Виховна година " Ціна крихти хліба"

Ціна крихти хліба

Вчитель. Добрий день, любі гості! 
Щиро вітаємо Вас у нашій залі!

 1.учень

Що  є  найкраще  як  хліб  на  столі?

В  ньому  є  сила,  родючість  землі,

Вдячність, прибуток, здоров`я  і  лад,

Батькова  хата,  заквітчаний  сад.

2 Учениця. Візьміть у руки хліб духмяний, 
Він незвичайний, він святий, 
Ввібрав і пісню, й працю в себе, 
Йому до ніг вклонитись треба, 
Він скарб найбільший на землі.

 
Вчитель. З давніх-давен хліб у великій шані у нашого народу. Це людська святиня. Одне з див на землі – хлібне зерно. Люди називають його житом, від слова «життя». А чи знаєте ви, як пахне життя? Давайте затихнемо на хвильку і відчуємо цей запах… Це пахне хліб. 

3 Учениця. Пахне хліб, як тепло пахне хліб! 
Любов'ю трударів і радістю земною, 
І сонцем, що всміхалося весною, 
І щастям наших неповторних діб— 
Духмяно пахне хліб!

 
Вчитель. Теплий хліб, виплеканий теплими руками, — таїть у собі тепло серця. Які ж пахощі природи, рук роботящих переплелися в ньому?

4 Учн. Чи знаєш ти, чим пахне хліб, 
Коли весною кілька діб 
Гуркоче трактор за рікою? 

 Хліб пахне працею людською.

5 Учн. Чи знаєш ти, чим хліб запах, 
Коли жнивують у степах 
Твої батьки в гарячу пору? 
Він пахне щастям хлібозбору. 

6 Учн Чим пахне хліб, чи знаєш ти, 
Як поведуть твої брати 
Зерном наповнені машини? 
Хліб пахне соками земними. 

7 Учн .Чи знаєш ти, чим хліб землі 
Пахтить на вашому столі 
Весною, влітку і зимою? 
Хліб пахне радістю людською. 

Вчитель. Звідки ж бере початок шматок хліба? 
Зараз вам прочитає Дарина казку про золоту зернину.

 
                                           Золота зернина 
Жила-була золота Зернина. Лежала вона в засіку і мріяла про те, яку користь вона може принести людям. 
- Іди скоріше на поле і зарийся в землю, – почула вона чийсь голос. Послухала Зернина, побігла на поле і зарилась в землю, та й заснула. Прокинулась вранці, а у неї на маківці зелений росток виглядає. Обдивилась Зернина і бачить, що навкруги багато-багато таких ростків. Все поле з чорного перетворилось в зелене. Росла Зернина, росла і перетворилась в зелену рослину з колоском. Колосок під жарким сонцем скоро пожовтів. Поле з зеленого перетворилось на золоте. Незабаром по полю пішли великі комбайни і Зернина разом з іншими своїми братами і сестрами потрапила на тік. Із золотої вона перетворилась на біле борошно. На хлібокомбінаті з неї спекли великий і смачний коровай. І Зернина з білої перетворилась на рум’яну. 
Отож, кожна Зернина хоч і мала, але корисна і дорога, тому що це хліб.

 
8 Учень. Жито дозріває на горі за гаєм. 
Зерна обважніли на міцнім стеблі, 
Колоски схилились, - це вони вклонились 
За тепло, за щедрість матері землі.

 
9 Учень. Дзвенить колоссям нива золота, 
Сповняє лан ранкова світла повінь. 
І літній день, краси й наснаги повен,  
Де простяглись хлібів дозрілі гони, 
Де гримотять комбайнові загони, 
Збираючи пшениці і жита. 

10 Учениця. Чи є більше щастя на землі, 
Як сіять хліб, виплескувать достаток! 
У хлібі тім життя бере початок, 
В нім сила нездоланних трударів. 

11 Учень. Шануй же руки в мозолях 
Вклонися мудрим і землистим, 
Які щороку на полях 
Пшеницю сіють золотисту. 

12 Учень. Добрий врожай у просторах безмежних, 
Праці віддячують щедрі поля… 
Горда країна моя незалежна, 
Вільна й свята українська земля! 
Діти співають пісню_     _Ой на горі жита много_____

Вчитель. Діти, а давайте з вами  розгадаємо декілька  загадок!

      1. Виріс у полі на добрій землі,

            місце почесне зайняв на столі.   

2. По них ходять, їх засівають, зрошують.   

3. Одне кинув – цілу жменю взяв.  

5. М’яли, били і місили, і качали, і ліпили, залишили підрости, щоб рогалики спекти. 

 6. Б'ють мене, товчуть, ріжуть, а я все терплю, усім добром плачу.

   
Вчитель. З покон віків ведеться в Україні, що хліб у хаті – то багатство, сіль –то гостинність і щирість. Нашу Вітчизну називають хлібним краєм. Для українського народу хліб був не просто стравою – це була основа його життя і найдорожча святиня. В усі часи хліб берегли. Він з людиною від народження і до глибокої старості.

 
13 Учень. Навесні посію, зерна в полі чистім, 
Хай над ними світить сонце променисте, 
На веселім вітрі зашумить колосся, 
Стане золотою урожайна осінь. 
І зерно в комори річкою поллється, 
А коли помолють, борошном назветься. 
На заводі пекар хліб спече з любов'ю, 
Скаже: «Любі діти, їжте на здоров'я!» 

вчитель. Імен багато має хліб, 
Є гарні і незвичні – 
Рогалик, торт, батон, пиріг, 
І паска, й паляниця.  
Ще – бакалійник і калач, 
Перепічка і піцца, 
І завиванець, і рогач, 
Галушка, коржик й пампушки. 

Дарина Це все – хліб, вирощений на нашій рідній українській землі, під нашим теплим сонцем і политий запашними степовими росами та людським потом. Він дає силу і наснагу, робить дужими і стійкими в усіх труднощах. 

Вчитель. Існує багато народних повір'їв про хліб, своєрідних законів, переступати які було великим гріхом. 

Дарина 1. Хліб ніколи не купували, щоб на нього не перейшов чужий дух, а випікали тільки круглої форми, як сонце. Бо на хлібові і сонці тримається людське життя. 
Вчитель. Випікали хліб у суботу. І дивились — якщо хліб гарно вдається — то буде вдача цілий тиждень, глевкий — на сльози, підгорить — на смуток, потріскається — чекай новини. 
Дарина 3. Хліб пекли для кожного окремо: хлібина мамина, татова, бабусина, і малечі по паляниці. І одна чи кілька хлібин "на позику", бо позичати чиюсь наіменовану хлібину не можна — відведеш щастя від хати. 
Вчитель 4.  Зі столу ніколи не прибирали хліб, який лежав на вишиваному рушнику, або прикритий ним, щоб нечиста сила не потрапила в хату, щоб не перевівся достаток у домі. 
Вчитель. А чи хто з вас куштував хліб від зайчика, принесений батьком з поля? (Так!) Звідки ж він береться? 

14 .Учень. 
 

Їздив заєць до млина
П'ять пудів змолов зерна
Цілу ніч у хатці тихо
Випікала хліб зайчиха.
Рано-вранці у хустинці

Понесли зайці гостинці

Пташенятам і звірятам, 

 Хлопченяткам і дівчаткам.

 Аж хрумтять окрайчики

Добрий хліб від зайчика

Вчитель. Що то було радощів дітворі отримати такий дарунок від вуханчика. 
. А скільки склав народ прислів'їв про хліб, щоб пам'ятали люди, який він важливий у житті. 
Прислів'я 
1. Глибше орати – більше хліба мати. 
2. Сій вчасно, вродить рясно. 
3. Земля – матінка, а хліб – батечко. 
4. Паляниця — хлібові сестриця. 
5. Хочеш їсти калачі, не сиди на печі. 

Діти запалюють свічки.

Дарина. Хліб не завжди був такий смачний і буденний… Голод – таке страшне слово. Людина, яка пережила його, із жахом чує це слово. А скільки довелося нашому народові пережити в голодне лихоліття. 

Вчитель. А ще був і страшний голодомор в Україні 33-го року. Скрізь, як говорив Шевченко, "село неначе погоріло, неначе люди подуріли". Від голоду помирали і дорослі, і діти, промовляючи своє останнє слово в житті – «хліб». Матері божеволіли, бо не могли порятувати своїх дітей від голодної смерті. Шматок хліба коштував стільки ж, скільки і саме життя. 
І зараз кожен, хто пережив цей страшний голод, ніколи до кінця своїх днів не кине шматок хліба на землю, бо перед ними завжди будуть очі тих, хто помер від голоду у ті страшні часи. 
Вчитель. Сьогодні ми недаремно запалили свічки, як у храмі. Нехай в цю хвилину наш клас стане храмом пам'яті. Вшануймо хвилиною мовчання тих, хто став жертвами лихоліть, які випали на долю українського народу.( Хвилина мовчання. Діти гасять свічки.) 

Вчитель. Віддаймо дяку трударям, що виколосили хліб, вимолотили його, перемололи на борошно, рукам, які випекли оці смачні, рум'яні, схожі на сонце, паляниці. 

.Хай буде хліб завжди, свіжий і святий. Хай ніколи не черствіє, бо, як кажуть, коли черствіє хліб, то черствіють душі.

Нехай ніколи не простягнеться дитяча рука з словами-проханням: «Христа ради, хліба!..» Хай в кожній оселі завжди вдосталь буде його.

15  Учень. Дай, Боже, хліб насущний, 
Щоб ми могли у мирі жить, 
Щоб не були бездушні. 
Молись до хліба, не кидай, 
Хай хліб спасінням буде, 
Бо не черствіє хліб святий, 
Черствіють тільки люди. 

16 Учень. В народі ж хліб, мов матір, поважають, 
Ця шана з плином часу не зника. 
І дорогих гостей завжди стрічають 
З хлібиною в барвистих рушниках. 

17 Учень. Так хай же щедро наливає соком 
І колоситься золотистий сніп! 
І хай же родить більше з кожним роком 
Його величність – годувальник Хліб! 

Учень. Гості наші дорогенькі! 
Добра Вам бажаємо, 
І за добрим звичаєм 
Хлібом пригощаємо! 

Вчитель.  Пам'ятаймо, що в хлібі – велика праця. 
Пам'ятаймо завжди, що хліб – святий. 
Шануймо його так, як шанували наші предки. 
Звучить музика, всі присутні смакують випічки. 

                                                        Пісня  Райдуга веселка.

Вчитель. Я вам пропоную подивитись відеоролик про Дівчинку,яка топтала хліб.