Сценарій «День усіх закоханих» або «День святого Валентина» "

Сценарій свята «День усіх закоханих» або «День святого  Валентина»

Ведуча: Доброго дня, гості нашого свята!

Ведучий: Доброго дня! А чи знаєте ви, як започаткувалось це свято?

Ведуча: І чого воно має подвійну назву?

Ведучий: Ось чому ми зібрали вас  у цьому залі… дуже часто ми відзначаємо свято, але не маємо уяви, як з’явилося свято, на честь кого.

Ведуча: Сьогодні ви почуєте красиву старовинну легенду….. про кохання….

Інсценізація легенди

Дія перша

Мовець: Вже більше 18 століть існує свято всіх закоханих. Одна з версій говорить про те, що в ІІІ столітті  в Римській імперії солдатам заборонено було одружуватися. Римський імператор Клавдій ІІ прийшов до думки, що одинокий чоловік, у якого за спиною немає ні дружини, ні сім'і , краще буде битися на полі бою в ім’я імперії.

На сцену виходять четверо воїнів, перед ними стає оратор  з пергаментом в руці.

Оратор: Римляни! Воїни! Захисники нашої могутньої імперії!. Дякуючи вам, наша імперія могутня. Але до нашого вельмишановного імператора дійшли чутки, що воїни його стали м’якими як м’якиш хліба, хиткими як бадилина в полі од вітру, слабкими як мале дитя в колисці! І до цього сильних та мужніх воїнів доводять їхні діви, які, як ми усі знаємо, шукають втіху лише для себе, не турбуючись про імперію. Тому, високоповажний наш імператор повеліває, що з сього дня одружуватися солдатам, а дівчатам виходити заміж за коханих суворо заборонено. Непокорених неминуче чекає кара – усікновення глави на головній площі міста. На цьому і покінчим!

Оратор йде за куліси, вибігає четверо дівчат, які зі стоном кидаються на шию хлопцям, плачучи. Хлопці-воїни розжимають руки і йдуть геть, повісивши голови.

Пісня «Как жизнь без весны» Дует

(хлопець сидить за столом і пише листа коханій, передає посильному, той везе дівчині.  Дівчина читає листа і плаче)

Как жизнь без весны,
Весна без листвы,
Листва без грозы
И гроза без молнии,-
Так годы скучны 
Без права любви
Лететь на призыв
Или стон
Безмолвный твой.
Так годы скучны
без права любви
Лететь на призыв
Или стон
Безмолвный твой.

Увы, не предскажешь беду.
Зови - я удар отведу.
Пусть голову сам за это отдам -
Гадать о цене не по мне,
Любимая.

Дороги любви
У нас нелегки,
Зато к нам добры
Белый мох и клевер.
Полны соловьи
счастливой тоски,
И весны щедры,
Возвратясь
Hа север к нам.

Земля,
Где так много разлук,
Сама
Обвенчает нас вдруг.
За то ль, что верны
Мы птицам весны,
Они и зимой
Hам слышны,
Любимая?

Обнімаючи дівчину, виходять зі сцени.

 

Дія друга

Виходить мовець

Мовець: Але були такі закохані, які йшли на все заради кохання.

Пісня «Тебе одной»

(Пісня виконується хлопцем, у руках якого букет квітів. Під кінець пісні виходить дівчина, а хлопець дарує їй квіти)

 

Если день в руках остыл,
Вспоминать о нём не надо,
Буду я с тобою рядом
Свет беречь его звёзды.
Я теперь тебе одной
Это небо обещаю,
Эти песни, эти первые цветы.

Тебе одной, тебе одной
Отдать могу лишь острова
Уставших улиц,
Где живёт моя любовь.
Тебе одной слова, в которых
Звуки лета,
Эти ночи до рассвета
Я дарю тебе одной.

Как дожди к вратам зари
Возвращаться не устану,
Я судьбой твоею стану,
Слышишь, только позови.
Я теперь тебе одной
Доверяю это сердце,
Эти сны и эту музыку любви.

Тебе одной, тебе одной
Отдать могу лишь острова
Уставших улиц,
Где живёт моя любовь.
Тебе одной слова, в которых
Звуки лета,
Эти ночи до рассвета
Я дарю тебе одной.
 

