Конкурс «Вчительська десятка». Розробки додавай – подарунки вигравай!
Ви додали 0 з 10 розробок у період з 11 по 20 серпня для участі у розіграші, який відбудеться 21 серпня.

Відкритий виховний захід «Мій рідний край, моя земля, що зветься величаво -- Україна!»

Про матеріал

Метою цього заходу є формування у школярів ціннісного ставлення до Батьківщини,шанобливого ставлення до подвигів співвітчизників, розвиток в учнів почуття гордості за славне минуле рідного народу, національної самосвідомості та громадянської активності, зміцнення єдності і дружби всіх народів, що проживають на території України, виховання патріота, який знає і поважає традиції свого народу, трудівника, люблячого свою землю, громадянина, готового захищати свою Батьківщину, який прагне примножувати своєю працею здобутки українського народу.

Перегляд файлу

Відкритий виховний захід 

«Мій рідний край, моя земля, що зветься величаво -- Україна!»

 

Мета:

  • формувати у школярів ціннісного ставлення до Батьківщини; шанобливого ставлення до подвигів співвітчизників;
  • розвивати в учнів почуття гордості за славне минуле рідного народу, національної самосвідомості та громадянської активності;
  • наставляти на зміцнення єдності і дружби всіх народів, що проживають на території України;
  • виховувати патріота, який знає і поважає традиції свого народу, трудівника, люблячого свою землю, громадянина, готового захищати свою Батьківщину; прагнення примножувати своєю працею здобутки українського народу.

 

Очікувані результати:

  • формування ціннісного ставлення до держави, українського народу, його мови, звичаїв і традицій;
  • розширення знань учнів про історичне минуле України;
  • усвідомлення цінності людського життя та тих складових частин, які впливають на нього, роблять його багатогранним, плідним і корисним.

Обладнання: святково прикрашений зал, аудіо та відео презентації.

 

Хід

Вступне слово вчителя.

  • Подивіться, будь ласка, у вікно: шепоче замріяний вітер слова ,  день стоїть у шелестах снігу і морозу. Обнялися голубе небо і гілки оголених осінню-чарівницею дерев. Такою ми бачимо під зимовим сонцем нашу неньку - Україну. Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися у боротьбі за єдність і незалежність України, здобути волю, вибороти справедливість.

 

Учень:

Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа - частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою

 Понад Майданом сонця лик сія...

Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є!

Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

І лине пісня про мою країну!

 

(Демонстрація відео під пісню «Лише у нас на Україні»)

 

 

 

Вчитель.

  •       Тож ми з вами зібралися тут на виховну годину, тема якої « Мій рідний край, моя земля, що зветься величаво – Україна!».  І сьогодні ми поведемо мову про чарівну зо лоту сторону всіх людей наших – Україну .

  •       Тож давайте разом з вами поринемо в історичне минуле і пройдемо шляхами становлення незалежності України.

Слово надається  учню-історику.

 

Учень-історик.

Із тисяч народів і народностей світу майже 200 виросли в нації — створили свої держави й домоглися визнання світової спільноти, серед них — Україна.

1) Віддавна на території України існували держави скіфів, сарматів та інших народів, але відправним пунктів української державності і культури вважається Київська Русь (ІХ-ХІІІ століття).

2) Формування новітньої нації припало на часи визвольної війни 1648-1657 років під проводом Богдана Хмельницького

- Яка мета була у Б. Хмельницького? Чи вдалося йому здійснити її?

(Учні відповідають)

3) Важливим етапом єдності став День Соборності України – 22 січня 1919 р.

- В чому полягало його значення?

(Учні відповідають)

4) 24 серпня 1991 року було проголошено незалежність України

- Що дала незалежність Україні?

(Учні відповідають)

 

5) Листопад 2013 – лютий 2014 р. – «революція гідності».

 

Вчитель.

