Ваша дитина стала школярем

Про матеріал

Знайомство з батьками учнів-першокласників Психолог, класовод зустрічаються з батьками першокласників до по­чатку навчального року, найкраще проводити таку зустріч-збори наприкін­ці серпня.

Перегляд файлу

1 КЛАС батьківські збори

Ваша дитина стала школярем

 

Щоб рости і бути щасливою,

дитині потрібна любов,

упевненість у своїх силах,

у своїй значущості для нас, дорослих.

Я. Корчак

 

ПЕРШІ ЗБОРИ

Знайомство з батьками учнів-першокласників

         Психолог, класовод зустрічаються з батьками першокласників до по­чатку навчального року, найкраще проводити таку зустріч-збори наприкін­ці серпня. На цих зборах вони знайомляться з батьками, налаштовують ро­дину на необхідність спілкування зі школою, педагогами, створюють опти­містичний настрій щодо навчальної діяльності, знімають острах родини пе­ред школою.

Завдання зборів

1.  Познайомити батьків із педагогом, школою, адміністрацією, служба­ми школи й одне з одним.

2.  Допомогти підготуватися родині до навчання дитини в першому класі.

Питання для обговорення

1.  Знайомство зі шкільною адміністрацією. Представлення педагога, що працюватиме з класом. Екскурсія по школі.

2.   Міні-лекція: "Закони виховання в родині. Якими їм бути?" Анкетуван­ня батьків з теми зборів. Самопредставлення - візитна картка родини. Бать­ківський тренінг: "Дитина у дзеркалі батьків".

Рекомендації щодо організації зборів-зустрічі

Збори проводяться в класі, в якому проходитимуть заняття дітей. Клас святково оформлений (можна помістити висловлення учнів, що закінчили початкову школу). На дошці - фотографії випускників, що вчилися в педа­гога, який набирає клас.

Вступне слово директора школи

Виступ заступника директора школи

Слід сказати про традиції і звичаї початкової школи, про вимоги до учнів; ознайомити зі статутом школи, вручити кожній родині візитну карт­ку школи, вказати дні консультацій заступника директора, представити вчителя початкових класів, що працюватиме з класом.

 

     Шановні тати й мами, дідусі й бабусі, усі дорослі, що прийшли на пе­ршу зустріч зі школою, поріг якої переступлять у вересні ваші малята.

   Сьогодні ми оголошуємо вас і себе членами однієї великої команди. 12 років ви будете разом. Хочеться, щоб наша співпраця була цікавою, радіс­ною і значною в житті кожної дитини і кожної родини.

   Навчитися переборювати труднощі, падати, набиваючи якнайменше ґуль, отримати вичерпні відповіді на свої запитання - усе це можна зробити в школі.

Самопредставлення вчителя

1.  Розповідь про себе, про вибір професії педагога.

2.  Розповідь про випуски своїх учнів, про плани на майбутнє у роботі з новим класом.

Самопредставлення родин

Бажано записати виступи батьків, що розповідають про себе на збо­рах, на аудіоплівку. Така робота дасть змогу відразу визначити особливості родин, ступінь їх відкритості, систему сімейних цінностей і взаємин. Вчи­телю необхідно проаналізувати міні-розповіді про родину.

План самопредставлення родини:

а) прізвище, ім'я, по батькові батьків;

б) вік батьків, день народження родини;

в) інтереси, захоплення родини;

г) традиції і звичаї родини;

ґ) девіз родини.

ДИТИНА ЙДЕ У ПЕРШИЙ КЛАС. ЧИ ГОТОВА ВОНА ДО ШКОЛИ?

             За основу готовності приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатись у школі. Батькам слід пам'ятати, що не кожна дитина може зразу успішно навчатися.

           Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось по­чинає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить; хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре за­пам'ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досві­ду, знань, умінь, навичок, звичок. Безсумнівно, що згодом кожна з них на­вчиться читати і рахувати і навіть стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливо, щоб дитина мала здатність до навчання. Саме від гото­вності залежить адаптація малюка до шкільного життя, оволодіння ним на­вчальною діяльністю, врешті-решт, формування особистості.

            Часто батьки, а іноді й учителі вважають основними показниками готов­ності до школи знайомство дитини з літерами, уміння читати, рахувати, знання віршів та пісень. Однак не тільки це впливає на успішність навчання. Адже формування даних умінь передбачається програмою для першого класу.

