Відомі фізики, що родом з України

Серед українських вчених, що сягнули вершин європейської і світової науки, одне з почесних місць належить Іванові Пулюєві. Своєю науковою і технічною діяльністю він заслужив широке міжнародне визнання. Але до недавнього часу залишався майже невідомим в Україні, на рідній Батьківщині, для кращого майбутнього якої невтомно працював поза її межами впродовж усього життя. У 1995 р. на державному рівні відзначено 150-річний ювілей Івана Пулюя.

Найважливіші досягнення Пулюя в галузі фізики стосуються катодних та Х-променів. Сконструйована за 14 років до відкриття В. К. Рентгена, вона генерувала промені, названі згодом рентгенівськими. За допомогою цього пристрою І. П. Пулюй вперше у світовій практиці зробив знімок зламаної руки 13-річного хлопчика, знімок руки своєї дочки з шпилькою, що лежить під нею. Серія рентгенограм органів людини, виконана Пулюєм, була настільки чіткою, що дозволила виявити патологічні зміни в тілах пацієнтів. Однак відсутність належним чином обладнаної лабораторії і матеріальні труднощі сильно гальмували дослідження вченого.

Погруддя українському вченому та винахіднику Івану Пулюю під час відкриття на території Івано-Франківського національного університету нафти і газу. Івано-Франківськ, 21 вересня 2015 року.

Учений і конструктор, організатор ракетної та космічної програм СРСР, засновник практичної космонавтики, член Академії наук СРСР (1958); двічі Герой Соціалістичної Праці (1956, 1961); лауреат Ленінської премії (1957).

Ставши головним конструктором міжконтиненталних балістичних ракет, Корольов успішно здійснює пуск у серпні 1957 року, а в жовтні 1957 року був запущений перший у світі штучний супутник Землі. Менш ніж за місяць у космос запускається собака Лайка. Модифікована триступенева ракета Р-7 дозволяє 12 квітня 1961 року вивести на орбіту космічний корабель «Восток» із першим у світі космонавтом Юрієм Гагаріним.

Авіаконструктор  двічі не отримав Нобелівську премію: у 1957 році — за супутник і в 1961 — за Гагаріна. Коли представники Нобелівського комітету звернулись до нашого уряду з проханням назвати прізвище головного конструктора — щоб присудити йому премію, то Хрущов відповів: «У нас творцем нової техніки є весь народ!».

Юрій Васильович Кондратюк (справжнє ім'я Шаргей Олександр Гнатович) — український вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор так званої «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон».

У 1929 ро­ці Кон­дра­тюк пуб­лі­кує пра­цю "За­во­ю­ван­ня між­пла­нет­них прос­то­рів". У ній сис­те­ма­ти­зо­ва­но, тех­ніч­но й ма­те­ма­тич­но об­ґрун­то­ва­но ідеї кос­мо­нав­ти­ки, роз­гля­ну­то мож­ли­вос­ті ство­рен­ня про­між­них баз на штуч­них, або при­род­них су­пут­ни­ках ма­лої ма­си для до­зап­рав­ки кос­міч­них ко­раб­лів, опи­са­но конс­трук­ції спус­ко­во­го апа­ра­та з ае­ро­ди­на­міч­ним галь­му­ван­ням, роз­гля­ну­то мож­ли­вос­ті ви­ко­рис­тан­ня кри­ла­тих ра­кет.

Меморіальна дошка на честь Ю.В.Кондратюка у Харкові, вул. Сумська, 36/38.

Український фізик, відомий передусім як винахідник антирефлексійного покриття лінз. У 1935 році О. Смакула робить епохальне відкриття, на яке отримав перший у світі патент, - спосіб поліпшення оптичних приладів, що отримав назву "просвітлення оптики".

Суть відкриття в тому, що поверхню скляної лінзи покривають спеціальним шаром певного матеріалу, що значно зменшує відбивання світла від поверхні лінзи й одночасно збільшує контрастність зображення.

Український вчений у галузі зварювальних процесів і мостобудування. Академік АН УРСР (1929). Герой Соціалістичної Праці (1943). Заслужений діяч науки УРСР (1940). Фундатор і перший керівник Інституту електрозварювання АН України. Батько академіка Бориса Патона. Патон Євген Оскарович

В 1929 році організував в Академії наук України кафедру інженерних споруд, на базі якої створено Інститут електрозварювання (1934). 1934–1953 років — директор Інституту електрозварювання АН України. Автор понад 350 праць. Займався проектуванням і будівництвом мостів. Створив методи розрахунку раціональних конструктивних схем металевих проймових споруд мостів, дослідив умови їх роботи, розробив способи відбудови зруйнованих мостів. Автор чотирьохтомної праці «Залізні мости»

У роки Великої Вітчизняної війни зробив визначний внесок в обороноздатність СРСР: розробив і впровадив технологію та обладнання для зварювання спеціальних сталей, зокрема, для танкових башт. 1953 року ім'ям Є. О. Патона названо міст через Дніпро у Києві, який споруджувався під керівництвом Є. О. Патона.