Виховна година " Безпека мовленнєвого середовища у дружній до дитини школі"

Безпека мовленнєвого середовища у дружній до дитини школі

Зі   шкідливими  звичками  не  народжуються. Значить  їх  можна  контролювати,  мінімізувати  або  зовсім  позбутися.

"Витягни пальці з рота! Годі колупатися в носі й перестань усе перепитувати! Не горбся!.." Хто не робив подібних зауважень дитині?

Напевно, і в дорослих є такі манери й звички, хвалитися якими особливо не хочеться. Надмірна жестикуляція, вживання слів-паразитів, обгризання нігтів... Це, мабуть, неповний перелік найбільш "безневинних" шкідливих звичок, яких часом так важко позбутися. Звичайно, порівнювати колупання в носі й куріння неможливо, бо перше, на відміну від другого, ніяк не позначається на здоров'ї. Проте в обох випадках ми говоримо про шкідливі звички — підсвідомі схильності, коріння яких має психологічний підтекст і в більшості випадків сягає в дитинство.

Звичка — це своєрідна модель поведінки, яка має властивість повторюватися. Людина вдається до певної дії підсвідомо, не замислюючись.

Традиційна медицина розглядає безпечні й небезпечні шкідливі звички. До другого ми відносимо вживання алкоголю, куріння, захоплення наркотиками. Що пов'язує обидва сектори набутих інстинктів? Бажання відволіктися, розслабитися, зосередитися. 

Хоч як дивно, але небезпечні схильності в більшості випадків є  продовженням дитячих шкідливих звичок. Дитина свого часу не отримала належної уваги від батьків. Якщо лікувати дорослого запеклого курця, алкоголіка чи наркомана практично неможливо, то боротися з дитячими шкідливими звичками можна й потрібно.

На думку дітей: «Які шкідливі звички вони мають»?

1. Погані слова або лайки.

2. Залежність від Інтернету.

3. Погана поведінка.

4. Обгрізання нігтів.

5. Перепитування.

На сьогоднішній день лихослів’я в учнівському середовищі – це одна із актуальних  проблем у вихованні майбутнього покоління.

Лихослів'я – це мова, наповнена непристойними виразами, непристойними словами, лайкою. У цього явища багато визначень: нецензурна лайка, нецензурні вирази, матюки, нецензурна лексика. Їх  з давніх-давен український народ іменує лихослів'ям, від слова «лихо».

Лихослів’я – це ознака обмеженого словникового запасу або невміння виражати свої думки. Це не тільки набір непристойностей, а й свідчить про  духовну хворобу людини. Адже слово не просто набір звуків, що виражає думку. Воно здатне дуже багато розповісти про наш духовний стан.

Звідки в лексиконі хороших дітей  з’являються  погані слова?

Джерело перше. Родина

Іноді дорослі самі не помічають, що вживають «погані слова». У деяких вони вириваються зопалу, а дехто вважає, що дорослим їх говорити можна, а дітям — ні, але не ро­зуміють, що діти повторюють практично все, що гово­рять їхні улюблені батьки. Але, окрім батьків, є ще старші брати і сестри. Вони теж мо­жуть стати «вчителями» для молодших.

Джерело друге. Інші діти. Друзі, подруги.

Жодна дитина неодмінно спілкується з іншими людьми. Найбіль­ше часу вона проводить із дітьми, граючи в ігри. Оскільки культурний рівень сімей відрізняється, а також різниться і ставлення до вихован­ня дітей у різних сім'ях, то дитина цілком може почути нецензурні, лай­ливі слова від інших дітей, і може не бачити нічого жахливого в тому, що так ви­словлюється, адже інші діти так говорять.

Джерело третє. Чужі дорослі. Сусіди, перехожі, водії.

Джерелом поганих слів можуть бути дорослі люди, яких дитина просто зустріла на своєму шляху. Уник­нути цього практично неможливо. Сусід лаєть­ся так голосно, що не почути його просто неможливо. Водій автобуса вилаявся, коли автомобіль, що їхав попере­ду, різко загальмував. Покупець у магазині, з'ясовуючи сто­сунки з менеджером, надто розлютився і голосно обзивав поганими словами працівника торговельної точки.

Джерело четверте. Засоби масової інформації. Телевізор, інтернет, кіно, реклама, радіо.

Сьогодні лихослів'я просочилося не лише в сім'ю або дитячу компанію. Лайки лунають з екранів телевізорів і кінотеатрів, мало не про­пагуються в інтернеті. Оскільки дитина може ба­чити і телепередачі, і фільми, самостійно «гуля­ти» інтернетом, вона може чути ті слова, які ми називаємо «поганими».

Лихослів’я – це хвороба чи мода?

 Історія виникнення лихослів’я сягає своїм корінням в глиб віків. В часи язичництва такі слова-закляття міг казати лише жрець на святах, коли імітував події в темному боці світу. Потім ці слова стали закляттям проти нечистої сили. Всі знали, що сварити дітей нецензурними словами  не можна, бо дитину будуть мучити біси. Вживати такі слова в домі також не можна, бо нечисті сили будуть жити в ньому.

Також лаятися не можна в лісі: лісовик образиться, на березі річки чи озера – водяник образиться. Залишалося лише поле, тому і виникло словосполучення поле брані, тобто місце, де можна лаятись.

В Україні вірили в магічну силу слова. Наприклад, під час будівництва хати та господарських приміщень дуже пильно стежили аби хтось з майстрів часом не сказав поганого слова – це може накликати лихо на тих, хто там житиме (а згадаймо собі «висловлювання» сучасних майстрів і підмайстрів!)

Вживаючи грубі слова у розмові, сучасні люди, самі того не підозрюючи, вершать таємний ритуал, закликаючи зло день у день, рік у рік на свою голову й на голови своїх близьких. Кількість лайки переходить у якість. Спочатку в людей з'являються дрібні неприємності, потім великі, далі виникають проблеми зі здоров'ям і, нарешті, ламається саме життя.

Викорінити шкідливі звички у дитини не вдасться за один день, проте зробити це можна делікатно і без тиску.

 

Діти  лихословлять (хоча і не всі) з різних причин:

• бо це модно;
• бо знаходяться в оточенні лихословців;
• бо не вміють інакше спілкуватись…і т. ін.
• їм відповідають таким же слівцем, лихим.

1. Вправа «Закінчіть речення».

– Завершіть речення: «Коли мені гово­рять нецензурні, образливі, грубі, принизливі слова, я почуваюся...»

– Чи погоджуєтеся ви із думкою про те, що «лихослів'я — це певною мірою стрес для ор­ганізму?»

     Виявляється, що чимало названих від­чуттів є неприємними для більшості. А коли людина переживає неприємні емоції, вона втрачає власне здоров'я. Тому слід пам'ятати: «Якщо ти говориш сьогодні лихі слова іншим, то завтра вони можуть поверну­тися до тебе».

Аналіз анкет виявив, що чимало учнів лихословить, «бо вважає, що це „круто", бо, мовляв, „крутий" — означає „сильний"». Ми спробуємо вияснити, так це чи ні.

2. Вправа «Асоціативний кущ».

До слова «крутий»  і  до  словосполучення «сильна особистість» дібрати асоціації:

Крутий	Сильна особистість
самовпевнена поведінка; багато агресії; спочатку прий­має рішення, а потім добирає відповідно до цього рішення факт; цю особистість бояться; відстоює позицію «Я правий, ти - ні».	упевнена, вива­жена, адекватна поведінка; багато підтримки й доброти; людина, яка вміє опа­нувати себе, а не інших; цю особистість люблять; не об­межує права інших.

Складаємо схему.

«Крутий = самовпевнена поведінка + багато агресії».

 «Сильна особистість = упевнена, вива­жена, адекватна поведінка + багато підтримки й доброти».

Отже, «крутий» виявляє фізичну і вербальну агресію, для нього це, як правило, самоціль. А  сильна особистість використовує свою силу для утвердження добра. 

Дітям було запропоновано порівняти  характеристики «крутої» і сильної особистостей. 

1. Сильна особистість — це людина, яка вміє опанувати себе, а не інших; вміє приймати рішення сама, а не робить це за інших; сильна зріла особистість спочатку збирає факти, а потім приймає рішення, і тому є відкритою для спілкування. 

2. «Круті» часто стикаються з опором і агресією щодо себе, бо люди не хочуть, щоб їх хтось контролював; незріла особистість спочатку приймає рішення, а потім підганяє під нього факт, і тому часто є підозрілою. 

3. Сильну особистість люблять, а «крутого» — бояться. 

4. Під час суперечки сильна особистість не обмежує прав інших, а «крутий» відстоює позицію «Я правий, ти — ні», яка часто-густо супроводжується образливими словами. Щоб стати сильною особистістю, слід навчитись уникати негативних оцінних суджень — «придурок», «ідіот» тощо. Ці слова викликають «лихі» думки, спричиняють роздратування і гнів. 

3. Перегляд відео  «Про цвяхи».

Аби вміти побороти свій гнів і попередити вживання лихослів’я, можна запропонувати переглянути відео «Притча про цвяхи».

4. Групові  дискусії

 Дітям запропонували для обговорення такі висловлювання: 

• «Зі звички так чи інакше лихословити випливає звичка до здійснення поганих вчинків». (Арістотель.) 

• «Людино, заговори, щоб я тебе побачив». (Сократ.) 

• «Одне хороше слово краще від тисячі слів лайки». (Приказка.) 

• «Мова — це дії, що відбуваються між людьми». (Гегель.) 

• «Лихослів’я — повсякденна колотнеча. Ви берете в ньому участь?» 

Психологічний коментар. Такий спосіб організації заняття розвиває вміння слухати і взаємодіяти з іншими, привчає до аналізу думок, роздумів уголос. Активна участь у дискусії стимулює формування негативного ставлення до лихослів’я через те, що така позиція не нав’язується згори, її виробляють під час розмови самі учні. 

          5. Вправа «Відійди, ти заважаєш».

Слід приділити увагу лихослів’ю в міжособистісному спілкуванні дітей, адже саме в таких ситуаціях звучить найбільше непристойних слів. Мета цієї вправи, щоб діти почали помічати власне лихослів’я. Пропонується   нейтральну фраза-прохання (наприклад: «Відійди. Ти заважаєш»), яку потрібно  вимовити  в різних варіантах: 

   • образливий тон із грубими словами; 

   • презирливий тон з образливими словами; 

   • голосно, категорично;

  • злим тоном, із насмішкою; 

  • сказати так, щоб людина не образилась. 

Ці фрази можна було доповнювати іншими словами, щоб досягнути поставленого завдання. При обговоренні вправи доцільно обмежуватись кількома типовими негативними прикладами, основну увагу дітей спрямувати на те, що існує безліч способів вимовити цю фразу у прийнятній формі. 

Психологічний коментар. Діти відпрацьовують вміння адекватної комунікації. Вправа сприяє мінімізації неадекватних емоційних реакцій. 

6. Гра-змагання «Хто швидше скаже комплімент» 

Вибирають 2—3 пари учасників. Кожен із пари стає навпроти одне одного на відстані приблизно 5—7 м і по черзі говорить іншому комплімент. Повторюватися не можна. Одне слово — 1 крок. Перемагає та пара учасників, яка швидше за інших зустрінеться одне з одним. У результаті гри виявилося, що діти не дуже вміють «дарувати» одне одному компліменти. Останні кроки даються дуже важко.

 Психологічний коментар. Гра наочно ілюструє дітям те, наскільки добре вони вміють ображати одне одного і не вміють говорити приємних слів.

7. Вправа «Так»-діалог, «ні»-діалог» 

Обираємо двох учасників, які повинні вести «Так»-діалог. Один із них промовляє будь-яку фразу, а інший одразу висловлює свою згоду з тим, що сказано. Головне завдання - з усім погоджуватись, віддзеркалюючи думки партнера. Інші двоє учасників демонструють ситуацію «ні»-діалог». Завдання учасників — не погоджуватись із думкою партнера, заперечувати йому ввічливо, але наполегливо. Важливо, щоб учасники гри не виходили за межі заданого режиму: у першому випадку не почали заперечувати, у другому — не виявляли підтримки. 

Психологічний коментар. Вправа дає змогу переконатись у тому, що і в ситуації згоди, і в ситуації незгоди можна обійтися без лихослів’я. 

8. Вправа «Слова, якими ображаю я і якими ображають мене» 

Для того, щоб стимулювати рефлексію своєї мовної поведінки, діти виконували таке завдання: аркуш ділили навпіл, ліворуч писали ті слова, якими їх ображають, а праворуч — ті, якими вони ображають інших. Аналіз відповідей виявив, що слів, якими ображають їх, діти пригадують набагато більше, і ці слова різноманітніші. А тих слів, якими ображаєш сам, пригадується набагато менше, згадати їх було «важко», вони були типовими. 
Психологічний коментар. Вправа дозволяє кожному учаснику гри зрозуміти той факт, що лайка, яку вживають інші, не завжди усвідомлюється, не запам’ятовується, проходить повз увагу. З іншого боку, якщо ти — адресат, то й незначні зауваження — образливі і краще запам’ятовуються.

9.  Вправа «Порада»

 Уявіть собі, що ви звернулися до мудреця за порадою: «Як мені впоратися з лихослів’ям?». Яку пораду він вам дасть? 

Обговорення відповідей дітей дозволило сформулювати такі поради: 
• вдосконалюватись у рідній мові, розширювати свій активний і пасивний словниковий запас; 

• виховувати в собі гуманні риси — доброту, милосердя, повагу до старших; 

• прагнення гідного життя несумісне з негідними думками і словами; 

• виховувати себе сильною особистістю, яка вміє керувати своїми емоціями і поважає почуття інших; 

• вміти об’єктивно оцінювати ситуацію, нейтралізувати свій гнів; 
• пам’ятати про те, що лайка — гріх; 

• для того, щоб поступово відвикати від звички лихословити, потрібно звужувати коло осіб, до яких вголос або подумки лихословили (спершу не лихословити до літніх людей, далі — до дітей, потім — до батьків, учителів, однокласників, взагалі не лаятися). 

Психологічний коментар. Вправа має проективне значення і вимагає активної участі кожної дитини; вона допомагає кожному усвідомити, які він має засоби для боротьби з лихослів’ям і на які засоби розраховують інші.

10. Складання «Пам’ятки заборон» 

Суть заборон, які стосуються культури спілкування, у тому, щоб попередити неповагу до співрозмовника, до його поглядів, допомогти дітям уникнути конфронтації, дійти згоди. 

Тон	Слова	Вирази доведення
Образливий; Крикливий; Злий	Грубі;  Зневажливі;  Презирливі;  Категоричні	3 погрозами і залякуванням; Зі спотворенням думки співрозмовника; З насмішкою; Такі, що провокують різку реакцію.

11. Пепегляд відео «Притча про двох вовків»

Добрі, теплі слова і побажання залишають в душах людей прекрасний відбиток, вони пам'ятаються роками, приносять гармонію і спокій у людську душу. А ще пом’якшують,  втішають, зцілюють серце того, хто їх чує! Як було б добре, якби люди не соромилися і не забували дякувати один одному, говорити красиві компліменти, теплі слова побажань.

Якщо людина духовно багата, вихована, порядна, добра, вона не дозволить собі ображати інших, принижувати, лицемірити. Всі вчинки, її дії залежать від самої людини.