12 серпня о 18:00Вебінар: Краще раз побачити: універсальні інтернет-ресурси для унаочнення навчального матеріалу

Узагальнення за темою „Київська Русь”.

Про матеріал
Тема: Узагальнення за темою „Київська Русь”. Мета: закріпити та узагальнити знання з історії Київської держави, визначити історичне значення правління Київських князів від Кия до Ярослава Мудрого; формувати вміння аналізувати та синтезувати отриману інфорацію, робити висновки, працювати з додатковою літературою; сприяти вихованню в учнів історичної свідомості, поваги до минулого українського народу, толерантного ставлення до думок інших. Тип уроку: узагальнення й систематизація знань. Вид уроку: рольова гра „З’їзд Київських князів”. Метод навчання: систематизація. Підготовчий етап 1. Вчитель заздалегідь обирає учнів на головні ролі Київських князів (Кий, Дір, Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий). 2. Кожен учень отримує індивідуальне творче завдання: а) підготувати розповідь про діяльність князя; б) скласти кросворд, ребус чи вікторину до своєї розповіді; в) обміркувати елементи одягу або костюмів київських князів. 3. Вчитель готує вступ до уроку, керує й підсумовує діяльність учнів на уроці. 4. Решта учнів повторюють матеріал з теми „Київська Русь”, готують творчі завдання, малюнки, схеми-портрети, опановують додаткову літературу. Обладнання і наочність: набір портретів „Київські князі”, ілюстрований набір „Повість минулих літ”, карта „Київська Русь”, енциклопедія „Київська Русь”, схеми-портрети „Київські князі”, виставка учнівських робіт з теми „Ми – українці”, магнітофон, костюми. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ. Вступне слово вчителя. ІІІ. Актуалізація знань учнів. Еврестична бесіда 1) Перелічіть східнослов’янські племена і покажіть їх розташування на карті (робота з картою). 2) Чому Київ стає центром об’єднання всіх племен? (робота зі схемою) К и ї в 3) Що таке держава? 4) Назвіть передумови виникнення Київської держави. 5) Кому належала влада в Київській Русі? 6) Які історичні джерела нам допомагають вивчити історію Київської держави? ІV. Основна частина уроку. Учитель. Найвідоміша писемна пам’ятка з історії Київської Русі – це „Повість минулих літ” Нестора. Що ми знаємо про літописця Нестора? Виступ учня про життєдіяльність монаха Нестора супроводжується демонстрацією ілюстрованого набору „Повість минулих літ”. Учитель. Згідно з літописом Нестора, ми дізнаємося про час правління великих Київських князів. Сьогодні нас запросили на з’їзд Київських князів. Зустрічайте їх! Під музику заходять учні, які виконують ролі князів, сідають за стіл. Учні-князі у хронологічному порядку роблять свої виступи і ставлять запитання учням класу. За відповіді учні отримують кружечки різних кольорів: а) синій – правильна відповідь; б) жовтий – неповна відповідь; в) червоний – неправельна відповідь. Під час виступів учні звертаються до схеми-портретів (додаток №1). Після кожного виступу учнів-князів дітям пропонується зірвати листочок з історичного дерева на дошці й отримати кружечок за відповідь. V. Узагальнення. Наприкінці уроку весь клас розв’язує основний кросворд, який вміщено на дошці (додаток №2). VІ. Підсумковий етап. Учитель оцінює підготовку учнів, їхню здатність до самоосвіти, їхню активність, вміння застосовувати знання, які засвоїли на попередніх уроках. Найбільш активним учням виставляються оцінки. VІІ. Домашнє завдання. Скласти твір „Подорож у легенду”. Додаток №1 Використанння схем-портретів для вивчення життєдіяльності історичних осіб. Одним із завдань, які стоять перед сучасним учителем історії, є вивчення життя і діяльності окремих діячів вітчизняної та світової історії. Це допомагає формувати у школярів позитивні ціннісні орієнтири, громадянську позицію, а також зрозуміти роль особистості в історії. Проте основною залишається традиційна характеристика діяча за допомогою різноманітних пам’яток. Ця методика не викликає пізнавального інтересу в учнів. Саме тому вчителями вироблена нетрадиційна форма вивчення історичних діячів – схема-портрет. Схема-портрет – універсальна форма сучасного уроку, яка використовується: 1) при вивченні нового матеріалу; 2) на етапі закріплення вивченого матеріалу; 3) при перевірці домашнього завдання; 4) як творче завдання; 5) на підсумкових або повторювально-узагальнюючих уроках. Значення схем-портретів у викладанні історії: А) формують образне мислення; Б) викликають пізнавальний інтерес у учнів; В) сприяють підвищенню рівня знань; Г) передбачають активну діяльність учнів, їхню самостійність, творчість, розвиток. Додаток №2 1 к 2 и 3 ї 4 в 5 с 6 ь 7к 8 а 9 р 10 у 11 с 12 ь 1. Один із братів Кия. (Щек) 2. Кочовики – вороги Русі. (Печеніги) 3. Центр об’єднання східних слов’ян. (Київ) 4. Слов’янське плем’я, що стратило князя Ігоря. (Деревляни) 5. Князь-завойовник. (Святослав) 6. На чолі Київської держави стояв... (Князь) 7. Засновник міста Києва. (Кий) 8. Мудра і свята. (Ольга) 9. Брат Аскольда. (Дір) 10. Військо князя. (Дружина) 11. Ім’я літописця, автора „Повісті минулих літ”. (Нестор) 12. Один з перших князів-християн. (Аскольд)
Перегляд файлу

Урок №5

 

Тема: Узагальнення за темою „Київська Русь”.

