який на той час проживав у Литві, де володів для прогодування містом Лідою по милості панів литовських. Тому Казимир у призначений день у Вільні, у приготованому замку звів з литовськими панами того Хаджі-Гірея на царство татарське і послав його в Перекопську орду з маршалом Радзивілом, який сміливо посадив його там.

Відповідь - Ґрунтуючись на наведеній хроніці Мацея Стрийковського, можна виділити такі обставини та роль Литви у встановленні Хаджі-Гірея правителем Криму:

Обставини приходу до влади

• Ініціатива татарської знаті: Провідні татарські роди (перекопські, баринські і ширінські) виявили бажання бачити Хаджі-Гірея своїм правителем і самі звернулися з проханням до Литви.
• Перебування в Литві: Хаджі-Гірей на той час не був у Криму, а проживав у Великому князівстві Литовському, де отримав у володіння місто Ліда для утримання (прогодування) від литовської влади .
• Офіційна процедура: Встановлення на престол відбулося у Вільні (Вільнюсі) у присутності великого князя Казимира та литовських панів .

Роль Литви

• Надання притулку та утримання: Литва (і зокрема князь Казимир) тривалий час підтримувала Хаджі-Гірея, надавши йому притулок та місто Ліда .
• Політична легітимізація: Великий князь Казимир офіційно "звів" (посадив) Хаджі-Гірея на царство у Вільні, забезпечивши йому політичну підтримку.
• Військова підтримка: Литва відправила Хаджі-Гірея до Криму (Перекопської орди) під захистом свого маршалка Радзивіла, який безпосередньо забезпечив фізичне утвердження нового правителя на престолі .

 

Висновок: Хаджі-Гірей став правителем Криму близько 1441 року (хоча хроніка не вказує точної дати) завдяки підтримці татарської аристократії та активному втручанню Великого князівства Литовського, яке прагнуло мати лояльного правителя в Криму для протидії Золотій Орді.

Розповідь вчителя  стр. 181-182

Після кількох років боротьби за владу, скориставшись занепадом Золотої Орди, Хаджі-Гірей у 1449 р. проголосив себе незалежним правителем Криму, започаткувавши династію Гіреїв у новоствореному Кримському ханстві.

Кримське ханство було воєнним союзом кочових племен на чолі з військовим ватажком.

Хан був верховним головнокомандувачем, правителем і власником. Він приймав закони, розпоряджався земельними ділянками та майном підданих, мав право засудити їх до смертної кари чи помилувати. Піддані були зобов’язані служити у війську, а хан привласнював п’яту частину воєнної здобичі. Усі найважливіші питання ханства (війни та миру, витрат на утримання ханського двору тощо) вирішувала державна рада — диван, куди входили найвищі посадовці ханства. Важливу роль в управлінні ханством відігравав релігійний лідер — муфтій, який завідував судами, церковними володіннями, освітою.

Робота з терміном

Хан — назва вождя, правителя й керівника в мовах степових племен.

Кримські знатні родини були розгалуженими племінними об’єднаннями, утвореними з кровноспоріднених племен та родів. Ватажки племен і родів збиралися на загальний з’їзд — курултай, що мав право обирати й усувати ханів. Верхівку кримськотатарського суспільства представляв правлячий рід Гіреїв. Престол традиційно переходив до старшого сина в родині.

Хаджі-Гірей уклав союз із Великим князем Литовським, зокрема щодо надання Литвою військової та фінансової допомоги, та з королем польським. Згодом кримський правитель почав карбувати власну монету.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 182

1. У національній символіці якого народу досі використовується тамга Гіреїв? Як ви вважаєте, чому?

Монета Хаджі-Гірея та родовий знак (тамга) роду Гіреїв

Відповідь - Тамга Гіреїв (або тарак-тамга, крим. taraq tamğa) досі використовується в національній символіці кримськотатарського народу. Вона зображена у вигляді золотої емблеми на небесно-блакитному полотнищі.

