Відкритий мікрофон
«До тебе лине серце, Україно!»
(до Дня незалежності України)
Червоноблагодатненський ЗО
Яриніч О.Ф.
Відкритий мікрофон «До тебе лине серце, Україно!»
(до Дня незалежності України)
Мета. Надати можливість кожному учаснику висловловити свою думку чи зайняти позицію щодо ставлення до України, розвивати мислення, формувати вміння будувати своє висловлювання з використанням афірмацій, виховувати патріотичні почуття.
Обладнання: державна символіка, мікрофони.
Методичний коментар: афірмації – це позитивні твердження, які можуть перетворитися на справжні чарівні заклинання, якщо навчитися грамотно їх використовувати. Просте позитивне твердження може стати справжньою програмою, яка направляє по життю. Для цього аффірмацію потрібно «забити на підкірку» або, кажучи науковою мовою, зробити частиною своєї підсвідомості.
Афірмації рекомендується повторювати по багато разів вголос або про себе до тих пір, поки в них не повіриш. Багато хто робить поширену помилку: проговорюють афірмації в енергетично ослабленому стані. Насправді, щоб афірмації подіяла, потрібно проговорювати її в стані енергетичного підйому. Наприклад, коли в тебе прекрасне, бадьорий настрій. Або коли ти займаєшся спортом, плаваєш, танцюєш, гуляєш на свіжому повітрі. Так що спочатку потрібно створити собі стан бадьорості та тонусу, а потім вже починати повторювати афірмації. Ось тоді вона подіє
Хід проведення
Звучать позивні «Україно, Україно» Т. Петриненка
Ведучий. Чи любите ви свою країну? Підніміться всі ті, хто любить Україну.
Пропоную виконати флешмоб. Спочатку повторюємо за мною слова:
Я люблю рідну землю.
Рідну землю я люблю.
Якщо ти не любиш рідну землю,
Ти мені не друг.
Спробуємо замінити деякі слова жестами і разом повторимо за мною
Я - показуємо на себе
Люблю – малюємо сердечко
Рідну – торкаємося руками серця
Землю – нахиляємося і показуємо долонею землю
Не - заперечуємо головою
Друг – стискання рук.
Ведуча. 24 серпня Україна відзначає День незалежності – головне державне свято країни. Цю дату прийнято вважати днем утворення держави Україна. Сьогодні наша ненька-Україна пишається тим, що зуміла виховати людей, здатних об'єднатися на Майдані, здобути котрий раз волю. Ми заявили про себе як про велику націю, гідну зайняти визначне місце у світовій спільноті.
Ведучий. Увага! Запрошуємо до мікрофону тих, кому не байдужа доля України, хто любить свій рідний край, хто вважає себе патріотом і готовий висловити свої почуття.
До мікрофону по черзі підходять юнаки і дівчата.
Дівчина. Нам часто доводиться чути слова: «Батьківщину, як і матір не вибирають». Я від роду українка. Моя маленька батьківщина – Херсонщина – колиска скіфських степів. Радію душею, милуюсь її чарівними краєвидами, пишаюся славним, працелюбним народом, його історією. Горда тим, що маю щастя бути донькою України, вірною, ніжною, люблячою. Мені не байдужа доля держави. Із заходу до сходу, з півночі до півдня живуть чудові люди. Я простягаю їм руку дружби: Україна – це я, Україна – це ти, Україна – це ми. Єднаймося, братаймося! Одної ми крові. У дружбі наша сила!
Дівчина. Шлях до незалежності тяжкий. Його проходили і проходять тисячі держав. У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять до його історії, свідомості та визначають характер буття, місце і роль у світ ових цивілізаційних процесах. Недавні події перед усім світом засвідчили про прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя. Ми – єдина країна! Зігріваймо душу, ідучи пліч-о-пліч, рука в руці за щастям, творімо добро
Юнак. До своєї волі Україна йшла довгим і жертовним шляхом, дорого за неї заплатила. В основі української державності – тривала боротьба наших предків, звитяга великих полководців і просвітителів народного руху. Початок українського державотворення сягає ще часів Київської Русі, яка виникла у другій половині ІХ століття і в період свого розквіту була найбільшою і наймогутнішою у Східній Європі. У період феодальної роздробленості найбільш сильним і дієздатним було Галицько-Волинське князівство, яке продовжило традиції київської державності.
Юнак. Історія моєї країни відкрила мені двері до її минулого.
Історія – це те, чого не треба соромитись чи приховувати, а навпаки – возвеличувати та розповідати всім, а особливо коли це історія держави, де живеш. Адже не знаючи минулого, ми не здатні творити майбутнє. Бо майбутнє у наших руках – у руках молоді!
Дівчина. Єдність нації, на мою думку, починається з мови. Єдина мова, єдине коріння – фундамент консолідації. Тарас Григорович Шевченко – оберіг української мови, тож єднання повинне починатися саме з нього. Читати, розуміти і ставати ближчими до нього, один до одного. Бо саме Тарас Григорович мріяв про гуртування українців, їх підняття з колін на нові культурні та економічні щаблі. Дай нам, Тарасе, незборну силу з тенет звільнити Україну, вистояти і перемогти!
Юнак. Історія нашого народу – це війни і повстання, це сльози і перемоги, це незламність Байди і крилаті козацькі «чайки», це буйні веселощі на Січі після перемог і плач полонянок в неволі. Це ненависть і любов, вірність і зрада. Це гарячі серця Січових стрільців, воїнів-захисників Великої Вітчизняної війни та Героїв Небесної Сотні, це тисячі патріотів нашої держави, які зараз знаходяться на передовій, захищаючи від терористів свободу, незалежність та територіальну цілісність України. Честь, свобода, патріотизм, героїзм - це слова, наповнені глибоким і реальним змістом. Але вони залишають у наших душах гіркий присмак скорботи і суму за героями Небесної сотні, молодими хлопцями та чоловіками, що загинули і продовжують гинути на Сході нашої країни. Вони віддають своє життя за нашу свободу. Схиляємо ж низько голови перед героями, віддаємо їм шану, бо лише про справжніх людей залишається добра пам'ять. Ми пам’ятаємо про вас! Клянемось! Героям слава!
Дівчина. Народ України наблизився до духовної прірви, оскільки у свій час відмовився від Бога. Нинішній стан суспільства – це ніщо інше, як розплата за гріхи. Порятунок я бачу у засвоєнні призабутих біблійних істин, якими людина повинна керуватися у повсякденному житті. Слідування за біблійними заповідями, відродження духовності – ось майбутнє українського народу, ось засіб продовжити людський рід, запобігти самознищенню. Що робити, щоб закони Бога втілилась у маси? Відповідь коротка: перейнятися думкою за Україну, за свій народ. Моя змучена душа, вбираючи гіркоту ознак нового часу, прагне молитви. Молімося! Нехай божі заповіді стають основою нашого життя! Зцілюймо свою душу від бруду і черствості! Нам усім Бог допомагає! Вірю, що страшні часи минуться і мій український народ зазнає кращої долі. Задля чого треба тільки піднятися з колін, випростатися на повний зріст, розправити груди, гордо піднести голову до сонця, і засівати ниву життя для добра.
Юнак. Природа, люди, сива історія завжди для мене чесний діалог із самим собою. Наслідком має бути нейтралізація минулих помилок і програма на творення гармонії між собою і світом. Ти твориш світ, а не світ тебе. Потрібна велика праця душі, вміння любити й ненавидіти, жертвувати, робити свідомий вибір. Той, хто сумнівається у власних силах, не вміє цього робити, не може брати на себе відповідальність за власне життя і вчинки, боїться мети, завжди стає знаряддям у різних пройдисвітів, злочинців, політиків. Поважайте власну гідність, позбудьтесь бажання літати між раєм і скелями, щоб назбирати в кишені дешевих зірок. Станьте ж героями дня, людиною станьте!
Юнак. На превеликий жаль українець нерідко оцінює себе не таким, яким він є, а прислуховується до голосу іншого, агресивнішого за себе. Українець не може оцінити себе з висоти слави предків. Українець не може оцінити себе так, як його оцінив Ісус Христос. Полюби себе, яким ти є, а не такого, яким бачить тебе сусід. Сусід не буде ні любити, ні поважати тебе, бо він не навчився любити й поважати самого себе. Він принижує інших з однією метою – принизивши когось, він у своїх очах вважається кращим. Звичайна компенсаторна функція.
Дівчина. Будь-які політичні, економічні, соціальні проблеми потрібно вирішувати мудрістю, ознаками якої повинні стати відкритість, добро, довіра, щирість, толерантність. Долати труднощі краще всім разом, ідучи їм назустріч, пліч-о-пліч, враховуючи давній досвід наших предків. Тільки за таких умов можна розраховувати на перемогу, на успіх. Ми ж створюємо собі прекрасне життя, тому що гідні цього! У нас є все, щоб досягати успіху. Ми абсолютно спокійні і впевнені в майбутньому.
Ведучий. Гуртуймося разом, за руки берімось,
Співаймо на всі голоси!
Шануймося, друзі, у ці нелегкі часи!
Всміхаймося ніжно усім, кого любим,
А також - своїм ворогам.
Ми честі і правди ніколи не згубим,
Бо пісня поможе нам!
Вибігають діти ( на фоні музики по черзі говорять у мікрофон слова).
Разом. Ми – твоє майбутнє, Україно! З Днем незалежності, рідна Україно!
Ведуча. Любіть свою країну, пам'ятайте її минуле. Творіть щасливе сьогодні і вірте в краще майбуття.
Ведучий. Хай береже всіх нас Бог! Хай береже нашу рідну неньку Україну!
Усі учасники виконують пісню «Боже, Україну бережи!»