Відкрите заняття з української мови на тему "Пряма мова та діалог"

Про матеріал

Відкрите заняття з української мови на тему "Способи вираження чужого мовлення. Пряма і непряма мова, її призначення й граматично-смислові особливості. Діалог. Пунктограми при прямій мові та діалозі."


Перегляд файлу

Тема: Способи вираження чужого мовлення. Пряма і непряма мова, її призначення й граматично-смислові особливості. Діалог. Пунктограми при прямій мові та діалозі.

 

Мета: закріпити знання студентів, здобуті в школі, із зазначеної теми, наголосити на важливості способів передачі чужого мовлення;  удосконалити вміння і навички розпізнавати речення з прямою та непрямою мовою, правильно використовувати їх у мовленні, закріпити навички розстановки розділових знаків при прямій мові та діалозі; розвивати логічне мислення, самостійність суджень, вміння узагальнювати; підвищувати рівень пам′яті, мовної грамотності студентів, культури мовлення і мислення, ввічливості; отримати задоволення від заняття .

 

Методи, прийоми і форми роботи: активне та інтерактивне навчання (методи „Мікрофон”, робота в групах, бесіда, робота з таблицею, тренувальні вправи, лінгвістична гра «Аукціон знань», творче конструювання,  самостійна  робота, випереджальне завдання, )

 

Тип заняття: навчальне заняття узагальнення і систематизації знань із використанням інформаційних технологій.

 

Обладнання: дидактичний матеріал, таблиці, схеми, ПК, тести, ілюстрації, мультимедійний супровід.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

Помилятися може кожний, залишатися зі своєю помилкою - тільки божевільний" (Цицерон).

 

І. Організаційний момент. Перекличка.

Вчитель:  Шановні студенти! Ми зібралися, щоб обговорити важливі питання. Сьогоднішнє заняття ми проведемо у вигляді ділової гри, а саме засідання бізнес-клубу. Суть нашої ділової гри полягає в тому, щоб здобути потрібну кількість балів ( у бізнесі - це гроші), які будуть потрібні вам  для придбання підприємства, сировини, матеріалів, що дозволять вам розпочати підприємницьку діяльність. А реалізація товару вашої діяльності забезпечить вам прибуток. Зароблені Вами бали (кошти) будуть фіксуватися на умовних рахунках.  У кожного з вас ці рахунки є на парті.

(студентам роздаються спеціальні картки, куди вони заноситимуть зароблені бали)

Прізвище учня

Конкурс "Аукціон знань"

Алмаз

Штрих

Підприємство

Конкурент

Замовлення

Реклама

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель: Вашою кінцевою метою буде забезпечення постійного прибутку. Недаремно я на дошці записали слова (зачитую слова) "Помилятися може кожний, залишатися зі своєю помилкою - тільки божевільний". Отож, вельмишановні пані та панове! Радо вітаю вас, нове покоління українських бізнесменів, на засіданні бізнес-клубу, яке відбудеться в гостях у фірми «Пряма мова та діалог». Прошу всіх вести ділові записи, як цього вимагає бізнесовий етикет.  А хто скаже, що таке бізнес? (Будь-який вид підприємницької діяльності, що дає прибуток.)  Дозвольте ознайомити вас із «Пам'яткою бізнесмена-початківця» (слайд 1).

Пам'ятка

  1. Досконало і різнобічно вивчити справу.
  2. Виховувати  в собі найкращі людські якості.
  3. Розширювати  власний світогляд.
  4. Учитися  грамотно спілкуватися, працювати енергійно, творчо.

 

Вчитель: Стати професіоналом важко, але можливо. Можна було б дати ще чимало подібних порад, проте, коли бізнесменові не вдається виконати якогось пункту «Пам'ятки», він за певних умов, зможе досягти успіху в бізнесі. Та жоден підприємець не здатний плідно працювати не знаючи мови, без знання якої не можна підтримувати контакти, вести облік виконаної роботи, оформляти документи. Навіть налагодити зв'язки із зарубіжними партнерами без досконалого володіння рідною мовою дуже важко. Коли хочемо, щоб нас поважали як людей, що мають власну гідність, поглиблюймо знання рідної мови. Поставивши собі це завдання, ти вже зробив перший крок для досягнення своєї мети.  Від того наскільки плідно ви працюватимете і буде залежати ваша подальша підприємницька діяльність. Наші незалежні експерти будуть слідкувати за тим, наскільки вміло ви виконали замовлення.

