Виховний захід
« Державні та народні символи України »
( Проведено з учнями 4 – А, 4 – Б та 1 - Б класів)
Мета:
Обладнання. Державний прапор України, Герб, Гімн, вишиті рушники, хліб – сіль, малюнки калини, верби, тополі, барвінку, лелеки, колоски жита, презентація «Державні та народні символи України»
Святково прибраний клас, всі присутні у вишиванках.
Слайд 1
Вчитель. Святою для кожної людини є земля, де вона народилася, де зробила перший крок, вимовила перше слово, почула мамину пісню – колисанку, пішла стежиною до школи. Ці почуття вічні.
Сл. та муз. Н. Май « Добрий ранок, Україно!»
Слайд 2
Учень
Що таке Батьківщина?
Під віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата,
Під тополями хата,
Під вербою криниця,
В чистім полі пшениця,
Серед лугу лелека
І діброва далека,
І веселка над лісом,
І стрімкий обеліск.
Учень
. У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша нам своя святиня,
Аніж земний в чужині рай.
Нема без кореня рослини,
А нас людей без Батьківщини.
Учень. Моя Батьківщина – велика країна
Весь всесвіт – для мене вона.
Найкраща у світі моя Україна.
У цілому світі одна.
Вчитель. Так, для кожного з нас найдорожча і найрідніша та земля, на якій ми народилися, де живемо, де живуть наші батьки, рідні, де поховані наші предки. І такою для нас є наша Україна.
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори. (Ліна Костенко)
Слайд 3
Слайд 4 - 8
Сл. та муз. Н. Май « Підростають соколята»
Слайд 9
Учень. Символ – це предмет, який характеризує державу, відображає її побут, традиції, господарювання, історичне минуле, прагнення народу.
Слайд 10
Учень. У статті 20 Конституції України записано: « Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб, Державний Гімн.» Символіка – ніби візитна карта країни, вона ніби представляє її, підтверджує її існування.
Слайд 11
Учень. З глибини віків дійшла до нас ось така легенда. Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зростали чесними сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя.
Слайд 12
Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір. Найстаршому мати подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім'я Тризуб.
Середньому сину мати дала в дорогу блакитно – жовтий одяг. Сміливий і сильний був середній син, і прославив свою матір добрими звитяжними вчинками. Люди запам’ятали його і назвали Прапором.
А найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди назвали його Гімн .
Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо – жовтий прапор і урочистий гімн прославляють рідну неньку – Україну.
Слайд 13
Учень. Герб – розпізнавальний знак держави. На Україні це золотий тризуб на блакитному тлі. Існує близько сорока версій пояснення тризуба: це риболовний гарпун, вила бога Нептуна, уособлення природних стихій ( повітря, води й землі), а можливо відображено триєдність життя: батько – мати – дитя, які символізують собою силу, мудрість, любов.
Учень.30 серпня 1991 року, після проголошення Акту про незалежність України, був прийнятий Національний Державний герб – золотий тризуб на блакитному тлі.
Знак країни головний –
Це тризубець золотий.
Він – як сонце в небі синім,
В ньому слава, в ньому сила.
В нім священне слово « воля»,
Що рятує від неволі.
Будь же рідна Україно,
Під гербом цим вільна й сильна.
Хай про тебе в цілім світі
Знають всі: дорослі й діти.
Слайд 14
Вчитель. Другий символ України – це прапор. Наші пращури обожнювали прапори, освячували їх і вірили, що вони у воєнний час найсвятіші. Великого розквіту набула символіка за часів козацтва. Свої прапори мали полки, курені, сотні. Великий прапор Січі був червоний з архангелом Михайлом. Прапори куренів були малинові із зображенням архангела Михаїла чи білих хрестів. Було чимало комбінацій кольорів. Наприклад на червоному полі – жовтий хрест, лиштва – блакитна, а по ній жовті зірки. На іншому – блакитна лиштва і зірки на хресті – білі.
Учень. Жовтий колір – це колір пшеничного поля, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі. Жовтий колір – це ще й колір жовто – гарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б життєдайний хліб.
Учень Синій колір – це колір ясного, чистого, мирного неба. А невже без живлющої матері – води визрів би хліб, заколосився б він? От і ще один блакитний колір – колір води.
Вчитель. Сьогодні синьо – жовтий прапор майорить на всіх державних установах України, під ним ходять у моря – океани українські пароплави. Стрімко злітає це знамено і на різних спортивних змаганнях.
Слайд 16
Учень. Гордо розвівається синьо – жовте знамено, промовляючи всьому світу: « Є у світі Україна» Державний прапор України був затверджений постановою Верховної Ради від 28 січня 1992 року.
Прапор – це державний символ,
Він є в кожної держави;
Це для всіх - ознака сили
Це для всіх – ознака слави.
-А де ми у нашій школі бачимо це знамено?
- А які вірші про прапор ви знаєте? (Виконання вірша 4-А та 4-Б класами)
Учень.
Синьо – жовтий прапор України -
Це безхмарне небо синє – синє,
А під небом золотіє нива,
І народ – і вільний і щасливий.
Прапор, як святиню, любі діти,
Треба шанувати й боронити.
Прапор – символ нашої держави,
Він для всіх ознака сили й слави.
Синьо – жовтий прапор маєм:
Синє небо, жовте жито.
Прапор цей оберігаєм,
Він - святиня, знають діти.
Слайд 17
Учитель. Слово гімн – грецького походження, урочиста пісня, прийнята як символ державної національної єдності. Слова нашого національного Гімну написав поет Павло Чубинський, а музику – композитор Михайло Вербицький
Лине пісня незабутня,
Горда, величава.
В ній – надія на майбутнє,
України слава.
Нею сонце зустрічає
Нашу Батьківщину,
День новий розпочинає –
Сильна, неподільна.
До нових здобутків кличе
Пісня Україну,
А зовуть її велично…
Всі: Державним Гімном. (Діти стояче слухають Гімн України).
Слайд 18
Вчитель. Крім державних символів Україна має ще й народні поетичні символи.
Слайд 19
Музична заставка « Хата, моя біла хата»
Учень. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, калина біля вікна, барвінок, верба, чорнобривці – все це наші символи. Рідна хата! Оспівана в піснях, оповита легендами та переказами. Вона завжди буде символом добра і надії.
Слайд 20
Учень. « хата моя, біла хата, рідна моя сторона, пахне любисток і м’ята, мальви цвітуть край вікна». Ось як оспівують поети свою рідну домівку. Дуже багато віршів, приказок, прислів’їв складено про хату.
Слайд 21
« Люди добрі, хата тепла.» « Чим хата багата, тим і рада.»
« Своя хата – своя правда, своя стріха – своя втіха.» « Де хата неметена, там дівка не плетена.»
Людина не має права бути безбатченком, завжди повинна пам’ятати батьківську хату, з якої вона пішла у велике життя.
Слайд 22
Вчитель. Ще народними символами України є вишиті рушник та вишиванка.
Учень. Вишиванка – символ здоров’я, краси, щасливої долі, чесності, любові.
Рушник причаївся
На бильці мого ліжка –
Вишиваний із країв
Пташками та вишнями,
Увесь білий, а впоперек –
Червона стрічка.
Вишивала бабуся його молодою
Тягнула голкою радість і біль,
І вплітався рушник цей в щербату долю,
А на ньому і хліб і сіль.
Слайд 23
Сл. та муз. Н. Май « Вишивала матінка рушничок»
Слайд 24
Учень. Хліб і сіль на рушникові – гостинності ознака. Чудовий український рушник! На щастя він ще з побуту не зник.
Учень. Вишитий рушник – неодмінний атрибут багатьох обрядів: З рушником виходили в поле, справляли обжинки; проводжали в далеку дорогу; дівчата подавали рушники на знак згоди при сватанні; молоді ставали на рушник під час шлюбного обряду.
Вчитель. Рушники несуть красу із глибини віків. Недарма в народі говорять: « Тримай хаточку, як у віночку, а рушник на кілочку». « Хата без рушників, як родина без дітей».
І справді в давнину не було жодної оселі де б не красувався український рушник. Рушник. Він пройшов крізь віки. І хотілося, щоб цей символ завше прикрашав нашу оселю, був ознакою великої любові і незрадливості.
« хай стелиться вам доля рушниками!» - казали, бажаючи людині щастя.
Слайд 25
Вчитель. Коровай– ритуальний священний хліб, котрий завжди має художньо виконану і естетично оздоблену круглу, тобто сонячну форму. Він - символ багатства. Весільний коровай у людей - головний ритуальний символ: його дарування є причащанням всіх гостей, розпочинаючи з батька-матері і завершуючи музикамиВважалось, що особливу обрядову силу має той весільний коровай, для якого воду брали з семи криниць; муку з пшениці, котра росла на семи полях і її принесли у семи міхах; покладено в заміс сім кіп яєць, знесених сімома білими курками; масло брали з семи посудин, а збито його з молока від семи молодих корів...
Слайд 26
Учень. Ще народним символом українців є вінок – символ життя, долі, життєвої сили, символ дівоцтва.
Вінок — символ життя, долі, життєвої сили; символ дівоцтва, довершеності. Вінок є частиною українського національного костюма. В давнину їх носили тільки дівчата. Плели з живих квітів. Вважалось, що в них є чаклунська сила, здатна захистити від будь-якого лиха. Тому український віночок не просто прикраса, а й оберіг.
Традиційно український віночок прикрашали різнокольоровими стрічками. Кожен колір мав свою символіку: коричневий — це символ землі, жовтий — символ сонця, синій — символ неба і води, зелений — символ мудрості, рожевий — символ врожаю, малиновий — символ здоров'я, фіолетовий — символ мудрості.
Слайд 27
Учень.
У віночку нашім
Різнобарвні квіти —
Символ України
І дарунок літа.
Тож усім на нього
Подивитись любо:
Гілочку зелену
Узяли у дуба,
Квіточку любистку,
Щоб усіх любили,
У барвінку листя,
Аби довго жили.
Чорнобривців квіти,
Щоб чорніли брови,
Кетяги калини —
Для краси й любові.
У вінок вплітають
Колосочки жита,
Щоб могли багато
І в достатку жити.
А в червонім маку,
Що цвіте у полі,
Кров людей, пролита
У боях за волю.
Є ще різні квіти
В нашім ріднім краї,
Їх веселе літо
У вінок вплітає.
Слайд 28
Вчитель. Майже в усіх народів є улюблені рослини – символи. У канадців – клен, у росіян – берізка, а в нас – верба, тополя, калина.
Правду каже українське прислів’я « Без верби і калини – нема України». З давніх - давен наш народ опоетизував кущ калини, оспівав у піснях, легендах.
Слайд 29
Музична заставка про калину.
Легенда про калину.
Це було в той час, коли на Русь нападали орди татарські. Одного разу в одному українському селі було весілля. На нього прийшло дуже багато вродливих молодих дівчат. І коли весілля було саме в розпалі, на село напали татари. Завойовники побачили цих красунь і почали їх ловити, щоб продати в Царгороді. Дівчата, щоб не потрапити в неволю почали тікати на болото і там потопились.
На тому місці, де загинули українські дівчата – зірки, виросло дуже багато кущів калини. І з того часу дівочу вроду порівнюють з калиною. Про цей чудовий кущ складено безліч пісень, віршів і приказок.
Учень. Калина – це символ дівочої вроди, вірності, чистоти. Калина –це пам'ять про матір, найдорожчу людину в світі, про тих хто не повернувся до рідного дому. За традицією, на могилах загиблих садили калину.
Учень. Калину і до столу подавали,
Весільні короваї прикрашали,
Як символ долі щастя і краси,
І чистої дівочої коси.
Учень. Її вплітали у вінок дівчата,Садили кущ калини коло хати;
Очистить і повітря навесні
І знадобиться у зимові дні.
Учень. Бо чай з калини – ліки від застуди.
Шанують цю красуню пишну люди
І лагідно калинонькою звуть,
Цілющий чай і сік калини п'ють.
Музична заставка « Зеленеє жито, зелене…»
Слайд 30
Учень. І жито також символ України.
Це знак добробуту і злагоди в сім'ї
І довгого життя на цій землі.
Учень. Без жита людина не могла б на світі жити.
Тож на достаток і на довгий вік
Тоді, коли новий надходив рік,
Ходили хлопці житом засівати.
І наречених також посівати
На щастя на добро обряд велів
Цим життєдайним символом полів.
