Виховна година для старшокласників "Найбільший скарб на світі"

КЗ СОР «Шосткинський ліцей спортивного профілю»

 

 

 

 

СЦЕНАРІЙ

 ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

для старшокласників

«Найбільший скарб на світі»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

педагог-організатор

С.Кручко

Виховна година для старшокласників

«Найбільший скарб на світі»

Мета:

• Формування особистості, яка здатна свідомо, активно, творчо впливати на навколишній світ.
• Формування дослідницьких умінь учнів, здатності проєктувати своє особисте буття, що не зашкоджуватиме світу природи;  підвищення компетентності у вирішенні екологічних проблем.
• Формування в учнів умінь і навичок ініціативи, самостійності, віри у свої сили, сприяння виробленню активної життєвої позиції, прагненню до здійснення громадянських дій.
• Здійснення екологічно-просвітницької роботи.

Обладнання та матеріали: глобус, мультимедійна дошка, комп’ютер, науково-популярні відеоролики з даної тематики,               буклети, тематичний плакат.

Підготовча робота: попередній розподіл ролей між учнями («вчений», «експерт», «медик», «еколог») та пошук тематичних матеріалів в бібліотеці та мережі Інтернет; виготовлення плакату та буклетів «Бережіть воду!».

 

Хід заходу

Ведуча.

Доброго всім дня! Дорогі друзі, сьогодні ми з вами зібралися, щоб  поговорити про наболіли проблеми, які хвилюють весь світ. Але на початку нашого заходу я хочу зачитати цитату Антуана де Сент-Екзюпері запропонувати вам відгадати, про що іде мова.

 «…в тебе нема ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не відаючи, що ти є. Не можна сказати, що ти необхідна для життя, бо ти – і є життя. Ти наповнюєш нас радістю, котру неможливо пояснити нашими відчуттями. З тобою повертається до нас сила, з твоєї милості в нас починають бурлити високі джерела нашого серця. Ти - найбільший скарб на світі».

То як ви вважаєте, про що йде мова? (відповіді учнів)

 Так, сьогодні будемо з вами говорити про такий скарб, як вода. Наш захід має назву «Найбільший скарб на світі», тож, певне, ви здогадались, що ми обговорюватимемо екологічні проблеми, пов’язані з водою. А що ж таке – вода? Я пропоную  переглянути невеличкий відеоролик. Будь ласка, увага на екран.

Учні дивляться відеоролик про воду  - 8,53хв.

https://www.youtube.com/watch?v=xdQW69u3Dr8

Ведуча.

Наша Земля – планета різноманітних форм, і всі вони залежать від води. Ніхто на планеті, включаючи людину, не може вижити без неї.

Замислитесь, що ви знаєте про воду? Як не дивно, але вода і досі залишається маловивченою речовиною природи. Світ звичайних речей приховує багато таємниць. Ось і вода – така проста, така доступна, але водночас цікава і загадкова.

  А чи знаєте ви, звідки на нашій планеті з’явилася вода? Слово нашим «експертам» - «вченому» та «екологу».

Вчений.

Досить довгий час люди не тільки не розуміли, що собою являє вода, а навіть не знали, скільки її на Землі. І зовсім було невідомо, як вона з’явилася на планеті. Я дослідив декілька гіпотез і до вас хочу донести ось ці:  

• вода на Землю була занесена біля 4 мільярдів років тому, коли планета активно формувалася. Її постійно атакували тисячі астероїдів, в склад яких входила вода.
• згідно іншої теорії  вода має земне походження і з’явилася з гірських порід, які, в свою чергу, виникли із земної мантії.

  Подивіться на глобус. Відразу кидається в очі, що його більша площа блакитно-зеленого кольору. На ¾ поверхня нашої планети вкрита океаном, об’єм його води складає 1360 мільйонів кубічних кілометрів. А багато це чи ні - вирішуйте самі.

Але хочеться звернути увагу, що 97,5 % із цієї води – солона. Прісна вода складає лише 2,5% від загальної кількості. Більше половини цього обсягу представлено у вигляді льодовиків та снігових шапок гір. Тобто, людина може використовувати лише 1% усіх прісноводних ресурсів планети, що насправді дуже мало. Ця кількість води за обсягом дорівнює 5 озерам Байкал. Все людство і 5 Байкалів! Навіть, враховуючи кругообіг води у природі, її споживання є більшим за відновлення.

