"Велич кобзарства". (Урок)

Про матеріал

Поглибити знання учнів про історичне минуле нашої країни, народу на прикладі кобзарів. Розвивати культуру зв'язного мовлення, спостережливість, вміння власно висловлювати свої думки, судження; формувати кругозір учнів. Прищеплювати любов і повагу до народної творчості, почуття пошани до славних співців-кобзарів; виховувати моральність особистості через формування естетичних смаків.

Перегляд файлу

Гірська багатопрофільна гімназія

Велич кобзарства

(урок з української літератури)

Підготувала вчитель української мови і літератури

Воробйова О. В.

2017 – 2018 навчальний рік

Урок

Тема. Велич кобзарства

Мета:

навчальна: поглибити знання учнів про історичне минуле нашої країни, народу на прикладі кобзарів;

розвивальна: розвивати культуру зв’язного мовлення, спостережливість, вміння власно висловлювати свої думки, судження; формувати кругозір учнів;

виховна: прищеплювати любов і повагу до народної творчості, почуття пошани до славних співців-кобзарів; виховувати моральність особистості через формування естетичних смаків.

Міжпредметні зв’язки: література, українознавство, історія.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання : презентація портретної галереї кобзарів та лірників України, портрет Т.Г. Шевченка, уривок з музичного твору «Дума про козака Голоту», уривок із пісні « Їхав козак за Дунай», додатковий матеріал про кобзаря Остапа Вересая, мелодія кобзи, малюнок кобзи, мультимедійний проектор.

Епіграф

Наша дума , наша пісня не вмре, не загине…

Т. Г. Шевченко

Перебіг уроку

Ӏ. Організаційний момент

ӀӀ. Актуалізація опорних знань учнів

Презентація (висловлювання діячів культури про українську поезію і пісню)
Звучать переливи кобзи або бандури

Учитель. Вслухаємось в звуки цього інструменту. Вчувається в ньому і вітер в дикому степу, і брязкіт шабель, і клич козаків-запорожців у переможній битві. Діти, що це за інструмент.(Кобза)

3.Презентація( репродукції картин із зображенням кобзи та кобзарів)

ӀӀӀ. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Учитель .На попередньому уроці ви отримали завдання по групах .Кожна група представить свій проект. У кінці уроку найкраща група отримає найвищий бал.

ӀV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Методика проведення: один учень робить повідомлення, інші вибірково занотовують.

Перша група. Історії виникнення кобзарства.

Учень. XV—XVII ст. — нелегкі часи в історії України. На наш край робили спустошливі набіги турецькі яничари і татарські орди. У цій боротьбі козацтво вкрило себе невмирущою славою. Козаки не тільки обороняли міста і села України, а й ходили визволяти своїх братів і сестер з турецької неволі. Про регулярність козацьких рейдів через море збереглося чимало свідчень. У 1615 р. козаки ходили в похід на Константинополь, спалили гавані Мізени та Архіохі. Турецький флот, що почав переслідувати козаків, був повністю знищений у бою Запорозьким військом. А 1616 р. козаки під проводом Сагайдачного напали з моря на головний невільницький ринок у Криму — Кафу (тепер Феодосія), взяли штурмом фортецю, знищили чотирнадцятитисячний турецький гарнізон, спалили флот і визволили полонених з неволі.

Презентація ( героїчне козацтво)

Учень. Самійло Кішка, Іван Богун, козак Голота, Ґанжа Андибер, Байда, Маруся Богуславка, Богдан Хмельницький, Данило Нечай, Нестор Морозенко, Максим Кривоніс та інші звитяжці, слава про яких «не вмре, не поляже», оспівані в українських думах як виразники волі народу, його сили, мудрості.

Звучить уривок з «Думи про козака Голоту».

Учитель (звертаючись до аудиторії). А що ви знаєте про виникнення українських народних дум, їх творців і виконавців? Кобзарство — унікальне явище у світовій культурі.

За часів Запорозької Січі козацтво жило бурхливим життям. Козаки відточували свій розум, тренували тіло, загартовували волю, мужність, витримку. Та все ж були у них і хвилини перепочинку, які годі уявити без танців, пісень.

Серед запорожців було чимало хороших музикантів, які грали на кобзі, лірі, сопілці. Та найулюбленішим і найпопулярнішим музичним інструментом на Січі була кобза — «дружина вірная» , як її називали кобзарі. Чимало кобзарів потрапляли на Запорозьку Січ, тікаючи від сільських дуків-багатіїв. Іноді кобзарями ставали козаки, які в боях втратили зір, їх, як правило,зараховували до полкової музики.