Чому використовується тамга Гіреїв:

• Історична спадковість (XV–XVIII ст.): Тарак-тамга була родовим знаком династії Гіреїв (Ґераїв), засновниці Кримського ханства. Вона використовувалася як державний герб, символ ханської влади, ставилася на монетах, печатках та будівлях.
• Символ єдності та державності (з 1917 р.): Після розпаду ханства знак став національною емблемою кримських татар. У листопаді 1917 року, під час першого Курултаю, золота тамга на блакитному тлі була затверджена як національний прапор, що символізував відродження політичного життя.
• Символ нескореності та ідентичності: Після депортації 1944 року та в часи боротьби за повернення на батьківщину, тамга стала символом пам'яті, національної ідентичності та єдності народу, який вижив і повернувся до Криму.
• Культурне значення: Вона нагадує про зв'язок з кочовими культурами та право на рідну землю.

 

Що означає тамга:
Існує кілька тлумачень тамги:

1. Терези — символ справедливості ханської влади (найбільш поширена версія).
2. Стилізований сокіл/орел — символ свободи та високого польоту.
3. Тризуб — як загальнотюркський знак, що позначає єдність трьох родів.

 

2. Яку інформацію історикам може дати архітектурна пам’ятка та напис на гробниці?

1 — мавзолей перших кримських ханів, збудований на початку XVI ст. Менглі-Гіреєм, сел. Салачик, Бахчисарайський район; тут поховано 18 членів ханської династії, зокрема, Хаджі-Гірей і Менглі-Гірей;

2 — табличка з написом арабською мовою над входом у мавзолей у Салачику: «Цю священну, покійну і гарну гробницю наказав спорудити великий хан, знаменитий хакан, володар світу Менглі-Гірей, син Хаджі-Гірей хана, 907 року хіджри (1501)»

Відповідь -  Архітектурна пам’ятка — мавзолей у Бахчисарай — дає історикам таку інформацію:

• про існування та розвиток Кримського ханства
• про поховальні традиції та культуру кримських татар
• про правлячу династію ханів (тут поховані Хаджі I Гірей і Менглі I Гірей)
• про рівень архітектури та мистецтва того часу

Напис на гробниці дає можливість дізнатися:

• хто саме побудував мавзолей — Менглі I Гірей
• чий він син (підтвердження династії)
• точну дату спорудження — 1501 рік
• титули правителя, що свідчить про його владу та статус

Висновок:  Разом ці джерела допомагають історикам встановити події, дати, родинні зв’язки ханів і зрозуміти політичне та культурне життя Кримського ханства.

Розповідь вчителя  стр.  182-183

По смерті Хаджі-Гірея почалася боротьба за владу між його синами. Внутрішнім конфліктом скористався турецький султан, який вирушив із військом на північ, розгромив генуезців і захопив південний берег Криму.

У 1478 р. хан Менглі-Гірей був змушений визнати васальну залежність Криму від Османської імперії. Відтоді ханство зобов’язувалось узгоджувати з імперськими правителями свою зовнішню політику та призначення ханів і вищих чиновників.

3. Якими були суспільний устрій та культура Кримського ханства  стр. 183

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 183

Із представників яких народів та соціальних груп складалося населення Криму? Який культурний спадок отримали сучасні кримські татари від пращурів?

Відповідь – Населення Криму історично було надзвичайно різноманітним, сформувавшись як результат взаємодії автохтонних народів та численних хвиль переселенців. Культурний спадок кримських татар є унікальним сплавом тюркських, ісламських та середземноморських традицій.

1. Етнічний та соціальний склад населення Криму (середньовіччя—новий час)

Народи:

• Корінні народи: Кримські татари (що сформувалися на основі половців, ногаїв, печенігів та місцевого населення), караїми та кримчаки.
• Греки: Мешкали на узбережжі та в гірських районах, займалися торгівлею та землеробством.
• Вірмени: Значна громада, що займалася ремеслами та торгівлею (зокрема, у Кафі/Феодосії).
• Генуезці (італійці): Контролювали прибережні міста-колонії до османського завоювання.
• Османи (турки): Представники адміністрації та військових гарнізонів після 1475 року.
• Євреї, кримчаки: Торгові та ремісничі прошарки.

Соціальні групи (Кримське ханство):

1. Ханська родина (Гіреї): Правляча династія.
2. Аристократія (Беї та Мурзи): Власники земель та військові лідери.
3. Духовенство (Улеми, Імами): Релігійні лідери та судді.
4. Вільні люди: Скотарі (найбільша група), хлібороби, ремісники та купці.
5. Залежне населення: Селяни, які обробляли землю беїв.