Мета: закріпити та узагальнити знання з історії Київської держави,                                             визначити історичне значення правління Київських князів від Кия до Ярослава Мудрого; формувати вміння аналізувати та синтезувати отриману інфорацію, робити висновки, працювати з додатковою літературою; сприяти вихованню в учнів історичної свідомості, поваги до минулого українського народу, толерантного ставлення до думок інших.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань.

Вид уроку: рольова гра „З’їзд Київських князів”.

Метод навчання: систематизація.

Підготовчий етап

1. Вчитель заздалегідь обирає учнів на головні ролі Київських князів (Кий, Дір, Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий).

2. Кожен учень отримує індивідуальне творче завдання:

а) підготувати розповідь про діяльність князя;

б) скласти кросворд, ребус чи вікторину до своєї розповіді;

в) обміркувати елементи одягу або костюмів київських князів.

3. Вчитель готує вступ до уроку, керує й підсумовує діяльність учнів на уроці.

4. Решта учнів повторюють матеріал з теми „Київська Русь”, готують творчі завдання, малюнки, схеми-портрети, опановують додаткову літературу.

Обладнання і наочність: набір портретів „Київські князі”, ілюстрований набір „Повість минулих літ”, карта „Київська Русь”, енциклопедія „Київська Русь”, схеми-портрети „Київські князі”,  виставка учнівських робіт з теми „Ми – українці”, магнітофон, костюми.

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Вступне слово вчителя.

ІІІ. Актуалізація знань учнів.

Еврестична бесіда

1) Перелічіть східнослов’янські племена і покажіть їх розташування на карті (робота з картою).

2) Чому Київ стає центром об’єднання всіх племен? (робота зі схемою)

                                          

 

К и ї в


    

      3) Що таке держава?

 4) Назвіть передумови виникнення Київської держави.

 5) Кому належала влада в Київській Русі?

 6) Які історичні джерела нам допомагають вивчити історію Київської держави?

ІV. Основна частина уроку.

Учитель. Найвідоміша писемна пам’ятка з історії Київської Русі – це „Повість минулих літ” Нестора. Що ми знаємо про літописця Нестора?

Виступ учня про життєдіяльність монаха Нестора супроводжується демонстрацією ілюстрованого набору „Повість минулих літ”.

Учитель. Згідно з літописом Нестора, ми дізнаємося про час правління великих Київських князів. Сьогодні нас запросили на з’їзд Київських князів. Зустрічайте їх!

Під музику заходять учні, які виконують ролі князів, сідають за стіл.

Учні-князі у хронологічному порядку роблять свої виступи і ставлять запитання учням класу. За відповіді учні отримують кружечки різних кольорів:

а) синій – правильна відповідь;

б) жовтий – неповна відповідь;

в) червоний – неправельна відповідь.

Під час виступів учні звертаються до схеми-портретів (додаток №1).

Після кожного виступу учнів-князів дітям пропонується зірвати листочок з історичного дерева на дошці й отримати кружечок за відповідь.

V. Узагальнення.

Наприкінці  уроку весь клас розв’язує основний кросворд, який вміщено на дошці (додаток №2).

VІ. Підсумковий етап.

Учитель оцінює підготовку учнів, їхню здатність до самоосвіти, їхню активність, вміння застосовувати знання, які засвоїли на попередніх уроках. Найбільш активним учням виставляються оцінки.

VІІ. Домашнє завдання.  Скласти твір „Подорож у легенду”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                    Додаток №1

 

Використанння схем-портретів для вивчення життєдіяльності історичних осіб.

 Одним із завдань, які стоять перед сучасним учителем історії, є вивчення життя і діяльності окремих діячів вітчизняної та світової історії. Це допомагає формувати у школярів позитивні ціннісні орієнтири, громадянську позицію, а також зрозуміти роль особистості в історії.

 Проте основною залишається традиційна характеристика діяча за допомогою різноманітних пам’яток. Ця методика не викликає пізнавального інтересу в учнів. Саме тому вчителями вироблена нетрадиційна форма вивчення історичних діячів – схема-портрет.

 

Схема-портрет – універсальна форма сучасного уроку, яка використовується:

1) при вивченні нового матеріалу;

2) на етапі закріплення вивченого матеріалу;

3) при перевірці домашнього завдання;

4) як творче завдання;

5) на підсумкових або повторювально-узагальнюючих уроках.

 

Значення схем-портретів у викладанні історії:

А) формують образне мислення;

Б) викликають пізнавальний інтерес у учнів;

В) сприяють підвищенню рівня знань;

Г) передбачають активну діяльність учнів, їхню самостійність, творчість, розвиток.

 

 

 

                                                                                              Додаток №2

 

 

 

 

 

1

 

к

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

ї

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

в

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

с

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

ь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

 

р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

у

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

с

 

 

 

 

 

 

12

 

 

 

 

ь

 

 

 

 

 

 

1. Один із братів Кия. (Щек)

2. Кочовики – вороги Русі. (Печеніги)

3. Центр об’єднання східних слов’ян. (Київ)

4. Слов’янське плем’я, що стратило князя Ігоря. (Деревляни)

5. Князь-завойовник. (Святослав)

6. На чолі Київської держави стояв... (Князь)

7. Засновник міста Києва. (Кий)

8. Мудра і свята. (Ольга)

9. Брат Аскольда. (Дір)

10. Військо князя. (Дружина)

11. Ім’я літописця, автора „Повісті минулих літ”. (Нестор)

12. Один з перших князів-християн. (Аскольд)

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Бойко Людмила
До підручника
Історія України 7 клас (Гупан Н.М., Смагін І.І., Пометун О.І.)
Додано
29 вересня 2019
Переглядів
489
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку