Виховна година "Фортеця кіборгів"

Івановоселищенська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

«Школа творчості, співпраці, успіху»

Глобинської районної ради

Полтавської області

 

 

 

 

 

Методична розробка

позакласного виховного заходу

на тему:

«Фортеця кіборгів »

 

 

 

Розробила:

Бражнік Т. І

учитель І категорії

                                                                      brazhnik.tanya@ukr.net                                                                              

                                                                      тел. 380672915803

.

 

 

 

 

 

Іванове Селище

2018

Анотація

Сьогодення наповнене різноманітними подіями, що стосуються кожного громадянина країни. Життя підлітка завжди наповнене як особистими, так і суспільними переживаннями. Дуже часто ці переживання впливають на настрій, навчання, здоров’я учнів. Для покращення морального настрою досить важливо звертати увагу на патріотичне виховання молоді. Це стане запорукою небайдужості як сьогоднішнього, так і прийдешніх поколінь громадян.

Найкращою мотивацією до суспільної праці є розвинуте почуття гордості за свою державу, співпереживання  , співпричетність до сьогодення і творення її майбуття. Саме тому патріотичному вихованню молоді надається одне з пріоритетних значень.

Методична розробка містить інформаційний матеріал про по дії на сході: відеоролики, вірші, пісні.

Доповненням до заходу є авторська методична розробка з чітко визначеною та реалізованою метою.

Розробка спрямована на розширення світогляду про Україну, піднесення патріотичного духу учнів.

Розробка виховного заходу може бути використана в роботі класних керівників старшої школи.

Тема: Фортеця   кіборгів

Мета:

•              розширити знання учнів про події на сході України;
•              донести до учнів необхідність збереження єдності та захисту Батьківщини;
•              донести важливість збереження патріотичного духу в кожного громадянина;  виховувати культуру взаємовідносин між людьми в щоденному житті, повагу до захисників Вітчизни;
•              сприяти розвитку пізнавального інтересу.

Завдання:

• сформувати знання учнів про події на сході України;
• стимулювати прагнення до глибшого і детальнішого ознайомлення з  АТО  в нашій  державі;
• мотивувати  розширення кругозору, вміння чітко і лаконічно висловлювати власні думки, самостійно знаходити необхідну інформацію;
•  виховувати вміння підтримувати колектив, прагнення до кращого у житті;
• розвивати почуття патріотизму.

Обладнання: стіннівки, проектор, комп’ютер, записи музики, екран, мультимедійна презентація, відеоролики.

Місце проведення: актова зала

Вікова категорія: 10 -11 клас

Час проведення: 45 хвилин

Хід заходу

І. Організаційний етап. (1 хв.)

Учні розташовуються в актовому залі.  

ІІ. Мотивація навчально-виховної діяльності учнів. Оголошення теми заходу. (3 хв)

Слава Україні! Героям слава!

Я рада вітати Вас у цьому залі. Давайте познайомимося.. Мене звати Тетяна Іванівна.  Сьогодні у нас незвичайний захід. Ми зібралися тут, щоб краще дізнатися,  хто боронить нашу Україну.

Тема сьогоднішньої виховної години – «Фортеця   кіборгів ».

Хочу розпочати наш захід наступними рядками 

Чому цей світ такий жорстокий?

Навіщо нам ота війна?

Страждають діти, гинуть люди,

А скільки знищено майна!

Вставай, Україно, вставай,

Єднай Чорне море й Карпати,

І свій переболений край

Не дай ворогам розламати.

Нехай на світі спокій буде,

Сьогодні! Завтра! Назавжди!

  Оборонці донецького аеропорту зруйнували міф про те,  що Україна не здатна  захищатися.   Сьогодні ми поговоримо про те, як це було.

242 – ця цифра увійшла в історія як  кількість днів оборони донецького аеропорту.

242 дні   під постійними обстрілами  вони витримали, не витримав бетон.

242 виснажливі дні  під цілодобовим шаленим обстрілом, під градом важкої артилерії  і танків, долаючи газові атаки проросійських бойовиків, наші герої покинули новий термінал донецького аеропорту  тільки тоді, коли його вже не стало.

