Великодні традиції регіонів України

ВЕЛИКОДНІ ТРАДИЦІЇ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

ВЕЛИКДЕНЬВеликий день! Великий день!Ясний Великдень на землі!Наче радості й пісень Приніс нам янгол на крилі... Веснянку діти хороводять — Христос Воскрес! Христос Воскрес! Сьогодні й сонце не заходить,А сяє й сяє із небес.

До свята готуються заздалегідь — печуть паски, роблять крашанки й писанки. Жовті, червоні, жовтогарячі кружальця, багатокутні зірки на писанці — зображення Сонця. Хвилі означають воду. Ще зображують листя — дубове або вишневе. Малюють півників, козликів, пташок, рибок, метеликів, бджілок. На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. Якщо хтось помирає на Великдень, то вважається, що його щаслива душа піде просто до неба, бо того дня "небо оговорено".    Після розговин починали дзвонити на дзвіниці, — а хто перший задзвонив, той найперший обробить жнива і буде в нього найкраще збіжжя. Дзвонили в дзвони ввесь день, а потім ще й другого та третього дня.

Великоднім символом є писанка або крашанка. З давніх - давен яйця були символом сонця, весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. За легендою навіть сама мати Ісуса Христа Марія робила писанки, якими він грався. А одного разу, коли лихі люди намагалися закидати Ісуса Христа камінням, то вони перетворювалися на писанки.

ДРЯПАНКАЯкщо у вас немає під рукою писачка, то можна по експериментувати драпанками. Берете крашанку темного кольору та занурюєте її в темну фарбу. Як яйце висохне наносите олівцем орнамент та продряпуєте його голкою (шилом чи цвяхом – що є в господарстві).

КРАПАНКАНа яйце наносять писачком воскові краплі та занурюють у світлу фарбу, потім знов ставлять цятки і занурюють в фарбу темнішого кольору. Коли на крапанці вже будуть цятки всіх бажаних кольорів, загальне тло вкривають темною фарбою (найчастіше темно-вишневою, темно-зеленою або чорною). Після цього віск розтоплюють над свічкою та обережно обтирають яйце від залишків воску м’якою тканиною.

ВЕЛИКОДНІЙ ТИЖДЕНЬ

ВІВТОРОКВеликий вівторок перед Великоднем символізує час, коли Ісус Христос навчав своїх учнів у храмі на горі. Закінчують всі дрібні домашні справи. Особливу увагу слід приділити наряду, який людина вибрала для святкування Пасхи – його слід остаточно довести до ладу і відкласти до свята. Цей день варто провести у суворій стриманості – як в їжі, так і в поведінці. Страсний тиждень покликаний нагадати про останні дні життя Ісуса на землі аж до чудесного воскресіння. Тому віруючим так важливо щодня приділяти увагу молитвам.

СЕРЕДА Згідно з Біблією, цього дня Іуда вирішив зрадити Христа за 30 срібників. У Велику середу віруючі йдуть на сповідь і просять у Господа простити їхні гріхи. У народі в цей день готуються до фарбування яєць до Великодня. Ті, хто ще не встиг, миють вікна. Шити, вишивати і в’язати з середи вже не можна. Також заборонено веселитися, голосно кричати й галасувати

ЧЕТВЕР Цього дня Ісус Христос в знак покори омив ноги своїм учням та встановив Таїнство Євхаристії на Таємній Вечері. Також в цей день Ісус молився у Гетсиманському саду, був зраджений Юдою Іскаріотом, заарештований первосвящениками і вкинутий в темницю. До Чистого четверга були приурочені очисні обряди. Вважалося, що перед Великоднем необхідно очистити не тільки простір, а й душу. Тому люди відправлялися на вранішню службу в церкву, де сповідалися і причащалися, а по поверненню бралися за роботу.

П’ЯТНИЦЯ День розп'яття Спасителя, найскорботніший день у році За православною традицією до виносу Плащаниці віруючі нічого не їдять, а потім - тільки хліб і воду. У цей день не можна займатися справами по дому. У цей день не фарбують крашанки і не печуть паски. У Страсну п'ятницю не можна веселитися і сміятися, влаштовувати розваги.

неділя

Традиції святкування у різних регіонах України

Співи під вікнами на ГаличиніУ деяких регіонах Галичини збереглася традиція співу особливих великодніх пісень – «риндзівок». Їх співають парубки під вікнами дівчатам і одруженим на початку року жінкам на другий і третій день Великодніх свят. Жінки за традицією мають винести парубкам крашанки та дрібні монети. Також на Галичині є традиція запалювати біля церков вогнища та стежити, щоб вони не згасли.

