Василь Сухомлинський "Не забувай про джерело"

Конспект уроку літературного читання

4 клас

Тема: Не забувай про джерело. В. Сухомлинський « Не забувай про джерело»

Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчистю українського письменника; удосконалювати навички виразного та свідомого читання, висловлювання власної думки, переказувати текст та ставити до нього питання; розширити уявлення учнів про джерела, їхню роль для природи рідного краю; розвивати мовлення учнів; формувати компетентності спілкування рідною мовою, соціальну, громадянську, компетентність у природничих науках і технологіях, екологічну граматність; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Підручник: Савченко О.Я. Українська мова та читання : Підручник для 4 класу ЗЗСО( у 2-х частинах): Частина 2//О.Я. Савченко, І.В. Красуцька.-Київ: УОВЦ «Оріон», 2021.-160 стор. Посилання на електронний підручник: https://pidruchnyk.com.ua/1575-ukrmova-4-klas-savchenko.html

Обладнання: презентація.

Тип урок: урок ознайомлення з новим твором.

Літературознавча складова уроку:

1.     Василь Сухомлинський « Не забувай про джерело»-це оповідання про дітей і вчителя. Сюжет- діалог про те, як байдужі  люди занедбали джерело. Головні герої-вчитель. Характеристика головного героя- мудрий, розумний, справедливий.
2.     Василь Сухомлинський(1918-1970)- один із найвідоміших педагогів XX стіліття, 35 років пропрацював вчителем і директором школи. Жив тоді, коли й Н.Забіла, П.Тичина. Учні 4 класу зазвичай вже знайомі з невеликими оповіданнями  та казками автора: «Співуча пір'їнка», «Соловей і жук», «Як змінюється колір снігу»,  «Кошеня за пазухою», «Горбатенька дівчинка»
3.     приклади творів подібно тематики інших дитячих письменників ХХ століття: Наталя Карпенко «Змінився світ», «Захворіла Земля», «Я водицю бережу!»; Павло Тичина «Біля озера у лісі»; Олександр Копиленко «Зимовий день».

 

Хід уроку:

1. Організаційний момент

Діти прослухайте вірш про справжнє диво.

Краса природи — справжнє диво.
Все неповторне і живе.
Де не поглянь, скрізь так красиво:
По небу сонечко пливе,
Навколо височіють гори,
Між горами дзюрчить вода.
А ліс зелений, наче море,
І всюди казка ожива!
(Надія Красоткіна)

Природа  так про все подбала, що всюди ти знаходиш чому вчитися. Леонардо Да Вінчі

 

2. Перевірка домашнього завдання

Гра «Хто краще?» . Виразне читання вірша Лесі Українки «Конвалія»

ІІІ. Актуалізація знань. Мовна розминка.

1. Гра «Шифрувальник»
Назвіть одним словом.
к и н ш н я о с ,  е в о е р д ,  к і а к т в - рослини
(соняшник) (дерево) (квітка)

н я а ч е й з , е я н щ , к ш н я е о – тварини
(зайченя) (щеня) (кошеня)

Всі вони потребують нашої турботи і допомоги.
 

Яку людину називають доброю?( добра, котра вміє співчувати, яка немає думок про посмту, не заздрісна)
Чи хотіли б ви, щоб вас оточували добрі люди?(так)
Чи хочете ви бути добрими людьми?(звісно)
Як ви гадаєте, чи легко бути добрим і приносити радість іншим?(мабуть не легко, але можна намагатися бути такою людиною).

Так, а сама людина починається з добра, з уміння співчувати, захистити. Доброю ми називаємо людину, котра несе людям добро, яке розуміється як любов, допомога, благовоління. Добра людина не має в собі зла, заздрості, думок про помсту, ніколи не буде тримати образи на інших людей.

- Чи може людина все знати? А вчитель? А діти?( Ні)
- Коли я приходжу до вас на урок, я думаю, що не тільки я навчу вас чогось нового,а й ви зможете мене навчити. Сьогодні ми будемо вчити один одного. Ми всі будемо в ролі і вчителів і учнів. Якщо ви мені не допоможете, урок не вдасться.
Закриємо очі і подумки скажемо: «Учителю, я допоможу тобі, і урок відбудеться.»
Мені дуже потрібна ваша допомога.
- У мене в руках насіння рослини. Як ви гадаєте, з якої рослини це насіння? ( Соняшник )
- Що потрібно для того, щоб проросло насіння? (Сонце, вода, тепло…)
- Якщо всього цього не буде, що станеться з насінням?(Воно не проросте)
- Сьогодні ми з вами посіємо зерна доброти в класі. І від нас залежить, проростуть вони чи ні.

2. Робота над скоромовкою.

Сини на коромислі

Сіно корові несли.

Який звук зустрічається найчастіше? У назвах яких слів є цей звук?

ІV.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ.

-         Розгадайте ключове слово нашого уроку.

- Так, джерело. Що ви знаєте про джерело?(потік води)

-Джерело — потік підземної води,  що витікає на поверхню землі. Джерельна вода завжди чиста, холодна, її приємно пити. Така вода додає сили, здоров’я.

- Так  в Україні одвічно шанувались джерела. Чистота та бездоганність джерельної води оспівана в піснях, описана в картинах.  Вода завжди вражає своєю силою і могутністю. Народ ніжно поетизував у своїй творчості воду, її життєдайну енергію, красу і передав те почуття майбутнім поколінням, заповідаючи берегти цей неоціненний скарб.

- Сьогодні ми з вами прочитаємо оповідання «Не забувай про джерело»
Прізвище автора зашифроване. Складіть частини в  слово . Призвище якого автора утворилося?

хо сь кий Су млин

(Відповіді діти пишуть вчителеві в чат)

- Які твори В. О. Сухомлинського читали? («Співуча пір'їнка», «Соловей і жук», «Як змінюється колір снігу»,  «Кошеня за пазухою», «Горбатенька дівчинка»)

Чим він відомий?(Наш земляк, учитель, створив «Школу під голубим небом», написав багато оповідань, казок для дітей)

А допоможуть нам дізнатися про Сухомлинського наші кореспонденти із газет. 

1. «Крісло автора» (діти по-черзі  розповідають зазделегіть підготовлені матеріали фрагментів з біографії) 

Першою запрошуємо кореспондентку газети «Сім´я і школа» Політович Аліса

Народився Василь Сухомлинський у селі Василівка Кіровоградського району в незаможній сім’ї. 
Батько, Олександр Омелянович, працював столярем і теслярем, майстрував колеса і музичні інструменти. 
Мама, Оксана Юдівна, працювала у колгоспі, а зимовими вечорами сиділа над своїм шитвом і розказувала дітям казки. 
Надаємо слово кореспонденту газети «Початкова школа» Григоренко Крістіна

Василь ріс жвавим і допитливим. Змалку любив малювати. Але зошити, фарби і пензлі можна було придбати тільки за лікарські рослини. Та бажання малювати було таке сильне, що хлопець цілими днями пропадав у лісі. За склянку насіння акації одержував два зошити. Одного разу Василь із товаришами пішки пройшли 45 кілометрів, аби купити фарби. 

Наступну сторінку розкриє нам кореспондентка журналу «Все для вчителя» Прокопенко Анна
Навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. 
Після закінчення школи вступив на підготовчі курси при Кременчуцькому вчительському інституті й став студентом філологічного факультету. 

Запрошуємо до слова кореспондента газети «Освітянське слово» Калініна тимура
З 1938 по 1941 рік працював в Онуфріївській середній школі спочатку вчителем, а через деякий час – завідувачем навчальною частиною.

Вітаємо газету «Історія в школі», кореспондент. Шалдугу Варвару
Мирна праця була перервана війною. Під час Другої світової війни був на фронті. Двічі пережив поранення. Особливо постраждала рука. Хірурги боялися, що її доведеться ампутувати. 
Перед операцією повідомили про це Василя Олександровича. "Ой ні, руку будь-що треба залишити!” "Навіщо тобі рука? Ти що, артист?” – запитав старенький хірург. "Ні, я вчитель”. 
Операція була складною, хірурги зробили усе можливе. Рука залишилася, але після операції стала на шість сантиметрів коротшою. 
Важким було й поранення в груди, але вчитель повернувся до школи. 

Кореспондент журналу «Директор» Кузнецова Олено, надаємо вам слово. 
У липні 1948 року Василя Олександровича призначили директором Павлиської середньої школи, якій він присвятив 22 роки свого життя. 
Це була звичайна школа, майже зруйнована за роки війни, знаменитою її зробив Сухомлинський. 

До виступу запрошуємо представника Журналу «Відкритий урок» Новікова Дарина

Помер Василь Сухомлинський 2 вересня 1970 року. 
Похований на кладовищі всього за 300 метрів від школи, якій віддав усе своє життя.

V. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

1. Передбачення.

Перш ніж читати оповідання "Не забувай про джерело" скажіть, про що буде йти мова у оповіданні прочитавши заголовок.( джерело)

-Так, саме про джерело.Це ключове слово нашого уроку.

2. Читання твору В. О. Сухомлинського «Не забувай про джерело».

Читання тексту вчителем або перегляд відеоролика( посилання на відео: https://youtu.be/tVOZX-gk7ZI).

Самостійне перечитування оповідання дітьми ще раз.

3.Бесіда.

-   Чи здійснилось ваше передбачення?(Так)

- Яким був ставок у давнину, як селяни берегли його?(глибокий ставок, що розкинувся ген під гору)

- Чому і як зник ставок?( тому, що забули старі звичаї і ставок заріз очератом і потім щез)

Знайдіть слова, які передають головну думку твору(відповідь дітей

Головна думка твору: Напившись води, не забувайте про джерело, з якого вона витікає.)

Як ви їх розумієте?( не потрібно смітити і недбало ставитися до джерела, щоб воно змогло приносити користь іншим людям)

4. Словникова робота 
Призвід – приклад для наслідування.

Свідчадо- дзеркало.

Зорять- тут: дивляться.

Плуг- край чого-небуть.

Бувальщина – це те, що було насправді

Неприкаяними – ті, що не можуть знайти собі місця, або переходять з місця на місце;

Пустир – місце де майже нічого не росте;

Мул – земля, що осідає на дні озера, ставка, річки, моря.

Доберіть синоніми до слів: старовинне – …….(давнє);

чимало  - ……..(багато);

ухвала –…….( рішення).

 

Фізкультхвилинка (писилання: https://www.youtube.com/watch?v=nAQCOY6w8rw)
5.Читання тексту учнями «ланцюжком».

Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання
- Від чийого імені ведеться розповідь?(Вчителя)
     - Що показав учитель дітям?( «Учитель питає: «Бачите, діти, ось цей спалений сонцем пустир у долині?»

- Бачимо ,- відповідають діти

- Тож послухайте бувальщину»)
- Що було на місці пустиря багато років тому?(«Ось тут на місці цього пустиря, багато років тому був глибокий ставок, аж до села, що розкинувся ген під горою»)
- Яким був ставок?(Можна було випливсти човном на середину й вслувати аж до он тих дубів)
- Що росло біля нього?(На березі росли верби)
- Хто викопав ставок?(Викопали тут ставок запорожці після битви під Жовтими водами)
- Що ухвалили селяни на своїй раді?(Зійшлися селяни на раду й ухвалили: кожен, хто скупався в ставку, мусить набрати відро мулу й винисти аж туди, за балку, й висипати в поле.)
- Як люди дотримували цієї ухвали?( Люди й дотримувалися цієї ухвали. Над ставом, на вербових кілках, висіли дерев’яні відра. Для дорослих чоловіків- великі, для жінок, підлітків- менші, для дітей – маленькі. Тільки той хто був у матері на руках, не віддчував працею за радість та задоволення).
- Хто приїхав до села?( Та ось хтозна-звідки приїхала в село сім’я- батько, мати, четверо синів і дві дочки.)
- Як прозвали сім’ю? Чому?( Усі їх прозвали Неприкаяними. Поселилися вони на околиці, недалеко від ставка. І дорослі й діти з весни до осені купалися в ставку, а за відра й не бралися)
- Що стали помічати старі люди?( Спочатку люди не звертали на те уваги. А потім стали помічати, що чи мало підлітків так само робять: купабться, а мулу не виносять)
- Як ви розумієте вислів «лихий призвід – людям заохота»?( Що поганий приклад люди швидко переймають)
- Що сталося зі ставком?( Ставок мілів, перетворювався на болото, заростав бур’яном.Настав час, коли вода тут затримувалася тільки весною. А потім і того не стало. І ставок щезю)
- У яких словах виражена головна думка твору?( Напившись води, не забувай про джерело, з якого вона витікає)

5.Робота в групах.

-         Наш народ склав багато прислів’їв про працю та про ледарів.

-         І зараз на слайді вам необхідно скласти прислів’я докупи.

-         Прислів’я : Не плюй у криницю, /бо доведеться з неї ще води напитися.

Хто полю годить, /тому жито родить.

Не моє просо, не мої горобці, /не буду відганяти.

Як ви розумієте ці прислів’я ?

-         Зараз вам потрібно подумати і дати відповід на приблизьні ситуації, які можуть трапитися в житті

-         Людина проходить повз хвору кішку;

-Людина, не помічає, що другій людині погано;

-Людина тікає, коли друга людина знаходиться у біді.

-         Чим подібні ці ситуації?  Як би ви вчинили?(Люди проявляють егоїзм по відношенню до людей і твари)

Метод фантастичних проблем.

-         Що було б, якби всі люди стали безсердечними?

-         А якби зникли безсердечні люди?

-         Що ми можемо для цього зробити?

 

VI. Підсумок уроку. Рефлексія

- Чи сподобалося вам оповідання?
- Про що дізналися, прочитавши оповідання?
- Якою людиною бути легше, доброю чи байдужою?
- Чи легко приносити радість іншим?

Творча лабораторія

–        Станьте авторами вірша-поради.

 

У житті не байдикуй,

а багато ти ……………(працюй).

Розумом ти не хвались,

А знаннями ………………(поділись).

Вкрасти – значить нагрішити,

Люди! Так не можна …………….(жити).

Хліб й до хліба зароби,

І не матимеш …………….(біди).

Не хвалися ти пихатістю,

А ділися з іншим …………….(радістю).

Усім, хто просить, – допомагай,

І носа вверх не………………. (задирай)

Не будь ніколи ти байдужим,

А краще стань сміливим й ………………. (дужим).

Якщо попросять – помагай,

І правил цих ………………..(не забувай)

–        Оцініть свою роботу на уроці:

–        Ви працювали недостатньо старанно – руки вгору.

–        Ви працювали добре – руки до плечей.

–        Ви працювали чудово  – аплодувати.

Оцінювання  дітей. – Ви сьогодні  отримуєте такі бали…

-         Наші серця наповнилися добротою, милосердям, співчуттям. Зернятка, посіяні на початку уроку, проросли і перетворилися на квіти.  Давайте подаруємо їх усім людям планети. У центрі квітки намалюйте, яким ви уявляєте обличчя доброти, а на пелюстках напишіть слова, що виникають у вашій уяві, коли говоримо це слово.
( Діти на слайді де зображена квітка з пелюстками, малюють смайлики, а на пелюстках пишуть слова.)
Дякую за урок. Я отримала заряд доброти.
 

-         Кожна людина може бути чарівником і для цього не потрібна чарівна паличка. Достатньо сказати добре слово, або зробити добре діло. Поверніться один до одного  побажайте чогось доброго один одному. Творіть добро і воно повернеться до вас.

-          

VII. Домашнє завдання.

Виразно читати оповідання, вміти ставити запитання до змісту та давати відповіді на них.