Марко Вовчок «Маруся». Життя і творчість. Історія написання

8 клас УЛ

 Марко Вовчок «Маруся». Життя і творчість. Історія написання

Мета: Ознайомити учнів з біографією Марка Вовчка, її внеском в українську літературу, історією створення повісті «Маруся», розкрити тему героїзму та патріотизму.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: ноутбук, зошит, підручник, наочність

Перебіг уроку

І. Актуалізація нових знань

Чоловіки нею захоплювалися, обож­нювали, кохали та проклинали. Через неї накладали на себе руки. Жінки пліткували, ревнували, заздрили, осуджували й ненавиділи. Заміж — «не кохаючи»

ІІ. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу

1. Життєвий і творчий шлях Марка Вовчка (Марія Вілінська, 1833–1907) народилася в Орловській губернії (Росія) у збіднілій дворянській родині. Батько, Олександр Вілінський, помер, коли Марії було 6 років. Мати, Параска Петрівна, згодом вдруге вийшла заміж. Вітчим був жорстоким картярем, через що життя в родині було важким. Переїхавши в Україну, досконало вивчила мову, звичаї, стала першою жінкою-письменницею в українській літературі. Отже, Марія Вілінська походила зі зросійщеної польсько-української дворянської сім’ї. Вітчим був картярем і п’яницею, тому мати відправила доньку до приватного харківського пансіону. Звідти та поїхала до заможної тітки в Орел. 15-річна Маша була красунею, тож багатих кавалерів їй не бракувало. Однак свій вибір вона зупинила на Опанасові Марковичу, поміщицькому синові з Полтавщини. До Орла його заслали за причетність до Кирило-Мефодіївського братства. Згодом Марія зізнавалася Герценові, що вийшла заміж «не кохаючи, а лише прагнучи незалежності». Подружжя переїздить до Чернігова, де Маркович обійняв посаду коректора «Губернських відомостей». Він не переймався чинами та грошима. Його покликанням було записування народних пісень і звичаїв. Упродовж 1850-х Марковичі живуть у Чернігові, Києві, Качанівці, Немирові. Марія спочатку допомагала чоловікові, а із часом і сама захопилася збиранням фольклору. Російськомовна від народження, вона починає писати українською. Два оповідання з народного життя надсилає товаришеві чоловіка Пантелеймонові Кулішу. Той стає першим її критиком і редактором. Саме він вигадав псевдонім Марко Вовчок. Мріючи зробити з неї українську Жорж Санд, Куліш видає «Народні оповідання» окремою книжкою. Несподіваний успіх збірки спонукав Марковичів перебратися до Петербурґа. У столиці імперії Марія мала світський тріумф. Величність її постави, плавність рухів і незворушний спокій інтриґували й манили до неї чоловіків. «Яке піднесено-прекрасне створіння ця жінка!» — захоплювався Тарас Шевченко, присвятивши їй не один вірш. «Мовчущим божеством» називав її Куліш. Він закохався до нестями, і, до речі, не без взаємності. Позбавлена з дитинства батьківського захисту й любові, у чоловіках Марія шукала перш за все надійної опори, наставника й учителя. Однак цих учителів воліла обирати собі сама. Цього разу її вибір зупинився на Іванові Тургенєві. Уславлений письменник переклав оповідання Марка Вовчка російською й написав до них схвальну передмову.

Навесні 1859-го Марко Вовчок із п’ятирічним сином Богданом від’їздить до Німеччини. З Опанасом, який поїхав за нею, відбувся тяжкий для обох розрив. Відтоді вони жили нарізно — кожен своїм приватним життям, зі своїми романами й трагедіями. Маркович помер через вісім років, так і не побачивши більше дружини й сина. Хоч благав про це в передсмертних листах. Завдяки протекції Тургенєва письменниця знайомиться з мистецьким бомондом Парижа. Марія багато пише. Найбільшу славу принесла їй повість «Маруся» — історія дівчинки, що гине, допомагаючи запорожцям. Надрукований у газеті «Ле Тампс» твір отримав нагороду Французької академії й був рекомендований для обов’язкового читання у французьких школах. Марко Вовчок знала більш як десять мов. На життя заробляла перекладами й публіцистикою. й платили великі гонорари, однак вона не вилазила з боргів.

Скандали, скандали… Марія закохалася в молодого юриста Олександра Пассека. Під Парижем вони прожили разом шість років. Та 1867-го Пассек помирає від сухот, у Марії на руках. І вона вирішує повернутися до Росії. Черговий скандал викликав роман із критиком і публіцистом Дмитром Писаревим, який до того ж був троюрідним братом Марії. Коли під час прогулянки на вітрильнику Балтійським морем він загинув на її очах, за письменницею остаточно закріплюється слава фатальної жінки.

Звинувачення в плагіаті У Петербурзі Марко Вовчок налагоджує контакти з провідними літературними журналами. Письменниці належать усі тогочасні переклади російською романів Жуля Верна, який надав їй ексклюзивні права. 1870-го Марія подає клопотання про дозвіл видавати ілюстрований журнал перекладів. Була в ньому й видавцем, і редактором, і коректором, і перекладачем. Однак наступного року їй оголосив війну тодішній «всесильний» критик Стасов, дружина якого теж займалася перекладами. Щоб усунути конкурентку, він публічно звинуватив Марка Вовчка в плагіаті. Третейський суд, на який погодилися обидві сторони, визнав Марію Маркович винною. Це дуже зашкодило її репутації. Від цього вона так і не оговталася. Підтримку Марія Олександрівна отримала від нового свого залицяльника — на 17 років молодшого морського офіцера Михайла Лобача-Жученка. Роман із ним закінчився офіційним шлюбом. У той час Марко Вовчок перестає писати й друкуватися. Місяцями не виходить із дому, не хоче ні з ким бачитися. Лобачі-Жученки живуть у невеликих провінційних містах Росії та України. Марія Олександрівна займається вихованням молодшого сина Бориса. Знову береться за перо аж в 1890-х. Видає повне зібрання своїх творів. Тоді, по суті, тільки Тарас Шевченко й Марко Вовчок представляли українську літературу за кордоном. Останні роки її життя минули на Кавказі, де служив чоловік. Коли в Марії знайшли пухлину мозку, у її русій косі не було ані сліду сивини. Українська письменниця із чоловічим ім’ям Марко Вовчок згасла 10 серпня 1907 року. Міжнародне визнання: Твори перекладалися європейськими мовами, а повість «Маруся» здобула шалену популярність у Франції. 

2. Повість «Маруся» (написана у співавторстві з П.-Ж. Сталем)

Історія написання: В основі лежить народна пісня про дівчину-патріотку, яку почув Опанас Маркович. Історію переробив французький письменник П’єр-Жуль Сталь (Етцель) для європейського читача. Марко Вовчок задумала повість «Маруся», ймовірно, ще 1857 року, коли просила свого чоловіка, Опанаса Марковича, надіслати їй матеріали про Петра Дорошенка та інших козацьких ватажків^[3]. Робота над повістю розпочалася, ймовірно, під час перебування Марії Вілінської за кордоном у 1859—1867 роках, коли вона проживала та працювала переважно у Парижі

Сюжет: Однієї ночі запорізький козак-січовик несподівано відвідує родину Данила Чабана. Він має передати нагальне і дуже важливе повідомлення обом гетьманам — підвладного Польщі Правобережжя і російського Лівобережжя. Дипломатична місія козака полягала в тому, щоб створити третій табір — що не підтримував би ні поляків, ні росіян, а намагався відновити незалежну українську державу. Наймолодша донька Данила Чабана, Маруся, зголошується допомогти запорожцеві в досягненні його мети. Вона успішно проводить козака, спершу заховавши його у возі з сіном, а потім — під виглядом сліпого кобзаря, через вороже військо в правобережне місто Чигирин, а згодом — на Лівий берег, у Гадяч, де перебували гетьмани-суперники. По дорозі вони зустрічають ворожих солдатів, потрапляють у табір російських військ і шпигують за ними. Цілий рік проходить у боротьбі за українську незалежність. Пізніше, під час її останнього завдання, що полягало в передачі червоної хустки селянину, Марусю застрелив проїжджий татарин. Незважаючи на це, вона виконала свою місію — селянин знайшов її тіло і забрав хустку, що слугувала умовленим сигналом для ще одного масового повстання проти російських загарбників. Отже, Дівчинка Маруся допомагає козакам, жертвуючи життям заради свободи рідної землі.

ІІІ. Ідейно-тематичний зміст

Тема: Зображення героїчної боротьби українського народу проти загарбників.

Ідея: Уславлення патріотизму, відданості, хоробрості (на прикладі образу Марусі).

IV. Питання для закріплення

1. Чому Марію Вілінську називають «фатальною жінкою» літератури?
2. Як склалася доля повісті «Маруся» за кордоном?
3. Які риси характеру притаманні головній героїні?

V.Підсумок уроку (використати фрагмент на вибір)

https://youtu.be/gn6XZJ42dsg?si=3ubSrUsMUJ7Q6ZGq

Домашнє завдання: Прочитати повість «Маруся», підготувати характеристику героїв.