Виховна година «Бережіть ліс – легені планети»

Гасло:  Багато лісу — не губи! Мало лісу — бережи! Нема лісу — посади!

                                                          Хід заходу

 І. Організаційний момент

- Як ви розумієте зміст цього гасла? Поясніть.
- Навіщо нам багато лісу?
- Чому його необхідно насаджувати, коли й так ростуть дерева, квітнуть квіти, буяють трави? Хіба цього замало?
ІІ. Основна частина заходу
- Прикро визнавати, але дійсно майбутнє зелені в небезпеці. Людство опинилося на порозі екологічної катастрофи.

- Із довідкової літератури ми дізналися, що повітряна оболонка Землі, її атмосфера є однією із найголовніших умов життя.
- Без їжі людина не може прожити місяць, без води — тиждень, а без повітря не може прожити і кількох хвилин.
- Сьогодні ми переважно дихаємо повітрям, що є шкідливим для здоров'я.
- З Інтернету ми дізналися, що на Землі сьогодні промисловість, енергетика, транспорт поглинають стільки кисню, скільки б вистачило для життя більш ніж 45 млрд. людей.
- Що ж робити нам, землянам? Як бути? По-перше, примножувати й оберігати природні багатства; по-друге, не забруднювати атмосферу; по-третє, утримувати в чистоті «зелені легені» планети, тобто ліс.    

    Не так багато на нашій планеті багатств, що могли б зрівнятися з лісом. Його зелене вбрання вбирає сонячні промені, накопичує енергію. Ліс — одне з джерел кисню на Землі. Він очищує повітря від забруднення, захищає від руйнування ґрунти, впливає на рух і температуру повітря, є домівкою для різних тварин. А скільки всілякого добра постачає нам ліс! Без дерева не обходиться жодне будівництво, з деревини виготовляють папір, зокрема ваші зошити та підручники. А ще ліс — це здоров'я і відпочинок людей.
Ласкаво просимо в наш дім! Він, знаю, до вподоби всім.

Це не звичайний дім,дивись: у ньому дах — небесна вись,
А стіни — із живих ялин, що дістають аж до хмарин!

Долівка в домі цім-з трави, а квітів!Червоні, жовті, голубі-то ж насолоджуйся собі.

Послухай і пташиний спів — найкращу пісеньку без слів,
Що не змовкає ні на мить: весь день між вітами дзвенить.

- Що таке ліс? (Відповіді учнів.) Правильно, це велика кількість дерев, що ростуть спільно на певній території. У такому разі лісом можна назвати і парк, і алею біля дороги, і групу дерев над річкою. Але ж що таке ліс?

     Для того щоб отримати відповідь на це запитання, слід порівняти два дерева однієї породи й одного віку, які ростуть в однакових умовах, але одне серед собі подібних, а друге — на відкритому місці, на просторі.

    Дерево, що виросло на просторі — окоренкувате, з пишною шатроподібною кроною, нижні гілки товсті. Стовбур такого дерева невисокий, за формою він нагадує конус. Інший вигляд має дерево, що виросло у лісі, в оточенні таких самих дерев. Стовбур у нього гінкий, циліндричний, гілля в кроні тонке, різко підняте вгору. Отже, форма й висота дерева залежить від умов, у яких де дерево росте. Ліс формує своє середовище. Він впливає не лише на власну територію, а й на поле, вигони, річки, клімат місцевості.

     Дорослі дерева утворюють у лісі деревостан. Молоде покоління дерев називають підростом, воно підростає і згодом замінить старий ліс. Чагарники ростуть під деревами, «під лісом», тому всі разом вони називають підліском.

    Ліс буває чистим і мішаним. У чистому лісі зростає лише одна порода дерев, наприклад, сосна. У мішаному — їх багато: сосна, дуб, ясен, клен, липа, граб та інші.

    Якщо всі дерева мають приблизно однакову висоту — це ліс одноярусний. Якщо ж дуб, ясен — найвищі, під ними росте липа, граб, а нижче — чагарники, то це ліс багатоярусний. Ярусами розміщені й підземні частини рослин: найглибше в землю проникає коріння дерев, потім — чагарників, зовсім близько біля поверхні землі ростуть корінці трав, паростків. Під наметом лісу знаходять притулок різноманітні трави, мохи, лишайники, гриби.
    Живе в лісі багато тварин, комах, птахів.

    До двадцяти років ліс уважають молодим, у двадцять-сорок років — це жердняк, далі — середньовіковий, стиглий, нарешті, перестиглий. У перестиглому лісі у дерев починають всихати гілки, верхівки, старі дерева поступово відмирають, місце, на якому росли, займають інші нащадки.

    Ліс вирощують і доглядають працівники лісового господарства. Вони дбають про чистоту, стан його здоров'я. Є багато шкідників лісу — комахи, гусениці, жуки, дикі тварини. Щоб ліс добре підростав, необхідно прибирати у ньому сушняк, галуззя зрубаних дерев і пнів, адже в цих рештках зимують гусениці, личинки багатьох комах-шкідників. З ними постійно борються лісники. Вони наносять (восени та рано навесні) на стовбур кільцевий шар спеціального клею. Цей клей довго не засихає, а гусениці не можуть дістатися до крони і гинуть від голоду. А ще лісники обприскують ліс різними речовинами, від яких шкідники гинуть.  Часом і люди завдають шкоди лісові. Дехто без дозволу рубає дерева, кидає сміття. Хлопчаки іноді вирізують на стовбурах свої імена, обдирають кору, ламають гілки.

    Ліс має ще одного небезпечного ворога — вогонь. Від пожеж гине багато гектарів лісу. Причини лісових пожеж різні: блискавка, сонячне проміння, що проникає через уламки скла на сухий мох, необережні відвідувачі, які недбало поводяться з вогнем — залишають багаття, кидають сірники, цигарки. З вогнем у лісі слід поводитись обережно. Недарма кажуть: «З одного дерева можна зробити мільйон сірників, а одним сірником спалити мільйон дерев».
     Важливу роль у житті лісу відіграє повітряна оболонка Землі, у якій розвиваються рослини та інші живі організми. Без цього повітряного шару неможливо уявити ліс. Атмосфера — джерело вуглекислого газу, без якого не обходяться рослини. Вона постачає кисень, щоб живі організми могли дихати, зокрема рослини. Звісно, атмосфера не тільки віддає, але й отримує. Вона наповнюється киснем, що виділяють зелені рослини, й вуглекислим газом, який утворюється в процесі дихання. Отже, атмосфера — це своєрідний повітряний резервуар, у якому накопичуються життєво необхідні речовини для мешканців лісу, із якого ці речовини знову поглинаються рослинами та тваринами. Без атмосфери не може бути лісу. Його не може бути і без ґрунту, адже в ньому живе величезна кількість організмів.

- Ліс — складне природне утворення, зокрема тварини, рослини та довкілля.

 Краса людині необхідна, вона їй, як вода, потрібна.

Повітря чисте — радість всім, бо необхідне всім живим.
Для всіх рослин, людей, тварини воно потрібне щохвилини.

Ліс нам потрібний, щоб шумів, а вітер — щоб дощі привів.
І сонечко, що світить й гріє, й веселка, що дає надію.

Потрібні промінь й чиста річка, джерельце і жива травичка.

Бо ми прийшли у світ, щоб жити і в світі цім — добро творити.
Тому усі часу не гайте, а про довкілля завжди дбайте.

Щоб ягідки були і квіти, щасливі і здорові діти.
Щоб все співало і цвіло, щоб радісно усім було!

 Складання «асоціативного куща»: «Яке значення має ліс для життя?»;

        Складання «кругового» монологу про ліс.

 - Я — ліс! Я — безцінний дар природи!  Я безкорисно служу людям. Мене називають «зеленим золотом». Я є легенями Землі. Один мій гектар за рік очищує від вуглекислого газу та пилу 18 мільйонів кубічних метрів повітря. Мої рослини виділяють фітонциди — речовини, що затримують розвиток носіїв інфекцій. Я — вірний і надійний помічник землеробів у боротьбі за врожай. Я перегороджую шлях руйнівним повеням, спиняю пилові бурі, сипучі піски, ерозії ґрунту, зберігаю повноводними ріки, впливаю на кліматичні умови.  Я — окраса планети.  Я — сировина для промисловості. Я — джерело творчості. Джерело здоров'я й бадьорості.  Я — помешкання для живих організмів. Комора лікарських трав, грибів, ягід, плодів.  Але пам'ятайте, що я потребую турботи кожного з вас. Тож обгороджуйте мурашники. Розвішуйте шпаківні та дуплянки.  У зимові холоди підгодовуйте птахів.  Накосіть і висушіть духмяне сіно, а взимку розвозьте його для лосів та оленів. Проводьте роз'яснювальну роботу з охорони лісів.
ІІІ. Підсумок заходу
Спасибі людям, що зростили ліс, за всі дуби, ялинки в пишнім гіллі.
І за красу отих зелених кіс,в яких стоять гнучкі берізки білі.

 Шумить верхами буйний ліс —дуби, берези, буки.
Співає сойка, свище дрізд і воркотять голубки.

Стрибає білка по верхах, дітей зозуля кличе.
Вітрець шепоче в галузках, в яру потік мугиче.

 Є просто храм, є храм науки, а є ще і природи храм,
З лісами, тягнучими руку, назустріч сонцю і вітрам.

Вивчай його і станеш сам багатим серцем і душею.

Нащадкам накажи, щоб знали правило природи: «Люби, шануй і бережи!»