І.І. Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Вчитель: Перш ніж ми почнемо, я хочу запитати у вас. Шановні студенти! Чи вірити ви у гороскоп? Сьогодні вранці, коли йшла на роботу, почула гороскоп на цей тиждень: (зачитую)

 вам знадобляться такі якості, як ініціативнісь і рішучість. Доведеться відстоювати свій авторитет і навіть підтверджувати власну компетентність у питаннях роботи. У другій половині тижня на вас чекає досить успішна ділова   розмова. Але , якщо ви виявите виключні здібності, то справа піде ще краще. Підкажіть, про які здібності йдеться і які складові успіху ділової розмови і не тільки?

 

Метод „Мікрофон” (студенти по черзі висловлюють свої думки)

Вчитель: Але для початку давайте з’ясуємо, що між нами щойно відбулось? Яким мовним терміном ми називаємо нашу бесіду?

(студенти висловлюють власні думки)

Вчитель: Діалог. Правильно. А давайте складемо «синонімічний ланцюжок» до цього слова ( записую на дошці) (Діалог - дискусія, полілог, спілкування, суперечка, говоріння, обговорення, балаканина,  перемова, порозуміння…). Так, під час нашого спілкування відбувся діалог, який базувався на  реченях із прямою мовою. Отож, наша розмова має торкнутися такої теми, як пряма мова та діалог.  

 

 ІІІ. Оголошення теми та мети заняття.

Вчитель: Діалог є одним із найважливіших видів мовленнєвої діяльності. Так само вміння створювати речення з прямою мовою є шляхом до успіху в  людському спілкуванні. Ми  сьогодні маємо змогу повторити, узагальнити та закріпити знання про пряму мову, її різновиди,  систематизувати навички розстановки розділових знаків у реченнях з прямою мовою та при діалогах. Тому давайте запишемо тему заняття . (слайд 2 )

Вчитель: Увага на екран. Що потрібно знати і вміти. (слайд 3)

     ІV. Актуалізація опорних знань.

Вчитель: Вашим випереджаючим завдання було: повторити основні відомості про пряму мову і діалог. Для того, щоб перевірити ваші знання, я пропоную провести «Аукціон знань». Давай з’ясуємо, що ж таке аукціон?

Аукціон - продаж товарів з публічного торгу покупцеві, який запропонував найбільшу ціну.

Вчитель: Кожний раз, коли товар на аукціоні оголошується проданим, за традицією ударяють об стіл молотком.  Вираз «іти з молотка» означає розпродаж чого-небудь. Кожен з вас отримав сигнальну картку. Відповідає той, хто піднімає швидше цю картку. Якщо відповідь не вірна право голосу переходить іншому. Правильна відповідь - 2 бали. Прохання до наших майбутніх бізнесменів. Не забувайте  рахуйте бали! За правильну відповідь1 бал.  І так лот №1

        1. Які є способи передачі чужої мови?(В українській мові є три способи    передачі чужої мови: пряма, непряма і невласне-пряма.)

2.Що ми називаємо  мовою іншої особи, не автора, не мовця?  (Чужу мову)

3.Чи зберігає непряма мова лексичні, синтаксичні особливості висловлювання?   ( Ні)

      4.Що таке пряма мова?  (Дослівне відтворення чужої мови)

      5.Який вид складного  речення становить непряма мова?   (СПР)

6.Чи правильним є твердження, що у конструкції з прямою мовою змістове ядро становлять слова автора?   (Ні, пряма мова)

     7.Які елементи поєднує в собі невласне пряма мова? оєднує в собі елементи прямої та непрямої мови? )

     8.Різновидом якої мови є діалог?   (Прямої )

    9.З чого складається діалог? ( З реплік)

    10.Як записується нова репліка діалогу? (Нова репліка діалогу записується з нового рядка і перед нею ставиться тире)  

11.Коли репліки діалогу беруться в лапки? ( Коли записуються підряд, не з абзацу, а між ними ставимо тире)

12. Що ми називаємо словами автора? ( При прямій мові завжди буває вказівка на те, ким, коли і за яких обставин це було сказано. Така вказівка називається словами автора).

