Виховна година "Дзвони Чорнобиля"

Про матеріал
Виховна година "Дзвони Чорнобиля" узагальнить знання учнів про Чорнобильську трагедію, знання про стихійні лиха, про сигнали цивільної оборони та оповіщення населення під час стихійних лих, аварій, розвиває вміння правильно діяти в надзвичайних ситуаціях, виховує в учнів дисциплінованість, організованість, чіткість у діях.
Перегляд файлу

Тема. Дзвони Чорнобиля.

Мета. Узагальнити знання учнів про Чорнобильську трагедію, знання про стихійні лиха, про сигнали цивільної оборони та оповіщення населення під час стихійних лих, аварій. Розвивати вміння правильно діяти в надзвичайних ситуаціях. Виховувати в учнів дисциплінованість, організованість, чіткість у діях.

Обладнання. Засоби індивідуального захисту, відео, тестування.

Список джерел:

  1. Журнал «» Розкажіть онуку»: 2006 р.: С. 89-91.
  2. Вирізки з газет та журналів за 1986 рік.
  3. Музика «Реквієм» Моцарта.
  4. Відео «Життя у зоні екологічного лиха» (Редакція освітянських видань): https://www.youtube.com/watch?v=FLa-7jUkvU4

Складова моделі успішного випускника: громадянин.

Орієнтир: громадянська позиція.

Форма роботи: виховна година.

Хід заняття

Епіграф

«Чорнобиль» – трагедія і біль

українського народу.

  1. Повідомлення теми і мети заняття.

Є у людей дати: щасливі, радісні й печальні. Здається, що життя складається з цих дат, в яких людина має маленьке право на щасливе чи жалюгідне існування, оскільки світ вічний, а життя людське, попри всі існуючі закони філософії, минає. Ми відзначаємо найтрагічнішу дату в історії нашого народу 26 квітня, бо 32 роки тому саме в цей день сталася страшна подія – вибух атомного реактора. Сталося це 26 квітня 1986 року, рівно о 1 годині ночі 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали спокійним сном, над 4 реактором Чорнобильської атомної станції вибух розрізав нічну тишу. Ця світова аварія принесла з собою лихо, страждання багатьох поколінь, розруху, зруйновані долі людей, смерть. Значне забруднення радіоактивними речовинами великих територій України, Росії, Білорусії та інших країн. Минуло вже багато років, як все це сталося, але людська пам'ять знову і знову повертається до страшних подій тієї ночі. В ніч на 26 квітня 1986 року на зміні було 90 чоловік. Всі до одного з честю виконали свій громадський обов’язок. Всі вони знаходилися в зоні високої радіації. Люди зробили все можливе і неможливе, щоб врятувати станцію від руйнування.

За кілька хвилин після пожежі прибули на поміч пожежники з Чорнобиля. Вони ставили свої машини довкола палаючого реактора, не мали ніякого захисного одягу. Голіруч шлангами лили воду в розжарене черево атомного монстра. О 4 годині 50 хвилин пожежу було припинено. Опромінених пожежників відвезли в Москву.

Цікаво знати: для припинення пожежі було залучено 1185 працівників міліції, 99 пожежників, 850 військовослужбовців.

27 квітня урядова комісія прийняла рішення про евакуацію населення з міста Прип’яті. А в ньому проживало 50 тисяч жителів. Евакуація населення пройшла за дві години. В ті дні різко підвищився радіаційний фон в Києві. Але про це не сповістили. Тисячі людей з дітьми взяли участь у величезному святі Першого травня. Реактор тим часом тлів до 6 травня, а евакуація дітей з Києва почалася лише 16 числа.

Зараз місто Прип’ять – опустіле місто. А жителі його переселилися до рідних в інші міста, села. Україну оголошено зоною екологічного лиха.

Перегляд відео «Життя у зоні екологічного лиха».

https://www.youtube.com/watch?v=FLa-7jUkvU4

Цікаво знати: внаслідок вибуху померло 125 тисяч людей. Ліквідаторів аварії зареєстровано 233507 чоловік. Прип’ять і Чорнобиль стали мертвими містами.

Історична довідка: зараз на Україні проживає 3 млн. потерпілих від аварії на ЧАЕС, в тому числі 96 тис. дітей, 45 тис. інвалідів і 33 тис. учасників ліквідації чорнобильського лиха.

Давайте хвилиною мовчання відновимо пам'ять про людей, які жили, працювали і ввійшли в безсмертя.

(Хвилина мовчання, звучить «Реквієм» Моцарта).