Слайд 31
Учень. Сніп - символ багатства, забезпеченого життя і родинного благополуччя. Скошене або зіжате збіжжя в'язали у снопи і складали у півкопи (по 30 снопів у кожній), а потім звозили на тік для обмолоту. Кількість снопів чи півкоп визначала врожайність поля, а, отже, і достаток сім'ї на наступний рік. Особливе ритуальне значення мав сніп -«квітка» - останній сніп жнив, який в'язали визначеним способом: останні колоски з викошеного чи зіжатого поля збирали в пучки, прикрашали волошками (васильками), маками та іншими польовими квітами і вручали господареві, який у знак вдячності частував женців і косарів. І цей сніп зберігали в домі на найпочеснішому місці - на покуті - аж до нового врожаю.
В ритуальних дійствах снопу - «квітці», або ще як його називали снопу -«раю», передував обжинковий сніп - Дідух, котрого виготовляли з житніх пучків, обв'язаних кольоровими стрічками або стеблами. Вважалося, що в Дідухові живе не тільки дух поля, а й душі покійних предків, котрі вирощували - їли святий хліб цієї ниви... Дідуха ставили на покуті в урочисті дні (хрестини, весілля, Різдво), а після Щедрого вечора спалювали (з Дідуховим-сноповим димом до Неба йшов щедрий дух Дідуха-поля, щоб вернутися в жнива щедрим урожаєм) і його місце займав сніп -«рай».
Слайд 32
Музична заставка « Барвінок»
Учень. Барвінок – теж рослина обрядова. Це символ пам'яті і вірності, здоров'я. Краси і вічності, безсмертя, довгих літ. Любові знак – барвінку синій цвіт.
Барвінку мій хрещатий
Зелений, дрібний.
Ой, я ж тебе викохала,
Хороший, рясний.
Барвінок назвали так на честь кохання юнака Бара і дівчини Вінки.
Барвінком прикрашають весільний коровай, його садять біля хати.
Він зеленіє навіть під снігом.
Барвінок є символом кохання.
Слайд 33
Музична заставка « Цвіте терен»
Учень. Завдяки своїм колючкам терен здобув собі славу доброго захисника садиб у давнину - до двору, обсадженого терном, не міг пробратися ніякий дикий звір. Пізніше стали вважати, що терен захищає від нечистої сили. Таке практичне значення цього невисокого деревця.
Слайд 34
Музична заставка « Чорнобривці…»
Учень. Чорнобривці– символ вічності і постійності.
Слайд 35
Учень. Мак - символ безконечності й незчисленності зоряного світу, Всесвіту, і, водночас, сну і забуття. Макова голівка - символ заспокоєння. Мак освячують двічі на рік - на Маковея і на Спаса. Він настільки значимий, що традиційно входить до складу куті.
Вінок із червоних маків - то вираз дівочої цноти і чистоти.Має мак і магічну силу, спрямовану проти усякого зла - і проти відьми, і проти наврочення, і на виклик дощу, і на врожай...
Слайд 36
Слайд 37
Учень. Волошки(васильки) - символ ніжної і тонкої душевної краси, праведності і святості, душевної чистоти, скромності і привітності. Назва квітки, каже легенда, походить від імені хлопчика Василька, якого русалки на Зелені свята заманили в поле і залоскотали - і він перетворився у квітку, названу його іменем.
Вважається, що волошки мають значну магічну силу як оберіг від злих духів, лихої долі та всіляких напастей - витівок лукавого. Тому їх навіть вирощують при садибах, освячують на Маковея та Великого Спаса. Вінки з волошок, сплетені на Зелені свята, протягом року зберігають в домівці. Особливу силу мають волошки для молодих: пучком волошок кроплять наречених на весіллі; настоєм з волошок окроплюють галявини, де гуляють хлопці та дівчата Купальської ночі; таким же настоєм дівчата вмиваються - і їх краса стає недоступною злим чарам.
Слайд 38
Вчитель. Ранньої весни, коли ще у лісі лежить сніг, розпускаються квіти верби. Це одна з перших рослин, що за біблійними легендами, після всесвітнього потопу виросла на берегах річок та водойм.
Українці вірили, що дерево, яке одним з перших викидає бруньки, тобто прокидається до життя, передає людині силу та здоров'я, оберігає її та захищає. В останню неділю перед Великоднем люди освячують у церкві вербові гілки, б'ють ними один одного, промовляючи:
Не я б'ю – верба б'є,
Не будь сонливий,
До роботи лінивий,
Будь здоров, як вода,
Рости, як верба.
Не я б'ю – верба б'є.
За тиждень Великдень. Недалечко – червоне яєчко! Спаси і збережи, Матір Божа,
Під своїм покровом.
Учень. Верба – одвічний символ України,
Символізує вірність, рідний край,
Любов безмежну, ніби небокрай.
Учень. Верба своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води.
У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна.
Слайд 39
Учень.Символом сили, могутності, довголіття є дуб. Матері своїм синам на сорочці вишивали листя дуба, щоб син був сильним, міцним. Спали на дубових меблях, які, за повір'ям, додавали під час сну сили.
Слайд 40
Учень. Береза завдяки своїй білій корі стала символом чистоти, дівочої ніжності. Вона також вважалася оберегом від злих духів, тому її часто садили біля хати, щоб милувала око і захищала садибу.
Слайд 41
Музична заставка « Три поради…»
Учень. Тополя– символ дівочої жури.
Вчитель. У поета Юрія Рибчинського та композитора Ігоря Поклада є гарна пісня – « Три поради»: «не рубай тополю край дороги, може та тополя твоя доля, твоя доля світла, тополина, наче пісня журавлина», «не стріляй у птаха на світанні, може то любов твоя остання….». І третя порада:
Не ламай калину коло хати,
Бо вона заплаче, наче мати,
І впадуть на трави на шовкові
Серця сльози колискові.
Не ламай калину, не ламай калину,
Бо вона в житті єдина.
Не ламай калину, не ламай калину –
Краще їй онуків принеси.
Слайд 42
Учень.Соняшники край дороги
Тепле літечко вітали,
Ввись до сонця золотого
Жовті личка повертали.
Слайд 43
Учень. В тихім вітрі колихались,
Рахували дні пригожі,
Ніжно сонцю усміхались
Квіти, так на сонце схожі.
Слайд 44
Учень.
Ранньою весною
В нашому садку
Я сама садила
Вишеньку струнку.
I шумить листвою —
Вже така, як я! —
Вiд усiх найкраща
Вишенька моя!
Слайд 45
Учень. Символом Києва є каштани.
Слайд 46
Музична заставка «Спів пташок»
Вчитель. Крім тих оберегів, які ми сьогодні назвали, в українського народу є й тваринні символи.
Слайд 47
Учень. Улюбленим птахом є лелека. Його назвали на честь божества добра і кохання - Леля. Ну, а як відомо - від кохання народжуються діти. От і приносить їх у наші домівки лелека.
Учень. Лелека – символ щастя і родини. Любові до своєї батьківщини, добробуту, продовження життя, надії символ, віри в майбуття.
Слайд 48
Учень. У вирій вона повинна відлетіти раніше, щоб відкрити його для інших птахів. Тому не встигає вона висидіти пташенят і підкидає яйця в чужі гніздечка. У народних піснях її порівнювали з матір'ю, яка побивається за своїми дітьми називали лагідно "зозуленькою-матінкою".
Слайд 49
Учень. Український народ дуже співучий. Давня легенда розповідає про пташку, пісні якої стали перекладом на пташину мову пісень нашої Батьківщини. Ця пташка - соловей.
Слайд 50
Учень. Символом туги за рідним краєм є журавель. Це щемливе відчуття, яке чути у курликанні журавлів, відчуває людина, коли вона далеко від Батьківщини.
"Журавлі кру, кру,
В чужині умру,
Доки море перелечу,
Крилонька зітру"
Слайд 51Учень. Голуб - символ щирої любові, злагоди й ніжності. Голуб і голубка в парі - символ вічної й вірної любові. Для всього людства - це птах усеземної любові, птах миру. За переказами, душа людини по смерті перетворюється в голуба.
Слайд 52
Сл. та муз. Н. Май « Любіть Україну»
Слайд 53
Висновок. Україна – велика, багата й прекрасна країна. Це безмежні колосисті поля, пишні вишневі та яблуневі сади, повноводні ріки та синьоокі озера, різнобарвні луки і затишні гаї, мальовничі села і великі міста, це мудрі й талановиті люди. Щоб бути справжніми синами і доньками України, треба любити свою Батьківщину, знати і шанувати її традиції, закони і символи.
Слайд 54
Ми з упевненістю можемо сказати, що в українців є багато символів, оберегів. Бережіть, шануйте, любіть обереги, вивчайте традиції свого народу, адже ми українці – пишаймося цим. Любіть Україну, любіть українську мову, співайте українську пісню, пишайтесь своїми символами.
Слайд 55
1