"Велич кобзарства". (Урок)

                                    Гірська  багатопрофільна гімназія

                                            Велич кобзарства

                                           (урок з української літератури)

                                                                             Підготувала                                                                      вчитель української мови і                                                                      літератури

Воробйова О. В.

                                              2017 – 2018 навчальний рік

 Урок

Тема. Велич кобзарства

Мета: 

    навчальна: поглибити знання  учнів про історичне минуле нашої країни, народу на прикладі кобзарів;

    розвивальна: розвивати культуру зв’язного мовлення, спостережливість, вміння власно висловлювати свої думки, судження; формувати кругозір учнів;

    виховна: прищеплювати любов і повагу до  народної творчості, почуття пошани  до славних співців-кобзарів; виховувати моральність особистості через формування естетичних смаків.

Міжпредметні зв’язки: література, українознавство, історія.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання : презентація портретної галереї кобзарів та лірників України, портрет Т.Г. Шевченка, уривок з музичного твору «Дума про козака Голоту», уривок із пісні « Їхав козак за Дунай», додатковий матеріал про кобзаря Остапа Вересая, мелодія кобзи, малюнок кобзи, мультимедійний проектор.

Епіграф

Наша дума , наша пісня не вмре, не загине…

                                                             Т. Г. Шевченко

                                                                 Перебіг уроку

Ӏ.  Організаційний момент

ӀӀ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Презентація (висловлювання діячів культури про українську поезію і пісню)
2. Звучать переливи кобзи або бандури

Учитель. Вслухаємось в звуки цього інструменту. Вчувається в ньому і вітер в дикому степу, і брязкіт шабель, і клич козаків-запорожців у переможній битві. Діти, що це за інструмент.(Кобза)

            3.Презентація( репродукції картин із зображенням кобзи та кобзарів)

ӀӀӀ. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Учитель .На попередньому уроці ви отримали завдання по групах .Кожна група представить свій проект. У кінці уроку найкраща група отримає найвищий бал.

ӀV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Методика проведення: один учень робить повідомлення, інші вибірково занотовують.

Перша група. Історії виникнення кобзарства.

Учень. XV—XVII ст. — нелегкі часи в історії Ук­раїни. На наш край робили спустошливі набіги турецькі яничари і татарські орди. У цій боротьбі козацтво вкри­ло себе невмирущою славою. Козаки не тільки обороня­ли міста і села України, а й ходили визволяти своїх бра­тів і сестер з турецької неволі. Про регулярність козацьких рейдів через море збереглося чи­мало свідчень. У 1615 р. козаки ходили в похід на Конс­тантинополь, спалили гавані Мізени та Архіохі. Турецький флот, що почав переслідувати козаків, був повністю зни­щений у бою Запорозьким військом. А 1616 р. козаки під проводом Сагайдачного напали з моря на головний не­вільницький ринок у Криму — Кафу (тепер Феодосія), взяли штурмом фортецю, знищили чотирнадцятитисячний турецький гарнізон, спалили флот і визволили полонених з неволі.

Презентація ( героїчне козацтво)

 Учень.  Самійло Кішка, Іван Богун, козак Голота,  Ґанжа Андибер, Байда, Маруся Богуславка, Богдан Хмельниць­кий, Данило Нечай, Нестор Морозенко, Максим Кривоніс та інші звитяжці, слава про яких «не вмре, не поляже», ос­півані в українських думах як виразники волі народу, йо­го сили, мудрості.

Звучить уривок з «Думи про козака Голоту».

Учитель (звертаючись до аудиторії). А що ви знаєте про виникнення українських народних дум, їх творців і виконавців?  Кобзарство — унікальне явище у світовій культурі.

За часів Запорозької Січі козацтво жило бурхливим життям. Козаки відточували свій розум, тренували тіло, загартовували волю, мужність, витримку. Та все ж були у них і хвилини перепочинку, які годі уявити без танців, пісень.

 Серед запорожців було чимало хороших музикантів, які грали на кобзі, лірі, сопілці. Та найулюбленішим і найпопулярнішим му­зичним інструментом на Січі була кобза — «дружина вір­ная» , як її називали кобзарі. Чимало кобзарів потрапляли на Запо­розьку Січ, тікаючи від сільських дуків-багатіїв. Іноді коб­зарями ставали козаки, які в боях втратили зір, їх, як пра­вило,зараховували до полкової музики.

Учень. Кобзарі були не лише добрими музика­ми й співцями. Вони зберігали у своїй пам’яті дорогоцінні перекази та легенди про козацьке життя, ратні подвиги за­порожців, їхній побут і звичаї. Коли ж козацькі полки вирушали в похід, зрячі кобза­рі також брали до рук зброю, щоб боронити рідний край.

Звучить уривок із пісні «Їхав козак за Дунай».

Друга група. Багатство внутрішнього світу кобзарів.

Учень. У наро­ді кобзаря сприймали як чоловіка Божого. Кобзарі та лірники воістину були уособленням націо­нального характеру, джерелом духовності сучасників і прийдешніх поколінь. Народним співцям були властиві почут­тя власної честі та гідності, безкомпромісність, неприми­ренність до зла і неправди. За твердженням дослідників, більшість народних бардів жили дуже скромно, майже аскетично. Вони байдужі до життєвих вигод, їм не властиві будь-які хтиві прагнення. Такими були Архип Никоненко, Андрій Шут, Федір Гриценко-Холодний, Остап Вересай. Але не можна сказати, що кобзарі зрікалися всього того, що властиве людині. Остап Вересай, наприклад, дбав про гос­подарство, на зароблені гроші будував хату, повсякчас піклувався про сім’ю.

Презентація (народні співці).

Учень. Таким чином, хибною є поширена думка, начеб­то кобзарі були жебраками . Те, що співці-музиканти проповідували в думах і піснях, ніколи не розходилося з їхніми власни­ми життєвими принципами та ідеалами.

Почуття власної честі й гідності ніколи не полишало й Остапа Вересая. Одного разу титар з ку­чером оббрехали й побили кобзаря, а зять виг­нав його з дому. Остап залишив дім і пішов у широкий світ шукати шматок хліба. Дума «Бідна вдова і три сини», пісня «Нема в світі ніде правди» були його від­повіддю на людську нечесність. І не один кривдник в образах запанілих та зарозумілих синів і неп­равди впізнав себе. Таку силу мало правдиве кобзарське слово, поєднане з чистим сумлінням.

Учитель. Про які риси характеру кобзарів свідчать наведені приклади? (Кобзарям були властиві найвищі чесноти, і тому не дивно, що вони поєднували в слові, музиці та співі особисте і загальнонародне, моральне і соціальне.)

Третя група. Навчання кобзарів , будова кобзи.

Учень.  Кобзарська діяльність українсь­ких Боянів була дуже нелегкою: тяжкі каліцтва, щоден­ний пошук шматка хліба, переслідування властей... Щоб якось захистити себе, вони почали, за прикладом міських ремісничих цехів, утворювати братства . Брат­ство  об’єднувало всіх незрячих кобзарів певного повіту України. Збиралися співці в церкві.  Отже, щоб стати справжнім кобзарем потрібно було навчитися кобзарській справі (оволодіти грою на кобзі чи лірі, вивчити кілька дум, релігійних та інших пісень, псал­мів, молитов), опанувати «лебійську» мову, прийнятну і зрозумілу тільки в колі співців, одержати «визвілку» (пра­во на самостійне кобзарювання), дотримуватися всіх зви­чаїв і вступити до гурту. Юнаки, охочі до музики і співу, вчилися в старших кобзарів 2—3 роки або й більше, за­лежно від своїх здібностей і наполегливості.

Як відбувалися заняття? Спочатку, як правило, стар­ший кобзар розказував про пісенний твір і співав його, а потім молодик повторював аж поки запам’ятає.

Саме так, під час безпосередньої передачі досвіду, формувався репертуар українського Гомера — Остапа Ве­ресая. Цей метод був найбільш прийнятним для майбут­нього співця, адже О. Вересай уже на четвертому році жит­тя втратив зір, а емоційна від природи натура прагнула дії, спілкування з людьми. Наш славний земляк згодом став носієм багатющої уснопоетичної скарбниці, до якої ввійш­ли думи «Отчим», «Як три брати з Азова втікали», «Невольниця», «Про бурю на Чорному морі», «Про удову і трьох синів», «Про Хведора Безрідного», а також пісні «Про Правду і Неправду», «Щиголь», «Про Хому й Яре­му», танці «Козак», «Ой їхав, не заїхав», «Кисіль» та ін.

Презентація (звучить твір із репертуару О. Вересая).

Учитель. Ви, мабуть, помітили, що думи виконують­ся не так, як пісні. У чому ж відмінність? (Виконуючи ду­му, кобзар проказує, декламує . Цей особливий спосіб виконан­ня думи називається речитативом.)

Учень. Яка ж будова цього легендарного інструменту? Кобза і бандура (удосконалений, модернізований різновид коб­зи) — це музичні інструменти, виготовлені з цілого шмат­ка верби чи клена. Основа кобзи називається  спідня, а ручка -  гриф. Боки ручки з дерев’яними кілочками назива­ються щоками. Верхня частина кобзи, виготовлена, як правило, з ялини. У нижній частині кобзи знаходиться струнник, до якого чіпляють­ся баси та приструнки.. Вирізаний посередині верхняка отвір — це голосник. Між голосником і струнником лежить підс­тавка, зроблена з міцного дерева, — кобилка, через яку ідуть баси й приструнки. Під верхняком наклеюються кіль­ка тоненьких пружних дерев’яних паличок — пружин, які надають вібрації по всьому верхняку. Під прямим кутом між верхняком і спідняком розташовано кілька дерев’яних підпорок — це душа, вона поєднує спідняк в одне вібру­юче тіло. Струни кобзи поділяють на баси та приструнки . Кількість струн у кобзах може бути різна. Старі кобзи мали тільки 12 струн (така кобза була в Остапа Вересая). Згодом з’явилися кобзи на 20 — З0 — 35 і більше струн. (Розповідаючи, учень показує презентацію.)

У давнину струни виготовлялися з кишок тварин, пізні­ше їх замінили металеві.

Учитель. Ось така вона, кобза, — водночас проста і складна, таємнича. Щоб пізнати всі її секрети, треба бу­ло мати неабиякий хист, терпіння і старанність. Тільки в умілих руках вона ставала слухняною.

Четверта група. Роль кобзарів і лірників у суспільному  житті України.

Учень. Кобзарі  зробили великий вплив на розвиток худож­ньої літератури та образотворчого мистецтва. Народні співці були справжніми патріотами. Вони бра­ли активну участь у визвольних рухах. Гетьман Богдан Хмельницький посилав кобзарів по містах і селах заклика­ти народ до боротьби з ворогами.

У XIX ст. від багатьох співців-кобзарів записано думи що дійшли до нашого часу. Видатними виконавцями дум  були Іван Стрічка, Андрій Шут, Остап Вересай, Іван Кравченко (Крюковський). Кобзар Михайло Кравченко, який став відомим на початку XX ст. не тільки талановито виконував думи, а й створював їх сам. Кобзарство — це самобутнє явище світової культури. А для справжнього мистецтва немає кордонів.

Презентація ( відомі співці-кобзарі)

П’ята група. Світова слава українського кобзарст­ва.

Учень. Уже в XVI ст. Західна Європа знала ук­раїнських кобзарів і лірників. Великою популярністю тут користувалися наші бандуристи Войташек, Веселовський, Білоградський. Ім’я народного співця Остапа Вересая потрапило на сторінки періодичних видань Франції, Анг­лії, Польщі, Австрії, Німеччини, Чехословаччини. Він був запрошений на 3-й Археологічний з’їзд, який проходив 1874 р. в Києві, і буквально полонив делегатів своїм май­стерним співом та грою на кобзі. Образ кобзаря Остапа Вересая відтворив у опові­данні «Пісня про Правду» (1890) відомий австрійський письменник Райнер-Марія Рільке.

Світову славу українського кобзарства згодом примно­жили самобутні колективи кобзарів. Так, Державна заслу­жена капела бандуристів України, гастролюючи в 1969 р. в Японії, буквально зачарувала меломанів цієї країни. Ка­пела за 30 днів відвідала 18 міст і дала 22 концерти, на кожному з яких побувало 4—5 тисяч глядачів.

І ще один унікальний факт з історії цього мистецтва. Далеко від України, в американському місті Детройті вже не одне десятиліття діє капела бандуристів імені Тараса Шевченка. Живучи далеко від Батьківщини, капеляни не забули рідної землі, рідної мови, культури. Вони гордо несуть славу українського кобзарства по всьому світу.

Презентація (вислови діячів культури різних народів про  кобзарство)

V. Підсумок уроку

Учитель. Ми ніколи не повинні забувати славних співців-кобзарів, які створили яскраві зразки народної поезії.

VӀ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VӀӀ. Домашнє завдання

Скласти есе на епіграф до уроку.