Виховна година «4 роки нескореності. Пам’ятаємо. Боремося. Переможемо».

4 роки нескореності. Пам’ятаємо. Боремося. Переможемо.

Мета заходу:

· Вшанувати пам’ять загиблих героїв-земляків та жертв війни.

· Поглибити знання учнів про події російсько-української війни.

· Виховувати почуття патріотизму, національної гідності та вдячності захисникам.

· Розвивати емпатію та розуміння важливості єдності в складні часи.

Хід заходу

1. Вступне слово вчителя

(Звучить тиха лірична українська інструментальна музика. На екрані — мирний пейзаж, який змінюється на кадри перших днів війни — без кривавих подробиць, більше техніка, дим, тривожні обличчя.)

Вчитель:

 Діти, подивіться один на одного. Сьогодні ви — семикласники. Чотири роки тому, у 2022-му, ви були зовсім малі, третьокласники. Ви прокидалися вранці, йшли до школи, раділи вихідним, спілкувалися з друзями,  гралися... І все це було у звичайному, мирному житті.

 Але той ранок 24 лютого 2022 року змінив усе для кожного з нас. Він розділив життя на "до" і "після". Для всієї країни. Сьогодні ми зібралися не просто так. Чотири роки — це дуже довгий термін жити в умовах війни. Усі ми щодня відчуваємо її подих — коли лунає сирена, коли чуємо звуки вибухів, коли наші рідні вдягають форму, коли ми збираємо кошти на допомогу армії. Сьогодні ми вкотре згадаємо, як це починалося, щоб пам'ятати, якою ціною тримається наше небо, і щоб сказати "дякую" тим, хто нас боронить. І вклонитися тим, кого вже немає поряд.

2. Коротка історична довідка

(На екрані — фото Майдану, карта Криму та Донбасу, кадри 24.02.2022)

Ведучий 1:

24 лютого 2022 року… Чорний день в історії України. О 4-й ранку, коли більшість людей спали, тишу наших міст розірвали вибухи. Росія, країна-агресор, розпочала повномасштабне вторгнення.

Ведучий 2:

Але насправді ця війна триває вже 12 років. Усе почалося ще у 2014-му з Революції Гідності, коли українці виборювали своє право жити вільно. І одразу після цього ворог окупував Крим та частину Донецької і Луганської областей.

Ведучий 1:

Тоді, у 2014-му, тисячі добровольців пішли на фронт, щоб зупинити ворога. Тривали важкі бої за Донецький аеропорт, Дебальцеве, Іловайськ. І саме тоді, 29 серпня 2014-го, під Іловайськом, росіяни підступно розстріляли наших воїнів, які виходили по так званому "зеленому коридору". Поля соняхів стали полями смерті. Тому сонях став символом пам’яті про всіх полеглих героїв.

Ведучий 2:

Світ тоді не зупинив агресора. І 24 лютого 2022-го ворог пішов на Київ, Чернігів, Суми, Харків… Але вони прорахувалися. Вони думали, що нас зламають за три дні. Але українці стали стіною: військові, тероборона, бабусі, які варили борщ, і навіть діти, які показували дорогу нашим танкам.

3. Поетична сторінка «Голоси дітей війни»

Вчитель:

Про що думають діти, коли прилітають ракети? Про що мріють, коли замість школи — укриття? Про це дуже важко говорити, але про це треба знати. Послухаймо вірші, які підготували ваші однокласники.

Учень 1:

(читає вірш Ліни Костенко «Мій перший вірш написаний в окопі»)

Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.

Лилась пожежі вулканічна лава,
стояли в сивих кратерах сади.
І захлиналась наша переправа
шаленим шквалом полум'я й води.

Був білий світ не білий вже, а чорний.
Вогненна ніч присвічувала дню.
І той окопчик —як підводний човен
у морі диму, жаху і вогню.

Це вже було ні зайчиком, ні вовком —
кривавий світ, обвуглена зоря!
А я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря.

Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,
в казки літать на крилах палітур.
А я писала вірші про фугаси,
а я вже смерть побачила впритул.

О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!

Душа в словах — як море в перископі,
І спомин той — як відсвіт на чолі...
Мій перший вірш написаний в окопі.
Він друкувався просто на землі.

Учениця 2:(читає свій авторський вірш)

Учень 3:

(читає сучасний вірш Надії Циби «Війна стояла за дверима»)

Війна стояла за дверима,
Вона ввірвалась в кожен дім.
Давно вже тліла, невгасима,
Коли Донбас хапали й Крим.

Нахабно ворог сунув лапу
Неситим бидлом із боліт,
Перекроїть зібравшись мапу,
Щоб поневолити весь світ.

Плекали мрії ці захланні
Роками, хоч брехали всім
Про мирні й дружелюбні плани,
А йшли нахабно вкрасти Крим.

Про благо й мир переконати
Нікому в світі не вдалось,
Виною всьому в них є НАТО,
Й десятки років так велось.

Розкрили, врешті, всі бажання,
Готові стерти й білий світ,
Якщо космічні поривання
Ведуть в смертельний долі хід.

Чи схаменеться ворог лютий,
Якому світ ввесь завинив?
Коли свідомість біс попутав
З добра не дочекатись див.

Учениця 4:

А ми не скорились! Ми вистояли! І будемо стояти далі!

4. Момент вшанування загиблих односельців «Янголи на щиті»

Ведучий 1:

Ці вірші — про біль. Але найстрашніший біль — коли війна забирає найкращих. Тих, кого ми знали. Хто ходив із нами по одній землі, вчився в сусідньому класі чи працював у нашому селі.

Ведучий 2:

Згадаймо кожного поіменно. Вони віддали найцінніше — своє життя — за те, щоб ми могли сидіти тут, щоб над нашою школою майорів синьо-жовтий прапор.

(Ведучі по черзі зачитують імена, прізвища та коротко по 1-2 речення про кожного загиблого воїна-земляка. На екрані — фото.)

Ведучий 1:

Хвилина пам'яті... Хвилина скорботи... Прошу всіх встати.

Ведучий 2:

Свічка пам'яті запалюється на честь тих, хто пішов у засвіти.

(Звучить метроном або інструментальна версія «Пливе кача». Оголошується ХВИЛИНА МОВЧАННЯ.)

Вчитель: Дякую. Прошу сідати. Герої не вмирають, поки ми їх пам'ятаємо.

5. Інтерактивна вікторина «4 роки нескореності: Що я знаю про Україну?»

Вчитель:

А зараз — невеличка вікторина. Перевіримо, як добре ми знаємо історію своєї країни. Не бійтеся помилятися — ми тут, щоб навчатися й пам'ятати разом.

(Ведучий ставить питання, діти піднімають руки. За правильні відповіді — символічні призи: стрічки, наліпки.)

Питання вікторини:

1. У який день розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну?
   24 лютого 2022 року.
2. Яке місто стало символом трагедії та було звільнене у квітні 2022 року?
   Буча.
3. Яке місто стало символом героїчної оборони та отримало звання «Місто-герой України»?
   Маріуполь.
4. Який острів став відомим завдяки фразі українських прикордонників?
   Острів Зміїний.
5. Яке місто було звільнене у вересні 2022 року під час Харківського контрнаступу?
   Ізюм.

6. Хто є Президентом України під час війни?
   Володимир Зеленський.
7. Яка пісня стала музичним символом українського спротиву?
   «Ой у лузі червона калина».
8. Який гурт переміг на Євробачення у 2022 році?
   Kalush Orchestra.
9. Яке гасло є традиційною відповіддю на слова «Слава Україні!»?
   «Героям слава!»
10. Які кольори має прапор України?
    Синій і жовтий.

11. Який військово-політичний союз підтримує Україну?
    НАТО.
12. Яка міжнародна організація запровадила санкції проти Росії?
    Європейський Союз.
13. Яка країна першою передала Україні танки Leopard 2?
    Польща.

 РАУНД «ПРАВДА ЧИ МІФ?»

1. Повномасштабна війна почалася у 2020 році.
   Міф
2. Українські військові звільнили частину Харківської області у 2022 році.
   Правда
3. Україна виграла Євробачення 2022 року.
   Правда
4. Державний прапор України має червоний і чорний кольори.
   Міф
5. Україна отримала статус кандидата в члени ЄС у 2022 році.
   Правда
6. Острів Зміїний розташований у Балтійському морі.
   Міф
7. Пісня «Ой у лузі червона калина» з’явилася лише у 2022 році.
   Міф
8. Українські волонтери відіграють важливу роль у підтримці армії.
   Правда
9. Усі українські міста Донбасу були окуповані у 2022 році.
   Міф
10. Синій колір прапора символізує мирне небо.
    Правда

Ведучий:

Молодці! Ви дійсно знаєте історію.

6. ІНТЕРАКТИВ «4 РОКИ — 4 ЦІННОСТІ»

Клас поділяється на 4 групи. Кожна група отримує аркуш з написом цінності, обговорюють і презентують, як вони розуміють і що для них означає ця цінність.

Можливі приклади:

Група «Сміливість»

•  «Не мовчати, коли когось ображають.»
• «Висловлювати свою думку.»
• «Брати відповідальність.»

Група «Єдність»

• «Підтримувати нових учнів.»
• «Не ділитися на “своїх” і “чужих”.»

 Група «Вдячність»

• «Дякувати військовим.»
• «Поважати працю інших.»

Група «Надія»

• «Планувати майбутнє.»
• «Мріяти.»
• «Не втрачати віри.»

Вчитель (узагальнення):Саме ці цінності допомагають вистояти не лише державі, а й кожній людині.

6. Творча інтерактивна активність  «Серця єдності»

· Діти отримують паперові серця жовтого та блакитного кольору.

· На кожному пишуть ім'я захисника, якого знають, або побажання для захисників

· Діти тримають у руках   жовто-блакитну стрічку і  наклеюють серця на  неї, утворюється ніби павутина

Вчитель: Ось так, як ми поєднали наші сердечка стрічкою, так і війна об’єднала усіх українців. Доки ми будемо разом, ніяким ворогам нас не здолати!

Ведучий 1:

Ми сильні, бо ми єдині. Поки ми пам'ятаємо наших героїв, поки ми підтримуємо одне одного, ворогу нас не зламати.

Ведучий 2:

Чотири роки болю. Чотири роки боротьби. І обов'язково настане день — наша Перемога. Коли замість сирен заспівають птахи, а діти знову будуть гратися на вулицях без страху.

Учень (виходять всі учасники, на екрані зображення щасливих дітей на патріотичному фоні):

Ми за мир!

Ми за Україну!

Ми — діти переможців!

І ми обов'язково переможемо!

Слава Україні!

Всі разом (учні та вчитель):  Героям слава!