Виховна година "Дзвони Чорнобиля"

Дата проведення: 26.04.2016

Тема: Дзвони Чорнобиля

Мета: згадати про трагедію віку – вибух на ЧАЕС, поглибити знання про неї; вчити сприймати чужу біду, чужий біль, як власний; виховувати любов та бережливе ставлення до природи та рідної землі; формувати вміння співчувати людському горю, готовність завжди прийти на допомогу.

Обладнання: рослина полин, портрети ліквідаторів, свічка, зображення Чорнобиля, дзвін Чорнобиля, музичний супровід на хвилину мовчання

Література: «Позакласний час» № 3, 2008

«Позакласний час» № 10, 2007

Інтернет – ресурси

Хід заняття

І. Організація класу

1. Вступне слово

- Якою гарною стає наша країна з приходом весни! Чути спів птахів. А якими гарними стають дерева, кущі. Уквітчалася, прибралася в нове вбрання – весна вступає у свої повноцінні права.

- І здається, ніби ніщо не може нашкодити всьому живому. Але життя може бути беззахисним, особливо, коли трапляються у світі війни, аварії, катастрофи.

2. Оголошення теми, мети заняття.

- Подивіться на дошку. Що це за рослина, хто впізнав? – Це полин.

• Полин – це назва рослини, дуже гіркої на смак. Є ще одна народна назва цієї рослини – чорнобиль.
• Таку саме назву має і місто Чорнобиль. Місто з долею гіркою, як полин – трава.
• Що ви чули і знаєте про це місто? (в.д.)
• Йому ми присвячуємо нашу годину спілкування.

ІІ. Основна частина

• Погляньте на дошку, прочитайте слова : радіація, радіоактивність, евакуація, тридцятикілометрова зона, кислотні дощі, «рижий ліс», «лейкемія», бетонний «саркофаг». Чи всі  слова вам відомі?

Радіація - cлово «радіація» походить від іноземного латинського слова «радіус», що означає «промінь». Тобто те, що рухається в просторі, як промінь світла.

 Радіоактивність – це тип радіації

 Евакуація - це комплекс заходів для організованого вивезення (виведення) людей із районів (місць) та зон можливого впливу наслідків НС, що загрожують життю і здоров'ю людей, та розміщення їх у безпеч­них районах (містах).

 Тридцятикілометрова зона,

 кислотні дощі,

 «рижий ліс», - близько 10 км² території дерев, прилеглих до Чорнобильської АЕС, які взяли на себе найбільшу частку викиду радіоактивного пилу під час вибуху реактора в 1986 році.

 «лейкемія» - онкологічне захворювання клітин крові, що уражає кістковий мозок і інші кровотворні органи як людей, так і тварин. Основною ознакою лейкемії є велика пропорція лейкоцитів.

 бетонний «саркофаг»

• Тепер ми можемо починати.
• Чорнобиль – невеличке українське містечко, що потопає в зелені вишень та яблунь. До трагедії – спокійний, неквапливий, доброзичливий світ. Тут, у цілковитій гармонії краси поліської природи, і сховані в бетон 4 блоки АЕС.
• А допоможіть мені, пригадайте, коли сталася аварія на Чорнобилі?
• Трагедія сталася 26 квітня 1986 року. Ту мирну весняну ніч на берегах річки Прип’ять люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою та найтеплішою. І не віщувала біди. Ніхто навіть не міг подумати, що нависла над землею ядерна смерть.
• Навпаки, всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідні, жадалося отримати від природи хорошу погоду. Незабаром Першотравневе свято,  можна буде виїхати за місто.
• Саме в ту ніч, із 25 на 26 квітня, час став далеко не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на години, хвилини, секунди. О 1 годині 23 хвилині 40 секунд, коли всі безтурботно спали, над 4 реактором Чорнобильської станції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву.
• До Вас запитання. Скажіть, хто запам’ятав, де сталася аварія, в якому місті?
• Коли сталася аварія?
• О котрій годині?
• Вже через кілька секунд за тривогою прибули до реактор пожежники на чолі з начальником караулу лейтенантом Володимиром Правиком. Його загін першим ступив на лінію вогню.
• .
• За караулом Правика незабаром прибув караул його бойового побратима Віктора Кібенока. І вони вступили у полум’я, у смертельну станцію  не думаючи про своє життя. Всі чітко усвідомлювали небезпеку, та, як і личить воїнам, зовсім не берегли себе. У них не було на це часу. Вони працювали.
• 
• До 5 години ранку пожежу було ліквідовано. Подув легенький вітерець. І величезний стовп диму, пилу відірвався від реактора і посунув на територію України, Білорусії, Росії, сіючи за собою смертоносну радіацію.
• Як звали лейтенантів героїв рятівників?
• Як ви вважаєте, якими мають бути пожежники?
• На які країни понісся стовп диму, пилу?
• Ціною 28 пожежних було врятовано інші блоки, Україну та багато країн від ще страшніших наслідків катастрофи, про які навіть страшно подумати. Через 2 тижні після аварії 23-річний офіцер Віктор Кібенок, красивий, статний, відважний, помер у московській лікарні. Так і не побачив молодий батько свого первістка, якого народила йому дружина Тетяна.
• Поглянемо на фотографії герої, які врятували людей, країну, світ: Володимир Павлович Правик, В.М. Кібенок, В.І. Тищура, М.І. Ващук, М.І. Титенко,В.І. Ігнатенко, Л.М. Телятников.
• На жаль, ще можна назвати багатьох людей, які загинули у тому страшенному радіаційному пеклі.
• А зараз я запрошую _____________ вийти до мене зачитати вірш присвячений пам’яті ліквідаторам:
• Безумство хоробрих - вогонь на вогонь,
  I полум'я серця, і вітер долонь,
  Де подвиг і подих в єдине злилось.
  Як рідна земля і розбурхана вись.
  Безумство хоробрих - життя за життя,
  Щоб тільки лишилися мати й дитя.
  Не всі виживають, та житиме світ -
  I спів материнства, і день-первоцвіт.
  А думка людська пам’ятатиме вас,
  А пам’ять людська повертатиме вас.
  Безумство хоробрих - де вічність і мить,
  Де згасли для вас і життя і блакить.
  Де зір не патьмарить скорбота земна,
  Де нам, як набат, імена, імена...
• Відважними героями, як відомо, не народжуються. Ними стають. Вічна пам’ять і слова вам, низький уклін усім покійним нині від урятованого вами народу, від усього людства.
• ФІЗХВИЛИНКА
• ПОЕТИЧНА ХВИЛИНКА
• Ця подія сколихнула життя всього людства.
• Багато письменників присвятили жертвам катастрофи свої вірші. Тому я оголошую хвилинку поезії, присвячену рятівникам світу – ліквідаторам ЧАЕС.
• Чорнобиля гіркий Полин
  На серце ліг незримо й тяжко,
  І плине над землею дзвін
  Із тихим стогоном протяжно.
  
  То дзвонять дзвони не Хатині,
  Де слід лишила свій війна,
  Це стогнуть землі України,
  Де мирний атом не мина.
  
  Він впав смертельною росою
  На рай дібров, на зелень трав,
  Своєю чорною косою
  Провів по розмаїттю барв.
  
  І попелом покрились села,
  І згинуло усе живе.
  Пропали усмішки веселі,
  Замовкло птаство лісове.
  
  Лиш на отруєній землі
  Небачена розкрилась квітка -
  Про допомогу крик німий,
  Між попелом остання іскра.

• Птахи складають гімн весні,

Всміхаються до сонця квіти,

А пам’ять лине у страшні ті дні,

 Гудуть жорстоко дзвони квітня.

Летіли на Чорнобиль журавлі,

 До рідної землі, додому...

 І раптом крилонька вогнем пекельним зайнялись,

 - Упали грудкою додолу.

 Земля горіла, і горіли небеса,

 І смерть невидима косила людські душі...

 О Україно, страднице свята,

За що цей біль терпіти й нині мусиш?
 

          -   Хай стане світ міцнішим у стократ,

             Хай над землею чисте небо буде.

         Чорнобиль - попередження, набат.

             Його уроків людство не забуде.

• Б’ють тривожним набатом дзвони Чорнобиля… вони нагадують: Пам1ятайте! Хай не повториться! Хай земля зацвітає на весні пишним буйством кольорів, хай пнуться до сонця трави, хай повертаються з чужини журавлі, несучи на крилах радість зустрічі з рідного землею. Хай кожен новий день сповнює ваші серця миром спокоєм. Пам’ятаємо!
• ХВИЛИНА МОВЧАННЯ.
• А зараз я хочу оголосити хвилину мовчання.
• Прошу всіх встати із=за парт. Пам’ятайте, що під час хвилини мовчання слід, щоб у класі було тихо. (хвилина мовчання)

ІІІ. Заключна частина

• Наша година пам’яті закінчується. Дякую всім за співпрацю та розуміння. А на закінчення хочу всім побажати :

Ростіть добрі, ростіть щасливі,

Дівчатка будуть нехай вродливі,

Хлопці – сильні та могутні,

А ті події незабутні

Хай не тривожить більше нас!

Хай кине зло в безодню, в час!

• До побачення!