2. Культурний спадок кримських татар

Сучасні кримські татари отримали багату спадщину від своїх предків — народів, що населяли Крим протягом століть:

• Мова: Кримськотатарська мова (тюркська група), яка увібрала елементи кипчацьких, огузьких та османських діалектів.
• Релігія та право: Іслам сунітського напрямку, який регулює сімейні та суспільні традиції.
• Архітектура: Ханський палац у Бахчисараї, мечеті, медресе, фонтани, що поєднують османський та місцевий стилі.
• Мистецтво та ремесла: Унікальна вишивка золотими нитками (фитине), гончарство, килимарство, ювелірна справа.
• Кухня: Чебуреки, янтик, плов, лагман, кава, пахлава.
• Музика та фольклор: Використання народних інструментів (саз, даул), унікальні мелодії (хайтарма), танці.
• Усна народна творчість: Казки, легенди, прислів'я, пісні (дстан).

Кримські татари — це корінний народ, який сформувався саме на Кримському півострові, поєднавши в собі культури різних народів, що жили там до них.

Розповідь вчителя стр. 183

Основну масу населення ханства становили вільні люди, які займалися переважно скотарством (особливо конярством). У південній частині Криму було розвинуте й землеробство, зокрема садівництво й виноградарство.

Кримське суспільство було багатоетнічним і складалося з половців, монголів, греків, італійців, турків, вірменів, євреїв, співіснування яких зумовило формування кримськотатарського етносу. Частину цього етносу становили й колишні невільники — вихідці з України, захоплені під час грабіжницьких походів. Вони залишилися жити в ханстві та упродовж одного-двох поколінь злилися з місцевим населенням. Тож не дивно, що візерунки на татарських головних уборах повторюють узори київських і подільських вишивок.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 183

На які риси кримських татар звернув увагу німецький дослідник? Як він характеризує місцеву знать? Чи можна довіряти цьому джерелу? Чому?

З опису кримських татар німецьким ученим XVIII ст. Тунманном

Переважно вони середнього зросту, але при цьому мають чудову, правильну статуру, задушевність прозирає в їхніх рисах; на обличчях читається чесність і добродушність. Вони цінують людяність і громадські чесноти. Вони прості й легковірні, смирні, привітні, послужливі й тямущі. Вони обдаровані природним розумом, що робить їх здібними до освіти. Більш знатні з них намагаються перевершити один одного ввічливістю і добрим вихованням... Вони надзвичайно гостинні й діляться всім, що мають, із подорожнім, незалежно від його релігії...

Відповідь – Ось аналіз наведеного уривка з праці німецького історика та географа XVIII століття Йоганна Тунманна (Ertmann Thunmann) про кримських татар:

1. На які риси кримських татар звернув увагу дослідник?
Тунманн описує кримських татар переважно в позитивному ключі, звертаючи увагу на їхні фізичні дані, моральні якості та характер:

• Зовнішність: Середній зріст, чудова і правильна статура.
• Характер: Задушевність, чесність, добродушність, простота, легковірність, смирність (спокій), привітність та послужливість .
• Розумові здібності: Тямущі, обдаровані природним розумом, здібні до освіти .
• Соціальні та моральні якості: Цінують людяність і громадські чесноти, надзвичайно гостинні, діляться всім із подорожніми незалежно від віросповідання.

2. Як він характеризує місцеву знать?
Місцеву знать (більш знатних) Тунманн характеризує як освічену та шляхетну частину суспільства. Він зазначає, що вони намагаються перевершити один одного ввічливістю і добрим вихованням .

3. Чи можна довіряти цьому джерелу? Чому?
Загалом, працям Тунманна можна довіряти як цінному історичному джерелу, але з певними застереженнями:

• Чому можна довіряти: Тунманн був відомим європейським ученим XVIII ст., професором університету в Галле, який базував свої праці на аналізі багатьох джерел, звітах мандрівників та тогочасних дослідженнях. Його описи часто позбавлені глибокої упередженості, яка була властива деяким іншим європейським авторам тієї доби, що писали про мусульманські народи.
• Чому варто бути обережним: Опис є досить ідеалізованим (акцент лише на позитивних рисах: "добродушність", "ввічливість"). Це може бути пов'язано з просвітницьким поглядом XVIII століття, що шукав «природну людину», або ж із тим, що Тунманн спирався на описи позитивно налаштованих до кримців мандрівників.

