- Наш народ має багату культуру, що розвивалася впродовж багатьох поколінь. Життєва мудрість наших пращурів та їхні настанови щодо здорового способу життя втілилися в українських звичаях, обрядах, фольклорі, що дійшли до наших днів. - Навіть вітаючись і прощаючись, люди бажали одне одному здоров'я: «Дай. Боже, здоров'я», «Доброго вам здоров'я», «Бувайте здорові» та інші. - Ще з часів Київської Русі наші пращури цінували здоров'я, загартованість, спритність. Свою силу, винахідливість, кмітливість вони проявляли в іграх, забавах, які часто проводили у традиційні свята українців. - Сьогодні я вам пропоную ознайомитися з традиціями здорового способу життя, які передав нам український народ.
Грудневі СВЯТКИ: Андрія, Наума, Варвари, Сави та Миколи. Шануймо наші традиції.
Народна мудрість:
Після Миколи пшениця вкриє поле.
Хвали зиму після Миколи.
До Миколи та й ніколи.
Миколай - жінки своєї не май.
У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба.
Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
Морозяний день - на урожай хліба і городини.
- Наш народ має багату культуру, що розвивалася впродовж багатьох поколінь. Життєва мудрість наших пращурів та їхні настанови щодо здорового способу життя втілилися в українських звичаях, обрядах, фольклорі, що дійшли до наших днів.
- Навіть вітаючись і прощаючись, люди бажали одне одному здоров’я: «Дай. Боже, здоров’я», «Доброго вам здоров’я», «Бувайте здорові» та інші.
- Ще з часів Київської Русі наші пращури цінували здоров’я, загартованість, спритність. Свою силу, винахідливість, кмітливість вони проявляли в іграх, забавах, які часто проводили у традиційні свята українців.
- Сьогодні я вам пропоную ознайомитися з традиціями здорового способу життя, які передав нам український народ.
- Чи знаєте ви традиції та звичаї свого народу? Назвіть їх. (Діти висловлюють свої думки, а педагог записує на дошці).
Підсумок. Як бачимо, багато звичаїв і традицій пов’язано зі здоров’ям.
Бесіда.
- Чи знаєте ви, що таке обряд?
- Які народні українські свята вам відомі?
- Які з них відзначають у вашій родині?
- Які свята супроводжуються великою кількістю звичаїв та обрядів? (Різдвяно-новорічні, Великодні, Зелені свята, свято збору урожаю тощо).
- Які символи-обереги існували в наших батьків? (Дерева: калина, верба, тополя; квіти: мальви, чорнобривці, барвінок; елементи одягу: рушники, сорочки- вишиванки, тощо).
2. Інформація «Довідкового бюро».
Традиції – це елементи культурної спадщини, які передаються наступним поколінням і зберігаються протягом тривалого часу в суспільстві. Вони виявляються у вигляді звичаїв, обрядів, свят, усталених норм поведінки.
Звичай – загальноприйнятий порядок, традиційно встановлені правила поведінки.
Обряд – це усталені звичаї, умовні дії людей, пов’язані з певними народними святами й побутовими традиціями, що передаються з покоління в покоління.
Оберіг – предмет, що оберігає від лиха, хвороб; талісман.
.
1. Гра. «Народна творчість» Прочитай не збивайсь, слова чітко вимовляй. Скоромовка.
Слухати. що їсти: в горщику не бовтати, вусів не мочити, слів не пропускати, іншим не заважати, не перебивати, «брешеш» не казати! Було це ще тоді, коли мого батька й на світі не було, а ми з дідом удвох на печі лежали, та ще й добре жили, на комині хліб сіяли. Та було в нас п’ять курок дійних, сім півнів рябих.
Андрія (13 грудня).
На Андрія дівчата багато ворожили, завбачуючи свою долю. Дійства, пов'язані з гаданнями, такі ж, як і напередодні Нового року!
2. Гра: «Ворожіння». Під миску ставили деякі речі, дівка вложувала руку і доставала один із них, який щось означав. Розгадай, що означають ці речі. Під миску ставиться – намисто (буде ще дівка дівувати), квітка ( чоловік буде добрий), чарка (попадеться чоловік пияка), мотузка(битиметься), хустка ( покриється, вийде заміж).
Наума (14 грудня).
Я не знаю ні "аз", ні "буки" - прийде Наум і змусить до науки.
3. Гра «Загадки»
Стануть в рядочок, заговорять в голосочок. (Букви)
Не сорочка, а зшита
Не людина, а розказує. (Книга).
Варвари (17 грудня).
Святкують тільки жінки. У цей день дівчата готували вареники з маком чи сиром, серед яких обов'язково мали бути й "пірхуни" - заправлені борошном. Частуючи хлопців, стежили, кому втрапить такий виріб. Відтак невдаху довгий час дражнили "пірхуном".
4. Гра. «Пірхуни» Із зав’язаними очима вибрати і зїсти справжнього вареника, а не «пірхуна».
Сави (18 грудня).
На Сави жінки збиралися в рукодільницькі гурти, бо прийшла пора "і савити, і варварити, і куделю кучматити".
5. Гра «Рукодільниця» Дається моток ниток, із них зробити ляльку.
Миколи (19 грудня).
Всі три свята - Варвари, Сави та Миколи - називали миколаїними святами, існує легенда про те, що Миколай рятував дітей серед моря.
6. Гра « Народ скаже,як завяже…» Із наданих слів скласти вислів народної прикмети.
Варка, Савка та Миколи до добра не доведуть ніколи.
Варвара мостить, Сава гвозді гострить, Микола забиває.
.
7. Гра «Заспівай пісню». Видаються стрічки із пісні, потрібно скласти і заспівати.
Ой хто, хто Миколая любить!
Ішов Микола лужком, бережком.
Святий Миколай, лужком, бережком....
Ой хто, хто Миколая любить,
Ой хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай
А всяк час помогай,
Миколає!
В ніч на 19 грудня, до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки.
Традиційним печивом на цей день є тістечка-медівнички "миколайчики”, якими обдаровують дорослих і дітей.
8. Гра. « Подарунки. Кожній матері вибрати оберіг-подарок своєї дитини.
Гра - Моя родина зможе…
Умови: дітям роздаються карамелі, цукерки, праники. Кожна гра оцінюється в 10 балів. Потрібно за мати або батька закласти певну кількість солодощів які оцінюються:
Карамелька – 1 бал
Карамель з начинкою – 2 бали
Шоколадна – 3 бали
Пряник – 4 бали
Якщо виграли – солодощі віддаються тому хто закладав, якщо програв, ідуть у загальну скриньку.
Підготувала: Бакутяк Світлана Олександрівна