Тебе одной слова, в которых
Звуки лета,
Эти ночи до рассвета
Я дарю тебе одной.

Тебе одной, тебе одной
Отдать могу лишь острова
Уставших улиц,
Где живёт моя любовь.
Тебе одной слова, в которых
Звуки лета,
Эти ночи до рассвета
Я дарю тебе одной.

Дія третя

(пісня завершується тим, що коханий дарує дівчині квіти і на сцену виходить єпископ, починає вінчати пару, а мовець продовжує під ніжну мелодію розповідати)

Звучить релакс - мелодія , транслюється відео

Мовець: І був один римський єпископ Валентин, який був звичайним польовим лікарем і священником, який співчував і допомагав відчайдушним під покровом ночі тайно вінчав їх, не дивлячись на строгу заборону та можливість залишитися без голови.

На сцену виходять воїни, хапають єпископа та молодят та арештовують, виводять зі сцени. Продовжує мовець.

Мовець: Та невдовзі діяльність священника була викрита. Молодих та єпископа заарештовують і готують до страти. Але у в’язниці між єпископом та дочкою тюремного наглядача зародилося кохання. І до останнього дня єпископ посилав дівчині невеличкі сердечка з написами палкого кохання та з підписом  «Твій Валентин»

(під повільну мелодію виводять єпископа, ставлять на коліна і заносять над головою меч. Сцену закриває простирадло з емблемою розбитого серця)

Мовець: 14 лютого 269 року  – це день, коли стратили єпископа за недотримання закону про заборону шлюбів. У народі його відзначають як всесвітній День закоханих або День святого Валентина (на честь священника, який поклав голову за те, щоб молоді люди були щасливі)

Пісня « Всегда быть рядом не могут люди»

(виконує три вчителя)

Всегда быть рядом не могут люди,
Всегда быть вместе не могут люди,
Нельзя любви, земной любви
Пылать без конца.
Скажи, зачем же тогда мы любим,
Скажи, зачем мы друг друга любим,
Считая дни, сжигая сердца.

Любви всё время мы ждём, как чуда,
Одной-единственной ждём, как чуда,
Хотя должна, она должна
Сгореть без следа.
Скажи, узнать мы смогли откуда,
Узнать при встрече смогли откуда,
Что ты моя, а я твоя любовь и судьба.

Скажи, нам сколько пришлось скитаться,
Среди туманных миров скитаться
Затем, чтоб мы, с тобою мы
Друг друга нашли.
А вдруг прикажет судьба расстаться,
Опять прикажет судьба расстаться
При свете звёзд на крае земли.

Не счесть разлук во Вселенной этой,
Не счесть потерь во Вселенной этой,
А вновь найти, любовь найти
Всегда нелегко.
И все ж тебя я ищу по свету,
Опять тебя я ищу по свету,
Ищу тебя среди чужих
Пространств и веков.

Всегда быть рядом не могут люди,
Всегда быть вместе не могут люди,
Нельзя любви, земной любви
Пылать без конца.
Скажи, зачем же тогда мы любим,
Скажи, зачем мы друг друга любим,
Считая дни, сжигая сердца.

Любви всё время мы ждём, как чуда,
Одной-единственной ждём, как чуда,
Хотя должна, она должна
Сгореть без следа.
Скажи, мы сможем узнать откуда,

Опять мы сможем узнать откуда,
Что ты моя, а я твоя любовь и судьба.

Ведучий: Але у наш час швидкоплинного прогресу і технологій поняття кохання частково втрачає свій зміст. То ж давайте зупинимося на мить і прислухаємося до таких висловів:

Кохання - це бажання зробити кохану людину щасливою.

Кохання - це здатність жертвувати заради коханого

Кохання - це здатність розуміти й пробачати.

Кохання - це енергія, яка рухає життям.

Кохання - це єдине почуття, що не залежить ні від чого.

Кохання - це основа світу.

Кохання - це вміння віддавати й не брати.

 

Вислови маленьких дітей про кохання:

(на сцені півколом стоять маленькі діти в образах янголяток)

• "Кохання - це коли моя мама готує каву для мого тата й перед тим, як дати йому, вона її пробує, щоб переконатися, що кава смачна".
• "Кохання - це те, що змушує вас посміхатися, коли ви втомилися".
• "Коли хтось вас кохає, ця людина по-особливому вимовляє ваше ім'я. Ви чуєте, що в його вустах ваше ім'я в безпеці".
• «Кохання – це коли мій тато гнівається, якщо мама йому двадцять разів на день телефонує, і ображається, якщо 21-й раз мама не подзвонила»
• "Кохання - це коли ваше щеня лиже вас в обличчя навіть після того як ви на цілий день залишили його одного". 

Танець «Янголята»

 

Ведуча: Кохання дає нам поради:

• Хочеш уваги - будь уважним.

 

• Хочеш розуміння – будь розуміючим.

 

• Хочеш ніжності - будь ніжним.

 

 

 

Ведучий: Як вже згадувалося, що послання кохання називалися «валентинками». І перша «валентинка» (не враховуючи любовні послання самого єпископа) з’явилася 1910 року. Зверніть, будь ласка, увагу на екран. Дуже цінуються й в теперішній час «валентинки» зроблені своїми руками. Погляньте, скільки любові вкладено у ці витвори мистецтва. А нашими «валентинками» ви можете помилуватися, пройшовши коридорами школи та заглянувши до класів, які прикрашені рукотворними посланнями – «валентинками».

Ведуча: А на нашому святі ви познайомитеся ще з одним видом «валентинок». Ще й дуже смачненьким. Крім того, що «валентинки» виготовлялися як вітальні листівки, у вигляді сердечок випікалося й смачне печиво, яким ми сьогодні вас пригостимо.

(інші незадіяні учні ходять по залу з корзинками і роздають печиво – «валентинки»)

Ведучий: На сьогоднішній день не кожна людина може повноцінно зрозуміти зміст слова "кохання". Кохання це дарунок, воно послане нам Богом, для того, щоб з'єднати серця закоханих, і ми, повинні дорожити ним, ми повинні оберігати його. Якщо кохання щире, то його у вас ніхто не відніме. Кохання - це почуття, що не знає собі рівних, у порівнянні з іншими почуттями. Кохання, не знає ні сорому, ні ганьби, воно не підлягає ніякій людській критиці, його треба поважати, у будь-яких проявах.

Пісня  «Звенит январская вьюга»

С любовью встретиться проблема трудная
Планета вертится круглая круглая
Летит планета вдаль сквозь суматоху дней
Нелегко нелегко полюбить на ней
Звенит январская вьюга и ливни хлещут упруго
И звезды мчатся по кругу и шумят города
Не видят люди друг друга проходят мимо друг друга
Теряют люди друг друга
А потом не найдут никогда
В любви еще одна задача сложная
Найдешь а вдруг она ложная ложная
Найдешь обманную но в суматохе дней
Нелегко нелегко разобраться в ней
Звенит январская вьюга и ливни хлещут упруго
И звезды мчатся по кругу и шумят города
Не видят люди друг друга проходят мимо друг друга
Теряют люди друг друга
А потом не найдут никогда
А где-то есть моя любовь сердечная
Неповторимая вечная вечная
Ее давно ищу но в суматохе дней
Нелегко нелегко повстречаться с ней
Звенит январская вьюга а ливни хлещут упруго
И звезды мчатся по кругу и шумят города
Не видят люди друг друга проходят мимо друг друга
Теряют люди друг друга
А потом не найдут никогда никогда
А потом не найдут никогда

Ведучий: Крізь потоки машин, над дахами будинків, минаючи здивовано розкриті вікна, летить до тебе моє кохання. Воно тихо проникає у твій будинок, не тривожачи тебе, адже ти ще спиш. Кохання торкається твоєї щоки проміннячком сонця, пестить легким подувом прохолоди... Ти прокидаєшся з посмішкою на обличчі, з тією посмішкою, що я так люблю...

(Під оплески діти випускають гелеві кульки у вигляді сердечок)

Ведуча: До заключного слова нашого святкового концерту запрошуємо директора школи.

Ведучий: Дякуємо вам, шановні гості нашого свята за увагу!