Вечір зустрічі з випускниками школи

Ведучий 1. Не за синіми високими горами

Не за дальніми глибокими морями,

А в селі казковім, мальовничім

Нас до себе рідна школа кличе.

      Ми до неї поспішаєм радо.

      Вчить вона нас розуму і правди,

      І в сумні серця несе розраду.

      Й не піддасть нікого під зла кривду.

Ведучий 2. Ми не раз, ще будучи маленькі

Пустували, в вікнах шибки били

Все прощала школа нам старенька,

Всі гріхи за нас вона терпіла.

      В пам’яті не згасла та картина

      Коли наші ще маленькі ноженята

      Через твій поріг переступили,

      Ми тоді були зовсім малята.

Ведучий 1. А тепер в життя нове вступаєм

Будувать нам молоду державу

Молодечі сили прикладаєм,

Щоб принести їй ще більшу славу!

Ведучий 2. Дорогі друзі! Ми розпочинаємо традиційний в нашій школі вечір зустрічі з випускниками.

Ведучий 1. Добрий вечір, дорогі наші друзі!

                   Добрий вечір. Правда, чудова ця фраза?

                   Вона нас зближує одразу.

                   Сьогодні, гадаєм, якраз буде вчасно,

                   Щоб у вас всіх був дійсно чудовий настрій.

                   Упоравшись з ділом, хіба вам не варто

                   Зустрітися з піснею чи навіть з жартом.

Ведучий 2. Школа, навчання в ній, поволі і невідворотно відпливає у минуле. І чим тривалішою буде відстань, тим чарівнішими і милішими серцю здаватимуться її обриси.

Ведучий 1. Адже в стінах рідної школи ти сам собі Кутузов, Рафаель.І перша буква, схована у магії слова, і перша цифра, пробуджена у нескінченному ряді арифметичних знаків, і перше кохання, і перша невдача – все це творить із нас найдовершенішу суть самої природи, ім’я їй – Людина!

Ведучий 2. Цей рік для нас, одинадцятикласників, особливий. Це – останній рік навчання в школі, а потім підуть зустрічі, вітання, спогади. Ви спитаєте, як нам живеться? Ми відповімо: як у казці!

Ведучий 1. А казка наша починається так: “ Не за синіми високим горами, не за синіми високими морями. А ось тут – в Руді – містечку історичнім жила була школа.

Ведучий 2. І кожного року до неї приходили нові учні, і кожного року її поріг покидали одинадцятикласники і йшли вже в іншу, та вже не шкільну країну.

Ведучий 1. Погляд на шкільне життя у кожного покоління учнів різний. З великою надією, з захопленням, з радістю та натхненням приходять першокласники; з роздратуванням та розчаруванням дивляться на шкільне життя семи- чи восьмикласник і зовсім по-іншому розуміють це випускники.

Першокласниця: Я буду добре в школі вчитись

                    Щоб всі науки упізнать

                    Читати виразно, співати

                    Писати гарно, малювать!

Восьмикласник: Я так не хочу в школі вчитись

                    Хіба що бігать і гулять.

                    Дівчат за коси потягати

                    І з хлопцями футбол пограть.

Одинадцятикласник: Я хочу так у школі вчитись

                    Бо тут є місце погулять

                    Поспати трохи, покурити.

                    Дівчат за ніженьки хапать.

                        А ви, малеча,  підростайте

                        На це в вас буде час, жага.

                        І зовсім скоро ви узнаєте,

                        Що вчитись в школі – це “лафа”!

                 ( Сценка “Баба-Яга в школі”)

Ведучий 3. У нас зібралося сьогодні багато гостей, а ми – випускники – господарі цього свята…

Ведучий 4. Не забудь ще сказати про вчителів.

Ведучий 3. Що ти лізеш зі своєю підказкою. 10 років тільки й робиш, що підказуєш. Я і сам знаю. ( Підкашлює.) Шановні наші вчителі, наші шкільні друзі!

