Виховна година "Хліб-символ життя"

Сценарій виховної години «Хліб-символ життя»

Мета: ознайомити учнів з історією виникнення хліба, звичаями, обрядами українського народу,  пов’язаними з хлібом; формувати національну свідомість школярів; розвивати пізнавальні інтереси та гордість за  героїв праці;  виховувати шанобливе, бережливе відношення до хліба, вшановувати працю хліборобів, повагу до працівників хлібопекарської сфери, сформувати думку про хліб як про одну з найбільших цінностей у житті людини.

Завдання: підтримувати інтерес здобувачів освіти у вивченні історії своєї країни; розширити знання дітей про шлях хліба з поля до столу; довести до відома учнів, що хліб результат праці людей багатьох професій; збагатити знання про народні звичаї, що пов’язані з ним; виховувати повагу до праці хлібороба, прищеплювати дбайливе ставлення до хліба; активізувати словник дітей: хліб, традиції, Голодомор, шана, хлібороб.

Обладнання: плакати з символікою держави, колоски пшениці і кетяги калини, коровай на рушнику, квіти,  вислови про хліб, записи пісень та музики, відео «Голодомор - 1933».

              Святково   прибраний клас. Діти у вишиванках з колосками в руках.

Хід заходу

Вчитель.  Сьогодні ми зібралися, щоб звернутись  до давніх традицій нашого народу. Поговорити про те, що завжди було турботою і радістю  людини. Про те, без чого не уявити ні степової  долі, ні світанку, ні рідного дому. Про те, що для кожного з нас  необхідне, як сонячне світло, чи дихання.

 З давніх – давен берегли і шанували хліб.
«Упала скибка – підніми, поцілуй, поклади пташкам, аби тебе злидні не їли, голоду не знав» -  учили дітей наші предки. Для них хліб був великою святинею, а випікався тільки круглої, наче сонце, форми, бо сонце і хліб - то  два найголовніші крила, на яких тримається людське життя.

1 учень. Про хліб поговорим сьогодні,

Бо хліб – усьому голова.

Від хліба все – і радість, і пісня,

І життя, і зростання, і матері посміх,

І кроки дитини, і доля щаслива.

2 учень. Хлібом – сіллю зустрічали дорогих гостей.

Славиться він першим на землі,

Славиться він першим на столі.

Гостей ми завжди з ним

Із радістю стрічаєм.

З рушником берем таріль,

Кладем його і сіль,

Шанобливо всім підносим

І, вклонившись, щиро просим:

- Любі гості наші, прийміть символ дружби!

Діти виконують пісню:

О.Злотник  «Духмяна паляниця» (https://www.youtube.com/watch?v=xjWksIimw88)

Вчитель. На покуті під образами, що здавна в хаті вважалася священним місцем, завжди лежала на столі покрита рушником паляниця. Кожен шматочок хліба з'їдали повністю, не залишаючи куснів, щоб силу не залишити. Хліб не можна викидати у сміття, навіть хлібні крихти слід зібрати у долоню і з'їсти, або ж віддати худобі чи птиці. Знайдений на дорозі окраєць хліба потрібно обтрусити і покласти на високому місці для пташок. Коли випадково кусень хліба упаде на підлогу, селяни його піднімають і цілують — перепрошують, у хліба ж бо ніжки короткі, впаде зі столу і може ніколи більше туди не повернутися. Про хліб не можна казати, що він поганий, він може бути лише невипечений, глевкий, сирий, підгорілий, зачерствілий.

Хліб – символ життя. Він з давніх-давен у великій пошані в народі. Недаремно у молитві до бога «Отче наш…» люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя.

Складання «діаманта» до слова хліб

Хліб

Духмяний, смачний

Печеться, годує, насичує

Хліб-це основа життя

Живе, смакує, «підходить»

Ароматний, м'який

Паляниця

3 учень. З хлібом на вишитому рушнику наші предки йшли навіть оглядати поле, сіяти й збирати жнива. Найкращу жницю квітчали вінком з колосків, а потім ще сплітали вінок, урочисто несли його в село до двору господарів, клали його на хліб, з яким господарі вітали женців. Дуже шанували перший сніп як символ врожаю. Саме з нього робили весільний коровай.

Робота у групах. Учні складають народні вислови із двох частин:

Хліб на столі –	Бог у хаті
Хліб – батько, вода – мати, з хлібом і	стіл – престол, і хата – багата
Коли є хліба край,	то й під вербою – рай
Не вчи вченого	їсти хліба печеного
Найсмачніший хліб	од свого мозоля
Не ми хліб носимо,	а хліб нас
Не вмієш пекти хліба,	будеш пекти раків
Їж хліб із сіллю і водою,	живи правдою святою
З хлібом і пісня миліша,	і хата тепліша
Хліб житній –	батько рідний
Нема хліба без роботи,	а роботи без хліба
Свій хліб ліпший	від чужого калача
Перший кусок хліба кращий і	смачніший, ніж другий
Риба – вода, ягода – трава,	а хліб – усьому голова
Будеш без діла –	лишишся без хліба

 

Вчитель. Молодці, ви гарно справилися із завданням!

4 учень. Нашу Вітчизну Україну - з давніх-давен називали хлібним краєм, бо люди, що жили тут, - українці-хлібороби, були великими працелюбами, вміли гарно обробляти землю і вирощували на ній хороші врожаї.  Для нашого народу хліб був не просто стравою - це була основа основ життя і найдорожча святиня.

 Хліб у кожній родині - найперший годувальник, батько, всьому голова і розпорядник.

- А чи знаєте ви, звідки до нас прийшов хліб?

Вчитель. Вперше хліб з`явився на землі 15 тисяч років тому. У пошуках їжі перші люди звернули увагу на злакові рослини - предків сучасних пшени­ці, жита, вівса. Тривалий час люди вживали свіжі зерна, пізніше навчи­лися розмелювати їх між каміннями, отримуючи крупу. Перший хліб мав вигляд рідкої каші. Ручний млин, ступки були винайдені 6-5 тисяч років тому. Археологи передбачають, що одного разу каша випадково витекла і на гарячій плиті перетворилась на рум’яну паляницю. З тих пір хліб по­чали пекти.   Вважають, що в Давньому Єгипті через недогляд раба тісто підкисло.

Щоб уникнути кари, раб ризикнув і випік паляницю. Та на диво вона ви­явилася більш рум’яною,  пишнішою, смачнішою, аніж із прісного тіста. З того часу почали пекти хліб з тіста, що перебродило.  Мистецтво готувати хліб від давніх єгиптян перейшло до Греції та Риму. Такий хліб вважався делікатесом, був доступний тільки багатіям. Хліб прирівнювався до Сонця і до золота. На його честь складали гімни. Пекарі давніх держав користувалися великою пошаною.

         Під час розкопок в Україні знайдено залишки глиняних будинків. Окрім житлових приміщень знайдено і зерносховища, печі, зернотерки, гли­няний посуд для зерна.

       Виготовлення хліба вважалося важкою і виснажливою працею аж до се­редини XIX століття, поки не з'явилися механізми і машини.

     Сьогодні все, починаючи від просіювання борошна і закінчуючи випіч­кою в газових та електроплитах, розфасовкою і розвезенням по магазинах, здійснюється за допомогою машин. Але праця хлібороба й пекаря залишаєть­ся почесною, найважливішою для всіх людей.

С ц е н к а

Дійові особи: мати, діти, батько. (Світлиця, стіл, хліб)

Мати: Звівся хлібець на ніжки, та мерщій із діжки.

 Печу, печу хлібчик дітям на обідчик.

Беру,  беру папку,  кладу на лопатку, шусть у піч!(заходять діти)

Діти: Дозвольте, мамо, до хати увійти,

  Хліб з печі вийняти допомогти.

Мати: Заходьте, діти, будемо хліб виймати,

  На рушник його долі  викладати.

  Без ніг, без сустав хліб на ніжки встав.

 Хай хліб відпочине та господаря діждеться.(Мати викладає хліб на стіл, накриває рушником)(Заходить батько)

Батько: Що то на столі лежить ще й квітами вкрите?

Мати: То, батьку, хліб спочиває, господаря з поля чекає.

Батько: То треба його дітям дати.

Мати: Господаря просим!

Дівчинка: На столі, на білій скатертині

Сяє, наче сонце, паляниця

З печі вийнята. А господині

Радісно, бо сповнена світлиця

Пахощами хлібними.

Дівчинка. Ой матусю, як пахне хлібчик! Так смачно! Мені так подобається цей запах!

Хлопчик. І я так само — дуже люблю запах свіжого хліба. І їсти хліб люблю, бо це так смачно...

Дівчинка:  І справді. Хліб -- запашний та смачний, бо в ньому живуть пахощі нашого рідного поля і вітру, сонечка і дощику, запах квітів і людської мрії. Важкою працею дістається він людям завжди, але без нього немає життя.

Хлопчик. А чому? Та ж хліб можна замінити чимось іншим...

Дівчинка. Ага... Можна замінити булочками, печивом...  А булочки, печиво, тістечка — це і є наш хліб святий, тільки здобрені ці вироби яйцями, маслом, цукром, тому по-іншому називаються. Але в основі їхній — таке ж борошно, а це і є хліб. От те борошно, яке роблять із зерняток жита і пшениці, дуже важко діставалося людям завжди. Без нього був голод, вимирали люди цілими сім’ями, а тому старалися, щоб хліб завжди був у господі.

Хлопчик. Я знаю, що на столі повинна лежати завжди паляниця, але ніколи не можна класти хліб сподом догори, бо то не годиться, то великий гріх. Якщо хліб так покласти, то він образиться і не буде в тій оселі затримуватися.

 Хліб чесно вчіться здобувати,  

Умійте й крихту шанувати.

         Лунає «Реквієм» Моцарта (https://ru-music.com/song/231-%D0%BC%D0%BE%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%82-%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D0%B5%D0%BC-k626)

        Вчитель. 1932-1933 рік. Голод. Жах. Дике безправ’я. Найродючіша в світі земля густо вкрита мерцями.  Скрізь, як говорив Шевченко: “Село, неначе погоріло, неначе люди подуріли”. Від голоду помирали дорослі і діти. Матері божеволіли, бо не могли порятувати своїх дітей від голодної смерті. Шматок хліба коштував стільки ж, як і  саме життя. Зараз кожен, хто пережив цей страшний голод, ніколи не кине шматок хліба на землю, бо перед ним завжди будуть очі тих, хто помер від голоду у ті страшні часи.

Перегляд відео «Голодомор-1933» (https://uinp.gov.ua/aktualni-temy/golodomor-1932-1933)

Вчитель.  Коли вам скажуть, що є легкий хліб, то знайте – це неправда. Є гіркий – прошений, є солодкий – зароблений, є чорний – позичений, є білий – дарований, є солоний – горьований. А легкого хліба немає.

Пісня про хліб (https://www.youtube.com/watch?v=lsfcHx53St4)

 

Вчитель.  Сьогодні ми багато говорили про хліб, про те, як важко він дістається, про те, що хліб - це життя і що його необхідно берегти як зіницю ока, як своє власне здоров'я. Сподіваюся здобутими знаннями ви поділитеся зі своїми рідними та друзями.

 

По закінченню виховної години присутніх пригощають короваєм, відбувається обговорення почутого.