Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки Житомирської військової обласної адміністрації
ЗП(ПТ)О «Звягельське вище професійне училище”
Узагальнений досвід роботи
«Компетентісний підхід у викладанні предметів професійно- теоретичної підготовки»
Хмельова Галина Михайлівна
професійно-теоретичної підготовки
м.Звягель- 2025
Зміст
Українська освіта XXI століття розпочала процес кардинальних змін у структурі, змісті й технологіях навчання. Сучасний етап розвитку суспільства в Україні висуває перед освітою нові завдання щодо її удосконалення. Формування особистості, виховання її наукового світосприйняття, творчих здібностей, що забезпечує її життєві компетентності, є запорукою формування висококваліфікованих робітників, які вміють працювати в умовах сучасного виробництва, знаходити вихід із різних складних ситуацій, передбачати можливі наслідки діяльності, диктує потребу впровадження в освітній процес нових педагогічних технологій.
Ідея компетентнісно спрямованої освіти органічно пов’язана з такими значущими соціальними цінностями як свобода вибору, творчий підхід, свобода совісті, життєвий досвід. Здобувачеві освіти необхідно чітко знати і розуміти, які його дійсні можливості і як можна підвищити свою готовність до майбутньої трудової діяльності, як найефективніше використати свої розумові здібності. Тому сьогодні постає питання організації навчального процесу з точки зору компетентнісного підходу, а отже, й проблема компетентнісного підходу до управління процесом навчання є надзвичайно актуальною.
Основна ідея досвіду – формування комплексу життєвих та предметних компетенцій здобувачів освіти через виховання творчої особистості, здатної критично, мислити, зіставляти та аналізувати факти, аргументовано захищати власну точку зору, самостійно вирішувати проблеми, здобувати й застосовувати одержані знання, вміти реалізувати їх на практиці.
Такий підхід набуває значення з метою:
За інноваційним потенціалом досвід носить комбінаторний характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості.
Теоретичним, нормативним забезпеченням є головні положення щодо розвитку загальної середньої освіти в Україні, викладені в Законах України «Про освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), СП(ПТ)О.
Для формування оцінки рівня сформованості компетентностей викладач використовує:
Формування інформаційних компетентностей, тобто оволодіння здобувачами освіти інформаційними технологіями, сприяє набуттю уміння самостійно здобувати інформацію, критично осмислювати й творчо використовувати її через:
Опрацьовуючи передовий педагогічний досвід, науково-методичну літературу, інформаційні джерела мережі Internet з питаннь формування ключових компетентностей здобувача освіти та на основі власного педагогічного досвіду, Хмельова Г.П. приділяє більше уваги цілеспрямованому розвитку особистості та формуванню ключових компетентностей здобувачів освіти таких як: соціальні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку і самоосвіти, здоров’язберігаючі, продуктивної творчої діяльності як в урочний, так і у позаурочний час.
Галина Михайлівна використовує в своїй роботі традиційні та інноваційні методи навчання. Серед яких найчастіше впроваджує імітаційні вправи, розробку варіантів рішень, аналіз конкретної ситуації, ігрові методи навчання, нестандартні домашні завдання.
При вивченні окремих тем практикує чергування проведення уроків із застосуванням як інноваційно-комунікаційних технологій, так і традиційних. Найчастіше, на комбінованому уроці, компонуються окремі елементи інновацій. Наприклад, перевірка домашнього завдання здійснюється з використанням мозкового штурму; закріплення матеріалу – за допомогою кросворду, ребусу або схеми; узагальнення – у вигляді гри.
Хмельова Г.М. опанувала та широко використовує в педагогічній практиці комп'ютерні технології, розробляє мультимедійні презентації, інструкційні картки та тестові завдання в електронному вигляді, які застосовує при проведенні уроків.

Впровадження інформаційних технологій у навчально-пізнавальну діяльність здобувачів освіти – це один із шляхів Хмельової Г.М. Велику допомогу при підготовці та проведенні уроків надає викладачу пакет Microsoft Office, який включає в себе окрім текстового редактора Word ще й систему баз даних Access і графічний редактор PowerPoint.
