Практина робота " Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого"

ТЕМА. Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого

Мета: закріпити знання про культурну  діяльність Ярослава Мудрого, визначити, які зміни відбулися в Києві за його правління.  Розвивати ключові і предметні історичні компетентності учнів, критичне мислення школярів. Створити умови для соціальної активності через уміння висловлювати власні погляди.

   Очікувані результати

                               Після  уроку ви зможете:

• показувати на карті місце з находження визначних культурних пам’яток Києва часів Ярослава Мудрого;
• розпізнавати та описувати визначні історичні пам’ятки, встановлювати хронологічну послідовність їх створення;
•  з’ясувати, чому Софійський собор  та Золоті ворота є визначними пам’ятками історії та культури українського народу, складовою світової культурної спадщини;
•  продовжувати розвивати вміння  отримувати знання з різних історичних джерел та вміння уявляти події, які вивчаються;
•  формувати  в собі естетичні почуття;
• гордитися культурними досягненнями України-Русі.

Тип уроку: практичне заняття.

Обладнання: телевізор, ноутбук, атлас, карта «Київ у ХІ – ХІІ ст.» , матеріали, які  підготовили учні(  презентація), історичні документи.

                                    Теми презентацій:

- Історія створення Софії Київської

- Історія створення Золотих воріт

- Храми, збудовані Ярославом Мудрим

- Києво – Печерський монастир

- Бібліотека Ярослава Мудрого

                                  ХІД УРОКУ

                    І.Організаційний момент.

Учитель оголошує учням тему практичного заняття, інформує про заплановані форми роботи.

                  ІІ. Мотивація знань учнів.

Розповідь вчителя: Сьогодні у нас незвичайний урок. . Ми з вами на час уроку станемо жителями і гостями славного міста Києва. Будемо подорожувати  в  ХІ століття.  Спробуємо відчути себе  мешканцями Києва за часів Ярослава Мудрого.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

         1.За роки правління яких князів  Русь – Україна окріпла?

     2.Чому Ярослава народ назвав Мудрим ?

       ІV. Проведення практичного заняття

  1.Зачитати епіграф уроку

  Учитель декламує вірш Романа Завадовича

 “Ярослав Мудрий”

Мудрий княже Ярославе,

Свого батька гідний сину,

Ти підніс до сили, слави,

До могуття Батьківщину.

А над Сяном, край кордону,

Гарний город збудував ти,

І щоб пам’ять не пропала,

Ярославль його назвав ти.

Пильнував ти, Ярославе,

Щоб жили по правді люди,

Щоб законом справедливим

І твої судили суди.

І про те подбав ти, княже,

Щоб коштовним самоцвітом,

Прибраний увесь, багатий,

Блиснув Київ перед світом.

Ти здвигнув собор Софії

З каменю і срібла-злата,

Ще й тепер про тую славу

Мріють Золоті ворота.

Скрізь з пошаною по світі

Твоє вчення споминали,

Королі, князі, вельможі

В тебе ласки забігали.

  Вчитель ознайомлює із завданнями учнів

1. Уважно перегляньте презентацію та вислухайте  повідомлення учнів.
2. Спираючись на карту “ Київ у Х - ХІ ” , розробити маршрут екскурсії “ Місто Ярослава ”.

  Робота з історичним джерелом:

Літописець про Ярослава як про місторозбудовника. У рік 6545 (1037). Заложив Ярослав город—великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву святої Софії, премудрості божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах; кам'яну, Благовіщення святої Богородиці. Сей же премудрий великий князь Ярослав задля того спорудив (церкву) Благовіщення на воротах, (щоб) давати завше радість городу сьому святим благовіщенням господнім і молитвою святої богородиці та архангела Гавриїла. Після цього (він звів) монастир святого Георгія (Побідоносця) і (монастир) святої Орини.

Запитання до документа:

1. Які архітектурні  пам’ятки споруджено за часів Ярослава Мудрого згідно з історичним джерелом?
2. Як ви гадаєте, чому князь приділив велику увагу будівництву церков у  Києві? Яка їх роль у культурному житті Русі – України?

Розповідь вчителя:

 Примітно, що в ХІ столітті ( за часів князювання Ярослава Мудрого) площа Києва збільшилась у сім разів, багаторазово перевищувала площу багатьох провідних європейських міст. Тоді на його території могли вміститися 10 Парижів і цілих 50 Лондонів!

 Тут проживало за різними даними від 50 до 150 тис. осіб. За кількістю населення Київ поступався лише Константинополю.

                                                    4

( Карта )

Місто Ярослава, Ярославів город — прийнята в історіографії назва частини давнього Києва, збудована на  Старокиївській горі за часів князювання Ярослава Мудрого(1019–1054). Про будівництво міста Ярослава літописи згадують під 1037 роком.

Місто Ярослава було розташоване на площі понад 60 га, оточене ровом і високим валом довжиною 3,5 км, шириною біля основи 30 м, загальною висотою з дерев'яним частоколом — до 16 м. В ті часи Київ називали Царгородом

 Ми разом сьогодні розробимо туристичний маршрут по « місту Ярослава»

Перша зупинка « Софія Київська»

  Презентація  учня на тему: «Історія створення Софії Київської» :   Софійський собор закладений Ярославом Мудрим на місці перемоги над печенігами. Він зайняв центральне і найвище місце у «місті Ярослава». Особливістю Софійського собору стало те, що його прикрашають

одночасно мозаїки і фрески: за візантійською традицією їх не поєднували в одному храмі.

 Софійський собор був однією з найбільших будівель свого часу. Загальна ширина храму — 54,6 м, довжина — 41,7 м, висота до зеніту центральної бані — 28,6 м. Увінчаний 13 верхами з банями, покритими свинцевими листами.