Ведучий 4. Ви для нас завжди молоді і вам завжди по 17 років і не більше, тому що  працюючи разом з нами ви не маєте ніякого права бути старшими, тому свято сьогодні і для вас.

Ведучий 3. І, мабуть, перш за все випускники школи прийшли зустрітися саме з вами, розповісти про свої успіхи, невдачі.

Ведучий 4. Ми знаємо, вам хочеться зустрітись

З учителями, що вели ваш клас

І успіхами з ними поділитись

Й тривогами, що на душі у вас.

І про здоров’я щиро запитати

І побажати радості й тепла.

Уклін земний усім їм передати,

Щоб доля в них щасливою була.

Ще хочеться, звичайно, пригадати

Історії веселі і сумні.

Учителям спасибі всім сказати

За те, що вчили бути нас людьми!       

 (Пісня про школу)

Ведучий1. Як швидко минають шкільні роки! Розходяться шкільні “фронтові” дороги і ось наші колишні випускники уже студенти.

Ведучий 2. Нові друзі, нові аудиторії, нові враження, все нове, нове, нове…

Ведучий 1. І нові предмети і ця нова клята сесія, під час якої вже всі збожеволіли: і студент і викладач.

Ведучий 2. “ Від сесії до сесії живуть студенти весело, а сесія всього два рази в рік” – головний девіз студента.

Ведучий 1. Життя, яке чекає нас за порогом школи, не зовсім таке, яким ми його іноді уявляємо. У кожного у цьому житті своя дорога, свої злети і падіння, досягнення і вдачі, своя доля. І доля розпорядилася так, що сьогодні дехто не зміг прийти на зустріч з ряду причин, а декого уже немає серед нас.

Ведучий 2. Першими враженнями від свого нового життя поділяться наші випускники з однорічним стажем. Розкажіть нам про все, що наболіло вам на серці або про радість, що охоплює вашу душу.

          ( Слово випускникам минулого  року)

Ведучий1. Ви вже одну сесію склали. Але попереду ще багато випробовувань Дозвольте Вам дати деякі поради.

Ведучий 2. Друзі, студентів можна розділити на 5 категорій.

Категорія 1. Ті, що нічого не знають і догадуються про це.

Категорія 2. Ті, що знають щось, але не знають, що саме.

Категорія 3. Ті, що знають шось, і  знають, що саме.

Категорія 4. Ті, що нічого не знають, але думають, що знають усе.

Категорія 5. Ті, що все знають, крім того, що треба знати.

Визначіться, до якої категорії ви відноситесь і вам буде легше зорієнтуватися перед комісією.

Ведучий 2.

1. Під час сесії завжди посміхайтесь. Це додасть вам впевненості і зіб’є з пантелику екзаменаторів.

1. Шпаргалкою користуйтесь як небезпечними ліками: тільки в малих дозах.
2. Час від часу покашлюйте в кулак і розтирайте область серця, натякаючи на слабке здоров’я, підірване при підготовці до атестації. Таким чином, ви зворушите екзаменаторів.
3. Якщо відчуваєте, що не можете зразу відповісти на запитання, не спішіть повідомити про це. Нехай екзаменатори самі здогадаються.

Якщо ці поради вам не допоможуть, не сумуйте. Не забувайте: ті, хто не має вищої освіти поки що живуть забезпеченіше.

                                       Пісенька студента

                 Якщо першу сесію погано cклав

І декан тобі стипендії не дав.

Не заводь з деканом мову,

Зовсім лишня ця розмова,

Ти студент – ніколи суму ти не знай!

          Якщо випив ти бутилочку вина,

          І від цього іде кругом голова.

          На це ти зовсім не зважай,

          Вперто й твердо хід тримай,

         Бо ти студент – ніколи суму ти не знай!

Якщо в крані вже закінчилась вода,

Газу , світла ще й електрика нема.

