Відкритий виховний захід "Мандрівка у країну Ввічливості та Доброти"

Тема

Мета Узагальнити знання учнів про правила поведінки вдома, в школі, в громадських місцях. Поглибити знання учнів про добро,  :Сформувати уявлення учнів про ввічливість, як про основу вихованості. Сприяти розвитку  мислення, уваги, уяви. Виховувати любов до пізнання, толерантне ставлення один до одного. шанобливе , доброзичливе та людяне ставлення до старших, до батьків, вчити учнів виявляти піклування про молодших, слабших.

Форма проведення: урок - мандрівка

Обладнання: лист професора Будьласки, карта подорожей з зупинками, конверти з завданнями, картки червоного та зеленого кольору, скриня мудрості,епіграф до уроку

 Хід заходу

І. Вступна частина

 Вступна бесіда вчителя

Учитель: Доброго дня шановні п’ятикласники. ! Ми радо вітаємо вас на нашому святі ввічливості. Коли ви станете дорослими, у вас будуть різні професії. Але насамперед ви повинні вирости дійсно гарними людьми: добрими, чуйними, ввічливими. І сьогодні ми з вами постараємося зрозуміти: хто така ввічлива людина і що таке ввічливість.

Ввічливими люди не народжуються, а стають, опанувавши знання і правила хорошого тону. Ввічливість – це шанобливість, доброзичливість, прагнення не завдавати неприємностей іншим, готовність своєчасно прийти на допомогу ближньому. Епіграфом нашого уроку є слова В.Гете «Перед розумним треба схилити голову,а перед добрим стати на коліна»

Мотивація навчальної діяльності

Учитель: Сьогодні ми з вами помандруємо до країни, де проживають люди сповнені саме таких моральних якостей, до країни якої, на жаль, не має на географічній карті світу, але яка повинна існувати в серці кожної людини. Ця країна чарівна вона має назву «Країна Ввічливості та Доброти». Але, зачекайте, як же ми туди потрапимо, якщо як я сказала, цієї країни не існує на карті світу. як же ми туди дорогу знайдемо, невже ми так і не познайомимось з жителями цієї чудової далекої країни.  Як же нам туди потрапити, діти, може ви підкажете?

Учні: Висловлюють свої міркування, як же їм потрапити в цю країну

(поки учні висловлюють міркування чується стук у двері)

Учитель: Цікаво хто це до нас завітав? Так- так заходьте, будь- ласка

(до класу заходить листоноша)

Листоноша: Доброго дня!

Учні: Доброго дня!

Листоноша: Це кабінет 41, де проходить заняття у 5 Б класі

Учні: Так.

Листоноша: Тоді вам лист.

Учитель: Дякуємо вам! До побачення.

Учитель: Цікаво, хто це нам з вами листа прислав. Ну що ж давайте відкриємо конверт та прочитаємо його.(Просить одного з учнів прочитати листа).

Учень: Читає листа: Доброго дня, діти! Мене звати професор Будьласка, я президент країни Ввічливості та Доброти. Нещодавно міністр закордонних справ моєї країни пан Вибачайко повідомив мені, що ви хочете потрапити до нашої країни, але не знаєте шляху до неї. Я висилаю вам карту. Шлях до моєї країни буде, нелегким. Пройти його можна лише підтримуючи одне одного. Але й це ще не все. Країна наша закрита брамою, що захищає її від злих та невихованих людей і потрапити туди зможе лише той хто пройде всі зупинки. На кожній зупинці ви будете отримувати різні завдання, розв’язавши які ви матимете можливість ввійти до нашої країни. Бажаю успіхів. Професор Будьласка.

Учитель: Ой як чудово. Тож не будемо витрачати часу і якнайшвидше вирушатимемо в подорож.

ІІ. Основна частина

Учитель: ось і перша наша зупинка,вона називається «Екзамен з вихованості». (два учні перевдягнуті у Знайку(вчитель) і Незнайку,(учень) сидять за столом один навпроти одного)

Учитель: Ой погляньте,діти, а хто це? Так це ж Знайко і Незнайка. Так, що це Незнайка екзамен здає. Ану давайте подивимось.

Сценка: «Екзамен вихованості»

Знайко. Незнайку, якщо ти сидиш у кімнаті на дивані, як потрібно привітати вчителя або дорослу людину, що входить до кімнати?

Незнайко

Вмощусь я на дивані,

Місце тут нагрію.

Зайдуть старші —

Привітатись,

Сидячи, зумію.

А навіщо підійматись?

Клопоти сусідам,

Та й ноги болітимуть,

Як в старого діда.

Знайко. Це небачено! Скажіть, будь ласка, як потрібно вітати до-рослих і як вітати свого однокласника в шкільній їдальні, транспорті або на вулиці?

Незнайко

Привітаннями дорослі

Дітей допікають.

Тож нам краще відповісти

— А я Вас не знаю!

Як побачиш свого друга

У шкільній їдальні,

Кричи, ніби в лісі,

Слова привітальні.

Знайко (знявши окуляри). Які правила щодо рукостискання ти знаєш?

 

Незнайко

Як учителя побачиш,

Усміхнись йому привітно,

Праву руку, а не ліву,

Простягни йому.

От здивується учитель,

Ще й похвалить він тебе.

Знайко (обурено.) А як слід вітатися?

Незнайко

Як знайомого зустрінеш,

Руки швидше у кишені

Ти засунь по самі лікті,

Голову схиливши долу

Учитель: Незнайко! Ну як тобі не соромно? Ти навіть правил вітання не знаєш, відразу видно, що уроки етики ти прогулював. А ось наші діти, ні, і тому вони залюбки допоможуть тобі, виправити ті помилки, яких ти щойно припустився. Діти . Як би ви оцінили відповіді Незнайка? Чи можна назвати його вихованим?

Учні відповідають на запитання вчителя.

Учитель: Виправте його помилки: розкажіть, як слід поводитися в цих ситуаціях.

Учні: аналізують помилки Незнайки і допомагають йому виправити їх.

Учитель: Ну що Незнайка, зрозумів які існують правила вітання.

Незнайка: Зрозумів.

Учитель: Ну, а якщо ти зрозумів , то і наші діти справились із поставленим перед ними завданням, навчити тебе. А ми продовжуємо свою мандрівку.(фонограма руху поїзда)

Учитель ось і наступна наша станція, діти подивіться на карті, як вона називається?

Учні: читають, що станція називається «Відеоролик ввічливості»

Учитель: - А зараз ми з вами подивимось відеоролик про ввічливість і вашим завданням буде дати відповіді на запитання та висловити власну думку щодо побаченого.

1. Як слова можуть вплинути на наш настрій?
2. Які добрі вчинки ви побачили у відеоролику?
3. Чи приємно батькам бачити свою дитину ввічливою і чому?
4. Які ваші враження від переглянутого відео?

Учитель: Молодці, ви гарно впорались з завданням. За виконану вами роботу ви переходите до іншої зупинки.

Учитель: -А далі на нашому шляху «Семафор ввічливості». Тепер залежить від вас, чи дозволить він нам рухатися далі. Червоний колір - забороняю, зелений - дозволяю. У вас на столі лежать сигнальні картки червоного та зеленого кольору. Я зачитаю ситуації, а ви повинні сказати - де правильно поводяться діти, а де ні. Якщо правильно - показуйте зелену картку, неправильно - червону.

Учні: виконують завдання вчителя.

1. - Дайте мені хлібину, - звертається хлопчик у магазині до продавця, (червона)

2. - Вибачте, будь ласка, я штовхнула вас ненавмисно, -  каже дівчинка в автобусі. (зелена)

3. - Покличте до телефону Марину. (червона)

4. По коридору йде вчителька. В руках у неї книжки, зошити, сумка. Назустріч їй йде учень. «Добрий день», - і пішов далі. (червона) Що повинен був зробити хлопчик?

5. У шкільному коридорі розмовляють вчителі. Серед них Сергійко побачив свого класного керівника і, проходячи повз нього ввічливо сказав: «Добрий день, Маріє Іванівно».  (червоний)

6. Люба бабусю! Я із задоволенням тобі допоможу.  (зелений)

7. Я трохи порвала цю книжку, підклейте її самі, - сказала дівчинка бібліотекарю. (червона)

Учитель: Молодці! Семафор показує зелене світло, і ми вирушаємо далі.

І наступна наша зупинка «Музична пауза». А чи знаєте ви пісню про добро? Авжеж знаєте….

 

Учитель: наступна наша станція називається «Скриня мудрості». Послухайте невеличкі оповідання, що потребують великих роздумів.

Розповідь із життя

Якось старенька мати приїхала до свого сина, який жив у місті, привезла різних гостинців із села. Син попросив матір прогулятися містом. Гуляючи, старенька часто зупинялась, щоб перепочити. Вони сіли в сквері на лавку. Син відійшов і сказав, що скоро повернеться. Довго виглядала мати свого наймилішого сина, але він не повернувся. Коли люди питали, як вона сюди потрапила, старенька відповіла, що заблукала. Адже її син учений, він не міг залишити її, запевняла мати. Вона не могла й подумати, що він її залишив назавжди.

•                           Чи є серце в такої людини? Якщо є, то яке воно?
•                           Чи достатньо одного розуму для морально вихованої людини?

Святковий обід

Ніна живе у великій родині. Бабуся найстарша: їй уже вісімдесят два. Коли сім’я обідає, в бабусі тремтять руки. Несе вона ложку до рота, ложка тремтить, і з неї капає на стіл.

Незабаром у Ніни день народження. Мама сказала, що на іменини приготує святковий обід. На свято Ніна запросить своїх подруг. Ось і гості прийшли. А Ніна думає: «Це ж і бабуся за стіл сяде, а в неї руки тремтять. Подруги сміятимуться».

Ніна тихенько каже:

– Мамо, нехай бабуся з нами за стіл не сідає.

•                           Чого?- дивується мати.
•                           У неї руки тремтять. На стіл капає.

Мама зблідла. Вона довго сиділа мовчки. А потім сказала: «Бабуся нездужає. Тому святкового обіду не буде. Вітаю тебе, Ніно, з днем народження. Моє тобі побажання: бути людиною».

• Чому мама сказала таке побажання своїй доньці?
• Як би ви повели себе на місці цієї дівчинки?

Нова учениця

Стояла тиша. Раптом у двері хтось постукав. У клас зайшов директор і сказав: «Сьогодні у нас нова учениця». Всі побачили маленьку дівчинку. Тридцять пар очей дивилися на нову школярку. Дівчинка була горбатою.

В учителя забилося  серце. Він дивився в очі школярам, сам відчував, що в його очах – молитва: «Хай не побачить дівчинка у ваших поглядах, дорогі діти, ні подиву, ні насмішки».

В дитячих очах учитель побачив радість: приїхала нова учениця. Вони дивилися тільки в очі і ласкаво посміхалися.

Учитель сказав: «Її звати Оля. Вона приїхала до нас здалеку. Хто поступиться їй своїм місцем за першою партою? Бачите, яка вона маленька». Всі шість хлопчиків і дівчаток, які сиділи за першою партою, підняли руки і стали просити:   «Я…я..».

Оля сіла за першу парту.

• Що можна сказати про дітей цього класу?
• Чи пишається учитель своїми учнями?

Учитель: А зараз я хотіла б , щоб ви прослухали молитву про добро у виконанні нашої учениці Король Лізи. Прислухайтесь до цих прекрасних слів і пам’ятайте, що людина починається з добра.

 

Вірш "Молитва про добро" 
Невже добро зникає, чи то спить, 
А збільшується ненависть і злоба? 
Невже ніхто не зможе захистить, 
І в порятунок марна наша спроба? 
Життя щасливе, як добро царить, 
Комфортно з ним і затишно усюди. 
В добрі нам легше горе пережить. 
Добрішими, прошу, ставайте, люди! 
Із паростка троянда буде, знай, 
Якщо додати теплоти, вологи. 
Душевний, чуйний будь з людьми і край, 
Тоді в житті не знатимеш тривоги. 
О Боже, прошу мудрості нам дать, 
Блаженне, вічне, щире захистити. 
Кипуче, люте, яре зло здолать, 
В добрі і злагоді нам дай жити. 
Учитель: А які прислів’я та приказки ви знаєте про добро?

Хто добра людям бажає, той і сам добро має.
Добре діло твори сміло.
Добро не пропадає, а зло вмирає.
Добро не лихо, ходить у світі тихо.
Добрі діла тихо ходять, а злі дзвонять, як дзвони.
Коли люди до тебе добрі, то ти будь ще добрішим.
Добро роби скільки можеш, від того ніколи не занеможеш.
Від добра добра не шукають.
Не всяка стежечка без спориша, не в кожної людини добра душа.
Робиш добро не кайся, робиш зло на зло і сподівайся.
Не одежа людину красить, а добрі діла.

 

ІІІ Заключна бесіда

Учитель: Молодці діти, ви здолали усі перешкоди, пройшли складний та нелегкий шлях. Тепер відімкнувши країну для себе ви стаєте жителями цієї країни. Ви отримуєте звання ввічливих та добрих людей. Сподіваюсь ви й надалі залишитесь такими. А закінчити нашу подорож я хочу побажаннями для вас від давніх жителів цієї країни: Виходять учні, які читають вірші.

:1-й учень Будь ласка, спасибі і будьте здорові-

                   Слова необхідні і корисні в мові.

                   Приємно їх чути і в школі і вдома.

                   Від мами, від вчителя й просто знайомих.

 

2-й учень: Тож радьмо частіше їх, друзі вживайте,

                   Даруйте сміливіше радісний настрій!

                   І кожен свій день, як завжди, починайте

                   Із слів «Добрий ранок», «Вітаю» і «Здрастуй»!

3-й учень   Ти добро лиш твори повсюди.

                   Хай тепло твої повнять груди

                   Ти посій і доглянь пшеницю

                   Ти вкопай і почисть криницю.

                   Волю дай, нагодуй пташину

                  Приласкай і навчи дитину.

                  Бо людина на цьому світі

                  Лиш добро повинна творити.

4-й учень  Не лінуйтесь робити  добра,

                 Лише зла не бажайте нікому,

                Бо воно, як велика гора,

               Стане вам на шляхові земному.

               І заступить навколишній світ,

               Зробить серце жорстоким, холодним.

               Ви з любов’ю живіть з юних літ,

               Будьте чемні, веселі, і добрі.

5-й ученьІ старайтесь робити добро

               День і ніч, і у кожну хвилину.

               Щоб серденько, як сонце, цвіло.

                Це добро робить людину!

6-й учень Хай душа буде світлою в вас

                 Й промениться завжди добротою.

                  Йдіть робити добро! В добрий час!

                 І живіть в цьому світі з красою.

 7-й учень Правда в світі є дуже проста:

                Сонце Землю теплом зігріває 

                А людину - її доброта.

                І любов у житті прикрашає.

Учитель: Через кілька днів у нас Великодень. На добру память про нашу сьогоднішню зустріч я хочу подарувати всім маленькі пам’ятки, які б щоразу нагадували вам про  істини життя – добро і милосердя. 

Пам’ятка

 

Ти добро лиш твори всюди,

Хай тепло тобі повнить груди.

Ти посій і доглянь пшеницю,

Ти вкопай і почисти криницю,

Волю дай, нагодуй пташину,

Народи і зрости дитину! 

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити.

 

 

1. Стережися злого, чини добре.

2. Не роби іншому того, чого собі не бажаєш.

3. За добро добром платять.

4. Добро далеко розходиться, а лихо ще далі.

5. Все добре переймай. А злого уникай.

6. Будеш творити добро – щасливим будеш.