Донецький аеропорт  ім. Прокоф’єва залишився таким красивим тільки на   фото. 7 млрд. гривень витрачено з бюджету України для будівництва  даного летовища . Ним встигли скористатися близько 1 млн. пасажирів.

  Однак «русская весна» і самопроголошена ДНР  поставила крапку в мирній історії  аеропорту.  

Відео №1

 Українські “кіборги”    (6.10.2014 Іван Гентош)

Що міцніше – броня чи криця?
В тім житті ми були людьми…
Навіть ворог уже не злиться,
Каже, наче залізні ми.

Двадцять обстрілів – денна норма,
Хто осліплений, хто оглух…
Тут життя – не білкова форма,
А сильніше – залізо й дух.

“Град” чергується із “тюльпаном” –
Хочуть взяти! Іди – візьми!
Ми для них – не Петро з Іваном,
Безіменне залізо ми.

Сліз нема, не кровить з металу,
Колорадам один отвіт:
Тридцять кроків до терміналу –
То портал в потойбічний світ.

Гори трупів, хто стогне кволо,
Хто волає з останніх сил.
Нереальний пейзаж навколо,
Не земля – марсіанський пил.

Переорано, перебито.
Кров потоком – страшна яса.
Пересіяно через сито 
Душі – пеклу чи небесам.

Перемішано свята й будні,
Час відсутній. Зима? Весна?
День для ворога нині Судний,
Що ми смертні, він ще не зна…

Як закінчиться гра кривава 
(Палко віруєш – доживеш!)
Привітають – Героям слава!
То і "кіборгів" слава теж…

Наприкінці травня 2014 року бойовики  із угрупування  «Восток»  зайняли підходи до летовища і проникли в  новий термінал.  Їх зупинили бійці 3-го полку Кіровоградського спецназу, які ще з квітня стояли тут на варті. За 2 дні спецпризначенцям вдалося вибити бойовиків з аеропорту . Ще 8 місяців цей об’єкт залишатиметься під контролем  української армії.

Відео№2

Кіборгами  захисників аеропорту   назвали самі вороги. Ті,  хто  242 дні  не міг  зламати оборону Донецького аеропорту. Донецький аеропорт – це місце слави наших героїв-солдатів. Це місце, де українські військові та прості люди, які входять у добровольчі батальйони, всіма силами стримували  ворога, не даючи йому можливості розвинути свій наступ далі.

 

Ця війна змінила багатьох,
Ця війна змінила Україну.
Кіборги. Донецьк. Аеропорт,
Що перетворився на руїну.

 

Трупний запах, порох і вогонь,
Смерть приносять гради, міни, танки.
Піт із чорних, випалених скронь…
Глина, гільзи, попіл і уламки…

 

Та стоять Дев`ятий, Ворон, Гном,
Абрикос, Богема, Маршал, Цезар...
А над ними – небо полотном,
А у них життя на вістрі леза.

 

То чиїсь батьки, брати, сини
З Харкова, із Києва, зі Львова.
Шахтарі, таксисти… В час війни
Кіборгами стали тимчасово.

 

Каска, бронник, берці, автомат,
Друг надійний, що прикриє спину.
Доброволець, патріот, солдат,
Наш Герой і гордість України!

(Наталя Мазур)

 15 січня початок кінця фортеці кіборгів.  Того дня розпочинається найзапеклішій бій за аеропорт. Він триває тиждень. Керівництво операцією бере на себе начальник генштабу Віктор Муженко. Відбивають штурм бойовиків одразу кілька армійських бригад. Як потім скажуть: «Вони витримали, не витримали стіни» . Оглядова башта, злітна смуга та термінали – все, що могло слугувати  опорними пунктами для українських армійців- було знищено вщент . А під уламками донецький аеропорт поховає 3 десятки солдатів.

Цю останню битву, яка тривала 2 сотні годин, назвуть українським Сталінградом. Назвуть ті, хто зміг повернутися з аеропорту живим  і вимушені ховати тих, кому це зробити не вдалось.

Перебуваючи під постійними обстрілами, «кіборги» підтримували один одного, молилися та виконували гімн України.

 

Відео №3

Ця розповідь  про тих, кому в останні дні оборони ДАПу судилося вистояти і вижити. І про їхніх рятівників, які, ризикуючи й жертвуючи власним життям, у ніч перед останнім штурмом вивезли з руїн нового термінала тих, хто вже був не в змозі вести бій.