Баранчик з масла на Закарпатті У Великодню ніч закарпатці намагаються не спати, щоб не проспати своє щастя. Також є традиція, коли після служби у церкві люди намагаються якнайшвидше дістатися додому. Хто першим це зробить – у того буде багате господарство. У деяких місцевостях тут кладуть до кошика баранчика з тіста або вершкового масла. Він оберігає від стихійних лих і робить природу прихильною до людини.

Дерев’яні пташки на Полтавщині На Полтавщині була й подекуди зберігається традиція декорувати оселі до Великодня дерев’яними пташками, підвішеними до балок під стелею. Ця традиція пов’язана з віруванням, що навесні на землю повертаються з раю душі померлих родичів. І пташки символізують ці душі.

Наїдки для русалок на СіверщиніУ деяких регіонах християнські звичаї міцно сплітаються із язичницькими. Наприклад, на Сіверщині в неділю після Служби Божої і святкового сніданку прийнято збирати освячені рештки їжі і ще до полудня відносити їх до найближчої водойми, щоб погодувати русалок.

Перегони на возах на ВолиніОднією з великодніх традицій у деяких селах на Волині було збирання зеленого барвінку, з якого плели віночок. А після освячення кошиків з наїдками так само кожен намагався скоріше піти додому. Етнографи описують, як жителі села Косареве у великодню ніч давали менше їсти коням, щоб вони швидше везли віз додому. Інколи навіть були великодні перегони на возах.

«Сповідь діжки» і таємна вечеря на ПоліссіНа Поліссі хлібна діжка, в якій протягом року замішували тісто на хліб, перед Великоднем мала «сповідатися сонцю». Лише раз на рік, у Чистий четвер, господиня мила цю діжку, накривала скатертиною й обв’язувала червоним поясом, зверху клала хлібину, сіль, а часом і кілька монет. Після чого виставляла на стовпі біля воріт – вважалося, що так діжка «Богу сповідається». Ще донедавна побутував і звичай таємної вечері у четвер, для якої готували особливі страви – на столі їх залишали на всю ніч.

Великодні вогні й традиція «гріти діда» на ГуцульщиніУ деяких місцевостях на Гуцульщині була поширена традиція «гріти діда» або «старого спалити». Діти ходили від хати до хати й під вікнами кликали: «Грійте діда! Грійте діда! Дайте хліба! Аби вам овечки, аби вам ягнички, аби вам телички», на що хтось із хати відповідав: «Гріємо, гріємо, даємо!». Дітям давали «кукуци» — спеціально спечені для цього обряду хлібці. Цей звичай був пов’язаний із поминанням предків, а хлібці були потрібні для зустрічі з ними.

Карпати: послання у потойбічний світ. У Карпатах шкаралупу від освячених яєць пускали на воду в річці. Вірили, що вона за три з половиною тижні допливе до рахманів (за українським народним повір’ям, це мешканці міфічного краю, праведні християни, які живуть у потойбічному світі). І доки шкарлупа туди допливе, то знову стане яйцем.

Таврія: пророслий овес на століНа півдні України для родичів, яких не було за святковим столом, відрізали шматок великодньої паски, загортали його разом із трьома крашанками в рушник та поміщали все це на покуті, біля ікон. Якщо ця людина доходила чи доїжджала додому протягом 40 днів, до свята Христового Вознесіння, їй віддавали цю паску і крашанки. Якщо ж ні – то їх віддавали нужденним.

На Великдень не можна:лаятися і сваритися, особливо за святковим столом;працювати по дому – всі клопоти треба зробити перед Великоднем;викидати їжу, яка була освячена в храмі – краще роздати її нужденним або віднести до церкви;згадувати старі образи і відмовляти в допомозі близьким. Найсуворішою на Великдень вважається заборона на будь-яку роботу. Але оскільки цей день завжди випадає на неділю, то дотриматися її не складно.

РЕБУСИ

Молочний продукт із Великоднього кошика. Шматочки цього продукту додають до каші, щоб була смачніша.

Виріб із м’яса, який освячується на великдень

Ємність, у яку складають продукти, коли несуть освячувати до церкви на Великдень.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

ХРИСТОС ВОСКРЕС!