Еколог.

При цьому, людство часто марно витрачає й забруднює воду, зовсім не замислюючись про наслідки. Тому криза нестачі прісної води у світі постійно загострюється. Головні фактори, що роблять цю кризу глобальною - це зміна клімату, посухи, осушення плавнів та знищення торф’яників, забудова річок, застаріла водна інфраструктура й нераціональне управління водними ресурсами.

Ведуча.

Дякуємо нашим «експертам» за інформацію. Дійсно, люди рідко замислюються над тим, як багато дають нам річки - прісну воду для пиття, можливість зрошення полів, їжу, задоволення від споглядання природи та різноманітні туристичні розваги.

А зараз давайте разом поміркуємо, скільки з того 1% прісної води залишається придатною для потреб людини. На берегах водоймищ виросли промислові заводи, які забруднюють воду відходами. Дощами з полів змиваються отрутні хімікати та добрива, які використовуються в сільському господарстві. Автомийки, бензозаправочні станції, яких з’явилася навкруги велика кількість, постійно наповнюють ґрунтові води високотоксичними нафтопродуктами.  Часті аварії танкерів призводять до того, що мільйони літрів сирої нафти потрапляє в моря, океани, гублячи все живе на багато квадратних миль навкруги.

І з кожним днем води, придатної для пиття, стає все менше та менше… Як ви вважаєте, скільки води потрібно одній людині на добу? (відповіді учнів)

Надамо слово нашому «експерту».

Експерт.

 Людині потрібно в день близько 3 літрів води для підтримки життєдіяльності організму. Але ми ще використовуємо воду для приготування їжі, на прання, миття посуду, прибирання, прийняття ванни та інших потреб. Наприклад, на миття рук, не закриваючи крана, витрачається 6-8 літрів води; чищення зубів, не закриваючи крана, теж 6-8л; споліскування унітазів – 15л за одне спускання; душ – 15-20л за хвилину; прання – 130-150л за один раз; миття у ванні – 150л тощо. В Україні в середньому кожна людину витрачає 350 літрів води на добу.

Ведуча.

 Тобто виходить, що багато води просто задарма виливається в каналізацію!

Експерт.

Так, але  на цьому не закінчується потреба людини у воді. Для свійських тварин, зрощування полів та городів, для отримання електроенергії, для виробництва тисячі речей, без яких людина не може обійтися, теж потрібна вода.

Щоб виробити 1 авто треба до 150 тисяч літрів води. Кілограм м’яса потребує у 10 разів менше, а щоб виростити 1кг кукурудзи  - треба 900 літрів води. За один рік на всій земній кулі добувається 7 мільярдів тон  корисних копалин, а також 7 мільярдів води людство витрачає лише за 1 добу. Ось така велика потреба людини в воді! За даними міського водоканалу мешканець нашого міста витрачає – 210 - 250л води на 1 добу, а за рік наше місто витрачає 4-5 мільйонів кубометрів води.

На відміну від інших жителів міст нашої країни, куди постачають очищену хлором річну воду, ми п’ємо чисту, артезіанську воду, яка має таку назву на честь французької провінції Артуа, де цю воду використовують з ХІІ століття.

Ведуча.

Я думаю, що води витрачалося б набагато менше, якщо б люди її економили! Всім, мабуть, добре відомі ось такі випадки.

Учні переглядають мультфільм №1«Склянка води» - 3,57 хв. та №2 «Збереження води» - 0,19хв.

№1 https://www.youtube.com/watch?v=jUn9urCiGa0

№2 https://www.youtube.com/watch?v=nBlI3iT9FFs

Експерт.

За одну добу із одного недбало закритого крану, що «капає», витікає 15 літрів води. Порахуйте, скільки це буде за тиждень, за місяць, за рік!

І це ми так даремно витрачаємо безкоштовний дар природи. А ви знаєте, що є країни, де прісна вода є дефіцитом – це Малі, Чад, Намібія, Австралія тощо. Подекуди на сім’ю протягом доби припадає 5л води.

Водна криза з далеких країв, які першими зіткнулися з її грізними проявами, на початку ХХІ століття прийшла і в Україну. Сьогодні Україна зарахована до держав з обмеженими водними запасами. За запасами прісної води на одного жителя наша держава посідає одне з найостанніших місць в Європі. У деяких регіонах України (Одеська, Миколаївська, Херсонська області, особливо - Крим) питної води також не вистачає, її постачають обмежено.

Ведуча.

Проблема нестачі прісної води, на сьогоднішній день, є актуальною як для бідних, так і для багатих країн світу. Це гучний дзвіночок, що нагадує нам про необхідність зберегти природні екосистеми та запаси питної води.   

Слово нашим «експертам».

Вчений.

Якщо не почати кардинальні кроки з відновлення прісноводних ресурсів планети, то за даними ООН, вже до 2025 року з проблемою нестачі води зіштовхнуться близько 3 мільярдів людей. На сьогоднішній день Україна та країни ЄС забезпечені прісною водою, в середньому, лише на 60%. І без кардинальних рішень влади європейських країн ситуація буде погіршуватись. Експерти називають критичним 2027 рік. З цього часу покращити стан озер та річок Європи буде майже неможливо. Головні причини - зміни русла і течії через спрямлення русла та  будівництво дамб і гребель, дифузне забруднення від сільського господарства, забруднення води промисловими та побутовими стоками, судноплавство, надмірне використання води аграріями.

Ведуча.

Отже, насамперед, причина втрати води -  її бездумне, неекономне використання. Повністю виключити нераціональне використання води в житлових будинках неможливо. Але його можна значно зменшити до рівня, при якому населення не відчуватиме дискомфорту внаслідок її нестачі. А що робити, щоб економно витрачати воду, розкаже нам експерт.

Експерт.

• Не можна допускати, щоб крани залишалися відкритими без потреби.
• Встановіть, якщо у вас їх ще нема, лічильники для води.
• Якщо мити посуд в раковині з закритою пробкою, за один раз можна зекономити 80 літрів води.
• Прати білизну треба при повному завантаженні пральної машини.
• Замість щоденної ванни приймайте короткий душ, користуйтесь насадками для душу, які зменшують витрати води. 
• Машину треба мити за допомогою відра, а не шланга.
• Перед тим, як ополіскувати під струменем води овочі, які принесли з базару, вимийте їх в мисці.
• Для поливу городу можна використовувати воду, зібрану після дощу.
• В саду та городі вирощуйте сорти рослин, які пристосовані до місцевого клімату. Ці рослини потребують мінімального поливу.
• Якщо родина зекономить хоча  б 20 % водопровідної води від того об’єму, яким завжди користується, то за рік така кількість води може утворити озеро діаметром 200 та глибиною 2 метри!

Ведуча.

А чи знаєте ви скільки людина може прожити без води? Слово нашому «медичному експерту».

Медик.

Три чверті ваги людського тіла – це вода. За рік людина вживає води  вдесятеро більше, аніж важить сама, а випиває за життя 25 тон води. Залишити людину без води – то все одно, що позбавити її життя. Без їжі людина може прожити сорок днів, а без води – вмирає вже на восьму добу. Навіть «суха» їжа на 50-60 % складається з води. Наприклад, у каші міститься до 80 % води, в хлібі – близько 50 %, у м’ясі – 58-67 %, в овочах і фруктах – до 90 % води.

Якщо зменшити кількість води в організмі всього на 1,5 %, то людина відчує сильну спрагу, буде погано себе почувати, відчувати нудоту; вона стане сонливою, її рухи уповільняться. Якщо в організмі вміст вологи знизиться на 6-10 % - людина буде відчувати головний біль, задишку, не зможе рухатися. Нестача 11-20 % води викликає марення, притуплює слух. А за втрати 25 % води настає смерть.

Хочеться звернути увагу на те, що вода на планеті останнім часом дуже забруднена. Більше 1 мільярда населення не можуть користуватися безпечною для здоров’я людини водою. З неякісною водою пов’язані такі захворювання, як: дизентерія, гепатит А, малярія, холера, туляремія та інші. Кожні вісім секунд на Землі від хвороб, пов’язаних з водою, гине дитина.

Ведуча.

Як ви вважаєте, чи вплинула пандемія COVID-19 на проблему питної води? Яким чином? (відповіді і роздуми учнів) Дамо слово нашому «вченому».

Вчений.

За даними ООН, світова криза, викликана пандемією COVID-19, продемонструвала очевидну проблему забезпечення населення водою. На даний момент одна третина жителів Землі, а це 2,2 мільярда осіб, не мають доступу до безпечної питної води.

Про це йдеться у звіті ЮНЕСКО, опублікованому з нагоди Всесвітнього дня водних ресурсів 22 березня 2021 року. "Необхідно вжити заходи боротьби з глобальною водною кризою. Сьогодні вода знаходиться під серйозною загрозою через зростання населення, зростаючих потреб сільського господарства і промисловості, а також посилення наслідків зміни клімату", - наголошується у звіті організації. 

Зокрема, якщо запобігти підвищенню температури на планеті вище 1,5 градуса за Цельсієм у порівнянні з доіндустріальним періодом, то можна вдвічі скоротити проблему нестачі прісної води, вказують в ООН. Організація також зазначає, що стабільне водопостачання та санітарія можуть щорічно запобігти загибелі понад 360 000 новонароджених дітей. За прогнозами ООН, до 2050 року до 5,7 мільярда людей проживатимуть у районах, в яких нестача прісної води відчуватиметься мінімум один місяць на рік. 

А до 2040 року глобальний попит на воду може збільшитися більш ніж на 50 відсотків, тоді як попит на енергетичні ресурси - більш ніж на 25 відсотків. Організація закликає до "грамотного використання" води, що дозволить боротися з повенями і посухою, а також збільшити доступ до води для більшого числа людей, знизити рівень її забруднення, скоротити обсяги парникових газів і боротися зі зміною клімату.

Україні ж дефіцит питної води загрожує вже до 2050 року.

Ведуча.

Ріки здавна вважалися джерелом прісної води. Головним постачальником води для України є Дніпро, а також інші річки - Дунай, Прут, Південний Буг, Десна та інші. Стан води й повноводдя цих водних артерій залежить головним чином від стану їх приток – малих річок, яких в Україні налічується близько 63 тис.

Але й з ними не все гаразд. Слово  нашим «експертам».

Еколог.

Державна екологічна інспекція України повідомляє, що за даними національної гідрометслужби, концентрація токсичних сполук в українських річках у 30-40 разів перевищує гранично допустимі норми. Тому, згідно з прогнозами Інституту водних проблем і меліорації, вже до 2050 року Україні доведеться імпортувати питну воду. До дефіциту питної води призведе скидання небезпечних речовин, недостатнє очищення стоків і засмічення річок. Загалом, за даними держекоінспеції, збитки у сфері водних ресурсів в Україні у 2020 році становили 188 мільйонів гривень.

На щастя, останнім часом, у світі з’являється все більше ініціатив по збереженню прісноводних ресурсів. Однією з таких ініціатив стала загальноєвропейська медійна та онлайн-кампанія #ProtectWater. Головною метою цієї кампанії стало збереження та виконання урядами європейських країн основних вимог Водної рамкової директиви ЄС. Документ був прийнятий Європарламентом у 2000 році. Це один з найамбітніших та інноваційних законодавчих актів ЄС. Відповідно до його вимог, держави-члени ЄС юридично зобов'язуються підтримувати переважну більшість своїх водних об'єктів, зокрема підземні води, та повернути їх до свого найкращого стану до 2027 року.

  Розробники Водної рамкової директиви змогли вдало збалансувати екологічні, соціальні та економічні вимоги. Частину положень документу втілюють й в українське законодавство. Так, із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом" (прийнятий Верховною Радою України 4 жовтня 2016 р., № 1641-VIII), розпочалося впровадження положень ВРД ЄС у Водний кодекс України і, в цілому, у практику управління водними ресурсами в Україні.

Експерт.

 Мільйони пластикових пакетів щодня забруднюють навколишнє середовище, вбивають дику природу, впливають на здоров’я людини, виготовляються зі шкідливих речовин, засмічують канали та каналізаційні води. Тому з метою покращення екологічної ситуації з 10 грудня 2021 року в Україні почав діяти закон, який обмежує використання пластикових пакетів, натомість пропонуючи користуватись біорозкладними та екологічними пакетами, зробленими з картопляного чи кукурудзяного крохмалю. Таким чином Україна наблизиться до європейських норм споживання полімерів і зробить перший крок до культури поводження з відходами і циркулярної економіки.

Медик.

На сьогоднішній день згідно зі статистикою кожен українець використовує 500 пластикових пакетів щорічно, а через це з їжею ми споживаємо 5 мікрограмів пластику на тиждень. А 5г – це вага однієї пластикової картки. Варто замислитись, яку шкоду завдаємо ми самі собі, щоденно використовуючи пластикові пакети

Ведуча.

 Невже українці завжди були такими необачними і зовсім не шанували воду, як ви вважаєте? (відповіді  учнів)

Звичайно ж , ні. Люди здавна любили і шанували воду. Особливо у нас в Україні. В уявленнях українців вода була божеством, з якого почалося життя на Землі. Українці вважали воду святою,  в неї ні в якому разі не можна плювати, не можна забруднювати її. Забруднена вода вважалася мертвою водою. Прийнято  було пити воду з непокритою головою, а перед тим як напитися, — перехреститися. Український народ склав багато прислів’їв, пов’язаних з водою. Ось деякі з них:

Без води й борщу не звариш.

Не плюй у криницю, бо доведеться з неї ще води напитися.

Без води і не туди, і не сюди.

Вода розуму не мутить та й голови не смутить.

Чим глибша вода, тим більша риба.

Глибока вода не каламутиться.

Хто хоче чистої води, нехай іде до джерела пити.

Де вода, там і верба.

Пролиту воду назад не збереш.

 Головним, проте далеко не єдиним, християнським святом України, в якому центральне місце займають обряди, пов`язані з водою, є Хрещення. Воно відоме також як Водохреща або Йордан і пов`язане з подіями в житті Ісуса Христа. В ніч на 19 січня,  коли тріскучі морози, люди йдуть до річки і освячують в ній воду, беруть собі додому, кроплять освяченою водою хату, криницю, худобу. Цю воду тримають у хаті весь рік, вживаючи її проти різних хвороб.  Люди кроплять і себе свяченою водою, якщо збираються кудись у дорогу.

У нас в Україні є навіть музей води. В самому центрі Київа, на високому пагорбі розташувався музей води (водно-інформаційний центр). Основна мета цього музею – інформувати людей про гідросферу Землі, про водні ресурси України, про те, що їм загрожує, та як вони необхідні для життя людини.

Бернард Шоу, видатний драматург, колись сказав: «Зараз, коли ми навчилися літати в повітрі, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на землі, як люди». І я хочу звернутися до вас з останніми словами: бережіть воду, любіть її, і кожна краплина буде вам вдячна.

Наші дівчата підготували буклети «Бережіть воду!», які ми роздамо звичайним перехожим – дорослим і дітям. Це наш невеличкий внесок у збереження найціннішого скарбу ХХІ століття, у виховання екологічної культури  пересічних громадян.

А наостанок давайте подивимося ще один відеоролик, який було відзнято наприкінці минулого 2021 року  – «Європейський моніторинг вод в Україні». Можливо, хтось з вас захоче обрати собі професію, пов’язану з контролем якості води.

Учні дивляться відеоролик «Європейський моніторинг вод в Україні»  - 1, 31хв.

https://www.youtube.com/watch?v=_Pyq48tt4Xw

Ведуча.

 Ну а для закріплення і повторення інформації, що ви сьогодні почули,  дивимось ще одне відео.

Учні дивляться відеоролик «10 цікавих фактів про воду»  - 2, 14хв.

https://www.youtube.com/watch?v=YXoQb8RZrEg

Ведуча.

 Ось і добігла кінця наша виховна година. Я вдячна всім, хто допомагав мені сьогодні у проведенні заходу, дякую гостям, що завітали до нас. А ще я маю надію, що, почувши сьогодні всю інформацію про найважливішу проблему сучасного світу, кожен з вас замислиться про те,  що він може зробити і зробить для того, аби зберегти на Землі цей безцінний дар – воду, зберегти її чистою для майбутніх поколінь.

 

 

Матеріали для додаткового показу:

https://www.youtube.com/watch?v=o1Wb2RqQNQc («Кожна краплина має значення» 11,31хв. - показати початок ролика)

https://www.youtube.com/watch?v=pAmoR2rL4Wo  (З.Еманова «Мандрівка краплини води» 1хв.)