Тема: Чорнобильська трагедія. Люди, які врятували Україну
Мета: розширити уявлення школярів про Чорнобильську трагедію, ознайомити з людьми, які рятували Україну під час трагедії, бути обізнаними громадянами своєї країни; розвивати увагу та уяву; виховувати свідоме ставлення до своїх вчинків та дій, бажання допомагати всьому живому, повагу та любов до природи, патріотичні почуття.
+ наочні матеріали для друку
Дата проведення: 24.04.2018
Тема: Чорнобильська трагедія. Люди, які врятували Україну
Мета: розширити уявлення школярів про Чорнобильську трагедію, ознайомити з людьми, які рятували Україну під час трагедії, бути обізнаними громадянами своєї країни; розвивати увагу та уяву; виховувати свідоме ставлення до своїх вчинків та дій, бажання допомагати всьому живому, повагу та любов до природи, патріотичні почуття.
Обладнання: свічки для хвилини мовчання, зображення до теми «Чорнобильська трагедія».
Форма проведення: бесіда.
Література: інтернет ресурси
Хід виховної години
На дошці записано поетичні рядки.
Не винен я, що все це сталось,
Що розкололась неба твердь,
Що в золотом покриту галузь
Ми атомну впустили смерть!
(Д.Павличко)
Чи знаєш ти, світе,
Як сиво ридає полин,
Як тяжко, як тужно
Моєму народу болить!
(Б. Олійник)
У 1996 р. виповнилося 100 років від часу відкриття французьким вченим Беккарелем явища радіоактивності.
На його честь назвали одиницю вимірювання радіоактивності – Беккерель.
Відкриття радіоактивного розпаду атомів, якій супроводжується виділенням ядерної енергії, стало початком переходу людства до атомного віку. Але ядерна енергія, яка виявилась, несла людству небезпечні біди.
26 квітня 2018 року виповниться 32 роки з дня найстрашнішої за наслідками катастрофи минулого тисячоліття. Чотири букви – ЧАЕС – стали символом трагедії, яка доторкнулася до мільйонів людей, накрила їх крилом безжалісної радіації, перетворюючи свої жертви в безпомічних людей.
Так ось як ми і говорили було собі в Україні місто Чорнобиль. Затишне, красиве. Та біля нього побудували атомну станцію. І ось планове виключення реактору, що тривало 20 секунд. Через декілька секунд, в результаті різкого стрибка напруги стався хімічний вибух, в результаті якого в атмосферу викинуто 520 видів небезпечних речовин. Сталася аварія на атомній станції. Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на значні ділянки території Радянського Союзу, які наразі входять до складу Білорусі, України та Росії. На них не можна сіяти, пасти худобу. На заражених землях нікому тепер не можна жити. Ті землі треба лікувати. Чорнобиль — тепер велика рана України.
Чорнобиль походить від назви гіркого полину чорно-билки. Спочатку так іменувалося давнє поселення, потім — місто, а згодом — і атомна електростанція.
В порожніх селах вітер квилить,
Тополі гне і берези квилить,
Стоять на сонці полини,
Ростуть в городах бур’яни.
З річок веселки воду п’ють
І страшно яблуні цвітуть.
Наступного дня після аварії на ЧАЕС, в м. Прип’ять радіаційний фон піднявся дуже високо. Якби евакуація була на 1 день пізніше, то всі жителі міста могли отримати смертельну дозу радіації. Всі люди, які знаходилися поблизу радіоактивних уламків більше 15 хв., які утворилися внаслідок вибуху, отримували смертельну дозу радіації, і загинули в той же день.
- Так ось радіація – це небезпечні частинки, і якщо вже сталася така катастрофа, кращій вихід не заходити на ті території. Але зараз проводяться екскурсії і тому потрібно знати правила поводження у забрудненому середовищі. Давайте їх зачитаємо:
- Найперше і найголовніше правило - дотримання чистоти тіла, одягу, приміщення, їжі.
- Неприпустимо їсти немиті овочі та фрукти. Адже вони дозрівають біля дороги, де пил може вміщувати радіоактивні частинки.
- Не можна брати до рота зірвану травинку, билинку, смоктати бурульку.
- Всю обробку їжі треба робити ретельніше: гарно мити у проточній воді, зливати, виварювати та ін.
- Необхідне вологе прибирання, ретельне витирання пилу з меблів підвіконня, зміна взуття.
- Особиста гігієна: ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після вулиці, ополощу вати рот і горло перед їжею, часто мити голову, приймати душ, дбати про чистоту одягу.
Але якщо так сталося що ви отримали радіацію, то вам на допомогу прийде природа. Існують рослини, які допомагають виводити радіацію з організму людей.
Аптекар Гарбуз
У нього багато цукрози, клітковини. Є кальцій, залізо, мідь, фосфор, що так необхідні для розвинення дитячого організму. Багатий він і вітамінами. Вітамін С зміцнює імунну систему. Вітамін РР виводить з організму радіацію. А вітаміни групи В врівноважують нерви. Наші вчені дійшли висновку – найцінніша найцілющіша дієта для дітей, які живуть на забрудненій Чорнобильською катастрофою території, гарбузова.
А вживання відвару з дубової кори лікує зоб - цю підступну хворобу, яку зараз провокує Чорнобиль. Варто внести в меню і жолудеві коржики - їх печуть на половину з вівсяним борошном.
Тож тепер ви знаєте які продукти потрібно вживати для захисту від радіації.
Знайшлись люди, які поклали своє життя для забезпечення для нас світлого майбутнього. Зараз їх називають «ліквідатори», «чорнобильцями», «Героями України».
«Хто вони?» - запитаєте ви. 28 бійців - пожежників в першу годину після аварії на ЧАЕС, 26 квітня 1986 року. Ці хлопці готувалися до сутички з вогнем, але ніколи не думали, що для деяких з них вона буде останньою.
Особливо відзначилися тоді:
майор внутрішньої служби, начальник варти другої воєнізованої пожежної частини управління внутрішніх справ з охорони ЧАЕС - Володимир Павлович Правик, та ін. ціною свого життя герої відвели біду, врятували тисячі людських життів. Під час гасіння пожежі на ЧАЕС, В.П.Правик отримав високу дозу опромінення і загинув. Указом Верховної Ради , йому посмертно присвоєно звання «Героя Радянського Союзу».
Микола Ващук, Володимир Тищура, Микола Титенко.
Ліквідатоорами аварії на Чорнобильській АЕС було і багато свірневчан. Серед них: Лихолат М. (1986 р.), Островський О., Мисюкевич В., Бойко М. (1987 р.), Короп О., Кравець В.(1988 р.,).
Давайте вшануємо пам'ять тих людей, які ціною свого життя і здоров’я виконали свій обов’язок, і захистили людство від згубного впливу, хвилиною мовчання
Герої Чорнобиля відомі всьому світу. Їхніми іменами названі вулиці, про них написані книжки.
Слухання вірша В. Бутріма «Чорнобиль»
ЧОРНОБИЛЬ
Земля древлян… Колись була родюча,
Гостинна, доброзичлива була.
Земля древлян колись була квітуча.
Як сумно вимовляти це «була».
Тепер про неї кажуть «мертва зона» –
Смертельна, небезпечна і брудна.
Кюрі не менш як п’ятдесят мільйонів
Земля ця безпорадна прийняла.
Земля древлян – то Прип’ять, смерті лоно,
Безлюдне місце на пекельнім тлі,
Німий Чорнобиль, справжня мертва зона,
Єдине мертве місто на землі.
Це пам’ятник недбалості злочинній,
Байдужості людській – ганьба і гріх!
Це вічне горе в нашій Батьківщині,
Це вічний докір мертвих і живих:
Пожежників, що пекло те тушили,
Хто саркофаг страшний той будував.
Нетлінну, вічну пам’ять заслужили
Усі, хто в пеклі тім життя віддав.
Це докір ненароджених, і хворих,
І тих, хто ще народиться на світ,
Кого спіткало й ще спіткає горе,
Бо ще не скоро цей зітреться світ.
І височить Чорнобиль, як примара,
Як місто-привид, лігво сатани,
І, мабуть, не одна ще чорна хмара
Посіє смерть без бомб і без війни.
Земля древлян… Трава, росою вмита.
І тут щороку теж цвіте весна.
Колись тут знову бігатимуть діти,
І місто оживе колись… Хтозна.