Відмінності між планетами

Дата: ___/___/___                                Урок № ___                                       Клас: 5

Тема: Відмінності між планетами

Мета: навчальна: сформувати поняття «планета», ознайомити з планетами Сонячної системи, формувати знання про відмінності між планетами, розміри планет, природу їхнього обертання, уміння порівнювати та створювати просторові уявлення про розміри небесних тіл, відстані між ними, взаємне розміщення тіл, забезпечити практичне спрямування вивчення астрономічних явищ; розвивальна: розвивати в учнів уявлення про навколишній світ, бажання самостійно опановувати невідоме, популяризувати астрономічні знання, формувати науковий світогляд; виховна: виховувати цікавість до навколишнього світу, відповідальне ставлення до своєї планети.

Очікувані результати: знаннєвий компонент:  наводить приклади впливу космічних чинників на Землю; небесних тіл, що складають наш Всесвіт; діяльнісний компонент: описує загальну будову Сонячної системи; відмінності між планетою і зорею; розрізняє небесні тіла (планета, зоря, галактика); типи планет, туманностей, зір і галактик; ціннісний компонент: усвідомлює необхідність вивчення Всесвіту.

Базові поняття та терміни: небесні тіла, планети, планети-гіганти.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

I.   Організаційний момент

II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1.  Вправа «Четвертий зайвий».

2.  Опрацювання таблиці «Ознаки планет». Робота в парах. (Роздавальний матеріал.)

3.  Вибірковий диктант.

Виберіть і запишіть назви супутників планет земної групи.

Земля, Меркурій, Фобос, Венера, Місяць, Полярна зірка, Деймос, Сиріус.

4.  Фронтальна бесіда.

— Що таке планети?

— Чим планети відрізняються від зірок?

— Які планети входять до земної групи планет?

— Які особливості планет земної групи? Чому вони мають таку назву?

5.  Перевірка домашнього завдання.

Отже, ми з вами сьогодні продовжуємо подорож і дослідим планети далі. На нашому шляху знаходяться планети, набагато більші від планет земної групи. Вони мають не один чи два, а набагато більше супутників. Ці планети цікаві своєю загадковістю та приваблюють незвіданими територіями. Ми привідкриємо «віконце» в космічний простір та познайомимся з новими космічними об’єктами.

III. Засвоєння нових знань

Планети — це кулеподібні небесні  тіла, що рухаються навколо Сонця на різних відстанях по певних орбітах.

На відміну від зір, вони не випромінюють світло і тепло. Планети, що розташовані поруч з Землею, обертаються на різних відстанях навколо Сонця за власними траєкторіями, які називають орбітою. Ми будемо говорити саме про ці планети. Світяться вони на небі відбитим від Сонця світлом. Відрізняються за розмірами і розташовані на різній відстані від Сонця. Залежно від цього вони отримують різну кількість сонячного тепла, тому чим далі від Сонця, тим холодніше на планетах. Усі планети Сонячної системи поділяють на дві групи.

Планети земної групи

Меркурій, Венера, Земля і Марс — планети земної групи. Мають порівняно невеликі розміри, значну густину та складаються здебільшого з твердих речовин.

Планети-гіганти

Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун — планети-гіганти. Мають великі розміри, малу густину та складаються переважно з газів. Маса планет-гігантів становить 98 % від сумарної маси планет Сонячної системи.

Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун складаються переважно з газів. Ці великі планети часто називають газовими гігантами. Юпітер — найбільша з планет. Як і три інші гіганти, він оточений товстим шаром атмосфери, що складається переважно з водню і гелію. Ймовірно, усередині Юпітера є тверде ядро з льоду і каменю. Сатурн знаменитий тим, що його оточують яскраві кільця, утворені дрібними уламками криги, які обертаються навколо планети. Уран і Нептун також мають кільця.

Основна відмінність планет-гігантів від планет земної групи — їх істотно більші маси й розміри. Водночас густини цих планет значно менші, ніж у планет земної групи, що свідчить про різницю їх хімічного складу. Всі планети-гіганти мають потужні воднево-гелієві атмосфери з домішками аміаку і метану (до 0,1 %), а також великі системи супутників і кілець. Планети цієї групи обертаються навколо своєї осі набагато швидше, ніж планети земної групи. При цьому кожна з них має помітно менший період обертання екваторіальних зон у порівнянні з приплюсненими.

Напишіть порівняльну характеристику планет земної групи та планет-гігантів.

Відмінності між планетами-гігантами.

Юпітер — це найбільша планета Сонячної системи. Маса Юпітера та сила тяжіння на його поверхні відповідно у 318 та 2,5 рази перевищують земні показники.

Якщо спостерігати за Юпітером у телескоп, можна помітити світлі та темні смуги, що йдуть паралельно екватору. Вони мають хмарову природу і відносно стійкі протягом днів та тижнів, але змінюються протягом років. Для Юпітера властивий стійкий тип атмосферної циркуляції. У 1831 році в південній півкулі Юпітера було виявлено Велику червону пляму. Червона пляма — потужний антициклон, що обертається проти годинникової стрілки. Виникнення Червоної плями пов’язане з різною швидкістю руху атмосферних мас, між якими вона розташовується. Маси, розташовані вище, рухаються проти годинникової стрілки повільніше, ніж ті, що розташовується нижче.

З усіх наявних супутників Юпітера чотири були відкриті Г. Галілеєм у 1610 р. і названі ним: Іо, Європа, Ганімед, Каллісто. На Іо виявлені діючі вулкани. Поверхня Європи вкрита мережею тріщин різної глибини. Один із боків Каллісто вкритий кратерами, вік яких становить близько 4 млрд років і які виникли внаслідок потужного метеоритного бомбардування на ранньому етапі існування Сонячної системи.

 Юпітер має 63 супутники. Один із найбільших серед супутників є Ганімед. Ганімед — найбільший супутник не лише Юпітера, а й узагалі в Сонячній системі. Вважають, що він складається з води або льоду. Поверхня супутника відбиває близько 40 % сонячного світла, і її температура становить 140 °К.

Іо — супутник Юпітера, на якому космічними станціями «Вояджер» виявлено діючі вулкани. Тим самим було підтверджено відповідну гіпотезу відомого українського астронома С. К. Всехсвятського.

Європа — супутник Юпітера, на думку астрономів, укритий відносно товстим шаром водяного льоду.

На малюнку представлені супутники Юпітера, які описав Г. Галілей.

Наступна планета-гігант — це Сатурн.

Ця планета носить ім’я бога землеробства.

Маса Сатурна в 95 разів більша за масу Землі. Система кілець Сатурна була відкрита Х. Гюйгенсом у XVII ст. Кільця мають складну структуру і складаються з великої кількості окремих вузьких кілець, утворених частинками, вкритими льодом чи інеєм. Середній поперечник частинок становить близько 1 м. Ширина кілець Сатурна становить близько 140 000 км, а їхня товщина не перевищує 1 км.

Температура на Сатурні — +170 °С. Він має 47 супутників. Титан — найбільший з них.

Уран названий на честь грецького бога неба.

Уран майже в чотири рази більший за Землю. Він рухається навколо Сонця з періодом 84 земних років. Маса Урану в 14,6 разу більша за масу Землі. Цю планету було відкрито англійським астроном Вільямом Гершелем 13 березня 1781 року. Уран має 27 супутників та систему кілець. День на Урані завдовжки 16 годин, а рік — 84 земні роки.

Атмосфера на Урані — це суміш газів водню, гелію, метану та амонію. Уран рухається навколо Сонця, лежачи на боці.

 Нептун — восьма за віддаленістю від Сонця, четверта за розміром і третя за масою планета Сонячної системи, що належить до планет-гігантів. Її орбіта перетинається з орбітою Плутона в деяких місцях. Також орбіту Нептуна перетинає комета Галлея.

Ця планета названа на честь грецького бога моря. 

Середня відстань Нептуна від Сонця у 30 разів більша, ніж у Землі, і становить приблизно 4497 млн км. Це означає, що світло від Сонця доходить до Нептуна трохи більше чотирьох годин. Тривалість року, тобто час одного повного оберту навколо Сонця,— 164,8 земного року.

Атмосфера Нептуна — це, здебільшого, водень і гелій з невеликою домішкою метану: синій колір Нептуна є результатом поглинання червоного світла в атмосфері цим газом, як на Урані. В атмосфері Нептуна були виявлені явища, схожі із земними полярними сяйвами. Відомі 13 супутників Нептуна: один великий, три середні і дев’ять маленьких. Поверхня немає твердих структур і складається з газів та рідин. Атмосфера представлена воднем.

Вправа «Розташуй планети».

На дошці — картинки в довільному порядку. Їх необхідно розташувати в певному порядку.

Розташуйте планети в порядку від найближчої до Сонця.

IV. Закріплення нового матеріалу

1.  Вправа «Згадаємо основне».

Учням пропонується за кілька хвилин повторити основні терміни з вивченої теми, користуючись записами в зошиті. Потім учні відповідають на запитання, що було головним на уроці.

2.  Заповнення таблиці «Планети земної групи».

Користуючись отриманою інформацією, заповніть таблицю.

Планети земної групи

 3.  Вибірковий диктант.

Виберіть назви супутників Юпітера та запишіть їх.

Іо, Фобос, Місяць, Європа, Африка, Ганімед, Деймос, Калісто.

V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.  Завдання для всього класу.

Опрацювати у підручнику § _______

2.  Індивідуальне завдання.

1)  Підготувати міні проект «Наш дім – Сонячна Система» (___.___.___)

2)  Підготувати міні-проект «Світ галактик»(___.___.___)

VI. Підбиття підсумків уроку