Учень. Кобзарі були не лише добрими музиками й співцями. Вони зберігали у своїй пам’яті дорогоцінні перекази та легенди про козацьке життя, ратні подвиги запорожців, їхній побут і звичаї. Коли ж козацькі полки вирушали в похід, зрячі кобзарі також брали до рук зброю, щоб боронити рідний край.

Звучить уривок із пісні «Їхав козак за Дунай».

Друга група. Багатство внутрішнього світу кобзарів.

Учень. У народі кобзаря сприймали як чоловіка Божого. Кобзарі та лірники воістину були уособленням національного характеру, джерелом духовності сучасників і прийдешніх поколінь. Народним співцям були властиві почуття власної честі та гідності, безкомпромісність, непримиренність до зла і неправди. За твердженням дослідників, більшість народних бардів жили дуже скромно, майже аскетично. Вони байдужі до життєвих вигод, їм не властиві будь-які хтиві прагнення. Такими були Архип Никоненко, Андрій Шут, Федір Гриценко-Холодний, Остап Вересай. Але не можна сказати, що кобзарі зрікалися всього того, що властиве людині. Остап Вересай, наприклад, дбав про господарство, на зароблені гроші будував хату, повсякчас піклувався про сім’ю.

Презентація (народні співці).

Учень. Таким чином, хибною є поширена думка, начебто кобзарі були жебраками . Те, що співці-музиканти проповідували в думах і піснях, ніколи не розходилося з їхніми власними життєвими принципами та ідеалами.

Почуття власної честі й гідності ніколи не полишало й Остапа Вересая. Одного разу титар з кучером оббрехали й побили кобзаря, а зять вигнав його з дому. Остап залишив дім і пішов у широкий світ шукати шматок хліба. Дума «Бідна вдова і три сини», пісня «Нема в світі ніде правди» були його відповіддю на людську нечесність. І не один кривдник в образах запанілих та зарозумілих синів і неправди впізнав себе. Таку силу мало правдиве кобзарське слово, поєднане з чистим сумлінням.

Учитель. Про які риси характеру кобзарів свідчать наведені приклади? (Кобзарям були властиві найвищі чесноти, і тому не дивно, що вони поєднували в слові, музиці та співі особисте і загальнонародне, моральне і соціальне.)

Третя група. Навчання кобзарів , будова кобзи.

Учень. Кобзарська діяльність українських Боянів була дуже нелегкою: тяжкі каліцтва, щоденний пошук шматка хліба, переслідування властей... Щоб якось захистити себе, вони почали, за прикладом міських ремісничих цехів, утворювати братства . Братство об’єднувало всіх незрячих кобзарів певного повіту України. Збиралися співці в церкві. Отже, щоб стати справжнім кобзарем потрібно було навчитися кобзарській справі (оволодіти грою на кобзі чи лірі, вивчити кілька дум, релігійних та інших пісень, псалмів, молитов), опанувати «лебійську» мову, прийнятну і зрозумілу тільки в колі співців, одержати «визвілку» (право на самостійне кобзарювання), дотримуватися всіх звичаїв і вступити до гурту. Юнаки, охочі до музики і співу, вчилися в старших кобзарів 2—3 роки або й більше, залежно від своїх здібностей і наполегливості.

Як відбувалися заняття? Спочатку, як правило, старший кобзар розказував про пісенний твір і співав його, а потім молодик повторював аж поки запам’ятає.

Саме так, під час безпосередньої передачі досвіду, формувався репертуар українського Гомера — Остапа Вересая. Цей метод був найбільш прийнятним для майбутнього співця, адже О. Вересай уже на четвертому році життя втратив зір, а емоційна від природи натура прагнула дії, спілкування з людьми. Наш славний земляк згодом став носієм багатющої уснопоетичної скарбниці, до якої ввійшли думи «Отчим», «Як три брати з Азова втікали», «Невольниця», «Про бурю на Чорному морі», «Про удову і трьох синів», «Про Хведора Безрідного», а також пісні «Про Правду і Неправду», «Щиголь», «Про Хому й Ярему», танці «Козак», «Ой їхав, не заїхав», «Кисіль» та ін.

Презентація (звучить твір із репертуару О. Вересая).

Учитель. Ви, мабуть, помітили, що думи виконуються не так, як пісні. У чому ж відмінність? (Виконуючи думу, кобзар проказує, декламує . Цей особливий спосіб виконання думи називається речитативом.)

Учень. Яка ж будова цього легендарного інструменту? Кобза і бандура (удосконалений, модернізований різновид кобзи) — це музичні інструменти, виготовлені з цілого шматка верби чи клена. Основа кобзи називається спідня, а ручка - гриф. Боки ручки з дерев’яними кілочками називаються щоками. Верхня частина кобзи, виготовлена, як правило, з ялини. У нижній частині кобзи знаходиться струнник, до якого чіпляються баси та приструнки.. Вирізаний посередині верхняка отвір — це голосник. Між голосником і струнником лежить підставка, зроблена з міцного дерева, — кобилка, через яку ідуть баси й приструнки. Під верхняком наклеюються кілька тоненьких пружних дерев’яних паличок — пружин, які надають вібрації по всьому верхняку. Під прямим кутом між верхняком і спідняком розташовано кілька дерев’яних підпорок — це душа, вона поєднує спідняк в одне вібруюче тіло. Струни кобзи поділяють на баси та приструнки . Кількість струн у кобзах може бути різна. Старі кобзи мали тільки 12 струн (така кобза була в Остапа Вересая). Згодом з’явилися кобзи на 20 — З0 — 35 і більше струн. (Розповідаючи, учень показує презентацію.)

У давнину струни виготовлялися з кишок тварин, пізніше їх замінили металеві.

Учитель. Ось така вона, кобза, — водночас проста і складна, таємнича. Щоб пізнати всі її секрети, треба було мати неабиякий хист, терпіння і старанність. Тільки в умілих руках вона ставала слухняною.

Четверта група. Роль кобзарів і лірників у суспільному житті України.

Учень. Кобзарі зробили великий вплив на розвиток художньої літератури та образотворчого мистецтва. Народні співці були справжніми патріотами. Вони брали активну участь у визвольних рухах. Гетьман Богдан Хмельницький посилав кобзарів по містах і селах закликати народ до боротьби з ворогами.

У XIX ст. від багатьох співців-кобзарів записано думи що дійшли до нашого часу. Видатними виконавцями дум були Іван Стрічка, Андрій Шут, Остап Вересай, Іван Кравченко (Крюковський). Кобзар Михайло Кравченко, який став відомим на початку XX ст. не тільки талановито виконував думи, а й створював їх сам. Кобзарство — це самобутнє явище світової культури. А для справжнього мистецтва немає кордонів.

Презентація ( відомі співці-кобзарі)

П’ята група. Світова слава українського кобзарства.

Учень. Уже в XVI ст. Західна Європа знала українських кобзарів і лірників. Великою популярністю тут користувалися наші бандуристи Войташек, Веселовський, Білоградський. Ім’я народного співця Остапа Вересая потрапило на сторінки періодичних видань Франції, Англії, Польщі, Австрії, Німеччини, Чехословаччини. Він був запрошений на 3-й Археологічний з’їзд, який проходив 1874 р. в Києві, і буквально полонив делегатів своїм майстерним співом та грою на кобзі. Образ кобзаря Остапа Вересая відтворив у оповіданні «Пісня про Правду» (1890) відомий австрійський письменник Райнер-Марія Рільке.

Світову славу українського кобзарства згодом примножили самобутні колективи кобзарів. Так, Державна заслужена капела бандуристів України, гастролюючи в 1969 р. в Японії, буквально зачарувала меломанів цієї країни. Капела за 30 днів відвідала 18 міст і дала 22 концерти, на кожному з яких побувало 4—5 тисяч глядачів.

І ще один унікальний факт з історії цього мистецтва. Далеко від України, в американському місті Детройті вже не одне десятиліття діє капела бандуристів імені Тараса Шевченка. Живучи далеко від Батьківщини, капеляни не забули рідної землі, рідної мови, культури. Вони гордо несуть славу українського кобзарства по всьому світу.

Презентація (вислови діячів культури різних народів про кобзарство)

V. Підсумок уроку

Учитель. Ми ніколи не повинні забувати славних співців-кобзарів, які створили яскраві зразки народної поезії.

VӀ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VӀӀ. Домашнє завдання

Скласти есе на епіграф до уроку.