Виховна година для учнів 4-5кл на тему "Герої не вмирають, вони завжди в наших серцях"

 

Виховна година  «Герої не вмирають, вони завжди в  нашій пам’яті!»

Мета: формувати в учнів розуміння єдності та цілісності України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни; вшанувати пам’ять героїв Небесної Сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Оформлення: «Стіна пам’яті Небесної Сотні» (прапор України, надписи «Герої не вмирають», стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою.

Дата проведення : 20 лютого 2017 року.

Герой — це людина, яка знає, що є блага, дорожчі за життя; людина, яка присвятила своє життя служінню державі, себе одну — служінню багатьом.

Г. Лессінг

ХІД ЗАХОДУ

(Звучить «Молитва за Україну»,  діти запалюють свічки біля надпису «Героям Слава»)

 

Вірш «Один із Небесної Сотні» (Лідія Гій – Шишка)

Учень 1.

 - Обіймаю тебе, мамочко, бувай, таткові вітання передавай!
Я люблю вас, рідні, і сумую… Ще пізніше зателефоную.

 Учень 2.

А пізніше був кривавий тан,
Чорна тінь упала на Майдан.
Не одне життя поклало на бруківку,
Цілив снайпер у серденько, у голівку
Кров рікою заливала сірий брук,
Припинило не одне серденько стук.
Над загиблими священики співали…
Раптом звуки телефону пролунали
Намагалась зателефонувати
Кілька раз підряд до сина мати,
Йшли гудки і раз, і другий, і третій,
А в синочка куля вцілила… - він мертвий.
Учень 2.

- Сину мій, синочку, мій соколе!

Голосила матінка від болю,
І здавалося, ридатиме каміння,
Матерів почувши голосіння.
Скроні в батька миттю посивіли,
З горя, з туги мати почорніла,
У молитвах умивалася сльозою,
Задрімала, втомлена журбою.
Сон предивний матері наснився,
Перед нею син її явився…
В обладунках, наче сяйво сонця,
І нема на тілі ні краплі кровці.
Учень 2.

Шепотів:

Учень 1.

 « Не плач, матусю, прошу,
Як же горе посріблило твої коси…
Що не буду більше поруч я з тобою,
Вибач, прошу, дощиком – сльозою.
Але я тобі ще не раз наснюся
Як в дитинстві, щиро усміхнуся,
Тільки ти не плач більше, не треба,
Берегтиму вас усіх тепер я з неба.
Берегтиму неньку - Україну,
Рідної держави доньку й сина.
І калину одиноку серед поля,
Берегтиму правдоньку і волю.
Всі слова мої, матусю, пам’ятай,
Таткові вітання передай.
Хай пишається, бо духом я не вмер:
Воїн сотні я Небесної тепер.»

Учень 2.
Краю рідний, сонечко зійде!
Проросте коріння молоде!
І допоки світу, від сьогодні –
Україну стереже Небесна сотня!

 

 Ведучий  (Бокла Артем).

Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття. Ми з вами вшановуємо пам’ять героїв різних історичних подій: Голодомор 1932-33рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.  Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні. (показує на екран)

Ведучий 2.  Ми закликаємо вас, сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас -живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. Вони згасли як зорі. Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цих свічок хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

Ведучий 1. Майдан та Революція гідності потрясли не тільки Україну, а й увесь світ. Україна продемонструвала Європі і всьому світові, що українці - міцна духом волелюбна нація, яка навчилася поважати себе і яка зуміла відстояти свій демократичний вибір. Майдан став   місцем правди і свободи, добра, дружби, братерства й гідності. (виключити відеоролик зі списками )

Ведучий 2.  Сьогодні, ще досі,  на сході продовжують криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Саме за це зараз в АТО воюють сини-герої. На полі битви – захисники, воїни.

Ведуча 1. Згадаймо тих, хто були майже ровесниками і нашими земляками. Хто, не зважаючи на молоді роки, пішов у бій із несправедливістю — і все заради України. У жалобі схилимо голови.

Ведуча 1

Вшануймо їх хвилиною мовчання.

Відеоролик «Хвилина мовчання»

 

Ведучий 1. А зараз запрошується військовий священник Української Православної Церкви Київського Патріархату Благочинний Петрівського Благочиння Новгородківського району ієрей Володимир Ткаченко.

 

Учень 1. Плаче Україна гіркими сльозами,

А по землі ллється кров людська свята.

За свободу й волю діти помирають,

За ту Україну, що у нас одна.

 

Учень 2. Весна у цьому році незвичайна,

Пронизана вона слізьми людей,

Слізьми за тим, хто не вернувсь з Майдану,

Залишивши батьків, родину і дітей.

 

Учень 3. Всім серцем вірили вони у кращу долю,

За неї ж й на Майдані полягли.

За українців і за їхню волю,

Своє життя, не завагавшись, віддали!

 

Учень 4. Бездонна прірва горя і скорботи

Панує в Україні на цей час.

І всі мої думки, і сльози, і турботи

За тими, хто життя віддав за нас.

 

Учень 5.Ніколи їх не забувайте!

В історію внесіть кожне ім’я!

Онукам, дітям ви розповідайте,

Що наша Україна ще жива!

 

Учень 6.І буде жити вона доти,

Допоки люди в ній такі живуть!

Такі, як на Майдані іще й досі,

Війну з бандитами жорстокими ведуть!

 

Танець «Небесна сотня білих журавлів» - керівник Вєтрова А.Р.

2-а ведучий. На початку революційних подій, коли нікому і в голову не могло прийти, чим усе обернеться, слова «Слава Україні! Героям слава!» видавалися простим вітанням. Звісно, для частини протестувальників гасло мало важливий сенс, але для більшості було лише словами, котрими розпочинали свою промову численні оратори зі сцени Майдану.

1-а ведуча. Для частини ці гасла й вітання асоціювалися з націоналізмом і чимось неприємно-ворожим. Вони не розуміли, про яких таких героїв ідеться, якій нації слава? Інші ж на місці героїв бачили Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, тих, хто першим вийшов на Майдан, а дехто — волонтерів. У кожного був свій варіант. Із розвитком подій у центрі столиці з’являлися дедалі нові претенденти на те, щоби стати тими героями, котрим, власне, слава.

 

Ведуча 1. Рости, живи і пам’ятай! Вшанування пам’яті Небесної сотні  — це не просто наш святий обов’язок, це наша шана і гордість за справжніх героїв.

Ведучий 2. Щемить серце, болить душа. Та слава героїв невмируща! Майдан забути неможливо. Ви в нашому серці назавжди!!!

Ведуча 1. Герої не вмирають! Вони — з нами!!!

Пісня «Герої не вмирають» - реп Ганжа М.

1-а ведучий. Герої не вмирають! Вони тут, з нами на Землі! Лише тихенько-тихенько сплять. Бо змучились від катувань, побоїв і голосу смерті, що на вістрі снайперської кулі... Ми плачемо, вони ж не плачуть. Їхні душі героїчним жовто-блакитним полум’ям горять! А ми повинні жити гідно, щоб святу Небесну Сотню нізащо, ніколи не забути.

2-а ведуча. Не дамо пам’яті застигнути, забронзовіти. І допоможемо пам’ятати іншим — друзям, родичам, сусідам.
Учень2.                       
Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,
Відкривши очі, він відчує повну волю.
Але та куля, в день зимовий, на світанку,
Перехопила подих та змінила долю.
Хлопчина вірив, що колись, одного дня,
Розкаже син йому, як любить Батьківщину.
Хіба він знав, що борючись за це щодня, 
Все доведеться відпустити в мить єдину.
Так. Той хлопчина, він не знав тоді,
Що нелюд пострілом прицільним забере життя.
І браття хлопця, українці, у біді,
Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.
Учень 3.
Але ж душа, душа Героя вічно лине!
До тебе наші сльози, молитви, зізнання!
Повір, хлопчино, наша пам'ять не загине,
Як і омріяні тобою  воля та кохання.
Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.
Але в думках  ти поруч, і не згасне свічка,
І линуть буде "Слава Україні!"  над ланами.

2-а ведучий. Коли зі сцени повідомили, що в одного загиблого четверо дітей, у другого — єдина трирічна донечка залишилася круглою сиротою, бо мати померла ще раніше, а третій ще взагалі не встиг пожити — йому було лише 19 років, — п’ятидесятитисячний Майдан заплакав так по-дитячому пронизливо, так, ніби він теж став цією сиротою, що плаче за втраченими батьками. Навіщо вони йшли вперед? Їм так багато було чого втрачати!

Ведучий 1 :    Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої не вмирають!»

Учень 1.

А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду – сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

 

Танець  - керівник Вєтрова А.Р.

 

Ведуча 1. Хай наші серця приєднаються до всього чистого, світлого, що пов'язане з долею нашої України.

 

Діти передають свічку один одному і читають рядки з молитви :

Учень 1. Помолюся...За того , хто в горі,-

Хай розвіється сум їх і страх,

 

Учень 2. Хай одужають кволі і хворі

І тернистим не буде їм шлях.

 

Учень 3. Помолюся за грішних у зраді,-

Хай простяться гріхи їм усі,

 

Учень 4. Хай ніхто і ніколи не пада,

Хай в любові живуть і красі.

 

Учень 5. Помолюся за тих, хто в безвір'ї,

Мов незрячий, у світі живе,

Хто не знає любові й надії,

Хто ще шляхом неправедних йде.

 

Учень 6. Хай молитва моя між зірками

За всіх нас, як спокута, летить.

 

Учень 7. Та найперше за батька і маму

Буду щиро я Бога просить.

 

Ведучий 1. Герої не вмирають. Вони житимуть у пам’яті й справах наступних поколінь. Будьмо патріотами, любімо свою багатостраждальну матір Україну.

Ведучій 2. Не будьмо байдужими до всього, що відбувається в країні, згуртуймося навколо національної ідеї. Будьмо гідними наших славних пращурів, які віддавали своє життя, здобували волю й свободу Україні.

Соціальний педагог.

Саме ми, українці, маємо всі підстави пишатися тим, що наша Батьківщина ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.

Сьогодні ми маємо демократичну, незалежну державу, хочемо жити в мирі та дружбі з росіянами та американцями, чеченцями та поляками, німцями та китайцями. Але нікому, в пам'ять наших славетних предків, ми не дозволимо рвати на шматки нашу рідну землю та заковувати в кайдани наш вільний народ! З нами Бог, і правда на нашому боці!

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

Хор виконує пісню « Боже, Україну збережи» (керівник Карпенко Ю.О.)