Страшенний холод, який довелося пережити у ДАПі, солдати пам’ятають й досі. І, вочевидь, не забудуть  про нього ніколи.

Їхнім єдиним джерелом тепла була «буржуйка» у «спальному» приміщенні — кімнаті, до якої, коли стрілянина вщухала, збиралися всі, крім, зрозуміло, чергових на постах. Навіть у темряві, яка поглинала термінал вже після четвертої години дня, вони продовжували підтримувати в ній вогонь, попри ризик демаскування й небезпеку ворожого обстрілу.

З Водяного довелося їхати через сепаратистський блокпост. Був обшук. Зціпивши зуби, терпіли, виконуючи наказ, аби уникнути зайвих втрат. З бойовиками на той час існувала домовленість щодо такого порядку ротації оборонців аеропорту. З собою кожен мав право везти не більше трьох магазинів боєприпасів. Тож решту набоїв і гранати, аби було чим воювати, десантники сховали в дровах та колесах бронетранспортера, які везли у своїй вантажівці як заміну простреленим. Уже у терміналі колеса розбортували, і гарнізон отримав додатковий боєзапас.

Новий рік відсвяткували майже спокійно. 31 грудня ворог весь день активності не виявляв, лише близько 12-ї ночі «привітав» кіборгів кількома чергами, на які ті відповіли. Надвечір, як тільки починало сутеніти, стрілянина вщухала, ставало так тихо, що було чути кожен шорох. Аеропорт поглинала темрява. Ліхтарики ніхто не вмикав, мобільні телефони також — на кожен вогник «працювали» ворожі снайпери. Аби не видавати себе зайвими звуками, всю підлогу на підконтрольній частині терміналу хлопці, поки було видно, періодично прибирали від уламків стін, стріляних гільз, усього того, що вночі могло потрапити під ноги і викрити характерними звуками. Проходи до постів, аби не заблукати в темряві, кіборги позначали рибальськими «світлячками», встановлюючи їх так, аби ворог не зміг розгледіти...

З 19 на 20 січня з терміналу самостійно виходили останні три групи кіборгів. Увечері перша, друга — вночі, а третя — під ранок. Разом із пораненими з власної волі в терміналі залишилися Анатолій Свирид, Ігор Броневицький, В’ячеслав Гав’янець та Артем Гребенюк.

242 дні героїчної оборони української твердині добігали кінця...

 

Відео №4

-На вашу думку , чому були такі бої біля цього аеропорту?

Донецький аеропорт  став символом мужності, братерства та самопожертви. Незважаючи на те, що війна, поки що  не закінчена, але про героїв уже багато віршів, пісень та навіть уже видані книги та фільми.

 Сергій Лойко, «Аеропорт»     «Брайт Стар Паблишинг», 2015

У книзі кореспондента і фотокора Los Angeles Times у Москві Сергія Лойко скрупульозно описано п'ять останніх днів 240-денної оборони Донецького аеропорту, які автор провів з його захисниками. Письменник відтворив відчайдушні, а часом відверто безрозсудні операції безстрашних кіборгів, їх побут і задушевні бесіди в очікуванні атаки. Оповідання час від часу переривається вставними новелами, в яких йде мова про інші епізоди війни, і спогади головного героя – бувалого військового фотокореспондента Андрія. Він розмірковує про своє життя і про перебування в Україні. Андрій живе в США, куди багато років тому перебрався з Москви. Він приїжджає до Києва, щоб висвітлювати «Євромайдан». Залишитися в країні після падіння режиму, а потім вирушити на  Донбас Андрія змушує не стільки робота, як любовні стосунки з молодою дівчиною, які зав'язуються на барикадах Майдану.

Евген Положій, «Іловайськ»    «Фолио», 2015

Книга складається з 16 новел – історій про солдатів, які пережили Іловайський котел. В основі розповіді – спогади бійця, який став учасником  жахливої поразки української армії за всю війну на Донбасі. Автор намагався точно, наскільки це дозволяє жанр новели, передати історії людей, у більшості персонажів є прототипи. Українські військові чини, дії яких призвели до Іловайської трагедії, показані в книзі в дуже непривабливому вигляді. Історії бійців, взяті за основу оповідань – захоплюючі, несподівані, парадоксальні. Але сюжет місцями провисає, мова новел то високопарна, то занадто натуралістична.

