В якому вчинку живе доброта? Заняття з морально-етичного виховання дітей середнього дошкільного віку

                            „ В якому вчинку живе доброта?”

                                    Для дітей середньої групи

Мета: формувати у дітей почуття доброти, любов до людей. Викликати бажання робити добро. Допомогти дітям зрозуміти дієслова, що означають душевний стан, настрій, учити доречно використовувати їх у спілкуванні. Виховувати чуйність, уміння сприймати біль інших людей, співчувати чужому горю.

Матеріал: прислів’я про добрі вчинки, казка «Добра наука», ілюстрації до казок.

                                      Хід заняття

Вихователь. Сьогодні ми поговоримо про людей, яких називають добрими. Чи траплялися вам у житті такі люди? Назвіть їх? Згадайте також персонажів ваших улюблених казок. (Відповіді )

 Добро в усі часи високо цінують люди. Тому з давніх – давен українці славлять його, зокрема в прислів’ях. Ось послухайте  ці прислів’я, як ви їх розумієте?

* Не одежа красить людину, а добрі діла.

* Роби добро – воно дорожче золота.

* Хто людям добра бажає, той і собі має.

* Добре роби, добро й буде.

* Доброму скрізь добре.

 Як ви думаєте, в чому найповніше проявляється добро? Так, у наших вчинках, у нашому ставленні до інших, в турботі про рідних. Інколи важко зрозуміти, коли людині потрібна допомога, бо не всі просять допомогти. Помічати чуже лихо без слів – річ, звичайно, непроста, цьому треба вчитися.

 Послухайте, будь ласка, казку „Добра наука”, яку написала дівчинка 11 років, Марина Нагорна. Визначте,  який добрий вчинок зроблено в цій казці.

                                       Казка   „Добра наука”

 В одному лісі жило Вовченя. Воно було дуже товариське, та ніхто із звірят  не хотів із ним гратися. Побачивши сіроманця, вони тікали, пам’ятаючи оповідки матусь і татусів про „злого вовка”. Проте Вовченя так хотіло мати друзів – бігати з ними наввипередки, ходити до них у гості на дні народження, гратися в піжмурки та квача...

 Якось Вовченя пригорнулося до мами й поскаржилося:

- Ніхто на світі не хоче зі мною дружити. Невже я такий поганий?

- Ніякий ти не поганий, - приголубила мам сина. – Просто всі бояться вовків, бо жодного разу не чули про їхні добрі справи в лісі.

- А що я маю зробити? – замислилося Вовченя.

- Нехай це підкаже тобі твоє  серце.

 Вийшло Вовченя з хати – нори і побрело лісом. Довго блукало, нарешті втомилося й присіло біля струмка. Чує: неподалік хтось плаче. Огледілося, бачить: на камінчику сидить Мишеня і схлипує.

 Вовченя мерщій до нього й стурбовано питає: - Що трапилося?

 Мишеня, побачивши сіроманця, затремтіло. Бо пам’ятало оповідки про „злого вовка”. Та йому очі сльозами застилала інша біда. Воно забрело не на той

                                                            -1-

берег струмка, де його в хатці чекає мама, а на протилежний. Вже сонце за обрій сідає, а там і хижі сови на полювання вилетять... Тож Мишеня пропищало: - Вовчику, я заблукало...

 Вовченя зметикувало, що треба робити. Воно підійшло до Мишеняти і сказало: - Не біда. Вилазь мені на спину, я перестрибну струмок і тебе до мами доставлю.

  За мить вони були на протилежному березі струмка, де в зарослях ліщини причаїлася хатка – нірка, в котрій мама – мишка вже всі очі прогледіла, виглядаючи дитину. Назавтра про добрий вчинок Вовченяти завдяки сороці, Мишиній сусідці, знав увесь ліс.

 Яке ж було здивування мами – вовчиці, коли вранці до їхньої хати – нори прибігла лісова малеча і загукала: - Вовчику, ходімо з нами гратися!

  Це була найщасливіша мить у житті Вовченяти. Мама, проводжаючи сина гуляти, чмокнула його у вушко і прошепотіла: „От бачиш, не ім’я красить вовка, а справи. Роби, дитино, добро, і воно тобі добром обернеться”...

 Так і в людей ведеться.

Вихователь. А зараз я пропоную вам пограти в гру „Відшукай настрій”.

 Ми будемо спостерігати за казковими героями, спробуємо визначити, який настрій був спричинений добрим вчинком, а який – поганим. ( Діти розглядають ілюстрації із зображенням казкових персонажів, які перебувають в різних емоційних станах.)

Наприклад:

* Звірі, коли побачили пана Коцького відчували ....  (страх).

* Котик, коли Лисиця викрала Півника відчував .... (хвилювання).

* Буратіно, коли знайшов золотого ключика відчував.... (радість).

* Мишенята, яких Півник не пригостив пиріжками....  (сором).

* Дідусь, коли знайшов загублену рукавичку....  (радість).

Вихователь запитує дітей, яку з названих дій роблять персонажі

 ( радіють, сумують, сердяться, вередують тощо)

  Ігрова вправа „ Добро чи зло ?”

Вихователь перелічує вчинки, а діти визначають, які з них є добрими, а які – ні.

Нагодувати тварину – це, звісно, ...(добро).

Стріляти з рогатки в тварин – це є ...(зло).

Зробити шпаківню, звичайно ж - ...(добро).

Зруйнувати гніздечко – це велике ...(зло).

Допомагати стареньким – це, звісно, ...(добро).

Ображати маленьких – це велике ...(зло).

Забризкати перехожих – це, звичайно, ...(зло).

Сказати щось приємне людині - ....(добро).

Батькам помагати – велике...(добро).

Не слухати батьків, як відомо, це ...(зло).

Обдурити свого товариша – це, звісно, ... (зло).

Ділитися тим, що маєш – це, звичайно, ... (добро).

Вихователь. Ми говорили з вами про те, як проявляється добро в наших вчинках. Але воно живе не лише в наших діях, а й у наших словах. Кожен із вас,

                                                        -2-

напевно, помічав, що інколи вистачає одного доброго слова, щоб зробити людині приємність, допомогти, звеселити. Недаремно кажуть: „ Від теплого слова й лід розмерзає”. Подумайте про людей, які роблять вам найбільше добра. Хто вони?

 Подумайте, що ви можете зробити, сказати, щоб виявити ваше добре ставлення до рідних. (Відповіді дітей)

 Ось бачите, як добрі вчинки і ласкаві слова можуть змінити на краще взаємовідносини між людьми. То ж нехай у ваших вчинках і словах завжди живе добро.

          На завершення всі співають пісню „ Доброта ”.

1.   Добрим бути – зовсім це не просто,

  Не залежить доброта від зросту,

  Не залежить доброта від віку,

            Добрим треба бути нам довіку.

           Приспів. Тільки треба, треба добрим буть

                            І в біді про друга не забуть.

                            І закрутиться земля хутчіш,

                           Якщо я і ти будемо  добріш.

2.  Доброта з роками не старіє

 Доброта від холоду зігріє,

 Якщо доброта, як сонце світить –

            Їй радіють і дорослі й діти.

                                                               -3-