Як підготувати дитину до школи.

    Чи готова дитина до школи? Віддавати її в школу в 6 років, або, може варто почекати ще рік? Як допомогти дитині пристосуватися до нових для неї умов шкільного навчання? Ці питання не можуть не хвилювати батьків дошколят. Але дати правильну відповідь навіть досвідченим мамам і папам не завжди легко.

    Існує багато психологічних тестів, по яких можна дізнатися про загальну шкільну зрілість дитини. Але проводити їх і знатися на отриманих результатах – справа спеціалістів-психологів. Тож пропонуємо елементарний спосіб перевірки, доступний абсолютно всім батькам.

    Отже, спершу поставте своєму дитяті наступні запитання. Якщо він відповість на них без зусиль, то, значить, його психічний розвиток відповідає календарному віку і свідчить про готовність дитини навчатися в загальній середньо освітній школі.

Для дитини 5-6 років.

1. Як тебе звуть?  2. Як звуть твою маму, папу, сестричку, братика?   3. Ти дівчинка чи хлопчик? Ким ти будеш, коли виростеш і станеш дорослим: чоловіком чи жінкою?   4. Зараз ранок, День чи вечір?    5. Ти любиш малювати? Якого кольору цей олівець, стрічка?   6. Скільки пальців у тебе на руці? Покажи два пальчики, три?    7. Скільки оченят у ляльки? а у тебе? Для чого потрібні очі, вуха?    8. Що роблять віником, олівцем, ложкою?   9. Коли можна кататись на санчатах: взимку чи літом? Чому?   10. Коли можна купатися в річці: взимку чи літом? Чому?    11. Яких ти знаєш звірів, птахів? Хто більший: коза чи корова? У кого більше ніг: у собаки чи у півня?

6-7 років.

1. Назви своє прізвище, ім'я, по батькові.

2. Хто старший: ти чи твій брат, сестра?

3. Скільки тобі років? А скільки буде через рік, два роки?

4. Коли ти снідаєш: вранці чи у вечері? Обідаєш: вранці чи вдень? Що буває раніше: обід чи сніданок, день або вечір?

5. Де ти живеш? Де працюють твої папа, мама? Ким ти хочеш бути, коли виростеш?

6. Яка зараз пора року – літо чи осінь, зима чи весна? Чому ти так вважаєш?

7. Чому сніг буває взимку, а літом його немає?

8. Що робить листоноша, лікарка, вчитель? Хто лікує, а хто навчає?

9. Що більше – 8 чи 9; 5 чи 3? Порахуй від 6 до 9, від 5 до 3?

10. Покажи свою ліву руку, праве вухо. Що знаходиться справа / зліва від тебе в цій кімнаті?

11. Що потрібно зробити, коли випадково зламав чужу річ?
      Не дивуйтесь, якщо питання вам здалися дуже простими. У практиці багатьох педагогів зустрічалися діти, які не змогли відповісти на багато з них. Для кожного батька нормально вважати, що його дитя найрозумніше. Але інколи дитя не може відповісти на якісь з цих питань просто тому, що батьки не вважали за потрібне йому це пояснити. Вони просто гадали, що їх чудове маля саме знає такі елементарні речі.

     Якщо ж ваше дитя:

   кожен ранок чистить зуби, завжди миє руки перед тим як сісти до столу;

  допомагає вдома по господарству (миє посуд, прибирає ліжко, накриває на стіл);

  може сам собі приготувати бутерброд, вдягнутися по погоді, зав'язати шнурки і шарф;

  вміє самостійно утримувати увагу досить тривалий час (15-20 хвилин) під час читання вголос, малювання, гри;

  здатний управляти своїми бажаннями (не їсть перед їжею цукерки, хоча вони і лежать на видному місці; не вередує, коли дорослі щось заборонили);

  вміє поводитися за столом (правильно сидить, акуратно їсть);

  має більш-менш стійкі інтереси (прослухування музики, малювання, заняття мовами, конструювання, ліплення з пластиліну);

  вміє поводитися в суспільстві (не перебиває старших, без нагадування проявляє вічлевість, використовуючи «будь ласка», «дякую», «до побачення» та ін.);

  дотримується певного режиму дня;

  ставить питання і завжди вислуховує відповіді;

  прибирає за собою іграшки після гри, альбом після малювання, книжки після читання,


тоді вітаємо! Ваше дитя має високий рівень розвитку вольових навичок. А вони, у свою чергу, є основою довільного запам'ятовування, уваги, розумових навичок. І, відповідно, у вас і у вашої дитини буде значно менше проблем в школі.

 

ПОРАДИ   БАТЬКАМ:  ЯК  ПІДГОТУВАТИ  ДІТЕЙ  ДО  ШКОЛИ

Зовсім не слід:

>     змінювати режим дня дитини: позбавляти її денного сну, довгих про­гулянок, ігор;

>    оцінювати все, що робить малюк, так як оцінюється діяльність учня;

>     "проходити" з дитиною програму першого класу, насильно замінюю­чи гру  навчанням.

Необхідно:

>   прищепити дитині інтерес до пізнання довкілля, навчити спостеріга­ти, думати, осмислювати побачене і почуте;

>    навчити її долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час. Учити дитину случати і чути оточуючих, поважати чужу думку, розуміти, що вла­сні бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей, прагнути ре­ально оцінювати свої дії і досягнення;

>     формувати світогляд дитини, знання:

• про довкілля, про себе (прізвище, ім'я, адресу), про свою родину (як звуть батьків, ким вони працюють, що роблять на роботі);

    про своє село, місто, вулицю;

  про явища природи (пори року, їх послідовність, місяці кожної пори року, їх загальну кількість і послідовність; дні тижня, частини доби);

    про Сонце, дощ, сніг;

    про урожай, борошно, із чого роблять хліб, цукор;

    про улюблені книжки, вірші, казки, пісні, відомих письменників, ху­дожників, композиторів;

    про дорослих людей (за віком, професіями, за своєю вихованістю-невихованістю; добротою, чуйністю-байдужістю; яких людей треба пова­жати, а яких боятися; звідки, на думку дитини, беруться порядні й непоря­дні люди);

   про сучасну техніку, транспорт.

ЧИ ГОТОВА ДИТИНА ДО ШКОЛИ? (тест)

1.     Чи хоче Ваша дитина йти до школи?

2.   Чи думає Ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається та навчатися їй буде цікаво?

3.  Чи може Ваша дитина самостійно виконувати справу, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?

4.     Чи Ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?

5.     Чи вміє Ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п'яти речень?

6.     Чи може Ваша дитина розповісти напам'ять кілька віршів?

7.     Чи вміє вона відмінювати іменники за числами (наприклад, олівець-олівці)?

8.     Чи вміє Ваша дитина читати по складах або цілими словами?

9.     Чи вміє Ваша дитина рахувати до 10 і назад?

10.  Чи може вона розв'язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?

11.   Чи правильно, що Ваша дитина має тверду руку?

12.  Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?

13.   Чи може Ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?

14.   Чи може вона зібрати пазли з п'яти частин за хвилину?

15.  Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?

16.  Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)?

17.  Чи любить Ваша дитина самостійно працювати - малювати, збирати мозаїку тощо?

18.  Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

           Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту. Отже, якщо їх:

15-18 - Ваша дитина готова йти до школи. Ви недарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати; 10-14 - Ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запи­тання, на які Ви відповіли "ні", підкажуть Вам, над чим іще потрібно по­працювати;

9 і менше - почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти бі­льше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє. Ре­зультати можуть Вас розчарувати. Але пам'ятайте, що всі ми - учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи - це комплекс здібностей, що піддаються корекції. Вправи, завдання, ігри, об­рані Вами для розвитку дитини, легко і весело можна виконувати з мамою, татом, бабусею, старшим братом - з усіма, хто має вільний час і бажання навчатися разом із дитиною. Добираючи завдання, зверніть увагу на слабкі місця розвитку дитини.

             Ви можете дати волю своїй фантазії і видозмінювати завдання, а мо­жете точно дотримуватись інструкції - у будь-якому випадку Ваша дитина росте і наближається до школи. Але запам'ятайте, будь ласка, кілька прос­тих правил:

    заняття з дитиною мають бути обопільно добровільними;

    їх тривалість не має перевищувати 35 хвилин;

    не намагайтеся пропонувати дитині завдання, якщо вона стомлена;

   постарайтеся, щоб заняття мали регулярний характер - "мозковий штурм" під час підготовки до школи не ефективний;

    якщо Ви побоюєтеся за успіхи своєї дитини, радимо Вам не зосере­джуватися на виробленні конкретних навичок.

       Методичні прийоми навчання у початковій школі постійно змінюють­ся, є багато авторських програм, і Ваші зусилля можуть піти врозріз із ни­ми. Корисніше використовувати загальнорозвивальні вправи для зміцнення сприймання, пам'яті, уваги, тонкої моторики рук. Учіть дитину звертати увагу на те, як звучать слова - пропонуйте їй виразно повторювати слова, як українські, так і іноземні, знайомі й незнайомі. Розучуйте з нею вірші, скоромовки і складайте казки. Просіть повторювати напам'ять почутий текст і переказувати його своїми словами.

            Дуже корисно запам'ятовувати різні предмети, їх кількість і розташу­вання; звертайте увагу дитини на деталі пейзажу й довкілля. Не забувайте порівнювати різні предмети і явища: що в них загального і відмінного.

            Запропонуйте дитині запам'ятати послідовність цифр (наприклад, но­мери телефонів). Добре стимулюють розвиток концентрації уваги ігри-лабіринти, в яких потрібно "простежити" доріжку персонажа, а також за­вдання на порівняння двох майже однакових малюнків.

            Не нехтуйте заняттями, що розвивають і зміцнюють дрібні рухи рук: ліплення, малювання, аплікації, ігри з конструкторами - усе це створює пе­редумови для формування красивого почерку і сприяє розвитку мислення дитини. Використовуйте підручні засоби - можна відокремити горох від кукурудзи чи бобів, розсортувати ґудзики, розкласти сірники.

                І, незалежно від успіхів Вашої дитини, намагайтеся створювати здоро­вий настрій перед школою, за якого вона б прагнула до знань, не боялася низьких балів і була впевнена у тому, що вона для Вас найулюбленіша! Пропонуємо ще один тест.

 

ЧИ ГОТОВІ ВИ ВІДДАТИ СВОЮ ДИТИНУ ДО ШКОЛИ?

(тест)

1.     Мені здається, що моя дитина навчатиметься найгірше.

2.     Мені здається, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.

3.     На мій погляд, чотири уроки - завелике навантаження для маленької дитини.

4.     Дитина може спокійно навчатися тільки в тому випадку, якщо вчите­лька - її власна мама.

5.     Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися читати, ра­хувати і писати.

6.     Мені здається, що діти у цьому віці ще не здатні дружити.

7.     Боюся навіть думати про те, як моя дитина вдень не спатиме.

8.     Моя дитина часто плаче, коли до неї звертається незнайома доросла людина.

9.     Моя дитина не ходила до дитячого садка і ніколи не розлучається із матір'ю.

10.  Я побоююся, що діти глузуватимуть з моєї дитини.

11.   Моя дитина, по-моєму, значно слабша за своїх однолітків.

12.   Боюся, що вчителька не має можливості оцінити успіхи кожної дитини.

13.   Моя дитина часто говорить: "Мамо, ми підемо до школи разом!"

 

            Цей тест дає уявлення про ті типові психологічні труднощі, що вини­кають у першокласників. І якщо з 6 і більше твердженнями Ви погодитесь, Ви самі психологічно ще не готові віддати свою дитину в школу. Уважні батьки вміють запобігати проблемам шкільної адаптації, але для цього по­трібно бути впевненим, що Ваша дитина добре підготовлена до школи.

           Часто вважається, що після досягнення 7-літнього (а тепер навіть 6-літнього) віку це питання вирішиться саме собою, і батьки бувають дуже розчаровані, коли на попередній співбесіді чують, що їхня дитина не підго­товлена до школи. "Що значить "не підготовлена"? - дивуються вони. - А хіба не у школі їх повинні вчити читати, писати і взагалі - загально розви­ватися?" Так, але основні новоутворення дошкільного дитинства - уміння грати в рольові, сюжетні ігри та ігри з правилами."

           Дитина моделює у грі свої стосунки з довкіллям, програє різні ситуації - в одних вона виступає лідером, в інших - підкоряється, у третіх здійснює спільну діяльність з іншими дітьми і дорослими. Тому найважливіша пере­думова готовності до школи - це вичерпаність попереднього періоду роз­витку: дитина повинна вміти грати. Інакше навантаження початкової шко­ли може виявитися надмірним і призвести до появи невротичних симптомів у дитини (примхливості, плаксивості, страху перед учнями і вчителькою, навіть відмови ходити до школи).

           У грі дитина може визволити енергію для інтелектуального та пізна­вального розвитку.

 

РОЗВИТОК ДРІБНОЇ МОТОРИКИ КИСТІ РУК

          Для того щоб дитина могла навчитися вправно писати, у неї повинна бути достатньо розвинена дрібна моторика кисті рук. На жаль, з кожним роком у школу приходить усе більше дітей із надзвичайно погано розвине­ними руками. Часто навіть турботливі батьки приділяють недостатню увагу тренуванню пальчиків, тому рекомендуємо вправи, що допоможуть підго­тувати руку дитини до письма:

    Робота з пластиліном: розминання пальцями, ліпка фігур. Допомога мамі у вимішуванні тіста, ліпленні вареників.

   Імітація пальцями гри на піаніно, барабані.

    Катання по столу кожним пальцем намистинок, кульок, горошинок.

    Зав'язування і розв'язування шнурків.

    Малювання узорів, що складаються із суцільних та перерваних ліній.

    Робота у книжечках-розмальовках.

   Вирізування витинанок.

  Робота зі спеціальними тренувальними вправами у зошитах для дошколяриків.

 

РОЗВИТОК ФОНЕМАТИЧНОГО СЛУХУ

       Розвинутий фонематичний слух є головною передумовою для успіш­ного оволодіння дитиною читанням та письмом, а тому є одним із базових умінь для безпроблемного навчання в початковій школі. Часто батьки починають вчити дитину читати, навіть не замислюючись над тим, наскільки до­бре їхня дитина розпізнає звуки мовлення, а потім дивуються: як же так, діти, що до першого вересня жодної букви не знали, уже швидко читають, а наша розумниця, що вже тоді весь алфавіт вивчила, усе ще ледь по складах тягне? Щоб такого не сталося, навіть тим дітям, у яких немає помітних вад у вимові звуків, не завадять спеціальні вправи на розвиток фонематичного слуху:

   Розучування скоромовок, чистомовок.

Складання із звуків прямих і обернених складів: м- о - "мо", о- м -"ом", р- у - "ру", у- р - "ур" тощо.

Складання слів спочатку зі складів, які називає дорослий, а потім зі звуків: ли-си-ця - "лисиця", кла-ві-ша - "клавіша", с-нь -і-г - "сніг", ль-і-с -"ліс".

   Підбір римованих пар слів, закінчення віршів:

По траві повзла змія.

Налякався добре я.

Від гадюки біг чимдуж,

А то виявився ... (вуж).

           ***

Впала роса на травичку,

Нею вмию собі ... (личко).

            ***

В мене є новий букварик,

Адже я уже ... (школярик).

• Підбір слів (малюнків, предметів), що починаються або закінчуються певним звуком.

 

ЧИ ДОБРІ ВИ БАТЬКИ? (тест)

1.  Чи слідкуєте Ви за статтями в журналах, програмами по радіо і теле­баченню на теми виховання? Чи читаєте Ви час від часу книжки за такою

тематикою?

2.  Чи вважаєте Ви провину Вашої дитини результатом упущення Вами

якихось моментів у Вашому вихованні?

3.  Чи є Ви з чоловіком (жінкою) однодумцями у вихованні Ваших дітей?

4.  Чи приймаєте Ви допомогу Вашої дитини в будь-якій справі, навіть якщо справа від цього не виграє?

5.  Чи забороняєте Ви щось дитині й наказуєте її лише тоді, коли це ціл­ком виправдано й необхідно?

6.  Чи вважаєте Ви послідовність найголовнішим з усіх педагогічних

принципів?

7.  Чи вважаєте Ви, що оточення й середовище - це фактори, які суттєво

впливають на виховання дитини?

8.  Чи вважаєте Ви спорт і фізкультуру важливими факторами гармоній­ного розвитку дитини?

9.  Як Ви вважаєте, що краще: попросити про щось свою дитину чи нака­зати їй це зробити?

10.  Якщо Вам доводиться казати дитині: "У мене немає вільного часу" або "Зачекай, доки я закінчу роботу", чи стає Вам від цього неприємно?

За кожну позитивну відповідь поставте собі 2 бали, за відповідь "іно­ді" - 1 бал, за негативну відповідь - 0.

Менше 6 балів - справи Ваші кепські, спробуйте негайно розпочати вивчення азів батьківського вміння виховувати.

Від 7 до 14 балів — поняття про батьківські обов'язки у Вас є, але треба більше уваги і часу приділяти дітям, більше спілкуватися з ними.

Більше 15 балів - Ви справляєтесь зі своїми обов'язками батьків, але не тіште себе тим, що робите все можливе - в цій області немає межі.

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

1.  Любіть дитину. Знаходьте радість у спілкуванні з нею. Дайте дитині місце в сім'ї.

2.  Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки! Нехай цікава книга буде найкращим дарунком для Вашої дитини.

3.  Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мову і спонукайте до мислення. Цікавтеся справами і проблемами дитини.

4.  Дозволяйте дитині малювати, клеїти, вирізати, ліпити. Це розвиває її творчу уяву.

5.  Організовуйте сімейні екскурсії, екскурсії по місту, походи з обов'яз­ковим спільним обговоренням.

6.  Надайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному  одягу.

7.  Обмежте перегляд телепередач, роботу за комп'ютером до 30 хвилин на день. Вчіть дитину вибирати корисні телепередачі для перегляду, прави­льно розподіляти свій час.

8.  Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички.

9.  Не робіть з дитини лише споживача. Хай вона буде рівноправним чле­ном сім'ї зі своїми правами і обов'язками.

10.  Ознайомте дитину із родовим деревом. Навчіть її турбуватися про менших, старших, хворих.

МЕМОРАНДУМ ДІТЕЙ СВОЇМ БАТЬКАМ

1.   Не зламайте мене. Я абсолютно точно знаю, що не повинен мати все те, чого прошу. Я тільки перевіряю вас.

2.   Не бійтеся бути суворим і рішучим зі мною. Мені це подобається, оскільки тоді я знаю, як далеко зайшов.

3.   Не застосовуйте до мене силу. Це переконає мене, що силою можна вирішити все. Я швидше відгукнуся, якщо мене просто поведуть за собою.

4.   Не будьте непослідовними. Це заплутує мене: я можу відмовитися на­віть від того, що гарно знаю та вмію робити.

5.   Не давайте зайвих обіцянок, якщо Ви не можете їх виконати. Я можу втратити довіру до Вас.

6.   Ніколи не піддавайтеся на мої провокації, коли я кажу або роблю щось для того, щоб засмутити Вас. Інакше я й надалі намагатимуся здобувати та­кі "перемоги".

7.   Ніколи не змушуйте мене відчувати себе маленьким. Я обов'язково зреагую та виставлятиму себе "великою цяцею".

8.   Не акцентуйте увагу на моїх поганих звичках. Це тільки надихне мене продовжувати робити саме так.

9.  Не робіть зауважень у присутності чужих людей. Я краще зрозумію Вас, коли Ви спокійно поговорите зі мною віч-на-віч.

10.   Не обговорюйте мою поведінку, коли конфлікт у розпалі. З багатьох причин я не дуже добре Вас розумію.

11.   Ніколи не робіть за мене те, що я можу зробити сам. Це примушува­тиме мене відчувати себе маленьким, і я продовжуватиму використовувати Вашу допомогу.

12.   Не намагайтеся постійно повчати мене. Ви б самі здивувались, якби дізналися, що я знаю, що добре, а що - погано.

13.   Не будьте дуже вимогливими. Якщо Ви поводитиметеся так, я буду змушений захищатися і не слухати Вас.

14.  Не перевіряйте постійно мою чесність, оскільки я можу злякатись і

швидко навчуся брехати.

15.   Не забувайте, що я часто експериментую і роблю це із задоволенням. Так я вчусь, тому треба змиритися з цим.

16.   Не захищайте мене від обставин, оскільки я вчуся лише на власному

досвіді.

17.  Не переймайтеся моїми маленькими хворобами, оскільки я можу швидко зрозуміти, що дуже приємно, коли тобі приділяють багато уваги.

18.   Не відмахуйтеся од мене, коли я Вас про щось запитую.

19.   Не думайте, що, вибачившись переді мною, принизите власну гідність. Чесне визнання своїх помилок викличе у мене дуже теплі почуття до Вас.

20.   Не забувайте, що я не можу існувати без підтримки та розуміння. Але я не повинен нагадувати Вам про це, чи не так?

 

 

 

doc
Додано
24 грудня 2018
Переглядів
275
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку