Матеріал для учнів 9-11 класів. У презентації багато інформації, яку не завжди подають на уроках літератури. Тут ми знайомимося із Шевченком- хіпстером, офортистом, веселим та кмітливим парубком, коханцем, що полонив багато жіночих сердець... Але, звісно ж, про художника і поета, що став пророком на багато поколінь українського народу та борцем за свободу України та волю українського народу... Прошу написати відгук, якщо хтось скористається моєю роботою.
Щорічно 9 та 10 березня Україна відзначає Шевченківські дні − дати народження і смерті поета, що став головним українським пророком і народним символом. Його називають провісником нового життя, народним пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу, тому й залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до роду. Духовну велич і красу українського слова він підніс на найвищу височінь.
Український поет – автор відомої збірки «Кобзар», поем, драми «Назар Стодоля», російськомовних повістей; ідейний натхненник Києво-Мефоді-ївського товариства.І це все при тому, що мав 2 класи церковно-парафіяльної школи, здобув багато знань завдяки баронесі Софії Енгельгардт. Вона навчала юного козачка польської та французької мов.
У своїй автобіографії Тарас Григорович писав, що своєю свободою він завдячує Карлу Брюллову та Василю Жуковському: великий російський художник написав портрет поета. Картину вирішили продати на аукціоні та витратити отримані кошти на звільнення Шевченка. 2500 рублів — еквівалент 45 кілограмів срібла — саме стільки було витрачено на викуп поета з кріпацтва. Це були дуже великі кошти. На сьогоднішній еквівалент - це приблизно 40000 доларів. Найцікавіше, що частково гроші були надані імператорською родиною.
ХІПСТЕР ХІХ СТОРІЧЧЯТарас Шевченко був невисокого зросту — трохи більше 164 см. У роки життя в Петербурзі Т. Шевченко заробляв пристойні кошти, які з радістю витрачав на модний одяг. Зокрема, у своєму щоденнику поет писав про особливе задоволення, отримане від придбання гумового плаща-макінтоша, який вартував 100 карбованців. Улюбленим напоєм Тараса був чай з ромом.
«Віруй глибокодумно»«Віруй глибокорозумно, писав він мені в одному листі з Новопетровського укріплення, втішаючи в сімейному горі, яке тоді спіткало мене. Я був свідком, коли Шевченко, слухаючи блюзнірство хазяїна, в якого він жив, сказав: «Знущатися з тих морально-релігійних переконань, які освячені віками і мільйонами людей, нерозумно і злочинно». Великий поет був глибоко віруючою людиною. Ось що згадує на цю тему лікар Андрій Козачковський, який познайомився із Тарасом Григоровичем у 1841-му році в Петербурзі:
Офортист(різновид гравюри на металі, який дозволяє отримувати відтиски з друкарських форм, які попередньо оброблені кислотами)Тарас Шевченко – «Живописна Україна» –академік гравюри, один із перших у тогочасній Російській імперії, автор багатьох офортів на класичні та власні сюжети.серія малюнків Тараса Шевченка, виконаних у техніці офорту в 1844 р.
Тарас Шевченко багато разів за своє життя закохувався. Серед симпатичних йому жінок була односельчанка Оксана Коваленко,польська швачка Дзюня Гусиковська, натурниця Амалія Колберг, княжна Варвара Рєпніна-Волконська, дружина полковника Ганна Закревська, Анна Ускова. Після повернення із заслання Тарас закохався в 14-річну актрису Катерину Піунову.
ЛИКЕРА ПОЛУСМАКОВА: ВЕСІЛЛЯ, ЩО НЕ ВІДБУЛОСЯа останнім коханням його стала 20-річна служниця Ликера Полусмакова. 20-річна наймичка цілком полонила серце поета, про що відомо з біографії митця. На 46 році життя Шевченко закохався у дівчину та збирався на ній одружитися. Він готував для нареченої посаг, готувався до весілля, однак не судилося. До самої смерті Тарас Григорович мріяв знайти кохання і побудувати сім’ю, але ні з ким не склалися тривалі відносини. Крім цього, є версія, що у поета був роман із дружиною Михайла Максимовича — Марією, адже через 9 місяців після початку їхнього тісного спілкування у Максимовичів народився син. Однак багато істориків називають це чутками, оскільки Михайло був близьким другом Тараса, і останній не міг так з ним вчинити.
Шевченкова весна Весна – особливий період для Тараса Шевченка, адже всі найголовніші події сталися саме в цей період його життя: 9 березня народився великий поет 25 квітня 1838 року став вільним від кріпацтва 26 квітня 1840 світ вперше побачив збірку «Кобзар» 5 квітня поета заарештували 7 квітня 1857 року він отримав звістку про волю
Друзі Кобзаря Друзями Кобзаря були відомі постаті: Іван Сошенко, Євген Гребінка, Василь Григорович, Олексій Венеціанов, Василь Жуковський, Карл Брюллов. В Академії мистецтв Шевченко товаришував з Василем Штернбергом, з яким вони були «нерозлийвода». Після повернення із заслання Шевченко подружився із геніальним актором-трагіком Айрою Олдриджем.
Перші поетичні спроби. Працюючи і навчаючись у дяків, Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури. Шевченко наполегливо працював над поповненням своєї освіти, жадібно читав твори класиків світової літератури й захоплювався історією та філософією. Першу збірку своїх поетичних творів Шевченко видав 1840 р. під назвою «Кобзар». Окремими виданнями вийшли поеми «Гайдамаки» та «Гамалія». Вірші Тараса справили на українське суспільство велике враження, проте російська богема загалом негативно поставилася до молодого поета, звинувативши його у тому, що він пише «мужицькою мовою».
Геній, мислитель, пророк. Філософський характер творчості Т. Шевченка відображає її народність, коли кожне явище життя розглядається мовби очима народу, з позицій народу, кожна подія минувшини чи сьогодення вимірюється народною мораллю, чистотою душі трудової людини. Для філософії Т. Шевченка характерне нове, мистецько-поетичне розуміння світу.
«Кобзар»Воістину непроста доля цієї книги. Вірші й поеми, що становлять «Кобзар», складалися на тернистих дорогах життя автора, писалися то в мандрівках, то в казематах, складалися при світлі білих ночей Півночі й у пісках пекучих пустель закаспійських, під самотнім сонцем вигнання. За життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова, а в 1860 році був удостоєний звання Академіка гравіювання від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта Притча про робітників на винограднику.
Найменше в світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір. Зшиті сторінки павутинкою…У книжці – 12 сторінок, на кожній – 8 віршованих рядків. Дві сторінки – з ілюстраціями: портрет Т. Г. Шевченка та копія малюнка «Батькова хата».
Пам’ять про Великого Кобзаря. У світі налічується близько 1384 пам’ятники Кобзареві. Така кількість є другою для однієї особи. Більше, як вважають дослідники, лише пам’ятників Ісусу Христу. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко, в тому ж році з’явився і перший монумент в Україні − в садибі Алчевських у Харкові.
ШЕВЧЕНКО НА МЕРКУРІЇОдин із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Кобзаря. Кобзар обожнював зоряне небо. Теплими літніми ночами він міг гуляти надворі аж до самісінького ранку, мовляв, «незчисленні зіроньки не пускають мене в хату». Саме під зоряним небом на березі Дніпра він сказав своєму другові Андрію Козачковському: «Як гарно бути поетом, якби він міг бути тільки поетом, а не громадянином».
Зображення Шевченка є на стогривеннійбанкноті. У 2002 році на території невизнаної Придністровської Молдавської республіки з’явилася оновлена 50-рублева банкнота з портретом Тараса Шевченка на лицьовій стороні. Раніше в обігу тут були купюри в 50 000 рублів із зображенням пам’ятника Тарасові Шевченку перед університетом в Тирасполі.
В Україні налічується 164 населених пунктів, названих на честь Тараса Григоровича Шевченка. Крім того, в його честь названо місто Форт-Шевченко в Казахстані, а також морська затока в Аральському морі й гора на північному схилі Великого Кавказу. 500 м² − площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги рекордів України. Графіті малювали ночами протягом двох тижнів.
Скиньте з Шевченка шапку. Та отого дурного кожуха. Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха. Ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім: Йому було перед смертю всього лише сорок сім. А то підробили діда і шкутильгаєте з дідом. Ліниву свою недолугість за ним пускаєте слідом. А він вибухає і шпетить всю вашу дурну макітруІ молодо круговертить. Молодо! Проти вітру!А він все шукає до пари — наймичку з сиротою,А він пропада за маною — не вашою, а отою! І горне гору роботи, бо в нього роботи гора. Гори до нього горнуться, сонце — на вістрі пера. Він пильно у нас вдивляється. Вільний свавільний самум. Здається, ядерно вибухне з отих непокірних дум. А то регоче і тішиться, наче хлопчисько радий. Шевченко був молодим. Шевченко завжди молодий. Цим віршем Івана Драча та цим автопортретом Шевченка нагадую собі і всім нам, що Тарас був різним. Бо був, як і ми всі, людиною.