13. Що ми називаємо непрямою мовою? ( Чуже мовлення відтворене не дослівно, а приблизно, від себе, своїми словами, лише із збереженням основного змісту)

14. Чи правильним є твердження ,що при заміні прямої мови на непряму слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. (Так)

15. Які розділові знаки ставляться якщо пряма мова стоїть після слів автора?

16. Що таке діалог? (розмова між двома або кількома особами)

17. Що таке репліка? (висловлювання одного із учасників діалогу)

18. Які є типи діалогів? (розпитування, домовленість, обговорення, обмін думками)

19. Які є види реплік? ( заперечення, спонукання, повідомлення)

 

Вчитель: Що ж ви чудово попрацювали. Поповнили свої банківські рахунки. А зараз я хочу підсумувати усе сказане вами.

(на слайді 4 усі правила про пряму мову і діалог).

Вчитель: Отже, пряма мова виражає мовлення іншої особи, передане дослівно, без змін.  Супроводжується словами автора, що вказують, кому вона належить. Стоїть після слів автора, перед ними або всередині них. Що стосується розділових знаків то тут, зверніть увагу, ми вводимо систему умовних позначень. Велика літера П буде позначати пряму мову, що пишеться з великої літери. Ну і відповідно маленька літера п, якщо пряма мова пишеться з малої букви. Так само зі словами автора. Велика літера А – слова автора, що пишуться з великої літери і маленька літера а – слова автора, що пишуться з маленької букви. Якщо трішки відхилитися від нашої теми, то є дуже цікава історія щодо розділових знаків. До речі Костянтин Паустовський казав, що розділові знаки, як ноти, які міцно тримають текст і не дають йому розсипатися. Ви повинні пам’ятати, що розділові знаки ґрунтуються на трьох принципах: (слайд 5) - смисловий; - синтаксичний; - інтонаційний. Розставляючи розділові знаки завжди пам’ятайте про зміст речення. Далі повязуйте його з структурою речення і в усному мовленні пам’ятайте про інтонацію. Так ось. З історії розділових знаків.  (слайд 6)

Вчитель: Батьком розділових знаків вважають грецького вченого Арістофана Візантійського(180-257р.р. до н.е). Саме йому завдячують виникненню першої системи розділових знаків. Але Арістофан використовував лише крапку. Крапка, яку він ставив над рядочком позначала, що думка закінчена. Крапка під рядочком  означала, що треба зачекати, перепочити, зробити паузу. А от крапка всередині рядка позначала, що це речення складне, воно складалося з кількох частин і для того, щоб дописати його, а далі проговорити потрібно все-таки зупинитися. Далі систему розділових знаків продовжував розробляти англосаксонський вчений, монах, педагог, діяч Каролінгського Відродження Алкуїн Флакк Альбін (735-804р.р). Він вже почав використовувати знак оклику, знак питання, двокрапку і крапку з комою. Ці розділові знаки можна знайти в грецьких письмових памятках IX-X ст. Звичайно систему розділових знаків від Арістофана Візантійського запозичують латиняни. Ну і поступово в наших памятках, у літописах XI-XII ст. так само можна відстежити вживання деяких розділових знаків.