  •                 Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша Батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробування і не скорилася. Ми можемо гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.                                             
  •                 Наша Україна – це могутня та сильна держава. Вона пройшла сходинками від хиткої та слабкої до величної та незалежної. І, здавалось, тільки жити та радіти життю.  Але ж ні, ворог наш не спав.
  •                 З листопада 2013 – по лютий 2014 р. відбулася  «революція гідності». Ці події тривожать і не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас необхідно усвідомити за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «небесна сотня».
  •                 Кровоточать і тепер рани наших сердець з приводу того, що відбувається на Сході нашої держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.  Сьогодні на всі 5 материків і на всі 4 сторони видно, як ми живемо, як будуємо свою велику державу, як сіємо в землю зерно разом  з надією на мир та спокій у нашій країні, тому що весь світ спостерігає за нами.
  •                 Важко живеться тепер нашим людям, але ми сильна нація, яка зможе здолати всі незгоди, повернути на наші землі мир та спокій, подарувати нашим дітям затишок у рідній країні.

 

 

Учень:

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод -

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

 

 

  • І завершуючи наш невеличкий вступ, я хочу ще раз сказати, що в цей нелегкий час, коли точаться бої на Сході і Півдні, ми повинні бути справжніми патріотами, відстоювати єдність,  суверенітет і незалежність України.

Тож бажаю нам всім миру, спокою і світлого майбутнього!

 

Слава Україні!

 

 

 

 

 

 

Звучить мелодія. Виходить учениця і декламує вірш:

 

У цім краю з любові терпне серце,

Тривога світла доторка плеча.

Тут синім оком лісове озерце

Проводить вдаль скороминущий час.

Де материнки незбагненні чари,

Отут мій дім, отут моя земля.

Колосся піднімаючи до хмари

Під самий обрій пролягли поля.

Земля тремтить у сонячнім промінні,

Вже будить зайчик сонячний дуби.

…Лиш тут відчула я земне тяжіння,

Лиш тут я можу мріять і рости.

 

 

Мелодія стихає.

До залу заходить учениця:

Що то, люди, за країна -

Неба синього блакить,

На ланах у серпні жито

Стиглим золотом блищить?

У якій, скажіть, країні

Клімат лагідний, м’який?

Бог відводить буревії,

Негаразди всіх стихій?

 

Учень:

Люди мудрі, працьовиті

У країні тій живуть.

На чуже не зазіхають

І свого не віддадуть.

У якій іще країні

Так земля родить охоча?

Наче пісня солов’їна -

Мова ніжна і співоча?

Гори є і полонини,

Є моря, річки, ліси…

Загалом, то є країна

Невимовної краси!

Учениця:

Гордо, голосно, дитино,

Ти назви ім’я країни,

У якій, хвалити Бога,

Народився і живеш.

Їй дочкою є чи сином

І, коли ти підростеш,

Будеш їй творити славу,

Розбудовувать державу.

Отже, зветься ця країна,

Незалежна і єдина -

(всі хором) Наша ненька – Україна!

 

Далі заходять діти і говорять по рядочку слава вірша:

1. Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

2. Моя Україна найкраща у світі!

3. Моя Україна – це ліс і озерця,

4. (Разом) Безмежні степи і чарівні джерельця.

1. Красиві пейзажі і гори високі,

2. Маленькі струмочки і річки глибокі.

3. Сади чарівні, мальовничії села,

4. (Разом) Моя Україна – це пісня весела.

1. Це щира, багата, як світ її мова,

2. Крилата така, мелодійна  чудова.

3. Її обереги верба і калина,

4. (Разом) Найкраща у світі –  моя Україна.

1. Бо нам найрідніші Вітчизна і мати.

2. То як же нам, дітям, її не кохати!

3. Моя Україна – козацькая слава!

4. (Разом) Така волелюбна й мирна  держава.

1. Вона дорога нам, і рідна, і мила,

2. Бо світ перед нами, як мати, відкрила.

3. Вітчизна свята, дорога Україна,

4. (Разом) Для кожного з нас ти у світі – єдина.

 

Учень:

Блакитне небо і пшеничнії поля,
І запах свіжоспеченого хліба
І мальви під вікном-оце моя земля,
Я з гордістю скажу-це Україна.
 

Учениця:
Це край де народилась я ,
Пізнала світ,відчула сонця промінь.
Це край,де є безмежнії поля,
Й щоночі чути солов’їний голос.

Учень:
В одному слові-Україна-це любов,
Це пам’ять,це традиції,минуле,
Її історія,її пролита кров
Це незалежність,й міць яку здобули.


