Вечір зустрічі з випускниками

Вечір зустрічі з випускниками 2020 рік

На сцену виходять дві прибиральниці.

- Чи празник якийсь у школі, га? Понатоптували… 
- І не говори!...Посходились всі, ти дивися добре, аби хто насіння не лускав. Лушпайок як понакидають, то тиждень гребтися будемо, не вигребемо… 
- Та невже то насмітять. Може ж в них совість є… 
- Ну да. Випускники все ж таки. Розумні усі люди. Хіба дарма то скільки років штани отутечки протирали? 
- А збігло,а й збігло… 
- Диви, чийсь ґудзик…певно хтось комусь відірвав. Ти бликни оком, може яке загубило? А то вічно, знаю – то ґудзика нема, а те – вмитися забуде зранку, так на урок і прийде. А на руки і не дивись – і так знаю, всі в горіхах. 
- Та сьогодні наче з ґудзиками всі… 
- А за туалетом чиє то ховається? Диви-диви, який дим звідти валить. 
- То куряга. Курить! 
- Треба вуха понакручувати. 
- Ой, за всими і не вгледиш. .. 
- Саме головне, з тиждень після свята на стілець не вздумай сідати. Тобі ж краще буде! 
- Чого б це? 
- А ти не знаєш? Та подивися, не може бути, щоб жувачки чиє не жувало! На стілець же прилітить. Я по опиту знаю! Халата не отстіраєшь… а на новий попробуй тут заробить. 
- Треба потім по всім закрамках пройтися, а то сховалось по старій звичці якийсь… 
- Ти до спортзалу сходи подивись, і якщо то одразу швабру в руки. 
- Швабру? Їм? 
- А що? Хай тільки попробують туди без кедів. 
- Правильно. Трудом виховувать треба. 
- Та в залі сьогодні всі слухняні, диви слухають! 
- Та невже. Із чого ти взяла? 
- Бо якби не слухали, то пів залу б вже куняло, або ж жували обязательно. 
- Та нє-а, тут всі люди виховані, їхї же тут по вісім років виховували… 
- А потом уяснили,що вісім таки малувато, і ще годок набавили – то цілих дев’ять виховують. 
- Н-да… що не кажи, а час іде. 
- Ой, як же іде-е… 
- Діти виростають, дорослими стають, своїх дітей до школи ведуть… а школа… 
- Школа – дітьми молодшає. З кожним роком молодіє. 
- А ми? 
- І ми разом з нею!

Виходять учні 1 класу з дзвоником. 
Виступ першокласників

Звучить шкільний дзвоник.

1. Доброго дня, шановні друзі, дорогі гості і вчителі! Золотою симфонією для вас прозвучала мелодія шкільного дзвоника як відгомін далекого дитинства, у яке неможливо повернутися. Щиро вітаємо вас на цьому урочистому святі. Хай цей вечір наповниться спогадами давно минулих років…


2. Хоч залишивши школу, ви розійшлися різними дорогами, але всіх вас єднає одне – вогник  любові до всього близького і рідного: школи, села, нашої рідної України. Сьогоднішня зустріч – це і мандрівка у світ дитинства і юності. Тож сьогодні почувайте себе дівчатками і хлоп’ятками, якими були 10, 20, 30, 40 років тому, коли бігали шкільними коридорами, жартували, сміялись.

1. Дехто давніше, а дехто 10 років тому попрощався із своїм дитинством, друзями, школою. Можливо, радісним смутком того, що не повернеться, але довгожданою мрією щемить у вашій душі вогник зустрічі. Звичайно, ви зустрінетесь між собою, але ця зустріч особлива, тому що це – зустріч шкільних друзів. Адже всі ви випускники нашої дорогої і такої рідної школи.

2. Відомий французький письменник Антуан Сент-Екзюпері говорив: «Всі ми родом з дитинства», а ми додамо – всі ми родом з Люб’язівської школи, мальовничого квітучого села, оточеного пахучими луками, змійкою річки Прип’ять..