Але у XIV ст.італійський книговидавець, вчений-гуманіст епохи Відродження Альд Мануцій старший (1449-1515) продовжив розробляти і вдосконалювати систему розділових знаків. В його книжках, які називалися альди, можна вже відстежити ось такі цікаві закономірності. Наприклад. вживання великої літери після крапки, текст вже ділився на абзаци, вживалися розділові знаки, які, звичайно, відрізняються від нашої системи розділових знаків.(слайд 7) Це – чотири крапки, чи чотири крапки і гачок, дві крапки і тире.   Та цю систему розділових знаків вдосконалив чи то його син, чи молодший брат (бо називався Альд Мануцій молодший). Ця система, розроблена ним, продовжувала існувати десь три століття. Яж доки у XIX ст. її остаточно змінили німецькі вчені. Отже, з того часу і до сьогодні майже в усіх європейських мовах використовується саме та система, яка була розроблена німецькими вченими у XIX ст. Сподіваюся вам було цікаво прослухати цю невеличку лекцію з історії вживання розділових знаків. А сьогодні ми спробуємо розібратися з тими знаками, які використовуються на письмі при прямій мові (коли вам слід записати чуже висловлювання), коли вам слід записати діалог. Хочу ще раз зазначити, що діалог в перекладі з грецької – розмова, яка відбувається між двома особами. (слайд 8)

Вчитель: Монолог – мовлення однієї особи, звернене до широкої аудиторії слухачів. Полілог – мовлення групи людей.  Кожне висловлювання учасника ми називаємо реплікою. Кожна репліка записується з нового рядка і перед нею ставиться тире. На відміну від прямої мови її не потрібно брати у лапки. Всі інші розділові знаки такі ж самі як і при прямій мові. Прекрасним прикладом є уривок з поезія Володимира Свідзинського «Зрада». Зверніть увагу на цей діалог.

- Ти мене любиш? – питає.

- Люблю.

- Віддай мені радість свою.

-Я віддав.

  • І тепер мене любиш?
  • Люблю.
  • Віддай мені силу свою.

Віддав.

  • І ще мене любиш?
  • Люблю.
  • Віддай мені мужність свою.

Віддав.

Вчитель: Ви, напевне, звернули увагу на розділові знаки. Як бачимо кожна репліка записується з нового рядочка і перед нею ставиться тире.

V. Формування й удосконалення практичних умінь і навичок.

Вчитель: Увага! Нам трапилася нагода використати щойно відновлені в пам’яті теоретичні знання на практиці. Від фірми «Способи передачі чужої мови» отримано термінове замовлення на опрацювання матеріалів. Завдання це назвемо «конкурентна боротьба». Хто знає, що таке конкуренція?

(слайд 9)

Конкуренція – це боротьба між товаровиробниками за вигідні умови виробництва й збуту товарів з метою одержання найбільших прибутків.

Вчитель: Фінансову винагороду отримає той, хто швидше справиться із замовленням. Отже, завдання 1.  Записати речення відповідно до нумерації схем.        Поставити та пояснити розділові знаки.

 

з/п

Схеми

Приклади  речень

 

1.

 

А: «П!?».

А за вербами причаїлася дрімота і шепоче: «Засни собі, засни...» (М.Стельмах).

 

2.

 

«П!?», – а.

«Кругом неправда і неволя, народ замучений мовчить»,–часто повторював про себе слова Кобзаря молодий Франко (Д.Павличко).

 

3.

 

«П, – а, – п!?».

«Я б сонце засліпив,–розхвастався Ліхтар,–якби мене хтось підійняв до хмар!» (В.Симоненко).

 

4.

 

«П, – а. – П!?».

«Чого ж ви стоїте? – перебив їх нараз гетьман.–Сідайте! Подай, будь ласка, три крісла ближче! »(Б. Лепкий).    

 

5.

 

«П, – а: – П!?».

«Якби не було мрії, праця втратила б свою  привабливість, – сказав В.Сухомлинський, а згодом додав: - У мрії – краса праці» (З газети).

 

6.

 

А: «П», – а.

Усі на кутку кажуть: «З вашого Тараса, мабуть, щось добре вийде»,– промовив сусід» (С.Васильченко).

 

  1. Чого ж ви стоїте  перебив їх нараз гетьман Сідайте Подай будь ласка три крісла ближче (Б. Лепкий).
  2.   А за вербами причаїлася дрімота і шепоче Засни собі засни...  (М.Стельмах).
  3. Усі на кутку кажуть З вашого Тараса мабуть щось добре вийде  промовив сусід (С.Васильченко).
  4. Кругом неправда і неволя, народ замучений мовчить часто повторював про себе слова Кобзаря молодий Франко (Д.Павличко).
  5. Я б сонце засліпив розхвастався Ліхтар якби мене хтось підійняв до хмар!  (В.Симоненко).
  6. Якби не було мрії, праця втратила б свою  привабливість  сказав В.Сухомлинський, а згодом додав У мрії – краса праці (З газети).

Вчитель: Ще одне замовлення від фірми «Синтаксис». Прошу двох бажаючих до дошки.  Для цього завдання вам потрібен буде компаньйон. Хто це? (Той, хто приймає участь грошима чи своєю працею в спільній справі) (слайд 10)

Вчитель: Шукаємо собі компаньйона. Завдання2. Зробити повний синтаксичний розбір речення з прямою мовою. Один робить усний розбір, інший – письмовий розбір.

  1. Уже стали крилатими слова з пісні, написані Василем Симоненком: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

Усний розбір

Це речення з прямою мовою, розташоване після слів автора (А:»П».).

Слова автора – просте, поширене, повне речення, ускладнене поширеним означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом, який відокремлений комою.

Пряма мова – безсполучникове складне речення, що складається з двох простих, безособових поширених речень, перше з яких ускладнене звертанням сину.

Письмовий розбір

 

 

 

 

  1. «Хай ваш син,- резонно зауважив директор,- скерує свій талант у суспільно корисний бік».

Усний розбір

Пряма мова – «Хай ваш син скерує свій талант у суспільно корисний бік». Слова автора, що вказують , кому вона належить (резонно зауважив директор), знаходяться всередині прямої мови. В усному мовленні вони виділяються паузами, а на письмі – комою і тире (схема «П,- а,- п».)

Слова автора – просте двоскладне, поширене речення.

Пряма мова – просте двоскладне, поширене, повне речення. За метою – спонукальне.

Письмовий розбір

Вчитель: З банківських рахунків видно, що ви вже заробили стільки грошей , що можете стати власниками підприємств і можете почати випуск товару. Отже, отримуйте замовлення на випуск своєї продукції. Вашій увазі пропонується міні аудіодиктант. Ми з вами уже працювали з аудіодиктантами. Тому будьте дуже уважні. Ви пишете його не у зошитах, а на спеціальних картках, які лежать у вас на парті. Після написання диктанту ви виконуєте завдання, яке записане нижче. У тексті знайти і підкреслити речення з непрямою мовою. Перетворити його на речення з прямою мовою, поставити розділові знаки і накреслити схему.

Вчитель: Та перш ніж ви почнете я прошу звернути увагу на таблицю2.

 

Особливості  заміни  різних  за метою висловлювання речень прямої мови непрямою.

 

Речення

прямої мови

Засоби

зв’язку

Приклади

пряма мова

непряма мова

Розповідне

сполучники: що, ніби, щоб

Передихнула, промовила вголос:

«Я вільна»  (Р.Іваничук)

Передихнула, промовила вголос, що вільна

Питальне

сполучники чи

сполучні слова:

хто, що, який, чий, котрий,

де, коли, як тощо

«А куди ви  їдете,

люди добрі?» —

осмілився  спитати

Павлусь  (А.Чайковський)

Павлусь  осмілився

спитати, куди вони  їдуть

Спонукальне

сполучник

щоб

«Тосю, ану йди

сюди!» —закричав

Юрко  (Є. Гуцало)

Юрко  закричав,

щоб Тося підійшла.

 

Вчитель: Що таке непряма мова? (Непряма  мова —  це  чуже  мовлення, передане тільки  із збереженням змісту висловлюваної думки без збереження  форми  та  інтонації  висловлювання )

 

Вчитель: Які є способи заміни прямої мови непрямою?( Існує кілька  способів  заміни прямої мови непрямою.
1. Якщо  пряма  мова  є  розповідним  реченням,  то  вона  передається підрядною частиною складнопідрядного речення  і приєднується  сполучниками що,  ніби, щоб: Розрив-трава  каже: «Я —  відкриваю таємниці»  (В.  Голобородько). Розрив-трава каже, що відкриває таємниці  (непряма мова).


2. Якщо пряма мова  є питальним реченням,  то вона передається підрядною частиною і приєднується сполучниками або сполучними  словами  хто, що,  який,  чий,  котрий,  де,  коли,  як  та  ін.:
«А знаєш ти, братику, де Крим?» — обзивається Петро (А. Чайковський). Петро спитав братика, чи знає він де Крим.


3. Якщо пряма мова є спонукальним реченням, то вона передається  підрядною  частиною  і  приєднується  сполучником щоб або  передається  простим  реченням: Тося  долонями підштовхувала  каченят,  благала:  «Пливіть,  рідні,  пливіть,  ненаглядні!..»  (За Є. Гуцало). Тося,  підштовхуючи  каченят  долонями,  благала, щоб вони пливли.


    Вчитель: Отже, пряму мову можна  замінити непрямою. Речення  з непрямою мовою —  здебільшого  складнопідрядні  речення,  у яких є дві частини:  головна —  слова автора, підрядна — пряма мова, що приєднується до головної частини сполучниками підрядності або  сполучними  словами. У результаті заміни прямої мови непрямою утворюється складнопідрядне речення  із  з’ясувальною частиною.


Вчитель: Дуже добре, що ви згадали. А зараз увага…. Починаємо. (звучить аудіодиктант. Студенти працюють самостійно)

Лебеді

Прямо над нашою хатою пролітають лебедi. Вони летять нижче обвислих хмар i струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонiв. Дiд говорить, що так спiвають лебединi крила. Я прислухаюсь до їхнього спiву, i менi теж хочеться полетiти за лебедями, тому й пiдiймаю руки, наче крила. I радiсть, i смуток, i срiбний передзвiн огортають та й огортають мене своїм снуванням.

 

Вчитель: Кожному поважному бізнесменові необхідно рекламувати свої товари. Поясніть значення слова реклама. (Реклама – інформація про товари, різні види послуг з метою їх реалізації.)  лайд 11)

 

Вчитель: Реклама повинна бути стислою, чіткою, влучною. Ваше випереджаюче завдання поступило від фірми «Морфологія» (зробити рекламу улюбленої частини мови) та завдання від фірми «Синтаксис» (реклама складного речення) у формі діалогу. Які бувають діалоги залежно від стилю мовлення? (Залежно від стилю мовлення діалоги бувають побутові, ділові, художні і навчальні. Побутовий діалог використовується у повсякденному спілкуванні у невимушеній обстановці.       Діловий діалог (ділова розмова) застосовується в офіційно-діловому стилі. Навчальний діалог визначається як форма спілкування між учителем і учнем або між учнями)
 

Вчитель: Ми з вами записували речення, але діалоги, насамперед, краще послухати. Правда? Філософ-стоїк Епіктет пояснював, що під час розмови треба більше слухати, ніж говорити: "Недарма Бог дав нам один язик і двоє вух". Уміння слухати має першочергове значення для людського спілкування.  За статистичними підрахунками, час, який ми витрачаємо для контактів на роботі і вдома,  розподіляється таким чином: 9 % — пишемо, 16 % — читаємо, 30 % — розмовляємо і 45 % — слухаємо (точніше, повинні слухати).  Слухати — це не просто мовчати, це вміти зосередити й утримувати увагу на предметі розмови протягом усієї розмови. Досвідчені, тактовні люди кажуть, що треба вміти мовчати взагалі про все, що має значення лише для тебе.  Тому важливо, щоб кожний мав у розмові свою чергу. Але для того, щоб нам було цікаво слухати давайте ознайомимося з пам’яткою «Як вести діалог  (офіційну й неофіційну розмову) і дотримуватися вимог  спілкування».  (слайд 12) (виступ студента)

ПАМ’ЯТКА

«Як вести діалог  (офіційну й неофіційну розмову) і дотримуватися вимог  спілкування»

1. Дотримуватися  теми й мети  спілкування.

2. Під час  спілкування не перебивати  співрозмовника.

3. Будувати  репліки  так,  щоб  заохотити  співрозмовника  висловити власну думку.

4. Говорити конкретно, щоб не викликати двозначності у тлумаченні власних висловлювань  (якщо це офіційна розмова).

5. Слухати  зацікавлено й доброзичливо.

6. Дбати  про  те,  щоб  своїми  висловлюваннями  не  образити співрозмовника.

7. Не  вживати  просторічної  й  емоційно-забарвленої  лексики (під час офіційної розмови).

8. Дотримуватися  етикетних норм  і правил поведінки під час діалогу.

Вчитель: А зараз я запрошую бажаючих із своїми рекламами.

(студенти рекламують товари)

Реклама у формі діалогу

  • Тобі цікаво було вивчати дієслово, Владиславе?
  • Так, Олю, адже ця частина мови разом із іменником належить до найуживаніших у мові.
  • Дієслово означає дію або стан, вони є центром, навколо якого в реченнях групуються інші частини мови. Візьми дієслово прокинутися, заграти і….
  • І утвориш прекрасне речення: Море прокинулося разом із сонцем і заграло ніжною синявою хвилею.
  • Дієслово багате, має п’ять своїх форм: неозначену форму дієслова, особові дієслова, дієприкметник, дієприслівник, безособові форми на –--но, -то.
  • Неозначена форма дієслова, як пам’ятаєш, є початковою формою або інфінітивом і має незмінні питання: що робити? що зробити?
  • Морфологічних ознак у дієслова багато: вид, спосіб, час, дієвідміна, число, особа, рід.
  • Так, і кожна ознака має свої особливості. Вид, наприклад, доконаний і недоконаний…
  • А часи? Теперішній, минулий, майбутній…
  • Способи теж не можна не згадати…
  • Ну і про дієвідміни скажемо…
  • В реченні дієслово теж не пасе задніх: в більшості присудком виступає, головним членом речення.
  • Так, та це вже його синтаксична роль.
  • Дійсно, цікаво було вивчати дієслово.

 

2 Реклама у формі діалогу

  • Знаєш, Яно, про те, що дієслово – багата частина мови, я переконалася, коли вивчали розділ «Лексика». Думала, що тільки розмовляти, казати та говорити можна. А виявляється ще й балакати, гомоніти, цокотіти, галайкотіти, базікати, торочити, триндичити.
  • Згодна, Юлю, з тобою. І хочу сказати, що й фразеологія теж збідніє без дієслів. Через вислів – та й дієслово: пекти раків, розбити глека, дерти горло, спіймати облизня, клювати носом, товкти воду в ступі, грати першу скрипку, пасти задніх, покласти зуби на полицю.
  • То як же не знати цю частину мови?
  • Це і необхідно і цікаво.

 

  1. Реклама

Моє імя – Прислівник. Я дуже оригінальна частина мови, адже маю одну надзвичайну рису вдачі – незмінність, тобто нема у мене ні роду, ні числа, ні часу, ні виду. Вказую я на ознаку дії, предмета  чи ознаку іншої ознаки й відповідаю на такі питання: як? де? куди: звідки? коли? у який спосіб? Ще й маю групи за значенням. Найчастіше граюсь з дієсловом, рідше з іменником, прикметником, дієприкметником чи іншим прислівником. Мене часто запрошують у гості прислів’я і приказки, та найбільше мені подобається гостювати у фразеологізмах.

V. Контроль і корекція здобутих теоретичних знань, практичних умінь і навичок з теми.

Вчитель: Щиро дякую усім за співпрацю.  А зараз ще одне замовлення. Працюємо самостійно. Тестові завдання закритої форми.

(Студенти виконують тестові завдання)

1. Як об’єднуються частини в реченні з прямою мовою?

А за змістом та інтонаційно;

Б за допомогою сполучників;

В за змістом;

 Г за допомогою розділових знаків.

2. Які розділові знаки вживаються при прямій мові?

А кома;

Б лапки, тире, двокрапка;

В тире;

Г крапка з комою.

3. Слова автора — це:

А речення, що вказує, кому належить пряма мова;

Б речення, що вказує на манеру вести розмову;

В речення, що вказує, кому належить пряма мова, за яких обставин висловлена, яка манера вести розмову в людини та інше;

Г речення, що вказує на опис ситуацій мовлення.

4. У реченні Чого зажурився, мій любий козаче?» — питає дівчина вродлива слова автора стоять:

А перед прямою мовою;

Б після прямої мови;

В усередині прямої мови;

Г немає слів автора.

5. У реченні Промовила конвалія: «Прощай, гаю милий» слова автора стоять:

А немає слів автора;

Б після прямої мови;

В усередині прямої мови;

Г перед прямою мовою.

6. У реченні Прощай, Самсоне! — крикнула зрадлива. — Ти думав, що для тебе я забуду родину? слова автора стоять:

А перед прямою мовою;

Б після прямої мови;

В усередині прямої мови;

Г немає слів автора.

7. У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при прямій мові, усередині якої слова автора?

А «Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав: — Готовий хлібороб, одним словом».

Б «Ото воно там якраз і було, — сказав мій візник, — отам, де стовп».

В «Яка ти розкішна, земле, думала Маланка. Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами».

8. У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при прямій мові, після якої стоять слова автора?

А «Васильку, а йди сюди» — гукнув з подвір’я батько.

Б «Голубчику, рятуй!» — тут простогнала Щука.

В «Чого ти журишся?» — вона спитала тихо.

Г «Ніщо так не красить людину, як натхнення», — подумала Ярославна.

9. У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при прямій мові, перед якою стоять слова автора?

А Ярославна подумала: «Ніщо так не красить людину, як натхнення».

Б Мудрець наполягав: «Краще слухати, ніж говорити».

В І тихо-тихесенько я промовляла: «Сон літньої ночі, мені тебе жаль…»

Г Струна бринить лагідною луною «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

10. Яка схема відповідає реченню: «Ой роде наш красний, роде наш прекрасний, не цураймося, признаваймося,  бо багацько нас є», — говориться в народній пісні.

А А: «П (?!)».

 Б «П», — а.

В «П (?!)» — а.

Г «П», — а, — «П».

11. У разі заміни прямої мови непрямою речення буде:

А простим;

Б складним будь-якого типу;

В складнопідрядним.

Г складносурядним.

12. Кожна репліка діалогу:

А пишеться з нового рядка;

Б пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире;

В пишеться з нового рядка і береться в лапки;

Г пишеться без лапок і без дужок.

Оцінювання тесту

Номер завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Варіант 1

Г

Б

В

Б

А

В

В

А

Г

Б

В

Б

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 VI. Оцінювання студентів.

Вчитель: Отже, шановні бізнесмени! Ми з Вами належно попрацювали над удосконаленням наших знань, тому деякі з Вас отримали найбільші прибутки. (Оголошення оцінок.)

 

 

VII.Домашнє завдання.

Вчитель: Засідання нашого бізнес-клубу завершено. Ви добре попрацювали. Сподіваюсь, що сьогоднішня робота знадобиться вам у майбутньому, а досягнувши успіхів у справі, ви з гідністю представлятимете українських підприємців. Щасти вам! На домашнє завдання скласти і записати діалог із морально-етичної теми.

     Усім студентам дякую за роботу, а вам, шановні гості, за увагу! До побачення.

 

 

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
До підручника
Українська мова (академічний та профільний рівень) 11 клас (Глазова О.П., Кузнєцов Ю.Б.)
Додано
11 січня
Переглядів
851
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку