17 липня о 18:00Вебінар: Відеоуроки: як створювати якісний контент для Ютубу

Виховна година"Хай живе ввічливість"

Про матеріал
"Ніщо не коштує нам так дешево, і не цінується так дорого, як наша ввічливість"
Перегляд файлу

1

 

Хай живе ввічливість

Епіграф:

"Ніщо не коштує нам так дешево,

і не цінується так дорого, як

наша ввічливість"

Мета: узагальнити знання учнів про правила поведінки вдома, в школі, в громадських місцях, виховувати шанобливе ставлення до старших, батьків, виявляти піклування про молодших, слабших.

Обладнання: малюнки для виставки, вірші про ввічливість, презентація Power Point, мультимедійний проектор;

 

Хід виховного заходу

Сідайте, діти.

У гурті

Зустрілися ми знову.

Про вихованість нашу

Ми поведем розмову.

Сьогодні, діти, гості у нас. Привітаємо їх:

 -Доброго ранку,-кожному  зичу я.

-Доброго ранку,- всім мовлю за звичаєм.

-Ви усміхніться у відповідь, люди,

-Бо добрі слова для кожного любі. 

 

Раді ми гостей вітати

І класну годину розпочинати.

Будемо працювати гарно,

Швидко, весело і вправно.

 

Правила в нас барвінкові,

Честі, доброти й любові.

Основне в нас правило, яке?

«Люби себе, люби інших, як себе.»

 

 

Учитель. Любі діти! Гадаю, нікому з вас не подобається грубе, зневажливе, образливе ставлення до себе від інших людей. Кинуте з самого ранку зневажливе слово може зіпсувати настрій на ввесь день. І навпаки, привітне слово чи побажання, що супроводжується посмішкою, може підняти настрій. Іноді ви навіть не помічаєте, що образили товариша, тому дуже важливо, щоб ви з малих літ набули навичок вихованості, ввічливості.

Очікування учасників

На плакаті намальований кошик для врожаю. Учасникам пропонується на стікерах у формі листочків, що символізують паростки рослин, написати свої очікування від тренінгу та «посадити» їх навколо кошика.

  • Як ви розумієте значення слова «ввічливість»?

Учні: Ввічливість – шанобливість, привітність, доброзичливість, прагнення не завдавати неприємностей іншим, готовність прийти на допомогу.

  • Що означає бути ввічливим, чемним?
  • Чи є серед людей, що вас оточують, ввічливі, культурні люди?
  •  У чому виражається їх ввічливість?

 

Вчитель: Мова, якою ми з вами розмовляємо, красива, багата, пестлива, ніжна. Мелодійна, милозвучна. У ній є багато «чарівних» слів – слів ввічливості. Які ж це слова?

Доброго ранку, дякую, будь-ласка, прошу, привіт, до побачення.

 

Людина починається з добра,

Із ласки, щирості й любові,

Із батьківської хати і двора,

Із теплоти, що є у кожнім слові.

 

 

 До всіх сердець, як до дверей,

Є ключики малі.

І кожен легко підбере,

Якщо йому не лінь.

Ти, друже, мусиш знати їх,

Запам´ятать не важко:

Маленькі ключики твої –

«Спасибі» і «будь ласка».

Учні.  У  рідній  українській  мові

            Є  звичним  приязно  бажати

            Всіх  благ,  здоров’я  і  любові,

            То  ж  просим  Вас  запам’ятати:

  • Усього  найкращого!
  • На  здоровя!
  • До  зустрічі!
  • Всіх  благ!
  • На  добраніч!
  • До  побачення!
  • Щасти  вам!
  • На  все  добре!
  • Бувайте  здорові!                                                                     

 

 

Сьогодні у нас казкові гості з країни Ввічливості, які поведуть розмову про вихованість і про правільну поведінку і про ввічливість.

Казкар: Я Казкар.  За чистими-чистими полями, за дрімучими-дрімучими лісами, за далекою дорогою, за цукровою горою є місто. Тут проживають багато казкових героїв, яких навчають правильній поведінці та ввічливості. Тут, у високій-високій башті живе найосвіченіша на білому світі фея. Вона з шоколадною медаллю закінчила Академію Всіх Чарівних Наук. Звуть її – фея Добридень. У казковому місті жити-проживати – велика втіха. Усі жителі тут казково ввічливі. А все це тому, що у казковому місті є школа ввічливості, і всі казкові герої обов'язково відвідують її. Уроки ввічливості веде фея Добридень. Вирушимо в казковому країну, побуваємо в гостях.

 

 Клас. За партами сидять учні. Входить фея.

 

Фея Добридень: Доброго дня! Рада бачити вас сьогодні! Розпочинаємо урок ввічливості. Бачу наш Буратіно запізнюється. Почнемо без нього. Перевіримо домашнє завдання. Дайте відповідь на запитання - Що ми повинні зробити на самому початку, коли зустрічаємося один з одним?

Учень: Треба вітатися.

Вбігає Буратіно.

Буратіно: О, привіт. Ось ви де, а я трохи запізнився. Про що ви тут говорили?

Фея Добридень: Дозвольте, будь-ласка мені

Сказати "Добрий день!" – так просто

І так приємно чути нам,

Коли ровесники й дорослі,

Бажають нам добра на день.

Але буває просто дуже:

Забувши учень етикет;

"Привіт! – з нальоту крикни, - друже!"

І стрімголов біжить в буфет.

І "до побачення" як зайве

Сприймають учні теж бува;

Або нічого – на прощання,

Або "Ну, я пішов. Бувай!"

Буратіно: Це ви про мене?

Фея Добридень: Про тебе, адже ти вітатися не вмієш!

Буратіно: Не вмію? Ось сьогодні бачив, як один учень вітав іншого вранці. Він наздогнав його біля дверей школи, огрів по спині портфелем, піддав ногою його картуза, що злетів з голови, схопив хлопця за ніс і крикнув на вухо: "Привіт, дурисвіте!"

Фея Добридень: Ну знаєш, після такого привіту людина й нездужати може.

Буратіно: Але я ввічливіший за нього? Я гарний товариш, веселий, допомагаю усім, люблю усіх звеселяти. Тільки дехто не розуміє жартів. Ось, наприклад, вчора іду і бачу: Петро перечепився і впав на землю. Я, звичайно, засміявся і спитав його: "Як посадка?". А він образився і пішов. А що поганого я йому зробив.

Учень: Не слід було з нього сміятися. Потрібно було запитати, чи не забився він, як він почувається. А ти, замість того, щоб допомогти, ще й образив його.

 

“Доброго ранку!” мовлю за звичаєм.

“Доброго ранку!” – кожному зичу я,

“Доброго дня вам!” – людям бажаю.

“Вечором добрим!” – стрічних вітаю.

І посміхаються у відповідь люди!

Добрі слова ж бо для кожного любі!

 

Учень:

Доброго ранку! – травам росистим,

Доброго ранку – квітам барвистим,

Доброго ранку – сонечку ясному,

Людям усім і усьому прекрасному! 

Вчитель:  З давніх давен і до тепер під час вітання люди обіймаються різними рухами: декотрі вклонялися, інші падали навколішки і билися об землю лобом. Треті підносили руку до лоба, четверті – торкалися носами, інші – показували язик, а в Україні клали руки на груди і вклонялися. І в наші дні вітаються по-різному: тиснуть руки і просто кажуть добрі слова. Вітання бувають різні. Але чи то уклін, чи слова, чи лагідна усмішка. Спільне в них те, що привітання означає! “Ти мені приємна людина. Я тобі бажаю всього найкращого: здоров'я, миру, радості, щастя”. Ось, що означають прості слова: “Доброго ранку”, “Доброго дня”, “Ми раді вас вітати”.

Учень:

Бачите, слова ці коротенькі,

Їх ви чуєте щодня

Вони століттями живуть на світі.

Запам'ятати їх давно пора.

Звучить дзвоник. 

 

Казкар: Наступний урок у школі ввічливості не менш цікавий та не менш корисний. А на урок до учнів завітає Фея "Будь-ласка".

Фея "Будь-ласка": Доброго дня, діти! На минулому уроці ми вивчали привітання.

Чому люди починають свій день словами «Доброго ранку», «Доброго дня» ,як їх потрібно говорити? Ви повторили домашнє завдання?

- Говорити ці слова потрібно посміхаючись, бо посмішка зігріває серця, покращує настрій.

 Стефан , будь-ласка, прошу.

 

 "Будь-ласка", "Спасибі" і "Будьте здорові"

Слова необхідні й корисні у мові,

Приємно чути і в школі і вдома:

Від мами, від вчителя й просто знайомих.

Тож радьмо частіше їх , друзі, вживайте,

Даруйте сміливіше радісний настрій!

І кожен день , як завжди, починайте

Із слів "Добрий день", "Вітаю" і "Здраствуй!"

Чому на подяку ми відповідаємо: «Будь ласка»?

(Підкреслюємо готовність допомогти.)

 

 

 

Фея "Будь-ласка": Молодці! Дуже дякую. Ви гарно розповіли нам про привітання. Ви всі отримуєте гарні оцінки!

Баба Яга: Добрий день! Можна до вас на свято!

Вчитель: Якщо ви ввічливі, знаєте і вмієте поводитись чемно, то заходьте, бо в нашому королівстві тільки так треба поводитись.

Баба Яга:

Не вмивайтеся ніколи

І не мийте навіть рук –

Непотрібне це заняття!

Не вартує стільки мук.

 

Знов замурзаються руки,

Шия, вуха, все у вас,

То навіщо сили тратить

І даремно гаять час?

 

Стригтися також не варто,

Та й резону в тім нема,

Бо однаково на старість

Облисіє голова.

 

Без запрошення йти в гості,

Не вітатись нам ні з ким

І нізащо слів “Будь-ласка!”

І “пробачте” не кажіть…

Вчитель: Ну то як, діти підходить нам такі наради?  В нашому королівстві таких дітей немає і нам такі поради не потрібні.

Сценка.

 Автор.  Прибіг  щодуху  син  додому,

                               До  тата  голосно  гука:

         Син.   – А  я  провідав  у  лікарні

                               Свого  товариша – дружка!

                                То ж  правда,  тату,  я – чутливий

                                І  маю  серце  золоте?

                    

                 Автор.  Замисливсь  тато  на  хвилину

                               І  так  сказав  йому  на  те:

                  Тато.  – Коли  тебе  в  тяжку  годину

                                 Людина  виручить  з  біди,

                                 Про  це  добро,  аж  поки  віку,

                                 Ти,  синку,  пам’ятай  завжди.

                                  Коли  ж  людині  щиросердно

                                  Ти  зробиш  сам  добро  колись,

                                  Про  це  забудь,  аж  поки  віку,

                                  Мовчи  й  нікому  не  хвались.

Виходять  2  дівчинки. 

  1.   Я  слова  чарівні  знаю,

Вивчила  охоче.

І  в  розмові  їх  вживаю

З  ранку  і  до  ночі:

«Доброго  здоровя,  Галю!»

  1. «Добрий  день,  Оленко!»

Ти  до  мене,  я  до  тебе

Звернемось  гарненько.

  1. З  добрим  ранком  всіх  вітаю,

Як  іду  із  хати.

І  кажу  всім  «На  добраніч»,

Як  лягаю  спати.

  1. І  «Спасибі»  й  «Дуже  прошу»,

«Вдячна  вам»,  «Будь  ласка»,

Словом,  радість  всім  приношу,

Світ  стає,  як  казка.

  1. «Всім  привіт!»,  «Іди  здорова.»,

«Дякую  красненько!» -

 Ось  така  чарівна  мова

 Радує  серденько.

  1.  «До  побачення  вам,  люди,

Будьте  всі  здорові!»

Ці  слова  чарівні  всюди

Ви  вживайте  в  мові.

 

Баба Яга: Ось тепер я бачу, що ви живете в королівстві ввічливості, а я живу в країні нечемності. Там усі такі невиховані, там дуже неприємно жити! Дорогі друзі, допоможіть мені, я теж хочу бути ввічливою!

 

Фея "Будь-ласка":  Я знаю, як їй допомогти. Ми зараз розкажемо Бабусі Язі віршики - усмішки про невихованих дітей, щоб вона прослухавши, змінила свою поведінку.

Учень:

Добрий день – казати треба,

Знаєм добре ми це всі.

Одні кажуть раз за разом

Інші ходять, мов німі.

Учень:

Джентельмени ми всі справжні,

Коли треба чергувать,

Для дівчат звільняєш місце –

Їм не будем заважать.

Учень:

У дівчаток гарні кіски,

Але надто вже малі.

А щоб більші виростали,

Ми їх тягнем до землі.

Учень:

Ми хлоп’ят своїх навчаєм,

Щоб були солдатами,

А щоб краще пам’ятали,

Любим їх щипати ми.

Учень:

Треба добре вчить уроки,

Щоб оцінку добру мать.

Ні – кручусь на всі боки.

Намагаючись списать.

Учень:

А коли йдемо в їдальню

Чи вертаємось у клас –

Ви чомусь всі раптом дружно

Місць не звільните для нас.

Учень:

Нас учителі навчають

Бути чесними дітьми.

Щоб ми виросли і стали

Всі хорошими людьми.

    Виходять  дві  дівчинки.  Вірш  «Хіба  це  клас?»

 

                       

  1. Нема  ні  миру  ні  любові –

Розтанули  і  щезли  вмить.

Розбив  Віталій  носа  Вові,

І  той  заплаканий  стоїть.

  1.  Замазали  весь  зошит  Каті,

Погане  слово  хтось  сказав.

Пішла  біда  гуляти  далі…

 

  1.  Скубнули  Настю  за  косичку.

Вона  ображена  мовчить.

З  книжками  скинули  поличку…

Ну  як  в  такому  класі  жить?

  1.  Де  хлопці  сваряться  і  б’ються

І  обзиваються  весь  час,

Де  над  бідою  всі  сміються.

Скажіть  мені,  хіба  це  клас?            

 

Вчитель.  Так,  у  такому  класі  важко  жити  і  працювати.  В  школі  ми  вивчаємо  закони,  правила  життя  в  суспільстві.  Прослухайте  їх  і  намагайтеся  запам’ятати,   тому  що  не  знаючи  правил  поведінки  не  можна  жити  в  нашому  суспільстві, в  нашій  країні.

             Виходить  група  учнів.

  1.  Ми  у  шкільному  королівстві  будем  гарно  працювати.
  2.  У  спорті  зростати,  старших  шанувати.

3.  Це  правило  запам’ятай:  до  школи  вчасно  вирушай.

4.   Природу  ти  оберігай,  дорожні  правила  всі  знай.

      5.    І  усім  нам  треба  знати:  майна  шкільного  не  псувати.

      6.    Товаришам  допомагати,  «Добрий  день!» чемно  казати.

       7.   Гарно  вчитися  усім,  бо  школа – це  наш  другий  дім.

               «Ти  приходь,  як  нас  не  буде.»

 

Баба Яга: Бач, які гарні правила знають ці хлопчики. Досить мені всім шкодити, настав мій час, всім буду допомагати. Але допоможіть мені, я тут підготувала деякі питання, і як мені правільно поводитися.

Вчитель  читає  запитання  глядачам.   

  1. Ви  прийшли  до  школи.  Яке  перше  слово  повинні  сказати?
  2. Вам  допомогли  роздягнутися,  повісити  одяг.  Що  потрібно  сказати?   (Дякую)
  3.  Ви  йшли  по  коридору  і  випадково  когось  штовхнули.  Що  потрібно  сказати?  (Перепрошую.  Вибачте.)
  4.  Якщо  вам  треба  когось  попросити,  щоб  допомогли  виконати  якусь  роботу,  що  ви  скажете?  (Будь  ласка.)
  5.  У  дверях  школи  ви  зустрілися  з  однокласницею. Хто  першим  повинен  привітатися.  (З  двох  людей  одного  віку  перший  вітається  той,  хто  краще  вихований).
  6.  Назустріч  чоловікові  йде  жінка.  Хто  має  першим  привітатися?  (Першим  вітається  молодший  зі  старшим,  чоловік  з  жінкою,  хлопчик  з  дівчинкою,  але  руки  вони  першими  не  подають.)
  7.  Ви  зустрічаєте  цю  людину  часто  йдучи  в  школу,  але  незнайомі  з  нею.  Чи треба в таких випадках вітатися? (Так.)
  8.  У шкільному  коридорі розмовляють  вчителі.  Серед  них і  твоя  вчителька.  Як  треба  привітатися?  (З  усіма.)

 

Читання вірша М. Людкевич «Чим кінчається сварка». Учитель. Послухайте вірш і подумайте, що мають зробити герої вірша для того, щоб помиритися. (Читає першу частину вірша.)

Хлопчик цей — великий злюка,

Він мене шарпнув за руку,

Обізвав: «Всезнайка, соня

І бабусина тихоня,

Мямля, чапля із поліна

І зануда, як Мальвіна».

Я сказала: «Ти на вроду —

Мов опудало в городі».

Він сказав...

І я сказала...

Він замовк. І я мовчала.

Діти пропонують різні варіанти примирення дітей.

Учитель. Молодці, діти, ви пригадали багато слів, які допома­гають помиритися. Сподіваюся, ви знаєте, що вони називаються словами ввічливості. А тепер послухайте, як помирив автор герой свого вірша:

Ми мовчали, а на гіллі Яблука гойдались спілі... Хлопчик яблуко зірвав І мені подарував.

Як бачите, помиритися можна не тільки за допомогою слів ввічливості.

Аналіз ситуації за віршами «Жартун» Г. Бойка,

 «Дуже хочу тиші» Є. Бандуренка.

Учитель.   Діти, послухайте, яка ситуація склалася в одному класі.

Жартун

В нас жартун у класі є,

Всім він прізвиська дає, 

Каже: — Я мастак до жартів.

Та чого ті жарти варті?

Зве він «Савою» Савенка,

«Головою»—Головенка,

А Саченкову — «Сачок*,

Маслаченка— «Маслачок»,

Звезарудного—«Заруда»...

А його всі звуть «Зануда»!

Г. Бойко 

 

  •                        Як ви вважаєте, чи можна назвати ввічливими героїв вірша?
  •                        Чи гарно називати один одного різними прізвиськами? Чому?

Прислів´я та приказки.

Ласкаве слово – що весняний день.

 

«Будь ласка» не кланяється, а «спасибі» спини не гне.

Ввічливе слово – цілюще повітря.

Поводься з людьми так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою.

Від теплого слова й лід розмерзає.

Шабля ранить голову, а слово -  душу.

Удар забувається, слово пам´ятається.

Дурний язик голові не приятель.

Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.

Ніщо не дається так дешево і ніщо не цінується так дорого, як ввічливість.

 

   Вчитель: Свято в королівстві Ввічливості завершується. Ми навчились, як потрібно вітатись зі старшими, з своїми товаришами. Але найголовніше ви повинні пам’ятати: треба вітатися з дорослими, товаришами, знайомими, ввічливо прощатися і дякувати за допомогу, виявити доброзичливе і турботливе ставлення до рідних, знайомих. Допомагайте їм, не чекаючи, коли вони звернуться до вас на допомогу. Будьте привітними, чесними, скромними людьми.  Давайте пригадаємо якомога більше слів ввічливості. Наповнимо цими словами нашу кімнату.

(Діти називають слова ввічливості).

А на перерві ми відчинимо двері нашого класу та випустимо ці слова по всій школі, в інші класи. Заходить з нею в інший клас і говорить: «Дозвольте, будь ласка, поселити у вашому класі це чарівне слово. Використовуйте його в повсякденному житті».

 

    

Вчитель.  Сказав  мудрець:    «Живи,  добро  звершай!

Та  нагород  за  це  не  вимагай!

Людину  відрізня  від  мавпи  й  звіра.

Хай  живе  на  світі  істина  стара:

Людина  починається  з  добра.»

 

 

 

Пісня  на  мелодію  пісні   «Голубий   вагон»  (муз.  Шаїнського)

Добре  слово   вилікує  з  часом.

Вдячне  слово  -  теплий  промінець.

Дякую!  Спасибі! – кажем  разом,

Хто  це  робить – справжній  молодець!

 

Приспів.   Дякую!  Дякую!  Дякую!  Дякую!

Дякую  мамочці  і  спасибі   вам.

Дякую!  Дякую!  Дякую!  Дякую!

Треба  казати  так  всім  чемним  діточкам.

Всім  бажаєм  гарних  слів  багато,

На  здоров’я,  на  все  добре  вам.

«Хай  щастить»  бажаєм  в  будні  й  свята

«На  добраніч»  -  для  татусь  і  мам.

 

 

 

 

 

docx
Додано
10 квітня
Переглядів
132
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку