Виготовлення прикраси-пташки на уроці трудового навчання

Номер слайду 1

Урок-майстер-клас Виготовлення декоративної прикраси-пташки в техніці шиття з текстильних матеріалів Вчитель Івано-Франківського Ліцею імені Романа Шухевича Житар Гелена Євгенівна

Номер слайду 2

«Бути творчою людиною - це більше, ніж просто відрізнятися від інших. Робити речі просто, неймовірно просто - ось це творчість». Чарльз Мінгус

Номер слайду 3

Мета уроку: ознайомлення із українським календарно-обрядовим святом, народними традиціями та звичаями, ознайомлення із особливостями міграції та зимівлі птахів, навчання основним прийомам обробки тканини та текстильних матеріалів, основним прийомам виконання декоративних ручних стібків, компонування кольорів, елементів декору, підбору тканин-компаньйонів та пряжі.

Номер слайду 4

Березень – первісток весни, спадкоємець лютого, провісник квітня, ранок весни і ранок року. Це місяць- сонцегрій, весновій, вітроніс. У березні вся природа оживає й дає нове життя, тому цей місяць знаменує початок весни. Саме за це древні римляни назвали цей місяць на честь Марса - бога родючості природи - мартом.

Номер слайду 5

На Україні березень іноді називали крапельник, протальник - від швидкого танення снігу, красовик – за неповторну красу та чарівність ожилої природі. Але найбільш уживаними назвами цього місяця були – березіль, березник і березень. Можливо ці назви вказували на те, що о цій порі берези починають наливатись соком, що говорить про прихід весни. Для хліборобів з березня починався Новий хліборобський рік, тому й місяць одержав відповідну назву – березень або борозен від слова борозна. Бо місяць березень – це період часу сільськогосподарських робіт, пов’язаних з прокладанням першої борозни. В березні землероби невсипно слідкували за всіма змінами в природі й враховували усі народні прикмети. Українці не ждали спокійно своєї долі, вони згідно народним традиціям активно закликали весну та врожай на свою землю. Це не були розваги та безтурботні ігрища, ні, це були спрямовані дії всієї сільськогосподарської громади. Всі ці дійства згуртовували громаду на весь сільськогосподарський період.

Номер слайду 6

Про березень складено багато приказок, приповідок, прикмет:· Березень без води – квітень без трави.· Березень з водою, квітень з травою, а травень з квітами.· Березень сухий, мокрий май – буде каша й коровай.· В березні сім погід на дворі: сіє, віє, туманіє, крутить, мутить, припікає і поливає.· Вночі тріщить, а вдень плющить.· Хмари в березні пливуть швидко і високо – буде хороша погода.· Сніжок в березні задує – буде урожай на городину і ярові.· Лютий славен заметіллю, а березень відлигою.

Номер слайду 7

У давніх слов’ян птахи вважалися священними, бо приносили на крилах весну. Тому зустріч Весни супроводжувалась обрядами закликання птахів із Вирію - країни, де живуть душі предків. Очевидно, що люди брали приклад з поведінки птахів, що гуртувались у зграї для далеких перелетів. Це мабуть допомагало птахам подолати труднощі в дорозі.

Номер слайду 8

На території України налічується понад 360 видів птахів. У несприятливий зимовий або посушливий період птахи залишають місця гніздування і відкочовують в інші райони , де можна здобути їжу. Іноді це мандрівки на невелику відстань (синиці , повзики , дятли , сойки ,горіхівки), але здебільшого це далекі небезпечні перельоти на сотні і тисячі кілометрів і навіть на інші континенти (ластівки , чорногузи, мартини, крячки , кулики).

Номер слайду 9

Під час перельотів птахи виявляють надзвичайну здатність до орієнтації ізнаходять шлях до зимівлі або гніздування , долаючи дуже великі відстані і всілякі перешкоди. Уже багато років учені вивчають здатність птахів до орієнтації і навігації , але й досі це надзвичайно цікаве явище природи з’ясоване не до кінця. Птахи чудово орієнтуються за Сонцем , навіть у хмарну погоду ,по зоряному небу (вночі ), дуже добре запам’ятовують різні помітні на землі орієнтири . Вони , як вважають вчені , мають здатність орієнтуватись відносно магнітного поля Землі.

Номер слайду 10

Охороняти треба не тільки рідкісних і зникаючих птахів, занесених уміжнародну Червону книгу, Червону книгу України і які живуть на території заповідників і заказників, а усіх птахів, адже їхня роль надзвичайно велика в екосистемах, тобто в житті та господарській діяльності людини.

Номер слайду 11

22 березня — день пам’яті 40 мучеників Севастійських — ревнителів християнства, які прийняли мученицьку смерть на озері Севастійському. «На сорок святих» (або ще «на сороки»), за звичаєм, пекли 40 пампушок або пирогів із пісною начинкою: капустою, квасолею. До цього дня готували й спеціальне обрядове печиво у вигляді птахів, так званих «жайворонків» або «сорок». «Жайворонки, прилетіте,весну-красну принесіте!» — вигукували діти, підкидаючи вгору спечених мамами пташечок,— за повір’ям, ці тістяні жайворонки мали прикликати з вирію своїх пернатих родичів разом із весняним теплом.

Номер слайду 12

В народному календарі було свято, що присвячене птахам – це Сороки (Сорочини) або Жайворонки. На Сорочини (9 березня – свято закликання птахів з вирію ) належало роздати сорок бубликів або з’їсти сорок галушок, щоб в такий спосіб пом’янути предків.

Номер слайду 13

В цей день з прісного тіста господині випікали печиво або коржики у вигляді пташок, з якими і проходив обряд закличок. При цьому вважалося, що в повну силу весняне тепло настане тільки через 40 днів. Дехто випікав сорок «горішків» з житньої муки, а потім протягом сорока днів кидали по одному на вулицю, «відкупаючись» від Морозу..