На це ти зовсім не зважай,

В темноті сиди, співай,

Бо ти студент – ніколи суму ти не знай!       

Ведучий 3. Ох, як добре бути студенткою! Ніяких турбот – хочу йду на пари, хочу не йду, висипаюсь в гуртожитку досхочу і мама з татом не бачать.

Ведучий 4. Тобі простіше. Моргнеш на екзамені викладачеві, а він так і впаде від твоєї красоти і в заліковці дивись: “задов.”

Ведучий 3. Дякую.

Ведучий 4. За що?

Ведучий 3. За комплімент.

Ведучий 4. А-а-а. Хочеш, я анекдот тобі розкажу. Слухай. “Зібрав якось лев, цар лісу, всіх звірів і сказав, щоб розумні стали направо, а красиві – наліво. Мавпа замешкалась і бігає зі сторони в сторону, зі сторони в сторону. Лев просить її визначитись, а вона і каже: “Ну, не можу ж я розірватись!”

Ведучий 3. Все, залиш свої анекдоти. Якщо ми вже почали про красу, то пригадай який сьогодні красивий та святковий день.

Ведучий 4. (сумно) Пригадав. День святого Валентина, свято всіх закоханих.

Ведучий 3. Чого ж так сумно?

Ведучий 4. А тому, що для нас, випускників, цього року свята такого не існує. Яка може бути кохання? На нього в нас не вистачає ні грошей, ні сил. В голові тільки контрольні, заліки, зрізи, атестації, лабораторні, практичні, усне опитування, самостійні, модулі і знову контрольні, заліки, атестації…

Ведучий 3. (роздратовано) Що ти заладив: контрольні, заліки…(спокійно) На це і відводиться свято, щоб забути про все на світі, подивитись коханому в вічі, побродити по засніженим вулицям, зачаруватися мелодійною піснею…

Ведучий 4. А ми зачаруємо вас красивим танцем.    ( Танець)

Ведучий 1. Зараз хочеться нам звернутися до наших старших випускників, які 10 років тому закінчили школу.

Ведучий 2. І незважаючи на те, що перед нами сидять солідні люди, але вони для школи, для вчителів завжди залишаються юними, допитливими, сповненими мрій і сподівань дітьми.

Ведучий 1. У вас є те спільне, що об’єднує сьогодні всіх нас. Це слово “школа”. Адже нема такої людини, у якої б не тьохнуло серце при вимові цього слова.

Ведучий 2. Дитинство не міняється у школі,

Єдина зміна – це, звичайно, ми,

А ми міняємось, хто швидше, хто поволі.

І вже стаєм дорослими людьми.

Ведучий 1. А дзвоник знову весело лунає

І знову галас, пустощі і крик.

Ідуть уроки…Тут ідуть уроки.

І так щодня…І так із року в рік.

Ведучий 2. Хоч і пройшли роки, ви всі напевно пам’ятаєте і перше писання букви “А” і оту прокляту нашими маленькими серцями таблицю множення.

Ведучий 1. Якими ж ви повернулися до нас сьогодні? Яким б спогадами з нами ви б хотіли поділитися? Який досвід хотіли б нам передати?

Ведучий 2. Давайте запитаємо в наших дорогих гостей, чи вдалося їм стати тим, ким мріяли, що їм у цьому допомогло і що вони б хотіли порадити випускникам.

             (Слово випускникам 1999 року)

   Вірш  “Шкільне дитинство”

Шкільне дитинство дзвоником злетіло,

Давно доросле почалось життя,

Здається, вчора атестати вам вручили.

І не знайти в минуле вороття.

Та пригадайте перші ваші кроки,

Коли прийшли ви вперше в перший клас,

Таким був світ безмежним і широким,

Дзвінок тоді дзвенів вам в перший раз.

Вже позаду лишилися уроки,

Екзамени вам більше не здавать.

Багато літ відтоді проминуло,

Та ми сьогодні хочем вам сказать:

“Сьогодні тут ви, як і в ті роки,

Коли буяла юності душа”.

Тож хай до школи шлях ляга щороку

І світла віра вас не залиша.

 

 

 

Афоризми

1. Пам‘ятайте, що скромна пляшка горілки не тільки прикрасить стіл, але і скриє ваші кулінарні промахи.

 

2. Найкраща освіжаюча маска – лицем в олів’є.

 

3. Якщо після п’янки залишилось спиртне, значить, всередині колективу існують проблеми.

 

4.  Якщо горілка йде важко, значить, скоро жди її назад.

 

5. Сповзаючи під стіл, ввічливо попрощайся з гостями.

 

6. Перш ніж приступити до зустрічі Нового року, незамітно поклади собі в кишеню папірець, на якому вкажи своє прізвище, ім’я, по-батькові, адрес, групу крові і номер року, який ти вирішив зустріти.

 

7. Спонсор – це людина, якій простіше віддати гроші, ніж пояснити звідки вони взялися.

 

8. Для нас нема непередбачених труднощів, є тільки труднощі, яких лінь переборювати.

 

9. Життя іде так швидко, ніби їй з нами нецікаво.

 

10.                  Жінка вірить, що два помножити на два буде п’ять, якщо як слід поплакати і влаштувати скандал.

 

11.                  Щоб зберегти мир в сім’ї, необхідне терпіння, любов, розуміння і принаймні два телевізора.

 

12.                  В якій ще країні спирт зберігають в броньованому сейфі, а «ядерну кнопку» – в пластмасовому чемоданчику?
13.                  Мудрість не завжди приходить з віком, буває, що вік приходить сам.

 

14.                  Одна з бід України полягає в тому, що поняття розум,  честь і совість стали взаємовиключаючі.

 

15.                  Жінки ніколи не старіють, це у мужчин зір портиться.

 

16.                  Є люди, в яких навіть чорні полоси в житті зроблені із шоколаду.

 

17.                  Думка жінки: «Я думала йому сексу треба, а йому ще і їсти подавай».

 

18.                  Подорослішав – це коли починаєш у стоматолога боятися не болі, а рахунку.

 

19.                  Заради грошей люди готові піти на все. Навіть на роботу.

 

20.                  Жінка ніколи не бреше, вона просто не пам’ятає, що говорила хвилину назад.

 

21.                  В житті завжди чогось не вистачає, тільки з неприємностями перебор.

 

22.                  Під час п’янки ми відчуваємо себе особистостями, на ранок – організмом.

 

23.                  Права людини дійсно існують. Але хто сказав, що вас включили в список людей?

 

24.                  Як тільки знаходжу ключі від щастя – хтось замінює всі замки.
25.                  Кожна викурена сигарета вкорочує життя на 15 хвилин, кожний робочий день вкорочує життя на 8 годин.

 

26.                  Краса спасе світ. Краса – страшна сила. Краса потребує жертв. Тоді як страшна сила, що потребує жертв може спасти світ?

 

27.                  Є два види подарунків: які «на хрін» не потрібні і які «хрін хто» подарить.

 

28.                  Ось і третє тисячоліття наступило і знову на тіж граблі.

 

29.                  Грошей на великі зарплати і пенсії вистачає, не вистачає на малі.

 

30.                  У нас впевненість у завтрашньому дні, як правило, виражається в нецензурній формі.

 

31.                  Розумні люди знають, що можна вірити лише половині того, що нам говорять. Але тільки дуже розумні знають якій саме половині.

 

32.                  В боротьбі між серцем і головою, в кінці кінців перемагає шлунок.

 

33.                  Цікаво, що слово «робота» утворене від слова «раб», а слово «звільнення» від слова «воля».

 

34.                  Як тільки появиться смак до життя, так зразу приходять друзі зі своїм пудом солі.