ВЧЕННЯ І.П. ПАВЛОВА ПРО ВИЩУ НЕРВОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ. ПОНЯТТЯ ПРО ВИЩУ НЕРВОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ПІЗНАВАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

Лекція 16 ВЧЕННЯ І. П. ПАВЛОВА ПРО ВИЩУ НЕРВОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ. ПОНЯТТЯ ПРО ВИЩУ НЕРВОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ПІЗНАВАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

План. Умовні і безумовні рефлекси. Механізм утворення умовного рефлексу. Гальмування умовних рефлексів. Поняття про аналітико-синтетичну діяльність. Закони вищої нервової діяльності, сформульовані І. П. Павловим. Вчення І. П. Павлова про дві сигнальні системи дійсності.

7. Пізнавальна діяльність людини.8. Увага: фізіологічний механізм, види, властивості.9. Пам‘ять: фізіологічні механізми та види.10. Емоції. Фізіологічний механізм емоцій.11. Динамічний стереотип.

1. Умовні і безумовні рефлекси. Безумовні рефлекси — це природжені реакції організму на подразнення з зовнішнього або внутрішнього середовища, вони сформувалися і закріпилися в процесі еволюції і передаються спадково. Безумовні рефлекси відносно постійні, стійкі, незмінні і зберігаються протягом життя. Рефлекси чхання, кліпання, кашлю і т.д. — це прості безумовні рефлекси, а такі безумовні рефлекси як харчовий, оборонний, статевий і т.д. — це складні рефлекси, що називаються інстинктами.

Умовні рефлекси на відміну від безумовних, є індивідуальними: в одних організмів певного виду вони можуть бути, а в інших їх може не бути. Це рефлекси набуті. Вони виробляються у тварин чи людини в процесі індивідуального життя і надбудовуються на базі безумовних рефлексів.

Подразники, що викликають природжені, спадкові рефлекси, називаються безумовними. Подразники, що викликають набуті рефлекси, називаються умовними, або сигналами. Умовні рефлекси можуть вироблятись не тільки на поодинокі зовнішні подразники, але й на комплекси їх, на порядкове місце подразника, на припинення його дії тощо.

2. Механізм утворення умовного рефлексу. Умовний рефлекс утворюється внаслідок встановлення в корі великих півкуль тимчасового зв’язку між двома вогнищами збудження Схема утворення умовних рефлексів:І - безумовний слиновидільний рефлекс; ІІ - дія стороннього світлового подразника і виникнення вогнища збудження в зоровій ділянці кори; ІІІ - підкріплення стороннього подразника безумовним (в корі виникає одночасно два вогнища збудження); ІV - встановлення тимчасового зв‘язку між вогнищами збудження в корі і утвоерння умовного рефлексу (виділення слини при дії світла).

3. Гальмування умовних рефлексів. Безумовне гальмування є вродженим і може бути індукційним і позамежним. В основі індукційного гальмування лежить явище негативної індукції: новий сильний осередок збудження в корі стороннього подразника зумовлює зниження збудливості в ділянках кори великого мозку, які зв’язані із здійсненням умовного рефлексу, і, як наслідок цього, настає гальмування умовного рефлексу.

Схема гальмування умовного слиновидільного рефлексу на світло лампочки в результаті виникнення вогнища збудження у слуховій зоні кори.

Розрізняють види умовного гальмування: згасаюче, запізнювальне, диференційоване й умовногальмівне. Згасаюче гальмування розвивається лише тоді, коли умовний рефлекс багато разів не підкріплюють безумовним подразником. Запізнювальне гальмування розвивається при збільшенні проміжку часу між умовним сигналом і подачею безумовного подразника. Диференційоване гальмування дозволяє розрізняти близькі між собою, схожі подразники (наприклад, відтінки кольору, різну частоту звуку). Умовне гальмування розвивається в клітинах кори головного мозку, якщо умовний сигнал (наприклад, дзвінок), що поєднується із додатковим подразником (наприклад, увімкненням світла), не підкріплювати безумовним подразником. зники (наприклад, відтінки кольору, різну частоту звуку).

4. Поняття про аналітико-синтетичну діяльність