Висновок: Цей уривок є важливим свідченням про побут і культуру кримських татар XVIII ст., але він відображає переважно позитивні аспекти їхнього характеру, зафіксовані європейським дослідником.

Розповідь вчителя стр. 184

Численна немусульманська частина населення Кримського ханства відповідно до віросповідання об’єднувалася в самоврядні громади православних греків, вірмен, юдеїв.

Заселення Криму представниками багатьох народів і племен позначилось і на його культурному житті. Кочове населення вирізнялося культурою, властивою степовикам Євразії. Водночас, у Криму поширювалися культурні традиції Середземномор’я, Близького Сходу, Кавказу, слов’янських країв. Мандрівників із мусульманських країн вражало те, що кримськотатарські жінки завжди мали відкрите обличчя.

Безцінна пам’ятка культури — Зинджирли-медресе — найстаріша збережена будівля мусульманського навчального закладу в Україні, заснована в 1500 р. Менглі-Гіреєм у Салачику поблизу Бахчисарая. На воротах медресе висів важкий ланцюг (татарською мовою — «зинджир»), аби кожен, хто входив туди, вклонявся цій будівлі та всім, хто в ній перебував.

Дивовижними були й печерні міста — так умовно називали вирубані у скелях печерні комплекси з приміщеннями релігійного, господарського або житлового призначення. Печерні міста з’єднувалися між собою та з наземними спорудами — будинками чи оборонними укріпленнями. Розміщувалися вони у важкодоступних місцевостях із прямовисними урвищами над гірськими долинами річок. Так, у печерному місті Чуфут-Кале донині добре зберігся мавзолей Джаніке-ханим — доньки хана Тохтамиша.

У Криму розвивалася усна народна творчість і література. Кримські татари спілкувалися та створювали власну літературу кримськотатарською мовою. Літературні твори, які збереглися, представлені переважно ліричною поезією, що належала перу кримських правителів.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 184

1. Кримський хан Газі-Гірей Бора належав до знаменитої династії Гіреїв і був правителем ханства у другій половині XIV ст. Він уславився як полководець та поет. В одній із відомих своїх поезій він звертається до султана. Як характеризує цей вірш самого Газі-Гірея?

Я борець твій і невільник, віддам голову і душу,

Чого хоч, мій падишаху? Що ж іще сказати мушу?

Волю дай мечам і стрілам! Стать за віру у всіх згода.

Сам беру на свою шию, якби з того вийшла згода.

Ми — твої раби, готові боротися за віру, і жертвуємо своє тіло і душу¹.

¹ Переклад Івана Франка.

Відповідь -  Цей вірш характеризує Газі-Гірея II Бора (правив у 1588–1607 рр., а не XIV ст., як зазначено у початковому запиті, згідно з історичними даними) як відданого васала, сміливого воїна та ревного захисника віри.

Ось основні характеристики особистості хана через призму поезії:

• Абсолютна відданість султану: Фрази «Я борець твій і невільник», «Ми — твої раби» підкреслюють його лояльність до Османської імперії, визнання верховенства падишаха та готовність беззаперечно виконувати його волю.
• Войовничість та сміливість: Рядки «Волю дай мечам і стрілам!», «віддам голову і душу» показують його як «Бора» (Буревій, Вихор) — невтомного полководця, готового йти у бій.

 

• Релігійність (фанатизм): «Стать за віру у всіх згода» свідчить про те, що Газі-Гірей сприймав свої походи не лише як політичні дії, а як священну війну (газават).
• Відповідальність: «Сам беру на свою шию» — вираз готовності взяти на себе відповідальність за успіх чи поразку, показуючи його як сильного лідера.

Вірш демонструє поєднання рис талановитого поета та рішучого правителя, який поєднував творчість («Газаї») з жорсткою військовою політикою («Бора»).

