Тема: 9 листопада – День української мови та писемності.
Мета:
навчальна: збагатити знання учнів про історію виникнення письма, розвитку писемності Київської Русі, історію виникнення свята «День української писемності та мови»; формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава; розширювати знання про красу і багатство української мови;
розвивальна: розвивати в учнів акторські навички, вміння працювати в колективі; критичне мислення; довготривалу пам’ять; зосередженість; увагу.
виховна: виховувати любов та повагу до рідної мови.
Обладнання: план-конспект, куб, наочність, ілюстрації, підписи.
План
Хід уроку
Німецька, польська та англійська,
Українська й італійська,
Слова і речення її основа,
І називається це … (мова)
Мова — краса спілкування,
Мова — як сонце ясне,
Мова — то предків надбання,
Мова — багатство моє.
Мова — то чиста криниця,
Де б'є, мов сльоза, джерело,
Мова — це наша світлиця,
Вона як добірне зерно.
Мова — державна перлина,
Нею завжди дорожіть:
Без мови немає країни —
Мову, як матір, любіть!
(Обговорення вірша)
Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти знання про світ та природу. Перші спроби письма відносяться до 35-50 віків до нашої ери: спершу це була гілочка пальми - знак миру, пізніше - так зване вузликове письмо. Вузлики були різних кольорів, які древні люди вміли розуміти. Дещо пізніше схематично зображувались предмети й навіть явища, потім були ієрогліфи. Пройшло не одне століття аж поки створилися літери...
Перше ж слов'янське письмо з'явилося у IX столітті нашого літочислення, а алфавіт створили брати Кирило та Мефодій у 862 році... На основі давньоболгарських діалектів брати створили старослов’янську мову, яка прийшла до Київської Русі разом з прийняттям християнства. Нею писалися релігійні та офіційні тексти.
Люди вже давно збагнули, що треба навчитися записувати побачене й придумане так, щоб воно залишалось надовго і щоб про нього могли дізнатися інші. Вони пробували писати на різних матеріалах: глиняні дощечки, березова кора, на шовковій тканині, на металевих пластинах, навіть на пальмовому листі – папірусі.
Нарешті люди винайшли пергамент - дуже тонку, спеціально вичинену і відбілену шкіру тварин. Ось тоді вперше й народилося таке диво, як книги. Вони старанно писалися від руки, прикрашалися різними малюнками. Обкладинку виготовляли з дерев’яної дошки, обтягнутої товстою шкірою, оздоблювали її дорогоцінним камінням золотою застібкою. Та коштували книги дуже дорого: за одну книгу можна було виміняти череду корів або табун коней. Зрозуміло, що такі дорогі книги могли бути лише у дуже багатих людей.
Одним з найосвіченіших людей Київської Русі того часу був Нестор-літописець. Окрім богословських знань мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою. Сімнадцятирічним юнаком прийшов до Печерського монастиря. Був працьовитим, чесним, богослухняним. Після трирічного випробування прийняв постриг. Головним послушенством його у монастирі стала книжна справа. В монастирі існувала велика бібліотека і молодий Нестор наполегливо опановував накопичені століттями знання, продовжуючи духовне зростання. З його праць збереглися розповіді про життя святих. Та найвизначніший його твір – «Повість временних літ», складений за раніше написаними літописами, архівними і народними переказами та оповіданнями з поєднанням сучасних авторові подій.
Помер Нестор – Літописець 9 листопада бл. 1113 р., похований у Києво-Печерській лаврі. Тому за церковним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-літописця.
А в Україні, починаючи з листопада 1997 р., згідно Указу Президента України встановлено День української писемності та мови, який відзначають щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.
Без вірного друга |
— велика туга. |
Без труда |
нема плода. |
Вище себе |
не підскочиш. |
Гостре словечко |
коле сердечко, |
З великої хмари |
малий дощ. |
Не кажи не вмію, |
а кажи навчусь |
Слово не горобець, |
вилетить – не спіймаєш. |
Зробив діло, |
гуляй сміло. |
Книга вчить, |
як на світі жить. |
Питання на сторонах куба:
ДОДАТОК
Без вірного друга |
— велика туга. |
Без труда |
нема плода. |
Вище себе |
не підскочиш. |
Гостре словечко |
коле сердечко, |
З великої хмари |
малий дощ. |
Не кажи не вмію, |
а кажи навчусь |
Слово не горобець, |
вилетить – не спіймаєш. |
Зробив діло, |
гуляй сміло. |
Книга вчить, |
як на світі жить. |
Без вірного друга |
— велика туга. |
Без труда |
нема плода. |
Вище себе |
не підскочиш. |
Гостре словечко |
коле сердечко, |
З великої хмари |
малий дощ. |
Не кажи не вмію, |
а кажи навчусь |
Слово не горобець, |
вилетить – не спіймаєш. |
Зробив діло, |
гуляй сміло. |
Книга вчить, |
як на світі жить. |