Нові інформаційні технології відкривають здобувачам освіти доступ до нових джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають нові можливості для творчості, знаходження і закріплення будь-яких професійних навичок, дозволяють реалізовувати принципово нові форми і методи навчання.
Галина Михайлівна переконана, що справжній викладач повинен бути фахівцем у своїй галузі. Тому постійно ознайомлюється з новинками будівельних матеріалів та сучасними технологіями опоряджувальних робіт, а також підвищує свою кваліфікацію на курсах.
Коли здобувачі освіти накопичують певний багаж знань, тоді вже Хмельова Г.М. використовує проблемні питання чи ситуації, імітаційні вправи, аналіз конкретної ситуації, ігри, презентації та їх творчі роботи.
На її думку, сучасний урок – це демократичний урок. Для якого характерними ознаками є: підготовка мобільних фахівців, спроможних самостійно приймати рішення; навчання не словом, а справою; проведення його не для здобувачів освіти, а разом з ними; спрямування діяльності не на групу в цілому, а на особистість кожного здобувача освіти; стимулювання самостійності здобувачів освіти, навіть якщо вони помиляються; забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу; формування професійних компетентностей.
З перших хвилин уроку зацікавлює здобувачів освіти до сприйманя матеріалу та оволодіння певними уміннями. Для цього використовує мотивацію уроку, якій Галина Михайлівна приділяє особливу увагу. Так, наприклад, на першому уроці вона розповідає здобувачам освіти про історію виникнення професії будівельника, порівнює сучасні будівельні матеріали та технології з традиційними. Допомагають в роботі викладача мультимедійні засоби навчання.
Реалізуючи компетентнісний підхід Галина Михайлівна розробила навчально-методичні матеріали, зокрема, – прості і доступні для оволодіння за рівнем підготовки здобувачів освіти конспекти уроків (електронні варіанти); – комплекти слайдів (20-30 поз. до кожної з лекцій), як презентація програмного матеріалу; – комплекти тестів (20-30 поз. до кожної теми)/
Структура кожного уроку передбачає: тему уроку згідно робочій програмі, її мету, орієнтовний план, за яким будується зміст програмного матеріалу уроку та стислий текст за темою уроку. До уроку зазначається рекомендована література для самостійної роботи здобувачів освіти. Мету професійної підготовки сучасного фахівця формулюють як очікуваний результат – формування професійної компетентності. В процесі озвучення текстового матеріалу на початку уроку пропонується мотивація теми, використання фактичного матеріалу у наступних темах курсу та при вивченні інших начальних дисциплін при формуванні професійних компетентностей, вказуються конкретні проблемні ситуації, моделюються експлуатаційні умови та вимоги і можливі їх вирішення шляхом використання одержаної інформації під час даного уроку. В процесі викладання теми надходять коментарі викладача, уточнюючі пояснення та тлумачення, демонстрація наочності та промислових зразків виробів та обладнання, використання набору слайдів-презентацій, навчальних планшетів та плакатів, графічного матеріалу на паперових та електронних носіях тощо.
Презентація слайдів. Матеріал кожної теми супроводжується демонстрацією набору слайдів-презентацій (біля 20-35 поз.). За структурою всі слайди різноманітні: найважливіший текстовий матеріал, графіки, діаграми, схеми будови та роботи обладнання, маркування, конкретні приклади використання у будівництві.
Комплекти тестів складені у відповідності до кожного уроку і передбачають контроль знань та вмінь, що отримали здобувачі освіти в процесі теоретичної роботи над темою. Тестові завдання закритого типу передбачають якісні питання з можливістю вибору правильної відповіді, що є свідченням не тільки формального засвоєння програмного матеріалу, а й ефективного правильного рішення у запропонованому питанні, як ознаці компетентного вибору правильної відповіді.
Озброєння здобувачів освіти тлумачним словником з матеріалознавства обумовлене необхідністю забезпечення здобувачів освіти тлумачними довідковими термінами та визначеннями, які використовуються в навчальному процесі при вивченні сучасних матеріалів, їх властивостей. Основна мета – дати у стислій формі пояснення понять і термінів із різних розділів матеріалознавства і технології. Кожна позиція містить, як правило, визначення поняття або терміну, короткий опис процесу і т. д., їх призначення .
Одним із методів, який використовує Хмельова Г.М. є формування критичного і творчого мислення як пріоритетних напрямків інтелектуального розвитку людини.
Критичне мислення починається як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам'ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток свідомого самостійного мислення учнів.
Галині Михайлівні імпонує критичне мислення, але воно вимагає часу, уваги та мети. Щоб навчити здобувачів освіти мислити критично, потрібно дати їм алгоритм:
- «Що я думаю про це?»
- «Як ця інформація відповідає тому, що я вже знаю»
- «Що я можу зробити по-іншому тепер, коли володію новою інформацією?»
- «Як ці ідеї впливають на мої погляди?»
Методи критичного мислення можуть використовуватися в різних видах навчальної діяльності. Структура сучасного уроку з використання технологій критичного мислення виглядає так: - актуалізація знань; - усвідомлення матеріалу (змісту уроку); - рефлексія.
Ці обов’язкові елементи уроку доповнюються Хмельовою Г.М. епіграфом (девізом), що обов’язково має зв’язок з темою. Викладач пропонує здобувачам освіти обговорити девіз уроку, що спонукає їх до викладу власних думок по даній темі.
Крім цього, викладач Хмельова Г.М. використовує такі прийоми як «Закінчи речення одним словом», «Я бажаю тобі..». На фазі актуалізації знань часто використовує метод «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Обери зайвого». Для швидкої перевірки знань термінів та матеріалів. Це стимулює їх ретельно готуватися до кожного уроку, сприяє швидкому їх засвоєнню.
Підсумкові уроки Галина Михайлівна організовує нетрадиційно - як урок-гру, урок-проект, для яких характерні колективні форми навчання, висока активізація діяльності, вироблення партнерського стилю взаємин, підвищення інтересу до навчального матеріалу.
Про застосовування інноваційних методів на власних уроках Хмельова Г.М. розповідає за допомогою прикладів. В роботі вона наводить приклад застосування імітаційних вправ, ділиться досвідом розробки варіантів рішень, використовує аналіз конкретної ситуації. Але на думку викладача найбільш привабливий метод навчання для здобувачів освіти – ігри. Їх вона найчастіше використовує при закріпленні та повторенні матеріалу. Дуже вдало використовує Галина Михайлівна нестандартне домашнє завдання, яке змушує здобувачів освіти готуватися до наступних уроків творчо, активно, що сприяє формуванню компетентнісного підходу до навчання.
Використання ІКТ у роботі педагога Хмельової Г.М. дає їй можливість:
Галина Михайлівна глибоко переконана, що справжній фахівець повинен жити в русі своєї професії, бо професія опоряджувальника будівельного пов’язана з новітніми будівельними матеріалами та технологіями, які постійно оновлюються.
Особливу увагу Хмельова Г.М. приділяє питанням відбору навчального матеріалу, який вивчається в предметах професійно-теоретичної підготовки і в процесі виробничого навчання. В практиці освітньої діяльності досить часто буває так, коли на уроках зі спеціальних дисциплін викладачі багато уваги приділяють вивченню простих інструментів і пристосувань (зубила, молотки, паяльники, монтажний інструмент тощо), а також елементарних прийомів виконання робіт. Майстри виробничого навчання, в свою чергу, на уроках професійно-практичної підготовки детально вивчають обладнання, теоретичне обґрунтування прийомів, операцій і способів виконання робіт за професією. І ті й інші розцінюють це, як фактор встановлення міжпредметних зв’язків. Однак таке дублювання не приносить ніякої користі, більш того – відволікає кожного від своїх прямих обов’язків. Завдання майстра виробничого навчання – навчити здобувачів освіти виконувати роботи, характерні для їх професії, завдання викладача спеціальної дисципліни – дати здобувачам освіти знання про будову, принцип роботи та застосування сучасної техніки і технологій, необхідні для свідомого, міцного і глибокого оволодіння професією. Виходячи з цих завдань, кожен з них повинен правильно визначити своє місце в справі підготовки кваліфікованих робітників і, відповідно, відібрати навчальний матеріал для вивчення. Так, як Галина Михайлівна є викладачем технології та матеріалознавства і майстром в/н в закріплених групах, матеріал, який вона викладає здобувачам освіти на уроках теоретичного навчання не дублюється, а закріплюється здобувачами освіти на уроках професійно-практичної підготовки.
Галина Михайлівна значну увагу приділяє комплексно-методичному забезпеченню кабінету предметів професійно-теоретичної підготовки №12. Готує тематичні папки. Кредо Хмельової Г.М. - сучасний викладач володіє сучасними інформаційними технологіями.
Чим більше вона вивчає комп'ютерні можливості, тим більше розуміє, що межі цим можливостям нема. На даний час Галина Михайлівна вміє працювати в програмах Microsoft Word, Paint, PowerPoint . Для дистанційного навчання використовує Google Classroom та Google Meet. З 2022 вона створює тестові завдання (понад 75
тестів), презентації на освітньому проєкті «На урок» -за що отримує сертифікати, подяки, грамоти. Ці програми допомагають в підготовці та проведенні уроків, і самоосвітній діяльності тощо. На думку викладача, ці інформаційні технології позволяють жити в ногу з часом, а тому почувати себе сучасною, прогресивною людиною. Інтернет дає можливість бути завжди в русі будівельної індустрії, спостерігати за діяльністю українських дизайнерів, знайомитися з роботою інших закладів профтехосвіти, знаходити нове в технології малярних, штукатурних, лицювально-плиточних робіт.
4. Результативність досвіду
Завдяки впровадженню компетентнісного підходу рівень навчальних досягнень в здобувачів освіти з предметів, які викладає Хмельова Г.М., зріс на 9%. Здобувачі освіти краще засвоюють матеріал, більш впевнено висловлюють свою думку; навчилися толерантно вирішувати конфліктні ситуації, проявляють бажання працювати на уроці; самостійно працюють над навчальною і додатковою літературою.
Хмельова Г.М. вимоглива до себе та здобувачів освіти, відповідальна, сумлінно виконує посадові обов’язки. В своїй роботі використовує особистісно-орієнтоване навчання. Постійно займається самоосвітою, удосконаленням своєї професійної майстерності.
Кожний із зазначених викладачем підходів при формуванні ключових та професійних компетентностей не вичерпує проблеми життєвої і професійної компетентності здобувача освіти повністю; всі ці підходи знаходяться у взаємозв’язку один з одним і взаємодоповнюють один одного.
Викладач Хмельова Г.М. є учасником обласних конкурсів та бере активну участь у засіданнях обласних методичних секціях.
Галина Михайлівна значну увагу приділяє комплексно-методичному забезпеченню кабінету спецдисциплін №12. Готує тематичні папки. За період з 2022 по 2025 рік активно публікує свої розробки на освітньому проєкті «На урок» (275 презентацій) та тестів, які захищені авторським правом. Також з 2023 року приймає участь у конкурсі на освітньому проєкті «На урок» - «фантастична п'ятірка», за що отримала вже 25 дипломів, подяки, грамоти.
Майже на кожну тему для опитування розроблені тестові запитання по варіантах та технічні диктанти. Майже на кожен урок є відеоматеріали.
Хмельова Г.М. вимоглива до себе та учнів, відповідальна, сумлінно виконує службові обов’язки. В своїй роботі використовує особистісно-орієнтоване навчання. Постійно займається самоосвітою, вдосконаленням своєї професійної майстерності.
При проведенні уроків викладач Хмельова Г.М. організовує різноманітні види навчально-пізнавальної діяльності. Вона перестає бути інформатором, її педагогічна діяльність зводиться не лише до пояснень, а й до організації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти, в результаті якої відбувається засвоєння формуються компетентності. Здобувач освіти при цьому стає активним учасником освітнього процесу.
Оптимальне поєднання викладачем у своїй роботі форм, методів і прийомів навчання, залучення здобувачів освіти до різних форм практичної і пошукової діяльності, комплексне використання педагогічних засобів, сприяють формуванню компетентного, мобільного, конкурентоспроможного на ринку праці робітника.
Використані джерела
1