Книга побачила світ у річницю «котла». Новинка була опублікована одночасно українською та російською мовами: автор записував історії ветеранів на тією мовою, якою вони розповідали, а потім перекладав.

Богдан Жолдак, «Укри» .  А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2015

Кіноповість або бойова проза, як її називає автор, розповідає про сучасну війну і сучасних героїв – учасників воєнних дій в АТО. Всі вони – укри, таке прізвисько у 2014 році дали українцям сепаратисти на Донбасі. Для створення книги письменник багато спілкувався з бійцями АТО.

Головна сила укрів –у гуморі. Герої нагадують козаків, які навіть в найнебезпечніших ситуаціях зберігали здатність жартувати над ворогами і смертю. І саме гумор допомагав психологічно впливати на противників і перемагати їх.

Книга складається з великої кількості маленьких епізодів, іноді навіть гіперболізованих. Для створення екшену Богдан Жолдак використовував особливий динамічний стиль, схожий на кіномову: художньо спрощений, але з детальним описом ситуацій.

Василь Шкляр, «Чорне сонце»   КСД, 2015

Українських захисників вирішив увічнити і майстер гостросюжетних романів Василь Шкляр. Свій твір він присвятив бійцям добровольчого батальйону «Азов» (в його емблемі присутній символ «Чорне сонце»), з якими довгий час пробув на фронті.

Головний персонаж «Чорного сонця» – реальний боєць «Азова» з бойовим позивним Художник. Історія російсько-української війни показана очима хлопця, якого честь і совість змусили взяти в руки зброю. Від імені героя письменник розмірковує, хто і навіщо затягує криваву драму, чому гинуть найкращі, чому місцеві вважають своїх визволителів ворогами і яке майбутнє України.

 

Марія Матіос, «Особистий щоденник. Майдан. Війна»

ЛА «Піраміда», 2015

Відома письменниця і народний депутат України Марія Матіос відійшла від звичної їй художньої прози і в документальному стилі змалювала події в країні з 31 листопада 2013 року до липня 2015-го. Автор стверджує, що в книзі немає жодного вигаданого імені або сюжету, а лише те, свідком або учасником чого вона була – починаючи з участі в подіях на Майдані і закінчуючи поїздками в зону АТО з гастролями і гуманітарною допомогою. Письменниця зворушливо описує історії українських сімей, життя яких відчутними втратами і глибокими ранами назавжди змінили Майдан і війна. А ще – свої власні історії про конкретниі битви за дуже конкретних людей, яким допомагала у важку хвилину: у СІЗО, судах, лікарнях і розгромлених містах.

Максим Бутченко, «Художник війни» «Фоліо», 2015

Дія роману починається в грудні 2013 року. У центрі твору – два брати з шахтарського містечка на Донбасі. Антон – невдаха-художник, який заробляє на життя в шахті, з початком війни вступає в ополчення Новоросії. Сергій – повна протилежність братові, живе за кордоном, матеріально забезпечений і підтримує Україну. Написаний російською мовою роман «Художник війни» – перша книжка українського журналіста Максима Бутченко. Родом з-під Луганська, з 12-річним стажем в якості шахтаря, він, як ніхто зі своїх колег, розуміє цей складний регіон. У романі розповідається про військові будні простих жителів «республік». У автора є своє бачення причин, що спонукали їх стати прихильниками «русского мира», і він намагається донести його до читача.

Любов Якимчук, «Абрикоси Донбасу»  «Видавництво Старого Лева», 2015

Книга «Абрикоси  Донбасу» Любові Якимчук відкривається однойменною поемою, написаною в 2012 році – твором про сім'ю письменниці, про шахтарів і робітників вуглепереробних фабрик. Якимчук також включила сюди вірші 2009 року. Основу книги склав останній цикл поетеси – «Розкладання», в якому вона у поетичній формі розповідає про АТО, про сьогоднішню ситуацію в країні і на малій батьківщині. Вірші Якимчук часто відрізняються барокової витіюватістю і складною ритмічною організацією. Збірка «Абрикоси  Донбасу» був тепло зустрінутий колегами поетеси. За словами суперзірки сучасної української літератури Сергія Жадана: «Книга сповнена тепла і гіркоти, книга колюча і ламана... Мова віршів проста і переконлива».

