Вхвний захід до Дня Соборності для 2-4 класів.
Сценарій у якому в доступній для молодших школярів формі пояснюєься, що таке соборнісь, її витоки. Використовується відеоматеріал.
Київська дитяча Академія мистецтв
Кострицька З.А.
Київ 2018
Нам дух волелюбний від скіфів дістався
Мета: виховання нацiональної свiдомостi учнiв i людської гiдностi, вiдродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина Української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.
Обладнання: Мультимедійне обладнання, ноутбук, відеоматеріали, слайди.
Ведучий: Людина народжується і отримує в спадщину саме дороге – Батьківщину. Її не обирають, вона, як і мати – наша доля.
Україна! Країна хвилюючої краси, радості і печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, чорнобривців і калини.
Це бентежна історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за єдність, за своє щастя, свідками чого є високі в степах обеліски, могили й пам’ятники.
київська дружина опришки козаки січові стрільці воїни УПА киборги
Свідченням багатовікової боротьби за волю є історичні перекази, легенди, пісні.
Батьківщино, Вітчизно, країно моя!
Де б в житті я не був,
Ти завжди біля мене, зі мною.
Ти – це сонце барвисте, це – ліс, це поля.
Я пишаюсь твоєю красою!
Ти - вишневий садок,
Біля хати червона калина.
Ти – це спів солов’я навесні у гаю
Ти – це пам’ять віків,
Батьківщина моя, Україна!
Ведучий: Сьогоднішню нашу зустріч ми присвячуємо Дню Соборності нашої держави.
Що ж таке Соборність? Соборність – це єдність усіх територій тієї чи іншої держав.
Ідея соборності України як держави своїм корінням сягає у далеке минуле, і бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві,
а її філософське коріння сягає часів Візантії.
Потужна держава східних слов’ян сформувалася наприкінці І тисячоліття навколо одного з полянських міст – Києва, що став столицею і дав назву цій державі: Київська Русь.
До її складу входили землі багатьох племен, як то полян, древлян, в’ятичів, ільменських словенів, кривичів, половчан, радимичів, сіверян, дулібів, тиверців, уличів.
Володіння Київської Русі простягалися від Варязького до Руського морів. (від Балтійського до Чорного).
Нажаль князівські чвари і міжусобиці, призвели до падіння Київської Русі. Після її розпаду українській еліті не вдалося ні об’єднати українські землі, ні зберегти їхню незалежність.
Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини.
У середині ХVІІ ст. розгорілася визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, в результаті якої на певний час була відновлена державність України.
Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. Протягом віків практичним втіленням ідеї соборності займались українські гетьмани
Петро Дорошенко Пилип Орлик Богдан Хмельницький Іван Мазепа
У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.
Моя Україно!
Я вірю, що дух твій ніколи не згасне.
Ти совість народу, незгасна зоря,
Живи й процвітай, Україно моя,
Для миру, для щастя, любові й добра.
Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!
Говорить сьогодні дорослі й малі,
Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,
Немає такої, як ти на землі.
Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить
Нам берегти тебе, Соборну і єдину
І нам твою історію творить!
1917 р. була проголошена Українська Народна Республіка зі своїм прапором та гербом, до складу якої увійшло 9 українських губерній.
Того ж року було проголошено утворення
Західноукраїнської Народної Республіки зі своїм прапором та гербом.
1 грудня 1918 р. у Фастові був підписаний «Передвступний договір» про об'єднання УНР і ЗУНР, у якому було заявлено про непохитний намір в найкоротший строк створити єдину державу.
Проголошення Універсалу про Злуку УНР та ЗУНР
було призначено на 22 січня 1919 року.
22 січня 1919 р. у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об'єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну.
Актом Злуки стверджувалось об'єднання двох тодішніх держав, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців. Століттями розірваний український народ визволився з неволі і возз'єднався на своїй землі в єдиній Українській державі.
22 січня День Соборності України був встановлений відповідно до указу Президента України № 42/99 від 21 січня 1999 року,
на честь дня проголошення в 1919 році Акту возз'єднання Української народної республіки і Західно -Української народної республіки в єдину українську державу.
Вже в наші часи, 21 січня 1990 року, з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки Народний Рух України організував «живий ланцюг», що уособлював Соборність нашої держави. Мільйони українців узялися за руки від Києва до Львова.
Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності.
1 дівчина (відео)
Я – Західна Україна!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію,
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.
2 дівчина (відео)
Я – Східна Україна!
Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я - українка!
3 дівчинка
Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни, течуть.
Маємо усвідомлювати, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.
Молюсь за тебе, Україно,
Молюсь за тебе кожен час,
бо ти у нас одна-єдина, -
Писав в своїх віршах Тарас.
Молюсь,- казав він, щоб у тебе
Не було між людьми війни,
Щоб завжди було чисте небо
На нашій стомленій землі.
Щоб завше у садку смерека
Весняним квітом під вікном цвіла
І прилітали з вирію лелеки,
Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!