Святкування «Дня вишиванки»
Ведуча 1. Доброго, весняного дня!
Ведуча 2. Доброго дня всім, хто сьогодні з нами!
Ведуча 1. Доброго дня, великій, єдиній нашій родині!
Ведуча 2. Ми вітаємо всіх наших гостей, які будуть упродовж святкування разом з нами !
Ведуча 1. Культура будь-якого народу, заслуговує на повагу, шану! Є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію.
Ведуча 2. Ми – українці! Ми маємо свою культуру, свої цінності. Вишиванка – яскравий приклад підтвердження цьому.
Ведуча 1. День вишиванки народне свято, покликане сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу.
Пісня «Я – українка»
Ведуча 2. Україна – це чарівний і благодатний край, працьовиті і талановиті живуть люди. І з давних-давен в ній живе творчий і натхненний народ.
Ведуча 1. Саме тому, мабуть, наш народ і подарував світові неповторну українську вишивку, за якою нас упізнають в різних куточках світу.
Ведуча 2. Українська вишивка, як і українська пісня, є знаковими для нашої традиційної культури. Без любові до української пісні, без розуміння символіки української вишивки не станеш справжнім українцем.
Ведуча 1. Завжди найкращим оберегом була вишита сорочка, бо вона захищала не тільки тіло від хвороб, але й душу від злих духів. Традиційно в Україні сорочку вишивала мати для сина чи доньки, вкладаючи у цей виріб свою любов, думи, мрії і світлі надії, щоб ішли сини в складну дорогу життя з маминим благословенням сміливими й сильними, мужніми й відважними, справжніми українцями.
Ведуча 2. А чи знаєте ви про кольори на українських вишиванках, адже вони теж мали певне значення?
Ведуча1. Червоний колір – то кохання, то радість і багатство, добробут і злагода, чорний – то розлука, смуток, журба, туга, блакитний – це усвідомлення того, що всі люди – частина природи, білий колір – це чистота душі, одвічне людське.
Пісня «Сорочка мамина»
Ведуча 1. Вишивка – це не тільки майстерне творіння золотих рук народних умільців, а й справжня берегиняскарбниця вірувань, духовних устремлінь, українського народу.
Ведуча 2. Вишивання – це давнє заняття людей в Україні, йому тисячі років! Люди вишивали чарівні рушники, які дарували потім своїм дітям у далеку й щасливу дорогу. На барвистих вишитих рушниках у нас підносять дорогим гостям хліб, як найбільшу й найдорожчу святиню, бо хліб – це саме життя.
Ведуча 1. Прикрашали рушниками домівку й вони оберігали її від злих духів; вивішували рушники над образами та над світлинами дорогих людей; над вікнами та над дверима, щоб у хаті панували мир і злагода, затишок і спокій.
Вірши
Читець. Вдягни, дитино, рідну вишиванку
І українцем йди у білий світ.
Дивуйся світу в росянім серпанку
Й люби цю землю вже з дитячих літ
Читець. А щире й рідне українське слово
Ти гордо через все життя неси.
Живи активно, гідно, веселково
І милостиню в ката не проси.
Читець. Вдягни, дитино, рідну вишиванку
І з чистим серцем в білий світ іди.
Вона зігріє сонцем на світанку
І оберегом стане від біди.
Ведуча 1. На щастя, народна традиція не зникає. Сьогодні 21 століття, та традиція набирає обертів, популярності, стає актуальною, патріотичною й підсилюється сучасними формами одягу, новими візерунками, взятими людьми все з живої Землі-матінки, з рідної природи.
Ведуча 2. І коли кожен хрестик, кожна квіточка, все це вишите власними руками з любов’ю і добром, то в домі панує затишок, любов, благодатна аура. Та й сорочка-вишиванка сьогодні стала модною, її вдягають на свято і в будень, від малих дітей до людей поважного віку. Кожен українець носить вишиванку з гордістю! З годістю за Україну, за український народ. Нащо й надихає і об’єднує кожного. Ми всі одна велика, єдина і непереможна нація!
Показ 8 класу у вишиванках
Ведуча1. Наше свято добігло кінця. Ми бажаємо вам миру, злагоди, добра, достатку!
Ведуча 2. Нехай вишиті українські рушники, сорочки, скатертини, ікони, картини стануть оберегами у вашому житті! І принесуть спокій у кожне серце! І запанує на віки щастя!