 Друга зупинка « Золоті ворота»

Презентація учня на тему: «Золоті ворота»: )  Золоті ворота - головний парадний в’їзд до Києва. Свою назву одержали за аналогією із Золотими воротами в Константинополі (Царгороді). Про їх будівництво, водночас із Софійським собором, згадується в літописі під 1037 роком.

Таким чином через ці ворота до міста мали приходити «благі вісті».

Із записів мандрівників 16 – 17 століть та малюнків А. ван Вестерфельда (1651) відомо, що вже тоді Золоті ворота були напівзруйнованими. Реконструкція, що її закінчено 1982 року (реставратори — Є. Лопушинська, М. Холостенко, С. Висоцький), відтворює Золоті ворота у такому вигляді: основна частина — це вежа із зубцями заввишки 14 метрів; із зовнішнього фасаду вежа має додатковий виступ — «малу вежу»; проїзд воріт перекривається з одного боку підйомними дерев’яними воротами, обкутими металом, з другого — стулками воріт, виконаними за зразком стародавніх воріт, що збереглися в пам’ятках Новгорода й Суздаля.

                                         Третя  зупинка « Храми»

Розповідь учня :  Георгіївська церква. Храм було споруджено Ярославом Мудрим 1037 року.  Відомо що Георгій – хрещене ім’я князя Ярослава.  Літопис про цю подію пише так: "У рік 6545 (1037)...[він звів] монастир святого Георгія [Побідоносця] і [монастир] святої Орини". Ця церква була зруйнована під час монголо-татарської навали на Київ 1240 року.  Храм багато століть лежав у руїнах, аж поки 1674 року на давніх фундаментах з благословіння Лазаря Барановича було споруджено дерев'яну Георгіївську церкву.  Знаходилася на сходженні вулиці Золотоворітської та Георгіївського провулка. 1934 року церкву, як і багато інших київських храмів, було знищено.  

Розповідь учня:  Ірининський монастир у місті Ярослава було засновано у 1030-х роках одночасно із Георгіївським храмом. Названо монастир та

головний храм було на честь небесної покровительки дружини Ярослава Мудрого Інгігерди (у хрещенні Ірини)- Святої Ірини. Це був досить великий багатобаневий храм у візантійському стилі.

                                      Четверта  зупинка « Лавра»

Презентація на тему «Києво – Печерський монастир» 

Будівництво Києво-Печерського монастиря розпочалося в XІ столітті

(1051  рік). Територію монастиря огороджувала велика дерев'яна стіна, яку в XІІ столітті замінили кам’яною стіною. Мозаїка і фреска також прикрашали і Києво-Печерський монастир. Значне місце в давньорусь кому середньовічному мистецтві займає живопис, особливо іконопис. У Києво-Печерській лаврі діяла іконописна майстерня, де працював талановитий художник Аліпій, згаданий в Києво-Печерському патерику (священописанні). Засновниками Києво-Печерського Монастиря були Антоній та Феодосій. За свідченням іноземців, в XІ столітті у Києві було 400 церков (населення в той час становило кілька десятків тисяч чоловік). «Заклав Ярослав і церкву митрополичу…» 1039 року було засновано Київську митрополію, які підпорядковувалась Константинопольському патріарху. Але 1051 року Ярослав Мудрий, щоб звільнитися з-під опіки Візантії у церковних справах, усупереч канонові (припису), собором руських єпископів обрав митрополитом київського церковного діяча і письменника  Іларіона.

                          Наступна  зупинка «Бібліотека Ярослава»

 Презентація учня на тему: «Бібліотека Ярослава Мудрого»:

  Доля бібліотеки князя Ярослава Мудрого і сьогодні залишається однією з нерозгаданих таємниць історії. Досі її не знайдено. Деякі вчені вважають, що вона збереглася в Софійському Соборі й загинула під час штурму монголами Києва в 1240 році. Проте залишається незрозумілим, чому тоді вцілів сам собор. Історики – аматори та журналісти висували версії, що бібліотека начебто замурована в підземеллях Межигірського монастиря на околицях Києва. Проте підтверджень цього припущення немає. Сучасний український історик М.Котляр припускає, що після смерті князя його книжкове зібрання було поділене між найбільшими церковними і монастирськими бібліотеками Києва.  Проте і досі залишаються ті, що не втрачають надію відшукати бібліотеку Ярослава Мудрого.

V. Закріплення набутих знань

Експрес - опитування:  Уявіть, що у бібліотеці ви зустріли Ярослава Мудрого. Він хоче поставити вам кілька запитань.

КНЯЗЬ ЯРОСЛАВ ЗАПИТУЄ:

1. Які почуття ви пережили під час подорожі?

• Які архітектурні пам’ятки прикрашали  моє місто –  “  Місто Ярослава ”?
• Яка історія створення Софійського собору?
• Яка архітектурна пам’ятка вас  найбільше вразила? Чому?
• Чи вважаєте Ви мене патріотом своєї держави?

VІ. Підсумок уроку.

Тож Київ став центром тодішнього світу:

Культура, наука, політика тут!

А  люди всі мали хорошу освіту.

І діти навчаються, мудрі ростуть.

Бо князь був людиною мудрою дуже

Він мир поважав, а війну не любив.

І доля народу йому не байдужа.

Життя для держави й народу прожив.

Учитель пропонує учням висловити свою думку про те, чи досягли очікуваних результатів під час уроку.

• Учитель оцінює роботу учнів, оголошує оцінки за урок.

VІІ. Домашнє завдання.

Підготуватися до тематичного оцінювання.