ІІ. Актуалізація опорних знань.

-         Сьогодні ми багато говорили про аварію. Які ще стихійні лиха, крім аварій вам відомі? (Землетруси, повені, снігові замети, засухи, бурі).

-         Як повідомляють про стихійні лиха, аварії? (По радіо, телебаченню).

-         Що використовують для того, щоб люди увімкнули радіо чи телевізор? (Завивання сирен, переривчасті гудки на підприємствах, дзвінки у школах).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Порядок дій в надзвичайних ситуаціях. Робота в групах.

-         Якщо під час надзвичайної ситуації, що виникла, поруч з вами будуть дорослі, виконуйте їхні вказівки щодо того, як діяти. Проте, ви повинні самі добре знати основні правила поведінки в надзвичайних ситуаціях.

1 група. Діти в групі обговорюють послідовність дій під час землетрусу. Потім один з учнів виступає в ролі доповідача, а вчитель слухає і доповнює.

2 група. Як діяти під час повені.

3 група. В групі обговорюється, як діяти під час снігопадів.

4 група. Діти висловлюють свою думку після обговорення питання, як діяти під час пожежі.

5 група. Діти дають відповіді на питання, як діяти після сигналу «Хімічна тривога» чи «Радіаційна небезпека».

Складають основні правила, як слід діяти під час цих повідомлень.

  1. Захисні споруди. Правила розміщення і поведінки учнів у сховищах.

-         Для чого потрібні захисні споруди? (Вони захищають від наслідків аварій, стихійних лих, від дії впливу радіації).

-         Які ви знаєте найпростіші захисні споруди? (Погреби, овочесховища, спеціальні сховища).

-         За якими правилами розміщуються у сховищах? (Розміщуються парами, у яких визначають старшого і чергового. Усі повинні виконувати їхні розпорядження).

-         У сховища потрібно приходити зі своїми засобами індивідуального захисту органів дихання, продуктами харчування, запасами води і документами. Не можна приводити тварин, ходити без потреби, по сховищу, шуміти, виходити зі сховища без дозволу дорослих, приносити до сховища громіздкі речі, речі з сильним запахом. За сигналом служби надзвичайних ситуацій можна вирушати до сховища і виходити з нього.

  1. Засоби захисту органів дихання та шкіри.

-         Які ви знаєте засоби захисту органів дихання та шкіри? (Ватно-марлева пов’язка, респіратор, протигаз). Використовувати їх потрібно після повідомлень «Хімічна тривога», «Радіаційна небезпека», а також під час сільськогосподарських чи будівельних робіт, коли утворюється багато пилу.

  1. Практична робота.

Одягання учнями ватно-марлевих пов’язок.

ІV. Підсумок заняття.

-         Ваші знання, які ви засвоїли на занятті, ми перевіримо за допомогою тестів.

Тестування

  1. Що таке аварія?

А) виникнення надзвичайної ситуацій на дорозі, у небі, на морі тощо;

Б) це пошкодження машин і механізмів під час роботи.

2. які стихійні лиха ви знаєте?

А) землетрус;

Б) блискавка;

В) повінь;

Г) снігові замети;

Д) веселка;

Е) пожежа.

3. Що використовують для того, щоб люди ввімкнули радіо чи телевізор?

А) завивання сирен;

Б) сильне звучання музики;

В) переривчасті гудки на підприємствах.

4. Як маємо діяти під час землетрусу?

А) вийти з будинку;

Б) залишитися в будинку.

5. Весняне стихійне лихо це –

А) пожежа;

Б) засуха;

В) снігопад;

Г) паводок.

6. Небезпечні масштаби вогню:

А) вибух;

Б) пожежа.

7. Місце перебування великої кількості людей під час лиха?

А) захисні споруди;

Б) льох.

8. Що з собою візьмете у сховище?

А) іграшки та їжу;

Б) одяг та харчі;

В) засоби індивідуального захисту;

Г) харчі, документи, засоби індивідуального захисту.

9. засіб індивідуального захисту.

А) ватно-марлева пов’язка;

Б) карнавальна маска;

В) протигаз;

Г) підводна маска.

10. Яке основне правило треба виконувати під час надзвичайних ситуацій?

А) швидше кудись бігти;

Б) не панікувати і все обдумати;

В) заховатися.

Перевірка тестування.

-         Діти, скажіть, що цінного з нашого заняття ви взяли для себе?

-         Що цікавого запам’яталося?

docx
Додано
10 січня
Переглядів
150
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку