Що я ціную у людях?
Нумо привітаємось,
Нумо посміхнемось,
Нумо ж усі разом
За кури ми візьмемось?
Нумо в очі глянемо
Й добра всім побажаємо, щоб весело нам жито
І всім разом дружити!
Діти утворюють коло. Кожен учасник по черзі називає своє ім’я і продовжує фразу «В людях я найбільше ціную…»
Вчитель пропонує витягнути з коробочки по одному аркушу паперу, де завчасно написані імена дітей з класу (один аркуш – одне ім’я).
Півник ось знайшов зернинку
І склика усю родину.
Він їх хоче пригостить.
А чи гарно так робить? (…)
Їжачок йшов через ліс
І нелегку ношу ніс.
Сірий зайчик з поля біг,
Їжачкові допоміг.
Щиро дякує їжак.
Чи робити гарно так? (…)
Котик песика штовхнув,
А «пробач» сказать забув.
Від образи у Сірка
Впала слізонька гірка.
Ну, а ви скажіть мені:
Той хороший котик» (…)
Зайчик в лісі заблукав,
Впав. Біда малому.
Їжачок його підняв
І привів додому. (…)
Натомилась киця, спить,
Котик-син горлає.
А у вас, часом, скажіть
Отаке буває? (…)
Ось курчата неслухняні
Утекли від квочки-няні.
А сорока погляда.
Ну, а що робить мені?
Похвалить курчаток? (…)