 1.  Зустріч з дитинством, зі шкільними роками – це приємні спогади, це для кожного із вас довгожданне свято.

2.  Дорогі випускники! Ми допоможемо вам повернутися у щасливе дитинство, чарівні роки юності, згадати свої уроки і співставити їх з нашими. Бажаємо приємного перегляду!

Презентація

1. Щиро вітаємо випускників 1980 року, для яких забута мелодія шкільного вальсу прозвучала 40 років тому. Ваші аплодисменти ювілярам.

Презентація

1. Щиро вітаємо випускників 1990 року, для яких забута мелодія шкільного вальсу прозвучала 30 років тому. Ваші аплодисменти ювілярам.

Презентація

 2. Привітаємо випускників 2000 року, які 20 років тому переступили шкільний поріг. Ваші оплески цим людям!

Презентація

1. Щиро вітаємо випускників 2010  року, які 10 років, як закінчили школу. Привітаймо їх!

Презентація

 2. Вітаємо останнє покоління – випускників 2020 року, які ніби вчора переступили поріг рідної школи.

Презентація

1.Вітаємо наших учителів. Це він, шкільний вчитель, навчав нас і першої літери, і вмінню розуміти прекрасне, і палкої любові до своєї Батьківщини, навчав розумного , доброго, вічного. 

2. Та, на жаль, не змогли сьогодні прийти ті, хто вирушив у дорогу, з якої немає вороття, залишивши по собі тихий смуток непоправної втрати, світлі спогади у наших серцях. Вшануємо пам'ять про дорогих серцю людей хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання
 

 1.  Ідуть роки. Час змінює землю, суспільство, людей. І тільки школа залишається незмінною частиною життя кожної людини. Змінюється й сама школа, вчителі, директори, учні… Згадаємо директорів, які свого часу стояли біля керма керівництва Люб’язівською  школою:

Нестерук Григорій Карпович, Корнелюк Іван Степанович, Кух Василь Ілліч.
з 2011 року навчальний заклад  очолює Кух Микола Васильович.

2.  Слово для виступу надається директору навчального закладу  Миколі Васильовичу Куху.
Виступ директора.
 

1.               Проходять роки… Учні прощаються зі школою, ідуть у нове життя. Скільки прекрасних справ на рахунку випускників нашої школи. Вони працюють лікарями і вчителями, юристами і бухгалтерами, продавцями і перукарями, будівельниками і механізаторами, шоферами і столярами. Ми можемо гордитися, що з випускників, які прийшли на цю зустріч є багато людей, які знайшли своє місце в житті, стали добрими спеціалістами і поважаними людьми.
   
   1. Пригадайте дитячі печалі,
   
   Як до школи ішли ви малі.
   
   Тут вас вчителька перша стрічала
   
   Ой, як швидко минули роки.
   
   2. Як любили ми вас, наша вчителько перша,
   
   Що вела нас з собою в світлий, сонячний клас.
   
   І  голівки свої на долоні обперши
   
   Ми дивились на вас, прислухались до вас.
   
   1.  Давайте пригадаємо перший клас, перший урок у школі. пригадайте день, як із сльозами на очах ви йшли за своєю вчителькою, боязко оглядаючись, чи чекає вас мама.
   
   2.  І якими зажуреними можна було побачити в перший день навчання в першому класі хлопчиків, яких посадили з дівчатками. Та страх швидко залишав, бо добрі, лагідні очі і добра, чуйна усмішка вчительки підбадьорювали вас. І ви, як могли, розказували, що вмієте читати віршики, рахувати, розповідати казки.
   
   1.  Збираються у вирій летіти лелеки.
   
   І зграйками діти до школи ідуть.
   
   Учителько перша моя ви далека,
   
   Як хочу зустрітись, з вами побуть.
   
   Ви вчили колись нас читати, писати,
   
   Як ручку тримати в руці…
   
   Учили нас хором співати
   
   І людям робити добро.
   
   Ще край свій учили любити,
   
   І землю, і бджоли й квітки,
   
   Із книги життя невідомого світу
   
   Відкривати нові сторінки.
   
   2.  Йшли роки… Збігали, мов весняні струмочки… Коли день приносив нове пізнання світу, нові успіхи і радість. І перша важка книга Буквар, і Читанка, і перші малюнки, і перші ноти – все це ви засвоїли з допомогою вашої першої вчительки.
   
   1.  А зараз слово надається першій вчительці  випускників 2000 року  Вірі Степанівні Олішкевич.
   
   1.…першій вчительці випускників 2010 року  Світлані Володимирівні Бондар.

…. Першій вчительці випускників 1990 року

Пісня

2.  Педагогічну естафету вчителів початкових класів прийняли класні керівники:  Шубич Надія Іванівна, Комзюк Надія Василівна, Корець Олена Тимофіївна, Кузьмич Галина Олексіївна, Нестерук Світлана Хайдарівна….

.

1. Які ж терплячі все-таки

Ті класні керівники.

Ідеї цінні подавали,

Ходити в школу заставляли,

А ще до пізньої пори

Робили з нами вечори.

І непомітно вчили нас

Добру, порядку кожен раз.

І скільки вистачало сили –

Людей порядних з нас ліпили,

Ми ж у житті вас не забудем

І пам’ятати завжди будем.

За все ми вдячні вам без ліку –

Спасибі ніжне і велике!

1.  Слово надається класному керівнику 1980 року випуску

…1990 року випуску  

….2000 року випуску

…2010 року випуску

Пісня
Фея. Країна дитинства – країна казкова, 
І часто дорослих вона вабить знову, 
І часто дорослі літають у мріях, 
Вернутись в дитинство живе в них надія. 
Казкар. Із казкою, любі, не розлучайтесь! 
В далеке дитинство сьогодні повертайтесь. 
Вам казка чарівна підкаже пораду, 
В ній знайдете завжди втіху й відраду. 
Вбігають Мальвіна та Буратино. 
Мальвіна: Добрий день, усім вам, любі друзі! 
Буратино: Ми прийшли до вас у гості! 
Мальвіна: Нам треба ваша допомога. 
Буратино:Казкова Фея допоможе нам знайти Золотий Ключик, якщо ми виконаємо її завдання. 
Мальвіна: Але без вас, випускники, нам не обійтись. 
Буратино: Дозвольте взяти у вас інтерв’ю.(у всіх випускників).
1.Про кого їз своїх однокласників вам найбільше хотілось розповісти?
2.Ваш улюблений предмет в школі?
3.Ким ви хотіли стати і ким стали? Чи збулись ваші мрії? 
4.Чи закохувались ви в своїх однокласників? 
5.Які пісні були популярні у ваш час? 
6.Чи користувалися ви шпаргалками і коли? 
7.Чи списували ви завдання? У кого? 
8.Ваш улюблений вчитель? 
9.Як звали вашого кращого шкільного товариша? 
10. Який ваш улюблений урок? 
11. Який епізод із шкільного життя вам найбільше запам’ятався? 
12.Чи хотіли б ви, знов стати школярем? 
Буратино:Молодці випускники! Ви врятували казку! Велике спасибі вам, а всі старання нагороджуються. Отож для вас цей номер. 
Пісня
 

1. Мов пташенята  з рідного гнізда,

Ви випурхнули зі своєї школи,

Життєвий плин вам затишку не дав,

Бо ви пішли назустріч щастю й долі.

2. Пішли у плетиво незвіданих доріг,

Щоб поміж них знайшли свою стежину,

Щоб кожен з вас колись гордитись міг,

За кожного – рясний в житті обжиток.

3. У всіх одна була і є мета:

Людиною з великих літер бути.

Той інженер, той педагогом став,

Той на комбайні ранки в полі будить.

4.Той з щирим серцем до людей іде,

Щоб оспівати їх звитяжну працю,

Той  цеглі цеглу на плече кладе –

І виростають сонячні палаци.

5. Дороги ці – не вишитий рушник,

Не тиха заводь без вітрів і грому.

Стрічається, крокуючи до них

Полин невдач, безвихідь, невідомість.

6. Літа, мов ріки, веснами пливуть

Та вороття не буде більш ніколи.

Торуючи у завтра світлий путь

Не забувай ніде своєї школи.

1. Я  хочу нагадати Вам яким був початок кар’єри наших випускників. А він був досить нелегким… Так, важкі тоді були часи…
2. Зараз школа не та, що тоді… Компютери, Інтернет, мобільні телефони, планшети…

1. А у їхній час пальців на руках та ногах не вистачало. Доводилося палички з собою на урок математики носити!
2. Це вони започаткували довільну форму одягу. І зараз нам так тяжко повернутися до шкільної…

1.     Скільки хороших спогадів… Вони щасливі… Вони справжні зірки… Тому що сяють…
2.     Тому що школа запалила їхні серця… Тому що школа навчила їх любити…

1. І сьогодні ми тут, усі разом, тому що класні кімнати завжди пам’ятають про своїх учнів…
2. Ми не стомлюємося повторювати, що наші випускники – найкращі.. А найкращих зірок прийнято вшановувати. Тож сьогодні на вас чекає ще один сюрприз!

1.За традицією, усі Голлівудські зірки залишають про себе пам'ять на віки.

2.А чим ми гірші?!

1. Увага! Церемонію запису побажання рідній школі, вчителям, учням у Книзі відгуків випускників ОНЗ «Любязівська ЗОШ І-ІІІ ст.» оголошуємо відкритою.

2.Ця КНИГА незвичайна, у ній Ви на згадку про себе залишите побажання рідній школі, вчителям, учням. А продовжать її випускники наступних років.

1. Право залишити відгуки надається випускникам 1980, 1990, 2000, 2010 років.

1. Зустріч з дитинством, зі шкільними роками – це приємні спогади про школу, вчителів, однокласників. Це для кожного з вас довгождане свято.

2. Ми вітаємо вас в цьому залі зі святом випускників.

Приємної зустрічі вам з юністю, вчителями, ровесниками.

7. В голубім надвечір’ї

Квітне зоряна вись,

На святковий цей вечір

Випускники різних поколінь зійшлись.

8. Вас розлучили на довгі роки,

Та ви повернулись на рідний поріг.

Тебе не забути ніколи

Рідна школо – початок доріг!

9. Шкільні роки не забутні ніколи,

Вони, як сонце, осявають світ,

Всім випускникам нашої школи

Шлемо палкий привіт!


1. Ми тепло тут зустрілись з вами,

Іще зустрінемось не раз,

Хай буде вечір наш учнівський,

Як добра пам’ятка для вас.

2. А на прощання побажаєм

Хороших успіхів в труді,

В навчанні, в праці і в дерзанні,

І в особистому житті.


1. Хоч давно відлунав

Той останній прощальний дзвінок,

Та з найдальших доріг

Ми завжди повернутися хочем

В рідну школу свою

Без запізнень на перший урок.

Хай цей дзвіночок нагадає

Минулих літ щасливу мить.

І  голосом дзвінка шкільного

Мажором в серці задзвенить.

1. А зараз, дорогі випускники, вас чекають світлі класи, де пройшло ваше дитинство і почалася юність. Там разом з вами заглянуть у дитинство ваші вчителі-наставники. То ж запрошуємо вас у ваші класи, де ви сядете за парту і разом з першою вчителькою та класним керівником полинете у світ дитинства. Щасливої вам дороги та веселих спогадів.