Валерій Макеєв, «100 днів полону або позивний «911» Черкаси, 2015

Черкаський правозахисник, волонтер, член виконкому міської ради Валерій Макеєв написав спогади про перебування у полоні. В АТО він їхав з гуманітарною місією: привезти продукти українським військовим і забрати полонених, проте сам потрапив у полон. Більше трьох місяців він провів у неволі на території ЛНР, де не діють закони та правила, а все будується виключно на людських взаєминах. Жорстоке поводження ополченців, психологічні допити, приниження, тортури – все це автор докладно виклав у своїй сповіді.

«Неоголошена війна. Невідомі факти и хроніки АТО» КСД, 2015

Девіз видання, підготовленого журналістами «5 каналу» Ольгою Калиновськоїю, Олегом Криштопою, Валентином Трохимчуком, Дариною Феденко та Євгеном Назаренко, – «Згадати все». Книга побудована за хронологічним принципом: масові заворушення на сході, перші успіхи української армії, Іловайський котел, мінські домовленості, захист Донецького аеропорту, крихке перемир'я. Вона складається з аналітичних матеріалів, репортажів з лінії фронту і інтерв'ю з реальними героями, цивільними і військовими, які пережили і випробували на собі біль війни.

     Катерина Сергацкова, Артем Чапай, Володимир Максаков, «Війна на три букви»    «Фоліо», 2015

В основі книги – опубліковані репортажі та інтерв'ю Катерини Сергацкової і Артема Чапая про події з 22 лютого 2014 року і до початку 2015-го: про анексію Криму, трагедію в Одесі, антитерористичну операцію на Донбасі. Автори, які безпосередньо побували в гарячих точках України, намагаються розібратися, що ж відбувається насправді і як правильно назвати ці військові дії: антитерористичною операцією, громадянським конфліктом або російсько-українською війною.

Катерина Сергацкова досліджувала, чим живуть люди, як трансформувалася їх свідомість на окупованих і звільнених територіях. Її історії – про переселенців і мешканців сходу, про маленьких людей у великій політиці. Артем Чапай зачіпає незручні для політиків питання внутрішніх проблем армії і військових злочинів. Московський філолог Володимир Максаков описує свою поїздку в ДНР, де потрапив у полон. Це дозволило йому дізнатися, що собою зсередини являє сепаратистський рух.

Я раджу прочитати ці твори.

А також багато відзнято документальних фільмів такі як :

1.  «НА ЛІНІЇ ВОГНЮ»

Документальний фільм 19-річного студента Сергія Якименка, у якому йдеться про війну без будь-яких прикрас. У стрічці все по-справжньому: повсякденне життя військових, бої та зброя, втрати і переживання рідних. Це не героїчний фільм, а реальність українців, що не побоялися захистити усіх нас у найдраматичніший та найскладніший для України час.

2. «КРАЙ ЗЕМЛІ»

Режисер стрічки Крістіан Жерега провів понад 5 місяців на лінії фронту, спілкуючись із військовими, які ділилися з ним думками про життя та смерть, минуле і сьогодення, надію та розпач. Сам фільм є збірником документальних новел, які доводять, що у війни є людські обличчя.

3. «ДЕБАЛЬЦЕВЕ»

Документальний фільм про одну з найжорстокіших битв за весь час АТО. Про битву, що розпочалась на початку 2015 року і завершилась 19 лютого, коли українськими військовими був залишений оточений плацдарм. У фільмі розкриваються маловідомі деталі та свідчення учасників подій, неймовірні історії подвигів та зради, неприємна і страшна, невигадана історія про війну.

«НЕОГОЛОШЕНА ВІЙНА. ЩОДЕННИК»

Документальна повнометражна стрічка режисера Сніжани Потапчук, у якій розповідається про війну, безпосередніх її учасників. У фільмі не приховуються обличчя, думки, емоції і подвиги військових, які розповідають правду війни, яка відрізняється від тієї, що подають нам у ранкових новинах. Ці історії не залишать байдужими нікого, адже багатьох хлопців уже немає в живих.

«РЕЙД. СИЛА НЕСКОРЕНИХ»

Документальна стрічка, що була відзнята Військовим телебаченням України та FilmUA. Фільм розповідає про події наприкінці серпня - початку вересня 2014 року. На той час на Донбасі була проведена успішна військова операція, під час якої було врятовано три тисячі людей. Успіх української армії привів до того, що 24 серпня 2014 року Росія ввела свої війська на схід України. Внаслідок цього було укладене Мінське перемир'я.

4. «АЕРОПОРТ»

Документальний фільм про кіборгів, які захищали Донецький аеропорт. Один день із життя військових, що опинились віч-на-віч з ворогом. В центрі сюжету - розповіді «Редута» та його товаришів - добровольців, волонтерів, журналістів. Фільм розповідає історії відваги, надії та любові до своєї землі, а головне - історію перетворення нескорених воїнів на справжніх кіборгів.

Перше художнє  кіно із зони АТО « МІНА»

Короткометражна драма, яка була знята за кошти, зібрані в інтернеті. У фільмі йдеться про молодого хлопця Гену, який опинився в епіцентрі війни. Юнак вирішує покинути рідне село, але за кількасот метрів до автобусу в омріяне майбутнє постає справжня та серйозна перешкода - міна...

А може, хтось із вас дивився перший серіал «Гвардія»  і розкаже сюжет?

Сюжет: Серіал «Гвардія» ― телевізійний серіал, в основі якого реальні події першої половини 2014 року в Україні. Це історія перших добровольців, які після початку російської агресії першими відгукнулися на заклик записуватися до лав Нацгвардії. Серед них ― студент з Одеси, сотник Майдану, лейтенант внутрішніх військ, кримський татарин, молодий учений, бізнесмен, слюсар, чемпіонка зі спортивної стрільби. Вони ― люди абсолютно різних світів, різного віку, життєвого досвіду, переконань. Але їх об'єднує одне ― готовність віддати життя за Україну. Різні за віком, соціальним статусом, сімейним станом, вони вирушили в тренувальний табір. Тут різні, а іноді конфліктні хлопці повинні пройти школу справжнього бійця. Чи зможуть кадрові військові і новобранці, які ще вчора стояли по різні сторони барикад, стати єдиною командою, здатною захистити свою країну?»

7 грудня 2017 року вийшов фільм  «Кіборги. Герої не вмирають»

Відео офіційний трейлер.

Майже 3 роки тому   посеред зруйнованого донецького летовища півсотні його останніх захисників на обледенілих плитах нового термінала своєю кров’ю навіки вписали в історію України рядки епілогу новітнього національного епосу — героїчної саги про «кіборгів».

Україна єдина. Пам’ятаємо, не забуваємо і цінуємо нашу Батьківщину.

 Збережімо наш патріотизм, віру та силу духу для наступних поколінь.

 Україна  скінчить перемогою

Нема сумніву в цім ні на мить!

До нових зустрічей!

Слава Україні! … Героям Слава!

Слава Нації! … Смерть ворогам!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Виховна година  формує пізнавальний інтерес до історії нашої держави,    до актуальних подій сьогодення.

Захід спрямований на виховання патріотизму, любові до своєї Батьківщини,    усвідомлення власної значущості в ході історії держави.

Відповідна організаційна форма сприяє формуванню пізнавального інтересу, розширенню кругозору учнів, уміння самостійно знаходити інформацію,  творчо підходити до досягнення поставленої мети.

Підсумком заходу є виховання любові до своєї Батьківщини, піднесення патріотичного духу серед підлітків, бажання кожного учня до нових звершень, самоствердження, самореалізації, вміння приходити на допомогу товаришам у потрібний момент.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Джерела інформації

1. https://www.youtube.com/watch?v=8wdhzT9EcHs&feature=youtu.be
2. https://www.youtube.com/watch?v=C1JzHjS3hlE
3. https://www.youtube.com/watch?v=yzkIALFKGQk
4. https://www.youtube.com/watch?v=Nx1cNmyURUo
5. https://www.youtube.com/watch?v=Pz6wWUoiiyI
6. https://yandex.ua/images/search?text=донецк%20киборги%20картинки&stype=image&lr=143&source=wiz