Узагальнення теми. Галицько-Волинська держава

Узагальнення знань за темою «Галицько-Волинська держава»

Мета: узагальнити й систематизувати знання за темою «Галицько-Волинська держава»; розвивати вміння аналізувати історичні факти й події, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, давати характеристику історичних діячів, розкривати їх місце та значення в історичному процесі; визначити рівень засвоєння учнями знань за темою «Галицько-Волинська держава»; розвивати вміння працювати з історичними джерелами, картою, додатковою літературою; виховувати повагу до історії України.

Очікувані результати: учні зможуть: узагальнити й систематизувати знання за темою «Галицько-Волинська держава»; аналізувати історичні факти й події; порівнювати історичні явища; складати портрети історичних діячів, давати власну оцінку їх діяльності; робити висновки.

Тип уроку: узагальнення і систематизації знань.

Форма проведення: урок - подорож

Обладнання: мультимедійний проектор, атлас, тексти джерел, картки із завданнями, портрети історичних постатей (Романа Мстиславича, Данила Романовича, Василька Романовича та ін.), контурна карта

Хід уроку:

І Організаційний момент

ІІ Актуалізація опорних знань учнів

• Яку тему ми вивчили?
• Які завдання ми ставили перед собою на вступному уроці?
• Назвіть етапи  становлення Галицько-Волинської держави?

Х ст. – утворення Галицького і Володимиро-Волинського   князівств

ХІ ст. – відокремлення Галицького князівства від Київської Русі та зміцнення його за Ярослава Осмомисла

ХІІ ст. – відокремлення Волинського князівства від Київської Русі та зміцнення його за Романа Мстиславича

1199 р. – об’єднання Романом Мстиславичем Галицького та Волинського князівств у єдине Галицько-Волинське князівство

Бліцопитування:

1. Коли відбулося об’єднання Галицького і Волинського          князівств.(1199р.)

2. Хто був наступником Данила Галицького? (Василько Романович)

3. Назвіть столицю Золотої Орди  (Сарай.)

4. Де відбулася битва монголо-татар з русько-половецькими військами у 1223р. (р. Калці)

5. Назвіть роки правління Юрія І. (1301- 1308)

6. Рік народження Данила Романовича. (1201р.)

7. Де відбулася коронація Данила Галицького. (м. Дорогочині)

8. Коли Данило Галицький здійснив поїздку до Золотої Орди.  (1245р.)

9. Коли Батий захопив Київ. (1240р.)

10.  Столиця князівства Данила Галицького (Холм).

11. Коли відбулася Ярославська битва? (1245)

12. В якому році Роман Мстиславович здійснив похід на Польщу під час якого і загинув? (1205)

ІІІ Мотивація навчальної діяльності учнів

• Урок ми проведемо у формі подорожі

Всі  беруть участь під час роботи на уроці

Наш маршрут складається з 9 зупинок:

         1.)Текст із пропусками;

2.) Розгадай анаграму;

3.) Пригадай подію;

4.) Поясни термін;

5.) Прокоментуй зображення;

6.) Поясни вислів;

7.) Про кого йдеться;

8.)  Прокоментуй історичне джерело.

9) Подорож картою;

          IV Оголошення теми та мети уроку

V Узагальнення та систематизація знань умінь та навичок

Зупинка І Втрачені слова

1 Робота з текстом (робота в парах)

1. 5 вересня 1240 року Батий підійшов до Києва.

Розпочалася його оборона, яка мала 2 періоди.

Батий виявив, що найслабшим місцем захисту є Лядські ворота.

Розуміючи, що не вистояти, кияни почали зводити останній оборонний рубіж біля Десятинної церкви.

6 грудня монголи прорвали укріплення в районі Софіївських воріт.

 Захист Києва тривав 93 доби, є символом волелюбності й незламності духу нашого народу.

2. Князь Данило успадкував владу від свого батька Романа Мстиславовича . Тривалий час Данило та його брат Василько  боролися за повернення батьківського престолу.

Він створив добре навчене військо, приєднав до Галицько-Волинської держави колишню столицю Русі – місто Київ, завдав поразки рицарям-хрестоносцям  під Дорогочином.

Місто Львів, назване на честь свого старшого сина, заснував у 1256 році.

У 1253р. в місті Дорогочині Данило був коронований як король Галицько-Волинської держави.

 

Зупинка ІІ Невідома дата

1199 рік – об’єднання Галицького та Волинського князівств

1201 рік – Роман Мстиславович приєднав Київ

1205 рік – рік смерті Романа Мстиславовича біля м. Завихвоста

1223 рік – битва на річці Калка русичів на монголо-татар

1239 рік – завоювання Переяславського та Чернігівського князівств

монголо-татарами

1240 рік – захоплення  Києва монголо-татарами

1253 рік – коронація Данила Галицького у місті Дорогочині

1256 рік – заснування м. Львів

1264 рік – смерть Данила Галицького м. Холм

1303 рік – утворення окремої Галицької митрополії  Юрієм І

1323 рік – смерть Лева ІІ та Андрія

1387 рік – припинення існування Галицько-Волинської держави

 

Зупинка ІІІ Анаграма 

1. ЛОДВОИРИМ

2. ЛИЦГАКЕЬ

3. ПАКУОІЯЦ

4. ЯРОБИ

5. ОМРНА

6. ЗИОПЦІОЯ

7. АНІЯТВІЗ

8. ОЛЬАПЩ

9. ЛОНИДА

10. ГЕТВОНСРЕ

 

Зупинка IV  Поясни терміни

Бояри – представники правлячого стану, котрі займали, після князів, панівне становище в управління державою

Опозиція – протистояння одних поглядів чи дій іншим у політиці

Регентство – тимчасове виконання обов’язків голови держави

Окупація – зайняття збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави

Вотчина – земельне володіння, що належало феодалу за спадковістю з правом продажу, оренди та дарування

Ярлик – грамота від господаря до підлеглого, якою визнається право підлеглого на володіння його підкореними  територіями

Золота Орда – монгольська держава, що існувала в 13-15 ст. на території Середньої Азії та Східної Європи

Баскак – намісник хана Золотої Орди в підвладній країні, котрий проводив облік населення й збирав данину

Самодержавство – форма правління з необмежною владою однієї особи.

Зупинка V   Картинна галерея

Роман Мстиславович, Данило Галицький, Юрій І, Інокентій IV, хан Батий, замок Любарта у м. Луцьку (12 – 14 ст.), Успенський собор (побудований Мстиславом Ізяславичем у Володимир-Волинську 1160р.), ікона Богородиці з Успенської церкви волинського села Дорогобужі (ост. Третина 13 ст. гал.-вол. іконописна школа)

Зупинка VI     Влучний вислів

1 «Не можна безпечно їсти меду, не винищивши рою»

Слова сказані після того, як князь Роман придушив заколот придворних бояр

2 «Досі я не пив. А нині ти велиш - я п'ю»

3 «Краще на своїй землі кістками лягти, ніж на чужій славним бути»

4  «Хто з мечем на нас піде, той від меча і загине»;

Зупинка VII    Історична постать

1 Одолів усі поганські народи, мудрістю ума додержуючи заповідей Божих. Він бо кинувся на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив їх як той крокодил, і переходив землі їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха...  (Роман Мстиславович)

 2 Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок, відновлений Дорогочин. Переніс столицю Галицько-Волинського князівства з Галича до Холму. (Данило Галицький)

3  Щедрий ти для духовенства,

     Знав його вагу велику:

     Першого настановляєш

     Українського владику… (Юрій І)

4 «Книжник великий і філософ, якого не було перед цим у   цілій землі і по ньому не буде”. (Володимир Василькович)

5 Був прихильним до українців. За його князювання в Луцьку було збудовано фортецю – замок. (князь Любарт)

6 Віддавав перевагу розв'язанню спірних питань не силою зброї, а шляхом переговорів; (Василько Романович)

 

Зупинка VIII    Документ

 (робота з історичним джерелом)

ІЗ “ЛІТОПИСУ РУСЬКОГО”

І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: “Якщо ви не поможете нам, то ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете”. І була рада в городі Києві, і нарадились вони так: “Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй”.

Запитання

1. Пригадайте, про які події йде мова в документі?
2. Хто брав участь у битві на річці Калка? Хто переміг?
3. Визначте причини поразки руських князів та їх союзників. Чи могли вони перемогти?

ІЗ«НИКОНІВСЬКОГО ЛІТОПИСУ».

   Дуже поранений був воєвода Дмитро, і багато сильних загинуло, і були переможені городяни, і татари зійшли на стіни. І настала ніч. Городяни в цю ніч спорудили другий город навколо церкви Святої Богородиці. На ранок же прийшли татари, і був лютий бій, і стали знемагати люди, і вбігли зі своїми пожитками на церковні хори, і від ваги повалилися стіни церковні, і взяли татари місто…

 

Запитання

1. Пригадайте, про які події йде мова в документі?
2. Які риси виявили захисники міста під час облоги та штурму?
3. Який момент оборони Києва відображений в літописі?

М.С. Грушевський про Данила Галицького

   Данило одначе не мирився з підданством татарам і ждав тільки хвилі, щоб скинути його із себе та вирвати з татарських рук Київщину. Під час своєї подорожі до татар Данило стрівся з послами від Папи… Вони радили вдатися під опіку до Папи, і Данило з братом справді почали переговори з Папою, щоб дістати від нього поміч. Папа … заохочував прийняти віру католицьку… обіцяв Данила коронувати.

Запитання

1. Пригадайте, про які події йде мова в документі?
2. З якою метою Данило Галицький прийняв корону від Папи Римського?
3. Визначте значення коронації Данила.

 

Зупинка IX    Карта

 (самостійна робота)

За … хвилини позначити на контурній карті:

        1) Місце битви під Дорогочином;

        2) Два найбільші міста, засновані   Холм та Львів  Данилом Галицьким;

        3) Місце битви під Ярославлем;

        4) Найбільше місто здобуте монголами в 1240 році;

        5) Позначте місто в якому знаходиться замок, побудований  князем Любартом       

Підсумок уроку

Вчитель узагальнює відповіді учнів і робить висновок:

Після занепаду Київської Русі Галицько-Волинська держава на ціле століття продовжила існування державності на східнослов'янських землях і стала головним політичним центром України. З часу коронації Данила Романовича не лише фактично, а й юридично ця держава набула статусу самостійної Української держави. Вона була визнана римським папою і країнами Східної та Центральної Європи. Саме це королівство в очах європейської громадськості було державою руського народу, Руссю, спадкоємницею Руської імперії. Саме воно на руїнах останньої стало єдиною політичною силою, спроможною об'єднати навколо себе решту українських земель. Однак для втілення цієї ідеї потрібні були ще й сприятливі міжнародні відносини, а також воля і самовіддана діяльність української політичної еліти. Сприятливих міжнародних відносин в ті часи не було, адже і Золота Орда, і Польща, і Угорщина всіляко протидіяли зміцненню і розширенню королівства. А припинення існування династії Даниловичів і надали спричинило гостру політичну кризу в Українському суспільстві. Розпочалася тривала і запекла боротьба Литви і Польщі за українську землю. І боярство Галичини виявилось неспроможним, нездатним захищати свої землі. З 1349 року Українське королівство припинило своє самостійне існування.

Запис у зошит:

Історичне значення Галицько-Волинської держави

1. Зберегла від завоювання південну та західну гілки східного слов’янства;
2. Після занепаду Києва стала новим центром політичного та економічного життя;
3. Розширила сферу дії західноєвропейської культури;
4. Продовжила дипломатичні традиції Київської Русі.

 Домашнє завдання

• Скласти кросворд з теми «Галицько-Волинська держава»;
• повторити § 10.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Такою спорудою є  Луцький замок, який був споруджений на основі старих мурів за князювання  Любарта.   Це одна з найбільших оборонних споруд України 14 ст., яка дуже добре збереглася. Вона захищала волинян від нападів кочовиків з півдня та західних сусідів. Замок складався з двох частин. До нашого часу зберігся верхній замок, що був свого часу резиденцією князя. Досі здіймається він над містом грізними зубчастими вежами. Особливо привертає увагу своєю величчю вежа заввишки 27 метрів.  Висота стін становить близько 12 мет­рів над валом, їхня товщина сягає 3 метрів. Загалом для зведення замку було викорис­тано до 5 млн. цеглин 

 

В останній третині ХІІІ ст.. була створена ікона Богородиці  з Успенської церкви волинського села Дорогобуджі.  Ця ікона є найвидатнішою і найхарактернішою пам'яткою малярської культури Княжої доби. ЇЇ було винайдено в середині 80-х рр. XX ст. в Успенській церкві в с. Дорогобужі на Волині. Ця ікона, яку датовано   орієнтовно 1300 р., на сьогодні є найбільш раннім твором волинського малярства з усіма властивими йому прикметами. Найбільшою разючою відмінністю в усіх типах і видах таких ікон є композиційне розміщення постаті Божої Матері. Вона зображена прямо, гордовито, велично. Погляд великих очей спрямований на глядача, обличчя спокійне, врівноважене. Постать Дитини має фронтальне зображення голови з легким поворотом очей до Матері. Збережена візантійська манера письма.

 

 

Крім дерева у будівництві використовували камінь. З каменю будували спочатку лише храми, рідше — князiвськi палати. До наших днів збереглися рештки Успенського собору у Володимирі, збудованого в 1160 р. київськими майстрами за наказом князя Мстислава Ізяславовича. Ця шестистопна однокупольна будівля має  простий , але водночас величний вигляд.

 

 

 

 

5 вересня …… року Батий підійшов до …… .

Розпочалася його оборона, яка мала ……. періоди.

Батий виявив, що найслабшим місцем захисту є ……… ворота.

Розуміючи, що не вистояти, кияни почали зводити останній оборонний рубіж біля …. церкви.

6 грудня монголи прорвали укріплення в районі ……. воріт.

 Захист Києва тривав …. доби, є символом волелюбності й незламності духу нашого народу.

1. Князь Данило успадкував владу від свого батька … . Тривалий час Данило та його брат …  боролися за повернення батьківського престолу.

Він створив добре навчене …, приєднав до … держави колишню столицю Русі – місто …, завдав поразки рицарям-хрестоносцям  під … .

Місто … назване на честь свого старшого сина заснував у … році.

У … р. в місті … Данило був коронований як король Галицько-Волинської держави.

1. 5 вересня …… року Батий підійшов до …… .

Розпочалася його оборона, яка мала ……. періоди.

Батий виявив, що найслабшим місцем захисту є ……… ворота.

Розуміючи, що не вистояти, кияни почали зводити останній оборонний рубіж біля …. церкви.

6 грудня монголи прорвали укріплення в районі ……. воріт.

 Захист Києва тривав …. доби, є символом волелюбності й незламності духу нашого народу.

2. Князь Данило успадкував владу від свого батька … . Тривалий час Данило та його брат …  боролися за повернення батьківського престолу.

Він створив добре навчене …, приєднав до … держави колишню столицю Русі – місто …, завдав поразки рицарям-хрестоносцям  під … .

Місто … назване на честь свого старшого сина заснував у … році.

У … р. в місті … Данило був коронований як король Галицько-Волинської держави.

 

Х ст. – утворення Галицького і Володимиро-Волинського   князівств

 

ХІ ст. – відокремлення Галицького князівства від Київської Русі та зміцнення його за Ярослава Осмомисла

 

ХІІ ст. – відокремлення Волинського князівства від Київської Русі та зміцнення його за Романа Мстиславича

 

1199 р. – об’єднання Романом Мстиславичем Галицького та Волинського князівств у єдине Галицько-Волинське князівство

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІЗ “ЛІТОПИСУ РУСЬКОГО”

І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: “Якщо ви не поможете нам, то ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете”. І була рада в городі Києві, і нарадились вони так: “Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй”.

Запитання

4. Пригадайте, про які події йде мова в документі?
5. Хто брав участь у битві на річці Калка? Хто переміг?
6. Визначте причини поразки руських князів та їх союзників. Чи могли вони перемогти?

ІЗ«НИКОНІВСЬКОГО ЛІТОПИСУ».

   Дуже поранений був воєвода Дмитро, і багато сильних загинуло, і були переможені городяни, і татари зійшли на стіни. І настала ніч. Городяни в цю ніч спорудили другий город навколо церкви Святої Богородиці. На ранок же прийшли татари, і був лютий бій, і стали знемагати люди, і вбігли зі своїми пожитками на церковні хори, і від ваги повалилися стіни церковні, і взяли татари місто…

Запитання

4. Пригадайте, про які події йде мова в документі?
5. Які риси виявили захисники міста під час облоги та штурму?
6. Який момент оборони Києва відображений в літописі?

М.С. Грушевський про Данила Галицького

   Данило одначе не мирився з підданством татарам і ждав тільки хвилі, щоб скинути його із себе та вирвати з татарських рук Київщину. Під час своєї подорожі до татар Данило стрівся з послами від Папи… Вони радили вдатися під опіку до Папи, і Данило з братом справді почали переговори з Папою, щоб дістати від нього поміч. Папа … заохочував прийняти віру католицьку… обіцяв Данила коронувати.

Запитання

4. Пригадайте, про які події йде мова в документі?
5. З якою метою Данило Галицький прийняв корону від Папи Римського?
6. Визначте значення коронації Данила.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Історичне значення Галицько-Волинської держави

5. Зберегла від завоювання південну та західну гілки східного слов’янства;
6. Після занепаду Києва стала новим центром політичного та економічного життя;
7. Розширила сферу дії західноєвропейської культури;
8. Продовжила дипломатичні традиції Київської Русі.

Історичне значення Галицько-Волинської держави

9. Зберегла від завоювання південну та західну гілки східного слов’янства;
10. Після занепаду Києва стала новим центром політичного та економічного життя;
11. Розширила сферу дії західноєвропейської культури;
12. Продовжила дипломатичні традиції Київської Русі.

Історичне значення Галицько-Волинської держави

13. Зберегла від завоювання південну та західну гілки східного слов’янства;
14. Після занепаду Києва стала новим центром політичного та економічного життя;
15. Розширила сферу дії західноєвропейської культури;
16. Продовжила дипломатичні традиції Київської Русі.

Історичне значення Галицько-Волинської держави

17. Зберегла від завоювання південну та західну гілки східного слов’янства;
18. Після занепаду Києва стала новим центром політичного та економічного життя;
19. Розширила сферу дії західноєвропейської культури;
20. Продовжила дипломатичні традиції Київської Русі.

Історичне значення Галицько-Волинської держави

21. Зберегла від завоювання південну та західну гілки східного слов’янства;
22. Після занепаду Києва стала новим центром політичного та економічного життя;
23. Розширила сферу дії західноєвропейської культури;
24. Продовжила дипломатичні традиції Київської Русі.

Історичне значення Галицько-Волинської держави

25. Зберегла від завоювання південну та західну гілки східного слов’янства;
26. Після занепаду Києва стала новим центром політичного та економічного життя;
27. Розширила сферу дії західноєвропейської культури;
28. Продовжила дипломатичні традиції Київської Русі.

Історичне значення Галицько-Волинської держави

29. Зберегла від завоювання південну та західну гілки східного слов’янства;
30. Після занепаду Києва стала новим центром політичного та економічного життя;
31. Розширила сферу дії західноєвропейської культури;
32. Продовжила дипломатичні традиції Київської Русі.