2. Опишіть пам’ятки кримськотатарської культури, зауважуючи на особливостях їхньої архітектури.    стр. 185

1 — ханський палац, м. Бахчисарай;

2 — мавзолей Джаніке-ханим;

3 — мечеть Джума-Джам і, м. Євпаторія;

4 — печерне місто Чуфут-Кале під Бахчисараєм

 

Відповідь -  Кримськотатарська архітектура — це унікальний сплав османських традицій, анатолійських впливів та місцевих кримських особливостей, що відрізняється легкістю, гармонією з природою та витонченим декором. Основні пам'ятки, такі як Ханський палац, мавзолей Джаніке-ханим, мечеть Джума-Джамі та споруди Чуфут-Кале, демонструють поєднання функціональності, духовності та мистецької вишуканості.

1. Ханський палац (м. Бахчисарай)

• Особливості: Це єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури. Палац спроектований за принципом «саду-палацу» (з кримськотатарської — «сад-палац»), де будівлі гармонійно поєднуються з внутрішніми двориками, фонтанами та садами.
• Архітектура: Стиль поєднує османські традиції з елементами італійського та перського мистецтва. Характерними є різьблення по каменю та дереву, розпис стін, вітражі, дерев'яні балкони, що нависають над вулицями, та складні дахи.

 

2.Мавзолей (Дюрбе) Джаніке-ханим

• Особливості: Пам'ятка XIV-XV ст., розташована в місті-фортеці Чуфут-Кале. Це місце поховання доньки золотоординського хана Тохтамиша.
• Архітектура: Восьмигранна будівля з куполом, зведена з тесаного каменю. Вона поєднує орнаментальні мотиви ординської культури з характерними для кримських дюрбе пропорціями — суворість зовнішнього вигляду контрастує з витонченістю архітектурних ліній.

3. Мечеть Джума-Джамі (м. Євпаторія)

• Особливості: Головна джума-мечеть, закладена у 1552 році, є найбільшою та найвеличнішою мечеттю Криму, спроектована відомим османським архітектором Мімаром Сінаном.
• Архітектура: Типовий приклад османського стилю XVI століття. Вона має центральний купол, оточений меншими куполами, та два стрункі мінарети. Внутрішній простір світлий і просторий, з мінімалістичним декором, що підкреслює духовну велич.

 

4. Печерне місто Чуфут-Кале (під Бахчисараєм)

• Особливості: Середньовічна фортеця, що поєднує наземні споруди та численні печери, висічені в скелях.
• Архітектура: Приклад скельної архітектури. Будівлі створені шляхом вирубування в скелі, що забезпечувало захист та природний температурний режим. Окрім житлових печер, збереглися наземні караїмські кенаси, житлові будинки та оборонні стіни.

5.Закріплення  вивченого  матеріалу

Закріплення знань

1. Тестове завдання:
Кримське ханство утворилося:
а) 1340 р.
б) 1441 р.
в) 1501 р.
Відповідь:
б) 1441 р.

 

2. Запитання:
Хто був засновником Кримського ханства?
Відповідь:
Хаджі I Гірей

3. Завдання (так/ні):
Кримське ханство виникло після розпаду Золота Орда.
Відповідь:
Так

4. Встанови відповідність:
1 — Хан
2 — Столиця
3 — Держава-сюзерен

А — Бахчисарай
Б — Османська імперія
В — правитель

Відповідь:
1 — В
2 — А
3 — Б

5. Запитання (коротка відповідь):
Чому Кримське ханство стало залежним від Османська імперія?
Відповідь:
Через військово-політичну підтримку Османської імперії та прагнення зміцнити владу хана.

6. Завдання (логічне):
Які наслідки для українських земель мало утворення Кримського ханства?
Відповідь:
Набіги, захоплення полонених, але також розвиток торгівлі й контактів.

7. Завдання «Закінчи речення»:
Столицею Кримського ханства було місто ____________.
Відповідь:
Бахчисарай

Отже, ми ознайомилися з процесом утворення Кримського ханства, його першими правителями та історичними умовами виникнення цієї держави.

Тепер важливо перевірити, наскільки добре ви засвоїли матеріал. Згадайте основні дати, постаті та події, які сьогодні розглядали.

Зверніть увагу: кожен історичний факт — це частина великої картини минулого. Важливо не просто запам’ятати інформацію, а зрозуміти, як і чому відбувалися ці події.

Зараз ви виконаєте завдання, які допоможуть закріпити знання та перевірити ваше розуміння теми.

6. Домашнє   завдання

Опрацювати & 26, виконати завдання 5, 7   на стр. 185  з рубрики "Перевір себе" письмово