Учениця:
Отож складімо дяку й шану тому,
Що в серці й вголос скаже - патріот,
Який не зрадить,а молитись буде
За рідну землю і за рідний наш народ.


Учень:
А ми просімо Бога,щоб тримав в опіці,
Ту неповторну,милу,золоту.
кохану неньку --  нашу Україну,
Оту красиву й завжди чарівну.


Учениця:
Бо Україна-джерело життя,
То наша гордість,невід’ємна сила. 
Вона-це пісня,щира й гомінка,
Яка у світі є лише єдина.

Пісня про Укаїну.

 

Учениця:

Мій край чудовий — Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов’я.

Все найдорожче в цілім світі,
Бо тут почався наш політ.
Цвітуть волошки сині в житі,
Звідсіль веде дорога в світ.

І найдорожча рідна мова
Джерельцем радісно дзвенить,
І мила пісня колискова,
Чумацький шлях кудись зорить...

Усе найкраще і єдине,
І радощі всі, і жалі...
Мій рідний краю, Україно!
Найкраще місце на Землі!

 

 

 

 

 

Учениця:

Вчора жив ти, хлопчино, у мирній країні,
А сьогодні в руках автомат,
Хлібороб у десятім коліні,
Захисник України,солдат!


Учень:
Вчора в полі зерно ти віяв,
І не знав ти,що заздрить брат,
Про майбутнє держави мріяв,
Захисник України,солдат!


Учениця:
Вчора діти стрічали: « Тато !»,
І кричали: «Ти кращий із тат»,
І все ближчала зустріч із катом,
Захисник України,солдат!


Учень:
Вчора був ще щасливий ранок,
Вчора дім процвітав і сад,
А сьогодні прийшли бандюгани,
Й лиш на тебе надія, солдат!

 

 

Молитва за солдат.

Учениця:

Я впаду на коліна в храмі
І в молитві складу долоні,
Щоб усі українські мами
Дочекались синів додому,
Щоб усі українські діти
Татусів змогли обійняти.
Щоб усі ми могли радіти,
Повертайся живим, солдате!

 

Учень:

«Повертайтесь живими», — прохаємо вас,
до батьків і дітей, до дружин і родини.
З перемогою ждем, через відстань і час
ми благаємо вас: «Повертайтесь живими!»
Проженіть злу орду, що напала на край,
і замкніте від неї кордон Батьківщини,
на полях тільки хліб колоситься нехай,
але просимо вас: «Повертайтесь живими!»

Учениця:

Я не хочу війни, я не хочу розрухи,
Я не хочу втрачати, не хочу страждань!
Я не хочу, щоб в тата в крові були руки,
І не хочу я чуть материнських  волань!


Учень:
Наче яструб недоля прийшла на Вкраїну,
Наче гойдалки стрімко секунди пливуть.
Я не знаю, що буде із нами надалі.
Час покаже, години невпинно ідуть…


Учениця:
Але вірю, що зміни вже не за горами,
І свободи вже стяг майоріє в серцях.
Мирне небо хай завжди ясніє над нами,
І Вкраїни хай славу увічнять в віках!

 

Пісня «Над землею тумани»

 

 

 

 

Учениця:

Встану я раненько Богу помолитись,

Україні-неньці до землі вклонитись.

Всі ми твої діти з заходу до сходу –

Для Вітчизни квіти єдиного роду.

Хочу, щоб у мирі людство все зростало,

В злагоді й любові ненька їх плекала.

Щоб не голосили матері в скорботі,

Дай нам, Боже, сили винести турботи.

Хай молитва лине в доброму єднанні,

Не дай, Боже, згинуть у протистоянні.

Здорового глузду нашому народу,

Не порушить дружбу слов’янського роду.

Хай живе Вкраїна! Велич їй і слава!

Ти найкраща в світі велика держава!

 

Учениця:

На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.

 

Учень:
Ти з давніх віків непокірна була 
І волю свою боронила невпинно. 
Нарешті збулося - її здобула 
Звитяжна моя Україна.

 

Учениця:
На землях твоїх неозорих степів
Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів
Моя золота Україна.

 

Учень:
В садах і дібровах в вечірні часи 
Чарує нас пісня дзвінка солов їна 
І чути співочі дівчат голоси, -
Пісенна моя Україна.

 

Учениця:
Тепер ще не легко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.

 

Учень:
Квітуй, мов калина, на плесами вод, 
Будь в дружбі і праці міцна та єдина. 
Хай буде щасливим твій вільний народ, 
Прекрасна моя Україно!

 

Учениця:

Живи, Україно, живи для краси, 
Для сили, для правди, для волі!.. 
Шуми, Україно, як рідні ліси, 
Як вітер в широкому полі.

 

Учень:
До суду тебе не скують ланцюги, 
І руки не скрутять ворожі: 
Стоять твої вірні сини навкруги 
З шаблями в руках на сторожі.

 

Учениця:
Стоять, присягають тобі на шаблях 
І жити, і вмерти з тобою, 
І прапори рідні в кривавих боях 
Ніколи не вкрити ганьбою!

 

Учень:

Де небо синє, золоте колосся,
Співуча мова, пісня солов'я,
Там, де віків далеких стоголосся, 
Там Україна, там любов моя. 

Учениця:

Вона красива, горда, незалежна
Та дуже мудра, хоч і молода.
Її душа хоробра, та безмежна,
І чиста, як криниць її вода. 


Учень:
Вона усюди: там, де степ і квіти,
Від Кримських гір аж до самих Карпат.
Вона усюди: де сміються діти
І де волошок ніжний аромат. 


Учениця:
Вона усюди: в Харкові, у Львові,
Там, де і Київ, там, де і Донецьк,
Там, де птахи, де мрії кольорові,
Старий Дніпро та теплий вітерець. 


Учень:
Вона гуляє, де росте барвінок, 
Молитву промовляє на полях
І пише вірші, а на тих сторінках
Вечірні зорі та Чумацький Шлях. 


Учениця:
Вона і там, на вільних полонинах, 
І там, де Дністер, Псел або Десна,
Там, де ставки, де верби та калина, 
Там, де в серцях людей завжди весна. 


Учень:
Вона блукає по стежках, дорогах,
У Ворсклі губить всю свою печаль,
Про мирне майбуття благає Бога,
Пускає сльози, схожі на кришталь. 


Учениця:
Вона одна, не можна убивати, 
Рвучи її серденько на шмаття...
Вона лиш хоче, хоче нам сказати:
"Не треба, бо не буде вороття... " 

 

Учень:
Всі разом — ми сила, єдина сім’я!
Всі разом — майбутнє держави!
Зберемо насіння з святого зерна,
Важливі розв‘яжемо справи.
 

Учениця:

Єднаймося, ж, Браття! Ходімо вперед!
Разом – нездоланна ми сила!
Яка ж є різниця, то Захід чи Схід,
Батьківщина одна – Україна !

Учениця:

Все скінчиться! Україна переможе!
І здолає ворога віднині!
І народ наш сильний! Все він зможе!!!
Слава! Слава!

(Всі разом) Слава Україні!!!

 

 

Пісня «Україна – це ми!»

Діти співають пісню, показуючи жестами, що вони є частинкою України. На завершенні пісні діти піднімають картки з назвами областей України, таким чином об’єднуючи країну в єдину та неподільну.

 

 

Вчитель.

  •   І завершуючи наш урок, я хочу пригадати слова П.Тичини «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була!».

Ми з вами живемо в Україні, тому ми повинні знати і шанувати історію , традиції і культуру нашої держави.

І в цей нелегкий час, коли точаться бої на Сході і Півдні, ми повинні бути справжніми патріотами, відстоювати єдність,  суверенітет і незалежність України.

Тож бажаю нам всім миру, спокою і світлого майбутнього!

Вкраїно - богине! Вкраїно - кохана,

Молитва боляща, розтерзана рано...

Я лину до Бога, бо вмію літати,

Я буду молитись, я буду благати,

За тебе, Вкраїно, за тебе, свободо,

За долю пресвітлу вкраїнському роду.

Я вірю: Всевишній і Діва Марія...

 Почують молитву, молитву надії.

Слава Україні!

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
22 січня
Переглядів
2348
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку