"Від серця до рядка: поезія Валентини Чепурко про війну" онлайн-зустріч з поетесою

ОНЛАЙН-ЗУСТРІЧ з поетесою (урок укр. літ. У 7-8 кл) Основна мета: Поглибити розуміння учнями сучасної української літератури через аналіз творчості Валентини Чепурко, зокрема її поезії, присвяченої війні. Сформувати в учнів глибоке розуміння теми війни та її впливу на життя людей, використовуючи літературний текст як джерело знань і емоцій. Розвинути в учнів критичне мислення та аналітичні навички шляхом аналізу художніх засобів, образів та ідей, виражених у поезії Чепурко. Виховати в учнів патріотичні почуття, любов до України та повагу до її історії через ознайомлення з творчістю сучасної української поетеси, яка відображає складні реалії сьогодення. Сприяти розвитку емоційного інтелекту учнів шляхом аналізу почуттів, які викликає поезія Чепурко, та співставлення їх з власним досвідом і знаннями.«Від серця до рядка: поезія Валентини Чепурко про війну»Просянський лійцей , Маломихайлівської ТГ, Синельниківського р-ну. Організатор зустрічі –учитель Марина САєнко

Література Покровщини. Живе на Покровщині красива, мужня жінка, що має чудову, благородну професію медичного працівника - фельдшер швидкої допомоги. Яке треба мати велике й добре серце, щоб впродовж більш як 35років приходити людям на допомогу, не змінюючи своєї нелегкої і непростої роботи.

Література рідного краю. Питання для обговорення на уроціПитання для обговорення на уроціЯкі почуття викликають у вас вірші Валентини Чепурко?Які образи найбільше запам'ятались? Чому?Як війна вплинула на її життя і творчість?Які теми є найважливішими в її поезії?Як поезія Чепурко пов'язана з життям і історією України?Яке місце займає поезія Чепурко в українській літературі?

Валентина Адамівна. ЧЕПУРКОнародилась 3 серпня 1964 року

Народилася наша героїня в мальовничому селі Зорівка в Запоріжській області в сім’ї спеціалістів сільського господарства, тато, Адам Леонтійович Беднарчук, був ветеринаром, а мама, Софія Митрофанівна – агроном. Згодом сім’я переїхала на Покровщину в село Андріївну. Там і пройшли шкільні роки Валентини Адамівни. Закінчила Братську школу, навчалась з задоволенням, була весела, активна дівчинка, гарно навчалася, улюбленими предметами були мова та література, писала чудові твори якими зачитувались і вчителі і учні.

Та є в цієї жінки ще одне захоплення – вірші, вона самодіяльна поетеса. Загублене в дитинстві віршування раптом проявилося в зрілі роки. Поезія лине з неї сама. В своїх віршах вона пише про все, що її хвилює: про реалії нашого непростого життя, про любов до людей, про кохання і зраду, про друзів і сім’ю. В своїх поезіях Валентина намагається зафіксувати, увічнити свої почуття, що часом б’ють через край, враження і злети душі. В її віршах є певна спостережливість, є образність, глибина думок, почуттів… Відчувається прагнення осмислити життя, своє місце в ньому.style.opacity

Життя йшло, підростали діти. Одного разу син попрохав маму допомогти написати слова до пісні. Це було ніби поштовхом, вибухом свого роду. Вірші пішли, посипались, неначе десь накопичувалися, а тут пролилися віршовим листопадом. З того часу, де б не бувала Валентина, чи на відпочинку, чи вдома, чи на роботі – всюди супроводжують її вірші.

Поетеса, прозаїк, координатор Покровського клубу поетів «Ліра», бере участь у художній самодіяльності, грає в народному театрі, обожнює мандрівки,

Поетичні твори: «Зеркало души» (2008р.), «Мой мир – это ты» (2008р.), «Осіння жінка» (2016р.), «Соняшникова доля» (2018р.). Прозова книжка «Малюнок художника» (2020р.) під псевдонімом Ядвіга Сонячна, ввійшли коротенькі оповідання-замальовки й коротенька повість-спогад її земляка – ветерана Другої світової війни. Неодноразова переможниця республіканських, міжнародних конкурсів. Вірші покладені на пісні і виконуються Петром Клименком, Ольгою Ліщук, Володимиром Козеровським, Сергієм Пилипенком, а також співавтор декількох альманахів із них «Зірка Різдва», «Натхненні рідною землею», «Поетичне намисто Покровщини».

Уривок з поезії «Присвята»Бої запеклі в східному краю,І біль в очах від диму та пилюки. Та в снах матусю бачив ти свою –Вона до серця притискала руки. Молитву щиру Богу промовля:- Синочку, рідний, швидше повертайся!Не всі ті обіцянки зберегли. Не всі сини лишилися живими. Гірку горілку із сльозами пили. Згуртовані війною побратими.style.colorfillcolorstroke.colorfill.type

Протягом 2014–2015 років перевозила поранених із зони бойових дій, спомини про ті події по цей час ятрять душу: А в лікарів сльоза, мов йод, пекуча. Хоч їм болить, того ніхто не зна.І голка плаче – бач, яка колюча, –Краплини крові в спразі поглина. У щасті десь виблискує Європа,А наш маяк вже сліпне від біди. Мені хоч би з свого фонендоскопа. Відчути ритму зниклого слідиstyle.colorfillcolorfill.type

З початку російсько-української війни В. А. Чепурко займалась волонтерською діяльністю. У складі концертної бригади вона виступала у військових частинах, брала активну участь у збиранні коштів, речей, продуктів для наших захисників, організовувала збір і відправку книг у військові частини. Була одним із організаторів благодійного концерту на підтримку воїнів АТО, кошти від якого передали на лікування поранених покрівчан, учасників АТО. Свої книги Валентина Чепурко дарує шкільним і публічним бібліотекам Покровщини та запоріжцям.

Валентина Адамівна – талановита авторка та натхненна організаторка фейсбук-спільноти "Покровське надвечір'я", яка об'єднує понад 2,9 тисячі активних учасників.style.opacitystyle.opacity

📚 Домашнє завдання. Вивчити уривок з поезії "Присвята" (або іншої ,на ваш вибір)напам'ять. Створити власну презентацію до вивчення творчості В. А. Чепурко. Фотографії: Зображення Валентини Чепурко, її рідного краю, місць, пов'язаних з її життям і творчістю. Цитати: Вибрані рядки з віршів, які найбільш яскраво відображають її творчість. Хронологія життя: Короткий огляд основних етапів життя і творчості поетеси. Бібліографія: Список опублікованих творів. Відгуки критиків: Думки літературознавців про поезію Чепурко.style.color